Постанова № 54056047, 03.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 р. Справа № 644/9625/15-аКолегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Григорова А.М.

Суддів: Тацій Л.В. , Подобайло З.Г. ,

розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова на постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.10.2015р. по справі № 644/9625/15-а

за позовом ОСОБА_1

до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова

про визнання протиправною бездіяльності та зобовязання виконати певні дії,

ВСТАНОВИЛА

Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, в якому просить суд: визнати неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, щодо недоплати пенсії; зобов`язати відповідача здійснити перерахунок починаючи з березня 2011 року і по дату прийнятого рішення відповідно до вимог ст..ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», виходячи з розміру основної пенсії 6 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії 50 % мінімальної пенсії за віком; зобов`язати відповідача виплатити недоплачену суму заборгованості по виплаті пенсії за даний період, яка виникне, в результаті перерахунку; зобов`язати відповідача станом на день прийняття рішення встановити пенсію в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та додаткову пенсію в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені ст.. 67 Закону України «Про статус в соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Посилається на те, що є вина відповідача в тому, що йому неправильно нараховувалась пенсія, так як розмір її не відповідає вимогам Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Оскільки окремі положення цих Законів, які обмежували конституційні права громадян, в різні періоди були визнані неконституційними (Рішення Конституційного Суду України від 06.07.1999 р. № 8-рп/99, від 20.03.2002 р. № 5-рп/2002, від 17.03.2004 р. № 7-рп/2004, від 01.12.2004 р. № 20-рп/2004, від 09.07.2007 p., від 22.05.2008 р. № 10-рп/2008, від 27.11.2008 р. № 26-рп/2008), то відновлення попередніх їх редакцій не потребувало законодавчого врегулювання і повинно було виконуватись, зокрема, відповідачем.

За результатами розгляду справи в порядку скороченого провадження постановою Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова про визнання противоправною бездіяльності та зобовязання провести перерахунок і виплату пенсії задоволено частково. Визнано неправомірними дії Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, щодо недоплати пенсії ОСОБА_1. Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, нарахувати та виплатити ОСОБА_1 визначену статтями 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а також щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, за період з 22 травня 2015 року по 06 жовтня 2015 року включно з урахуванням проведених виплат. В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Управління Пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м. Харкова, не погоджуючись з вказаним рішенням суду, в апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції суперечить Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» в редакції чинній на дату винесення судового рішення, просить суд апеляційної інстанції скасувати постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Виходячи з приписів абз. 4 ч. 8 ст. 183-2 КАС України вищезазначена апеляційна скарга розглядається в порядку письмового провадження.

Відповідно до ст. 195 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Позивачем постанова суду першої інстанції не оскаржена.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом першої інстанції обґрунтовано встановлено, що позивач є інвалідом 3-ї групи, учасником ліквідації наслідків аварії ЧАЕС 1 категорії, крім того, статтею 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" його віднесено до І категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, що підтверджується копією посвідчення серія А № 114974.

На підставі цього Закону позивачу призначено пенсію та щомісячну додаткову пенсію за шкоду, заподіяну моєму здоров'ю, розмір яких повинен визначатись виходячи з мінімальної пенсії за віком, яка встановлена законами.

Також на підставі постанови Орджонікідзевського суду м.Харкова від 17.03.2010 року по справі №2-а-544/10 та ухвали Апеляційного суду Харківської області від 08.09.2010 року по справі № 22-ц-10766/2010 року, про визнання діяльності Управління пенсійного фонду України в Орджонікідзевському районі м.Харкова, проведення перерахунку з 22.05.2008 року та виплату заборгованості з державної пенсії в мінімальному обємі у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком та з додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи виключно з законодавчого розміру мінімальної пенсії за віком та здійснення відповідних виплат, де були повністю задоволені позовні вимоги.

Після набрання ухвали законної сили Відповідач виконував рішення суду, але починаючи з листопаду 2011 року по теперішній час зменшив виплати.

18.05.2015 року позивач звернувся до Відповідача із заявою про роз'яснення підстав для зменшення йому пенсії.

22.05.2015 року позивачу була надана відповідь № 6865-02/32 де було зазначено, що розмір зазначених пенсій розраховується та виплачується згідно з постановами Кабінету Міністрів України № 1210 від 23.11.2011 p., та Закону України «Про Державний Бюджет України на 2015 рік», що є суттєво меншою від тієї, що передбачена вищевказаним Законом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обґрунтованими, доведеними, а тому підлягають задоволенню.

Колегія суддів не погоджуються з висновком суду першої інстанції виходячи з того, що Законом України Про внесення змін та визначення такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України від 28.12.2014 року №76-VIII з 01.01.2015 р. внесено зміни до Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Норми і положення статей статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Відповідно ч. 2 ст. 6, ч. 2 ст. 19 Конституції України органи виконавчої влади здійснюють свої повноваження в межах встановлених цією Конституцією та законами України; органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, та в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їхнього життя і здоровя, створення єдиного порядку визначення категорії зон радіоактивного забруднення територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту населення визначені та закріплені в Законі України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Статтями 50, 54 Закону України Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи визначено, що умови, порядок призначення та мінімальні розміри додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, особам, віднесеним до категорії 1 та державної пенсії визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Згідно ст.62 вказаного Закону України зазначено, що роз'яснення порядку застосування цього Закону проводиться в порядку, визначеному КМУ, рішення якого є обов'язковим для виконання міністерствами та іншими центральними органами державної виконавчої влади, всіма суб'єктами господарювання незалежно від їхньої відомчої підпорядкованості та форм власності.

Відповідно до ст. 3 Бюджетного Кодексу України бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 1 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року.

28.12.2014 року прийнято ОСОБА_2 України Про Державний бюджет України на 2015 рік, пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, ст. 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Отже, Законом України Про Державний бюджет України на 2015 рік з 01 січня 2015 року було надано повноваження Кабінету Міністрів України визначати розмір доплати до пенсії, передбачений ст. 50,54 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджетів на 2015 рік.

Зазначені положення Закону не конституційними не визнані.

Згідно п. 3 ст. 116 Конституції України Кабінет Міністрів України забезпечує, зокрема, проведення політики у сфері соціального захисту. Згідно з бюджетними призначеннями КМУ встановлює розмір окремих видів компенсацій і допомог, зокрема постановою КМУ № 1210 від 23.11.2011 р. Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи затверджено порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Також, рішенням Конституційного Суду від 25.01.12 р. № 3-рп/2012 у справі за конституційним поданням правління Пенсійного фонду України щодо офіційного тлумачення положень ст. 1, ч. 1, ч. 2, ч. 3 ст. 95, ч. 2 ст. 96, п. 2, п. 3, п. 6 ст. 116, ч. 2 ст. 124, ч. 1 ст. 129 Конституції України, п. 5 ч. 1 ст. 4 БК України, п. 2 ч. 1 ст. 9 КАС України в системному зв'язку з окремими положеннями Конституції України встановлено, що однією з ознак України як соціальної держави є забезпечення загальносуспільних потреб у сфері соціального захисту за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави, яка зобов'язана справедливо і неупереджено розподіляти суспільне багатство між громадянами і територіальними громадами та прагнути до збалансованості бюджету України. При цьому рівень державних гарантій права на соціальний захист має відповідати Конституції України, а мета і засоби зміни механізму нарахування соціальних виплат та допомоги - принципам пропорційності і справедливості. Повноваження КМУ щодо розробки проекту закону про Державний бюджет України та забезпечення виконання відповідного закону пов'язані з його функціями, в т.ч. щодо реалізації політики у сфері соціального захисту та в інших сферах. Кабінет Міністрів України регулює порядок та розміри соціальних виплат та допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Конституції та законів України.

Рішення Конституційного Суду України є обов'язковими до виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Таким чином, правова позиція позивача та суду першої інстанції є помилковою.

Відповідно до ст. 159 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення повинно бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати її та прийняти нову постанову суду.

На підставі викладених вище обставин колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов помилкових висновків та порушив норми матеріального та процесуального права, через що є підстави для скасування постанови Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.10.2015 року відповідно до статті 202 КАС України.

На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а постанова суду - скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 183-2, 195, 197, ст.202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А

Апеляційну скаргу задовольнити.

Постанову Орджонікідзевського районного суду м. Харкова від 06.10.2015р. по справі № 644/9625/15-а скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити.

Постанова набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_3Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_4 ОСОБА_2