Вирок № 54058458, 07.12.2015, Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області

Код суду 233 Справа № 233/6553/15-к

Вирок

Іменем України

07 грудня 2015 року м. Костянтинівка

Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого судді Леміщенко О.О., при секретарі Войтюк О.О., за участю прокурора Александрова О.В.,захисника ОСОБА_1, обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у підготовчому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42015051100000479 за обвинуваченням:

ОСОБА_2, який народився 20.01.1993 року в м. Могилів-Подільський Вінницької області, громадянина України, має неповну вищу освіту, військовослужбовця оперативно - бойової прикордонної комендатури «Одеса-1» Державноїприкордонної служби України, інспектора прикордонної служби 1 категорії інструктора кінологічного відділення, сержанта, одруженого, має одну малолітню дитину, ранішене судимий, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1, проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2,

у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_2, проходячи військову службу у складі оперативно-бойової прикордонної комендатури «Одеса-1» Державної прикордонної служби України, на напрямку руху Костянтинівка - Дзержинськ місця несення служби прикордонного наряду на перехресті доріг Іванопілля Олександро - Шультине - Дзержинськ в Костянтинівському районі Донецької області увійськовому званні «сержант», будучи службовою особою, діючи умисно, зкорисливих мотивів, на порушення вимог ст. ст. 9, 11, 16 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, ст.ст. 1, 4 Дисциплінарного статут Збройних Сил України, ст. 3 Закону України «Про Державну прикордонну службу України», ст. 4 Закону України «Про прикордонний контроль», ст.ст.4,5 Інструкції зорганізації оперативно службової діяльності відділу прикордонної служби державної прикордонної служби України затвердженої наказом Адміністрацією Державної прикордонної служби України від 29грудня 2009 року №1040, п.3.2 наказу 415 ог від 12 червня 2014 року «Про затвердження Тимчасового порядку контролю за переміщенням осіб, транспортних засобів та вантажів (товарів) через лінію зіткнення у межах Донецької та Луганської областей», маючи на меті систематичне отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3, близько 14 години 30 хвилин 30 липня 2015 року, виконуючи обовязки інспектора прикордонної служби 1-оїкатегорії інструктора кінологічного відділення оперативно-бойової прикордонної комендатури «Одеса-1» Державної прикордонної служби України на напрямку руху Костянтинівка - Дзержинськ місця несення служби прикордонного наряду на перехресті доріг Іванопілля Олександро - Шультине - Дзержинськ в Костянтинівському районі Донецької області, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів одержав від громадянина ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 3000 грн. за безперешкодний проїзд останнім через місце несення служби прикордонним нарядом транспортного засобу з вантажем.

Він же, продовжуючи реалізовувати свій злочинний умисел направлений на незаконне збагачення, маючи на меті систематичне отримання неправомірної вигоди для себе за вчинення дій з використанням наданої йому влади та службового становища в інтересах ОСОБА_3, діючи умисно, з корисливою метою, за раніше досягнутою домовленістю, близько 15 години 50 хвилин 07 серпня 2015 року виконуючи обовязки старшого місця несення служби на напрямку руху Костянтинівка - Дзержинськ місця несення служби прикордонного наряду на перехресті доріг Іванопілля Олександро Шультине - Дзержинськ вКостянтинівському районі Донецької області, будучи службовою особою, діючи умисно, з корисливих мотивів, одержав від громадянина ОСОБА_3 неправомірну вигоду в розмірі 2500 грн. за черговий безперешкодний проїзд через зазначений контрольно-пропускний пункт.

Таким чином, ОСОБА_2 своїми умисними діями, які виразилися в одержанні службовою особою неправомірної вигоди за вчинення в інтересах того хто надає неправомірну вигоду будь-якої дії з використанням наданої влади та службового становища, скоїв злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України.

Обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою вину в скоєнні інкримінованого йому злочину при обставинах, зазначених в обвинувальному акті, визнав в повному обсязі, щиро каявся.

Між прокурором у кримінальному провадженні заступником військового прокурора Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 07.12.2015 року, в присутності захисника ОСОБА_1, була укладена угода про визнання винуватості. Згідно з угодою обвинувачений ОСОБА_2 свою вину в скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, визнав повністю.

За умовами угоди будь-яких обовязків на ОСОБА_2 не покладається.

Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди про визнання винуватості обвинуваченому ОСОБА_2 буде призначено покарання за ч. 1 ст. 368 КК України у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500 грн., з позбавленням права обіймати певні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій, строком на 1 рік.

Розглядаючи питання про затвердження угоди, суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 468 КПК України у кримінальному провадженні між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена угода про визнання винуватості.

Згідно з ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів; особливо тяжких злочинів, віднесених до підслідності Національного антикорупційного бюро України за умови викриття підозрюваним чи обвинуваченим іншої особи у вчиненні злочину, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, якщо інформація щодо вчинення такою особою злочину буде підтверджена доказами. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам. Укладення угоди про визнання винуватості у кримінальному провадженні щодо уповноваженої особи юридичної особи, яка вчинила кримінальне правопорушення, у звязку з яким здійснюється провадження щодо юридичної особи, а також у кримінальному провадженні, в якому бере участь потерпілий, не допускається.

Злочин, передбачений ч. 1 ст. 368 КК України є злочином середньої тяжкості, внаслідок якого шкода завдана лише державним інтересам.

Судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_2 цілком розуміє положення ч. 4 ст. 474 КПК України, а також наслідки невиконання угоди про визнання винуватості, передбачені ст. 476 КПК України.

Судом встановлено, що укладення угоди між сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Судом встановлено, що умови угоди не суперечать вимогам Кримінального процесуального Кодексу та Кримінального Кодексу України.

Обвинувачений ОСОБА_2 погоджується на призначення узгодженого покарання у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500 грн., з позбавленням права обіймати певні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій, строком на 1 рік.

На підставі наведеного, суд вважає, що укладена угода між прокурором та обвинуваченим відповідає вимогам закону і не порушує законних прав та інтересів сторін та інших осіб, а також інтересів суспільства.

При призначенні покарання суд враховує ступінь тяжкості скоєного злочину, обставини, що помякшують та обтяжують покарання, відомості про особу обвинуваченого.

Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд визнає щире каяття, активне сприяння розкриттю злочину.

Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, судом не встановлено.

При дослідженні особи обвинуваченого встановлено, що він на обліках за станом здоровя не перебуває, проходить військову службу за контрактом, за місцем проходження служби характеризується позитивно, раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, має на утриманні малолітню дитину.

Таким чином, узгодженаміра покарання для обвинуваченого за скоєння злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України, у виді штрафу в розмірі 1500 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що дорівнює 25500 грн., з позбавленням права обіймати певні посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій, строком на 1 рік, є достатньою для його виправлення та попередження скоєння ним нових злочинів, відповідає загальним засадам призначення покарання.

Виходячи з викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості, укладеної між прокурором та обвинуваченим.

Питання про речові докази необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

До набрання вироком законної сили запобіжний захід у виді застави відносно обвинуваченого ОСОБА_2 необхідно залишити без зміни.

Керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про визнання винуватості, укладену між прокурором у кримінальному провадженні заступником військового прокурора Донецького гарнізону сил антитерористичної операції ОСОБА_4 та обвинуваченим ОСОБА_2 в присутності захисника ОСОБА_1 від 07.12.2015 року.

ОСОБА_2 визнати винним у скоєнні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 368 КК України та призначити покарання у виді штрафу в доход держави в розмірі 25500 (двадцять пять тисяч пятсот) грн. 00 коп., з позбавленням права обіймати посади, повязані з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративних функцій, строком на 1 (один) рік.

Обраний відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у виді застави в розмірі 97440 (девяносто сім тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп. залишити без зміни.

Після набрання вироком законної сили грошові кошти в розмірі 97440 (девяносто сім тисяч чотириста сорок) грн. 00 коп., внесені в якості застави відповідно до квитанції №0.0.419712117.1 від 10.08.2015 року через ПАТ КБ «ПриватБанк» на р/р №37315901012089, отримувач Територіальне Управління Державної судової адміністрації України в м. Києві, МФО отримувача 820019, код отримувача 26268059, призначення платежу: «Застава внесена за ОСОБА_2 від ОСОБА_5» - повернути ОСОБА_5.

Речові докази:

грошові кошти в сумі 2500 (дві тисячі пятсот) грн. 00 копійок, передані на зберігання до каси фінансового відділу УСБУ в Донецькій області вважати повернутими за належністю;

- грошові кошти в сумі 400 (чотириста) грн. 00 копійок, передані на зберігання до каси фінансового відділу УСБУ в Донецькій області повернути за належністю ОСОБА_2;

- брюки камуфльовані зеленого кольору, мобільний телефон НТС, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Військової прокуратури Донецького гарнізону повернути за належністю ОСОБА_2;

- марлеві тампони зі змивами з долонь та пальців рук ОСОБА_2, контрольний зразок марлевого тампону, змоченого горілкою, передані на зберігання до камери зберігання речових доказів Військової прокуратури Донецького гарнізону знищити.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухваленнярішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана до апеляційного суду Донецької області через Костянтинівський міськрайонний суд Донецької області протягом тридцяти днів з моменту його проголошення.

Суддя