Ухвала суду № 54067457, 01.12.2015, Апеляційний суд Київської області

Справа № 370/1043/15 Головуючий у І інстанції Мазка Н.Б.Провадження № 22-ц/780/5063/15 Доповідач у 2 інстанції ОСОБА_1Категорія 26 01.12.2015

УХВАЛА

Іменем України

01 грудня 2015 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі:

головуючого - Іванової І.В.,

суддів - Журби С.О., Сліпченка О.І.

при секретарі - Петленко І.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 травня 2015 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и л а :

У квітні 2015 року ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» звернувся з даним позовом, посилаючись на те, що між ним та Акціонерний поштово-пенсійним банком «Аваль», назва якого змінена на ПАТ «ОСОБА_3 Аваль» та відповідачем ОСОБА_2, 11 серпня 2006 року укладений кредитний договір, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 20 000 євро на термін до 11 серпня 2011 року, із сплатою 13 % відсотків річних.

Згідно додаткових угод №№1, 2 відповідно від 20 березня 2009 року та 10 червня 2010 року до кредитного договору, строк користування відповідачем наданим кредитом збільшувався відповідно на 24 календарних місяці та на 12 календарних місяців, у звязку з чим строк користування кредитом закінчівся 11 серпня 2014 р.

Далі позивач? посилаючись на те, що у відповідача виникла заборгованність за кредитним договором, яка станом на 04.03.2015 р. дорівнює 4950,11 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ 131 414,26 грн. та складається з: - заборгованості за кредитом 1564,91 Євро, заборгованості за відсотками 221,40 Євро, пені за прострочення кредиту та відсотків 3163,80 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 131 414,26 грн., просив стягнути цю суму з відповідача.

Рішенням Макарівського районного суду Київської області від 27 травня 2015 року позов задоволено.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «ОСОБА_3 Аваль» заборгованість за кредитним договором від 11.08.2006 р. 4950,11 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ становить 131 414 гривень 26 коп. із яких заборгованість за кредитом 1564,91 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 41544 гривень 83коп., заборгованість за відсотками 221,40 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 5877 гривень 67 коп., у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 209,70 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 5567 гривень, 06 коп., пені за прострочення кредиту та відсотків 3163,80 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 131 414 гривень 26 коп.

Вирішено питання про судові витрати.

Не погоджуючись з рішенням суду відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права.

Позивач банк заперечував проти апеляційної скарги посилаючись на те, що станом на 20.11.2015 року відповідач погасив заборгованість. Але на час ухвалення рішення заборгованість була наявна, тому рішення суду вважає законним і обґрунтованим.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, пояснення учасників, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, приходить до наступного.

Судом встановлено, що 11 серпня 2006 року між Акціонерним поштово-пенсійним банком «Аваль», назва якого змінена на Публічне акціонерне товариство «ОСОБА_3 Аваль» та відповідачем ОСОБА_2 укладений кредитний договір №014/2562/82/42832, відповідно до умов якого, банк надав відповідачу кредит у вигляді не відновлювальної кредитної лінії з лімітом 20 000 євро 00 центів на термін по 11 серпня 2011 р., із сплатою 13,00% відсотків річних. Відповідно до вимог п.5.1 кредитного договору відповідач зобовязаний здійснювати безготівковими платежами або готівкою в касу кредитора: - щомісячно, до 15 (пятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, часткове погашення кредиту до 11 серпня 2011 року на рахунок; - щомісячно, до 15 (пятнадцятого) числа кожного місяця, починаючи з місяця, наступного за місяцем отримання кредиту, відсотки за фактичне використання кредитних коштів Кредитора та при остаточному погашенні кредиту сплату відсотків за фактичне використання кредитних коштів на рахунок (а.с.9, 10).

Згідно додаткових угод №№1, 2 відповідно від 20 березня 2009 р. та 10 червня 2010 р. до кредитного договору №014/2562/82/42832 від 11 серпня 200 6 р. строк користування відповідачем наданим кредитом збільшувався відповідно на 24 календарних місяці та на 12 календарних місяців, у звязку з чим строк користування кредитом закінчився 11 серпня 2014 р. (а.с.11-14, 15-20).

Згідно Меморіального валютного ордеру №2/82/42832 від 14 серпня 2006 р. позивач згідно кредитного договору №014/2562/82/42832 від 11 серпня 2006 р., надав відповідачу кредит в сумі 20000, 00 Євро (а.с.21).

Згідно розрахунку заборгованість за кредитним договором № 014/2562/82/42832 від 11 серпня 2006 р. станом на 04.03.2015 р. дорівнює 4950,11 Євро, що еквівалентно по курсу НБУ 131 414,26 грн., із них: - заборгованість за кредитом 1564,91 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 41544.83 грн; - заборгованість за відсотками 221,40 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 5877,67 грн, у тому числі прострочена заборгованість за відсотками 209,70 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 5567,06 грн; - пені за прострочення кредиту та відсотків 3163,80 Євро, що еквівалентно курсу НБУ становить 131 414,26 грн. (а.с.68).

Задовольняючи позов ПАТ «ОСОБА_3 Аваль», суд першої інстанції виходив з того, що позичальник ОСОБА_2, відповідач у справі, свої зобовязання за кредитним договором належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість, тому позивач має право вимагати стягнення з відповідача заборгованості, нарахованої згідно з умовами кредитного договору та судовий збір.

Колегія суддів погоджується з таким висновком з наступних підстав.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст.1049 ЦК України, позичальник зобовязаний повернути позикодавцю позику (грошові кошти у такій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, що були йому передані позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлений договором.

За правилами частини першої статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Статтею 611 Цивільного кодексу України передбачено сплату неустойки, як правовий наслідок порушення зобов'язань, встановлених договором.

Відповідно до ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Згідно з частиною першою статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

За таких обставин, суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги банку та стягнув з відповідача на користь позивача суму заборгованості за кредитним договором та судові витрати.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.

Посилання апелянта в судовому засіданні під час апеляційного розгляду на те, що в даний час він повністю погасив заборгованість за кредитом, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки відповідно до ст.303 ЦПК України, апеляційний суд перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи, доводи апеляційної скарги не можуть бути підставою для його скасування.

Керуючись ст.ст. 308,314,315 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Макарівського районного суду Київської області від 27 травня 2015 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.

Головуючий :

Судді :