Ухвала суду № 54056173, 11.11.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"11" листопада 2015 р. м. Київ К/9991/46891/11

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді-доповідача Усенко Є.А.

суддів: Веденяпіна О.А., Зайцева М.П.,

при секретарі Корецькому І.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Компанії «Емерсон Просесс Менеджімент АГ»

на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011

та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011

у справі № 2а-10615/10/2670 Окружного адміністративного суду міста Києва

за позовом компанії «Емерсон Просесс Менеджімент АГ»

до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м. Києва Державної податкової служби

про скасування податкового повідомлення рішення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011, відмовлено у задоволенні позову.

У касаційній скарзі компанія «Емерсон Просесс Менеджімент АГ» просить скасувати ухвалені у справі судові рішення, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, та прийняти нове рішення, яким задовольнити позов.

Відповідач не реалізував своє процесуальне право подання заперечення проти касаційної скарги.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню частково.

Фактичною підставою для визначення представництву Компанії «Емерсон Просесс Менеджімент АГ» податкового зобов'язання із податку на прибуток та для застосування штрафних (фінансових) санкцій згідно з податковим повідомленням-рішенням, з приводу правомірності якого виник спір, стали висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки від 25.05.2010 № 73/2204/19364733. Відповідно до цих висновків позивачем порушені норми підпункту 4.1.6 пункту 4.1 ст.4, підпункту 5.3.9 пункту 5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» (Закон № 334/94-ВР): занижено валовий доход на загальну суму 30644608,00 грн. у податковому обліку за період з 1-го кварталу 2007 року по 4-й квартал 2009 року у зв'язку з не включенням до суми валових витрат грошових коштів у сумі 30199836,00 грн., зарахованих на банківський рахунок представництва від головної компанії «Emerson Process Management AG» (Швейцарія) та представництва цієї компанії в Російській Федерації, та вартості товарно-матеріальних цінностей (демонстраційного обладнання, складових частин цього обладнання), отриманих від нерезидентів, загальною митною вартістю 444772, 29 грн., у результаті чого занижено об'єкт оподаткування, що призвело до заниження податкового зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 8282461,00 грн. у податковому обліку за період з 1-го кварталу 2007 року по 4-й квартал 2009 року.

За наслідками перевірки ДПІ стосовно представництва компанії «Емерсон Просесс Менеджімент АГ» прийнято податкове повідомлення-рішення від 08.06.2010 № 0001122204/0 про визначення податкового зобов'язання із податку на прибуток у сумі 16564922,00 грн., у т.ч.: 8282461,00 грн. за основним платежем та 8282461,00 - штрафні (фінансові) санкції.

У судовому процесі встановлено, що за період з 01.01.2007 по 31.12.2009 представництво позивача отримало на свій банківський рахунок фінансування від нерезидента - компанії «Emerson Process Management AG» (Швейцарія) та представництва цієї компанії, відкритого у Російській Федерації, в загальній сумі 30199836,00 грн. На банківський рахунок представництва грошові кошти були зараховані з призначення платежу « на утримання офісу», а саме: від компанії «Emerson Process Management AG» (Швейцарія) - 7443860 грн., у тому числі: за 2007 рік - 505000,00 грн., за 2009 рік - 6938860,00 грн.; від представництва компанії «Emerson Process Management AG» в Російській Федерації - 22755976,00 грн., в тому числі: за 2007 рік - 7667790,00 грн., за 2008 рік - 9868699,00 грн., за 2009 рік - 5219487,00 грн. Крім того, представництво позивача ввезло на митну територію України у режимі імпорту ТМЦ (демонстраційне обладнання та частини до цього обладнання) на безоплатній основі загальною митною вартістю в перерахунку по курсу Національного банку України на дати оформлення вантажно-митних декларацій 444772,29 грн.

Відповідно до пункту 1.17 ст.1 Закону № 334/94-ВР постійне представництво нерезидента в Україні (далі - постійне представництво) - постійне місце діяльності, через яке повністю або частково здійснюється господарська діяльність нерезидента на території України. До постійних представництв, зокрема, відносяться: місце управління, філіал, офіс, завод, фабрика, майстерня, шахта, нафтова чи газова свердловина, кар'єр або інше місце розвідки чи видобутку корисних копалин. З метою оподаткування до постійних представництв прирівнюються резиденти, які мають повноваження діяти від імені нерезидента, що тягне за собою виникнення у нерезидента цивільних прав та обов'язків (укладати договори (контракти) від імені нерезидента; утримувати (зберігати) запаси товарів, що належать нерезиденту, із складу яких здійснюється поставка товару від імені нерезидента, крім резидентів, що мають статус складу митниці). Резиденти, що з метою оподаткування прирівнюються до постійних представництв, не підлягають додатковій реєстрації в податкових органах як платники податку.

За визначенням підпункту 1.22.1 пункту 1.22 ст.1 цього Закону безповоротна фінансова допомога - це: сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод.

Підпунктом 2.1.4 пункту 2.1 ст.2 цього Закону встановлено, що платниками податку є: постійні представництва нерезидентів, які отримують доходи з джерел їх походження з України або виконують агентські (представницькі) функції стосовно таких нерезидентів або їх засновників.

Валовий доход - загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (пункт 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР).

Відповідно до підпункту 4.1.6 пункту 4.1 цієї статті валовий доход включає: доходи з інших джерел, у тому числі, але не виключно, у вигляді: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з пунктом 7.11 статті 7 цього Закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у частині четвертій статті 3 Закону України "Про списання вартості несплачених обсягів природного газу".

За змістом вказаних правових норм платник податку зобов'язаний збільшити валовий доход на суму доходів з інших джерел, як-то: сум безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, або вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді. При цьому, законодавцем передбачено виняток із вказаного правила, який стосується здійснення таких операцій між платником податку та його відокремленим підрозділом. Метою правового регулювання вказаної норми є виключення із об'єкту оподаткування операції, які відбуваються в межах однієї юридичної особи та не передбачають переходу права власності.

Пунктом 13.8 ст. 13 цього Закону визначено, що суми прибутків нерезидентів, які здійснюють свою діяльність на території України через постійне представництво, оподатковуються у загальному порядку. При цьому таке постійне представництво прирівнюється з метою оподаткування до платника податку, який здійснює свою діяльність незалежно від такого нерезидента.

Відмовляючи у задоволенні позову, суди попередніх інстанцій зробили висновок, що на представництво позивача не поширюється виняток, передбачений підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР як для відокремленого підрозділу юридичної особи резидента України, а отже доход, отриманий представництвом позивача в Україні від компанії «Emerson Process Management AG» (Швейцарія), її представництва в Російській Федерації та вартість безоплатно отриманих товарно-матеріальних цінностей мають бути включені у валовий доход представництва позивача в Україні.

Однак, з такими висновками судів попередніх інстанцій не можна погодитись, оскільки вони не відповідають змісту правового регулювання, встановленого вище наведеними правовими нормами. Судами помилково обмежено коло осіб, на які поширюється виняток, встановлений підпунктом 4.1.6 пункту 4.1 ст.4 Закону № 334/94-ВР, за критерієм резидентства. Встановлюючи виняток із загального правила щодо правил відображення у складі валового доходу сум безповоротної фінансової допомоги та вартості безоплатно отриманих платником податку товарів (робіт, послуг), при здійсненні таких операцій платником податку на користь свого структурного підрозділу, законодавець мав на меті виключити випадки подвійного оподаткування таких доходів у обліку однієї юридичної особи, оскільки рух активів відбувається в межах цієї юридичної особи та не має наслідком перехід права власності, безвідносно до резидентства юридичної особи. У протилежному випадку мав би місце дискримінаційний підхід в оподаткуванні резидента та нерезидента, який здійснює діяльність на території України через постійне представництво, при тому, що нормою пункту 13.8 ст. 13 Закону № 334/94-ВР запроваджено рівність такого платника податку з метою оподаткування з платником податку, що здійснює діяльність незалежно від нерезидента.

Судами попередніх інстанцій, за встановлення обставин надходження коштів від компанії «Emerson Process Management AG» (Швейцарія) та представництва цієї компанії у Російській Федерації, однак не були встановлені обставини щодо постачальника товарно-матеріальних цінностей, які були імпортовані представництвом позивача в Україну. Позивач посилається на те, що ці товарно-матеріальні цінності поставлені компанією «Emerson Process Management AG» (Швейцарія) та її представництвами, розташованими за межами митної території України. Разом з тим, згідно з приєднаними до справи копіями вантажно-митних декларацій у графі «відправник/експортер» вказані й інші, ніж компанія «Emerson Process Management AG» юридичні особи, що ставить під сумнів довід позивача про отримання цих ТМЦ виключно від компанії «Emerson Process Management AG» (її представництв - нерезидентів). Неповне встановлення обставин у справі у цій частині, які у силу норм ст. 138 КАС України входять до предмету доказування у спорах про оскарження податкових повідомлень-рішень, призвело до неможливості виділення суми податкових зобов'язань, яка донарахована неправомірно. Тому, судові рішення підлягають скасуванню повністю, а справа направленню на новий розгляд до суду першої інстанції.

Обов'язок суду встановити дійсні обставини справи при розгляді адміністративного позову безвідносно до позиції сторін випливає з офіційного з'ясування обставин справи як принципу адміністративного судочинства, закріпленого нормами статті 7, частин 4 та 5 ст. 11 КАС України.

Відповідно частини 1 до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права (частина 2 цієї статті).

Частиною 3 встановлено, що обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Допущені судами попередніх інстанцій порушення норм процесуального права унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, а отже відповідно до частини 2 ст. 227 КАС України є підставою для скасування ухвалених у справі судових рішень та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції у цій частині..

Під час нового розгляду справи суду слід взяти до уваги викладене в цій ухвалі, перевірити належним чином доводи сторін щодо наявності або відсутності з боку позивача порушень норм законів України, з якими податковий орган пов'язує донарахування позивачу податкових зобов'язань із податку на прибуток, встановити джерело походження товару, вартість якого податковим органом було включено до складу валового доходу представництва позивача в Україні, в разі необхідності, зобов'язати сторони надати докази, яких не буде вистачати для з'ясування відповідних обставин, або ж витребувати такі докази у інших осіб, в яких вони можуть знаходитися; дати правильну юридичну оцінку встановленим обставинам та постановити рішення відповідно до вимог статті 159 КАС України.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу компанії «Емерсон Просесс Менеджімент АГ» задовольнити частково, скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2011 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 05.07.2011 та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.

Головуючий суддя: підписЄ.А. УсенкоСудді: підписО.А. Веденяпін підписМ.П. Зайцев