Рішення № 54064771, 04.12.2015, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа №274/4080/15-ц Провадження №2/0274/1726/15

Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

(ЗАОЧНЕ)

04.12.15р.м.Бердичів

Суддя Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області КорбутВ.В., за участю секретаря судового засідання ЖмуркоВ.І.,

розглянувши цивільну справу за позовомОСОБА_1доОСОБА_2пронадання дозволу на тимчасовий виїзд дитини за кордон без згоди батька та дозволу на оформлення документів,

В С Т А Н О В И В:

У серпні 2015р. ОСОБА_1 звернулась з вказаним позовом, у якому просить надати їй дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини ОСОБА_3, яка народилась 28.01.2010р., за межи України без дозволу (згоди) та супроводу батька ОСОБА_2, на період з 15.12.2015р. по 02.04.2016р., до ОСОБА_4, дозволити їй без згоди ОСОБА_2 оформити документи для тимчасового виїзду малолітньої дитини ОСОБА_3, яка народилась 28.01.2010р., за межі України, на період з 15.12.2015р. по 02.04.2016р., до ОСОБА_4 (зміст позовних вимог наведено з урахуванням заяви від 17.11.2015р., яка була прийнята Судом до розгляду, а.с.51 52, 53).

Від ОСОБА_2 заперечень проти позову або заяви про визнання позову не надходило.

Судом з'ясовано, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками дитини ОСОБА_3, яка народилась 28.01.2010р., що підтверджується свідоцтвом про народження від 04.02.2010р. серії 1-ТП №119318 (а.с.23).

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 19.06.2015р. у справі №274/1545/15-ц, яке набрало законної сили, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розірвано (а.с.21 22).

Цим рішенням також встановлено, що дитина ОСОБА_3, проживає з ОСОБА_1.

Зі змісту позовної заяви, з урахуванням заяви від 17.11.2105р., випливає, що ОСОБА_5, який є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2, перебуває та працює у ОСОБА_4, можливості прибути в України та побачитись з ОСОБА_1 та сестрою ОСОБА_3, найближчим часом не має. З метою побачення ОСОБА_5 та ОСОБА_3, які сумують один за одним та неодноразово просили організувати їм зустріч, та з метою їхнього спілкування, а також з метою підтримання родинних відносин, ОСОБА_1 має намір у період з 15.12.2015р. по 02.04.2016р. виїхати до ОСОБА_4.

Те, що ОСОБА_5, є сином ОСОБА_1 та ОСОБА_2, та у даний перебуває у ОСОБА_4, підтверджується повторно виданим свідоцтвом про народження серії І-ТП №213140 від 26.03.2014р. та паспортом громадянина України для виїзду за кордон з відповідними відмітками (а.с.24, 25 32).

Відповідно до частини другої статті 2 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" документами, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчують особу громадянина України під час перебування за її межами, є, зокрема, проїзний документ дитини.

Згідно з пунктом 1 Положення про проїзний документ дитини, затвердженого Указом Президента України від 07.09.1994р. №503/94, проїзний документ дитини дає право на виїзд з України і в'їзд в Україну та посвідчує особу неповнолітнього громадянина України під час перебування за її межами.

Абзацами першим та другим частини другої статті 4 Закону України "Про порядок виїзду з України і в'їзду в Україну громадян України" передбачено, що оформлення проїзного документа дитини провадиться на підставі нотаріально засвідченого клопотання батьків або законних представників батьків чи дітей у разі потреби самостійного виїзду неповнолітнього за кордон. У клопотанні зазначаються відомості про дитину, а також про відсутність обставин, що обмежують відповідно до цього Закону право на виїзд за кордон (лише для дітей віком від 14 до 18 років). За відсутності згоди одного з батьків виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.

Частиною першою, абзацом третім частини третьої статті 313 Цивільного кодексу України встановлено, що фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка не досягла шістнадцяти років, має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків (усиновлювачів), піклувальників та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Таким чином, проїзний документ дитини ОСОБА_3, яка народилась 28.01.2010р., може бути оформлено на підставі нотаріально засвідченого клопотання його батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2, а за відсутності згоди когось з них на підставі рішення суду, при цьому ОСОБА_3 має право на виїзд за межі України лише за згодою батьків ОСОБА_1 та ОСОБА_2 та в їхньому супроводі або в супроводі осіб, які уповноважені ними.

Проте, як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_2 відмовляється у передбаченому законодавством України порядку дозвіл на виїзд ОСОБА_3 разом з ОСОБА_1 до ОСОБА_4.

З листа від 28.08.2014р. №1340 Військової частини польової пошти В3231, витягу з наказу від 31.03.2015р. №78 командира Військової частини польової пошти В3231, а також з заяви від 08.09.2015р. ОСОБА_2 випливає, що останній з 14.08.2014р. проходить військову службу та виконує конституційний обов'язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості (а.с.14, 44, 12).

Тобто навіть якщо б ОСОБА_2 не відмовлявся надати дозвіл для оформлення проїзного документа дитини ОСОБА_3, та дозвіл на її виїзд разом з ОСОБА_1 до ОСОБА_4, як про це зазначає ОСОБА_1 у позовній заяві, то його дії з цього приводу були б ускладнені або унеможливлені, оскільки він проходить військову службу та виконує конституційний обов'язок щодо оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності і недоторканості.

Відповідно до частин першої третьої статті 259 Сімейного кодексу України права та обов'язки, встановлені законом для братів та сестер, мають рідні (повнорідні, неповнорідні) брати та сестри. Брати та сестри, зокрема ті, які не проживають разом, мають право на спілкування. Мати, батько, баба, дід, інші особи, з якими проживають неповнолітні брати та сестри, зобов'язані сприяти їхньому спілкуванню.

Враховуючи викладене, Суд приходить до висновку, що позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Згідно з частиною першою статті 79 Цивільного процесуального кодексу України що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.

Частиною першою статті 88 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Таким чином з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат підлягає стягненню 487,20грн. (сплачений нею судовий збір, а.с.2, 3).

Керуючись статтями 1 4, 7, 8, 10, 11, 15, 18, 57 60, 64, 79, 88, 208, 209, 212 215, 224 226 Цивільного процесуального кодексу України,

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Надати ОСОБА_1 дозвіл на тимчасовий виїзд малолітньої дитини ОСОБА_3, яка народилась 28.01.2010р., за межи України без дозволу (згоди) та супроводу батька ОСОБА_2, на період з 15.12.2015р. по 02.04.2016р., до ОСОБА_4.

Дозволити ОСОБА_1 без згоди ОСОБА_2 оформити документи для тимчасового виїзду малолітньої дитини ОСОБА_3, яка народилась 28.01.2010р., за межі України, на період з 15.12.2015р. по 02.04.2016р., до ОСОБА_4.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 у якості відшкодування судових витрат 487,20грн.

Роз'яснити, що:

рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги це рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом;

апеляційна скарга на рішення може бути подана лише позивачем до Апеляційного суду Житомирської області через Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

апеляційна скарга на рішення може бути також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки;

рішення може бути переглянуто Бердичівським міськрайонним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача, заяву про перегляд рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя В.В.Корбут