Ухвала суду № 54067560, 24.11.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 381/1236/15-ц Головуючий у І інстанції Бутенко В. О.Провадження № 22-ц/780/5968/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 47 24.11.2015

УХВАЛА

Іменем України

24.11.2015 року Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Київської області у складі:

Головуючого Дмитрієвої Л.Д.

Суддів: Мельника Я.С.,Сліпченка О.І.

при секретарі: Дрозд Р.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 на рішення Фастівського міськрайсуду Київської області від 15.07.2015 року за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, 3-я особа Служба у справах дітей Фастівського міськвиконкому про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні доньки та визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з нею

ВСТАНОВИЛА:

Рішенням Фастівського міськрайсуду Київської області від 15.07.2015 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 вважає, що оскаржуване рішення є не законним, суд неповно зясував обставини, що мають значення для справи, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити по справі нове рішення,яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судова колегія вважає, що рішення суду першої інстанції є законним та обґрунтованим, відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України.

Судом першої інстанції встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27 червня 2018 року по 05 травня 2011 року.

Від шлюбу у них є спільна дитина ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1,яка після розірвання шлюбу проживає разом з відповідачем.

Позивач належним чином виконує свої батьківські обовязки, щодо утримання доньки ОСОБА_5: щомісячно сплачує на користь ОСОБА_4 на утримання малолітньої доньки ОСОБА_5 аліменти згідно рішення суду від 29 березня 2013 року.

Суд відмовляючи в задоволенні позовних вимог виходив з того, що позивач не надав суду рішення Служби у справах дітей Фастівського міського виконавчого комітету щодо визначення способу участі у вихованні та спілкуванні з дитиною того з батьків, хто проживає окремо від неї, а також що посилання позивача, що відповідач чинить перешкоди у його спілкуванні з донькою, не знайшли свого підтвердження.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції.

На порушення ст. 60 ЦПК України ОСОБА_3 не надав належних засобів доказування на підтвердження факту перешкоджання йому відповідачкою в спілкуванні з дитиною та її вихованні.

За таких обставин, суд обгрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про усунення йому перешкод у спілкуванні та вихованні дитини.

Ст. 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно, цією нормою права закріплено обов'язок того із батьків, який проживає окремо, брати участь у вихованні дитини та його право на особисте спілкування з дитиною, при цьому той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.

Згідно зі ст. 158 СК України за заявою матері, батька дитини орган опіки та піклування визначає способи участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, рішення про це орган опіки та піклування постановляє на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення, таке рішення є обов'язковим до виконання.

Відповідно до ст. 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод і суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Посилання апелянта, що суд не пов»язаний з висновками певних органів,експертів та жоден доказ у тому числі і висновок або рішення не має для суду наперед встановленої сили є помилковим, оскільки законодавством України встановлено правовий механізм визначення способу участі у вихованні дитини того з батьків, який проживає окремо, у випадку неможливості досягнення батьками згоди стосовно такого способу, а саме: рішення про визначення способу участі у вихованні дитини та спілкуванні з нею того з батьків, хто проживає окремо від неї, приймається органом опіки та піклування на підставі вивчення умов життя батьків, їхнього ставлення до дитини, інших обставин, що мають істотне значення, таке рішення є обов'язковим для батьків, і лише у випадку вчинення перешкод того із батьків, з ким проживає дитина, тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.

У випадку встановлення судом перешкод з боку того з батьків з ким проживає дитина, тому з батьків, який проживає окремо, суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування.

Судова колегія вважає,що у даному випадку судом першої інстанції при розгляді вказаної справи не допущено порушення норм процесуального та матеріального права,висновки суду відповідають вимогам закону та обставинам справи.

Таким чином, судова колегія не вбачає підстав для скасування або зміни оскаржуваного рішення суду першої інстанції,доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду.

Керуючись ст.ст.307,308 ЦПК України судова колегія,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Фастівського міськрайсуду Київської області від 15.07.2015 року залишити без змін.

Ухвала набирає чинності негайно, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ.

Головуючий:

Судді: