Ухвала суду № 54056235, 03.12.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Коробов С.О.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"03" грудня 2015 р. Справа № 570/2946/15-а

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Шидловського В.Б.

суддів: Євпак В.В.

ОСОБА_2,

розглянувши в письмовому провадженні апеляційну скаргу Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області на постанову Рівненського районного суду Рівненської області від "30" липня 2015 р. у справі за позовом ОСОБА_3 до Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області про часткове визнання незаконним та часткове скасування рішення та зобов'язання вчинити дії ,-

ВСТАНОВИВ:

20 липня 2015 року ОСОБА_3 звернулася до суду з адміністративним позовом, у якому просила визнати протиправним та скасувати рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області від 22 січня 2015 року № 1177 в частині відмови їй у наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з наданням такого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (вказаної позивачем у заяві) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) іншим громадянам; також просила зобов'язати Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області на пленарному засіданні чергової сесії розглянути питання щодо надання їй ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Постановою Рівненського районного суду Рівненської області від 30 липня 2015 року позовні вимоги задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області № 1177 від 22 січня 2015 року «Про відмову в наданні земельних ділянок» в частині відмови ОСОБА_3 в наданні земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку.

Зобов'язано Корнинську сільську раду Рівненського району Рівненської області на пленарному засіданні чергової сесії розглянути питання щодо надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) орієнтованим розміром 0,13 га в строки в порядку та у спосіб, передбачений ст.118 Земельного Кодексу України та прийняти належне у відповідності до чинного законодавства рішення.

Не погоджуючись з прийнятою постановою Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області звернулася до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вищевказану постанову та прийняти нову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необ'єктивність та необґрунтованість оскаржуваного рішення, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що є підставою для скасування постанови суду першої інстанції.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши законність та обгрунтованість судового рішення, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Судом встановлено, що 22 січня 2015 року на черговому засіданні сесії Корнинської сільської ради Рівненського району за Рішенням №1173 від 22.01.2015 року надано дозвіл на розробку проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок для будівниціва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) для 29 (двадцяти дев'яти) громадян площею 3,2220 га. та для 7-ми (семи) громадян загальною площею 1,06 га. для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля, пасовища). Рішенням від 22.01.2015 року №1177 Корнинська сільська рада відмовила ОСОБА_3 у наданні дозволу на складання проекту землеустрою щодо відведення позначеної ним земельної ділянки у зв'язку із тим, що дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в с.Корнин (вказаної позивачем у заяві) для будівництва та обслуговування житлового будинку надано громадянам ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7

З метою оспорити відмову, громадяни яким відмовили у наданні земельних ділянок за вказаним рішенням, звернулися до УМВС України в Рівненській області із заявою щодо порушення посадовими особами Корнинської сільської ради Закону України "Про звернення громадян". У відповіді УМВС України в Рівненській області від 11.06.2015 року № М-105 міститься інформація про те, що в ході перевірки встановлено, що ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_7 є родичами гр.ОСОБА_8, у користуванні якого перебувала зазначена ділянка, є його законними спадкоємцями, а тому їм була надана перевага при винесенні рішення. Як вбачається з наведеного, прізвище ОСОБА_6 серед "спадкоємців" не зазначене. Таким чином - підстава надання переваги ОСОБА_6 при винесенні рішень №1173 та №1177 невідома.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідач не надав позивачу вмотивованої відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Колегія суддів вважає, що така правова позиція судів першої та апеляційної інстанцій є правильною з огляду на таке.

Статтею 19 Конституції України визначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Суд першої інстанцій у відповідності із вимогами частини третьої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України повинен був перевірити чи оскаржувані дії вчинені на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, безсторонньо, добросовісно, розсудливо, з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації, пропорційно, тобто з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) тощо, та в залежності від встановленого - вирішити спір.

Відповідно до статті 116 Земельного кодексу України (в редакції діючій на момент звернення) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, або державних органів приватизації, або центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом. Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування. Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі: а) приватизації земельних ділянок, які перебувають у користуванні громадян; б) одержання земельних ділянок внаслідок приватизації державних і комунальних сільськогосподарських підприємств, установ та організацій; в) одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом. Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання. Надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, провадиться лише після вилучення (викупу) її в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Згідно із частинами шостою, сьомою статті 118 Земельного кодексу України громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства). У разі якщо земельна ділянка державної власності розташована за межами населених пунктів і не входить до складу певного району, заява подається до ОСОБА_9 міністрів Автономної Республіки Крим. ОСОБА_9 Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею.

Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Частиною другою статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рішення ради приймається на її пленарному засіданні після обговорення більшістю депутатів від загального складу ради, крім випадків, передбачених цим Законом.

Проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки розробляється за замовленням громадян суб'єктами господарювання, що є виконавцями робіт із землеустрою згідно із законом, у строки, що обумовлюються угодою сторін.

Відповідно до частини восьмої статті 118 Земельного кодексу України проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки погоджується в порядку, встановленому статтею 186-1 цього Кодексу.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку (ч.7 ст.118 ЗК України).

Частинами десятою та одинадцятою статті 118 ЗК України відмова органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення клопотання без розгляду можуть бути оскаржені до суду.

У разі відмови органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування у передачі земельної ділянки у власність або залишення заяви без розгляду питання вирішується в судовому порядку.

Колегія суддів не приймає до уваги твердження відповідача, що переважне право на вказану позивачем земельну ділянку мають зазначені громадяни, оскільки вони є спадкоємцями особи, яка раніше мала у користуванні вказану земельну ділянку. При цьому, як вбачається з додатку до рішення №1173 сесії Корнинської сільської ради від 22.01.2015 р. землі, які виділилися згідно цього рішення належали до земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля), а землі запасу згідно чинного законодавства не успадковуються. З матеріалів справи вбачається, що навіть сумарна площа наданих земельних ділянок ОСОБА_6 (0.07 га), ОСОБА_10 (0.11 га), ОСОБА_11 (0.11 га) та ОСОБА_4 (0.11 га) є меншою за 0.6 га, а отже, вільні землі в запасі Корнинської сільської ради ще наявні. Пояснення щодо того, як використано (чи не використано) решту площі вказаної земельної ділянки, сільською радою не надано.

Згідно із ч.7 ст.118 ЗК України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності відповідно до повноважень розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Оскільки позивач не отримала вмотивованої відмови, щодо підстав не надання їй земельної ділянки, тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відповідно до ч.2 ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких грунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Колегія суддів вважає, що позивач в повній мірі довела ті обставини, на яких грунтуються її позовні вимоги, в той час як відповідачем правомірність оспорюваної відмови в наданні позивачу земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) у зв'язку з наданням такого дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки (вказаної позивачем у заяві) для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка) іншим громадянам: ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 та ОСОБА_7 не доказана.

Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не спростовують законність та обґрунтованість постанови суду першої інстанції. Постанова суду першої інстанції прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою, відповідає матеріалам справи та чинному законодавству, а підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Корнинської сільської ради Рівненського району Рівненської області залишити без задоволення, а постанову Рівненського районного суду Рівненської області від "30" липня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя В.Б. Шидловський

судді: В.В. Євпак

ОСОБА_2

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу/позивачам: ОСОБА_3 вул.Центральна,15,с.Корнин,Рівненський район, Рівненська область,35304

3- відповідачу/відповідачам: Корнинська сільська рада Рівненського району Рівненської області вул.Центральна,41-Б,с.Корнин,Рівненський район, Рівненська область,35304

- ,