Вирок № 54061364, 16.05.2014, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16.05.2014 Справа №607/6681/14-к Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

головуючого судді Делікатної Л.В.

за участю секретаря Бєлоусової К.О.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду, в м. Тернополі кримінальне провадження № 12012210010000445 про обвинувачення:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, непрацюючого, неодруженого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше не судимого,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, за участю сторін кримінального провадження: прокурора Хоми І.А., потерпілого ОСОБА_2, захисника ОСОБА_3 та обвинуваченого ОСОБА_1, -

В С Т А Н О В И В:

01 січня 2012 року о 19 год. 00 хв., у обвинуваченого ОСОБА_1, який перебував у приміщенні квартирі №34, що по вул. Г. Крут, 13 в м. Тернополі, виник злочинний намір, направлений на таємне викрадення чужого майна.

Реалізуючи свій злочинний намір, обвинувачений ОСОБА_1 01 січня 2012 року о 19 год. 00 хв., перебуваючи у приміщенні квартир №34, що по вул. Г. Крут, 13 в м. Тернополі, переконавшись, що за ним ніхто не спостерігає, таємно, з корисливих мотивів викрав мобільний телефон торгової марки «Samsung GT-S 5830», вартість якого становить 2010, 97 гривень, із стартовим пакетом оператора мобільного звязку «Djuice», вартістю 25 гривень.

Із викраденим майном, обвинувачений ОСОБА_1 з місця вчинення кримінального правопорушення втік, чим спричинив ОСОБА_2 матеріальну шкоду на загальну суму 2035, 97 гривень.

Вказані дії ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані за ч. 1 ст. 185 КК України, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка).

11 квітня 2014 року, між потерпілим ОСОБА_2 у кримінальному провадженні № 12012210010000445 та обвинуваченим ОСОБА_1, в порядку, передбаченому ст. ст. 468, 469 та 471 КПК України, укладено угоду про примирення між потерпілим та обвинуваченим.

Згідно даної угоди, потерпілий та обвинувачений дійшли згоди, щодо формулювання підозри, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 185 КК України. Також, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання, яке ОСОБА_1 повинен понести за вчинене кримінальне правопорушення, а саме у виді штрафу в розмірі 1000 гривень, та отримана згода обвинуваченого на його призначення. В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, які розясненні обвинуваченому.

Розглядаючи в порядку п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, питання про можливість затвердження даної угоди про примирення між потерпілим та обвинуваченим, суд виходить з наступного.

Відповідно до вимог ст. ст. 468, 469 КПК України, у кримінальному провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Прокурор в судовому засіданні, вважає, що при укладенні даної угоди дотриманні вимоги і правила КПК України та КК України, просить дану угоду затвердити і призначити обвинуваченому узгоджену в угоді міру покарання та інші передбачені угодою заходи.

Потерпілий ОСОБА_2 просить затвердити угоду про примирення та призначити ОСОБА_1 обумовлену міру покарання.

Обвинувачений ОСОБА_1, в судовому засіданні також просить вказану угоду затвердити і призначити узгоджену в ній міру покарання та інші передбачені угодою заходи, при цьому визнав себе винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, в обсязі підозри дав згоду на застосування узгодженого виду та розміру покарання, а також інших заходів у разі затвердження угоди, в тому числі зобовязався відшкодувати потерпілому заподіяні збитки до 01 червня 2014 року, заявивши, що здатен реально виконати взяті на себе відповідно до угоди зобовязання.

Захисник обвинуваченого ОСОБА_1 ОСОБА_3 просить затвердити угоду про примирення та призначити ОСОБА_1 обумовлену міру покарання.

Злочин, у вчиненні якого обвинувачується та визнав себе винуватим ОСОБА_1, згідно із ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Суд, шляхом проведення опитування сторін кримінального провадження, переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. При цьому, судом зясовано, що потерпілий ОСОБА_2 та обвинувачений ОСОБА_1 повністю усвідомлюють зміст укладеної угоди про примирення, характер обвинувачення, щодо якого ОСОБА_1 визнає себе винуватим, цілком розуміє свої права, визначені п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, а також наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України.

Враховуючи викладене, оскільки умови угоди про примирення між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1, відповідають вимогам КПК України та КК України, суд, враховуючи заслухані доводи сторін кримінального провадження, дійшов висновку про наявність всіх правових підстав для затвердження даної угоди.

За таких обставин, суд вважає доведеним в підготовчому судовому засіданні те, що обвинувачений ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), а тому його дії кваліфіковані вірно за ч. 1 ст. 185 КК України, за якою належить призначити ОСОБА_1 узгоджену сторонами угоди про примирення, міру покарання.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 314, 373, 374, 394, 471, 473, 474 та 475 КПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Затвердити у кримінальному провадженні № 12012210010000445 угоду про примирення від 11 квітня 2014 року між потерпілим ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, та призначити йому узгоджене сторонами угоди про примирення від 11 квітня 2014 року покарання у виді штрафу в розмірі 1000 (одна тисяча) гривень.

Стягнути з ОСОБА_1 в користь держави (УК у м. ТЕРНОПОЛІ /м. Тернопіль/ 24060300 р/р 31110115700002 в ГУ ДКСУ у Тернопільській області, МФО 838012, код ЕДРПОУ 37977726), процесуальні витрати за проведення судово-товарознавчої експертизи №6-91/12 від 21 лютого 2012 року в розмірі 375 грн. 20 коп. (триста сімдесят пять гривень 20 копійок).

Речові докази: мобільний телефон чорного кольору торгової марки «Samsung GT-S 5830», який згідно розписки знаходиться на зберіганні у потерпілого ОСОБА_2 залишити у його розпорядженні.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України до Апеляційного суду Тернопільської області через Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області, шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Обвинуваченому та прокурору копія вироку вручається негайно після його проголошення. Учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається не пізніше наступного дня після ухвалення.

Головуючий суддяОСОБА_4