Ухвала суду № 54056002, 30.11.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 р.Справа № 820/9555/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Сіренко О.І.

Суддів: Любчич Л.В. , Спаскіна О.А.

за участю секретаря судового засідання Федоренко І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015р. по справі № 820/9555/15

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1

до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області

про скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИЛА:

02 жовтня 2015 року постановою Харківського окружного адміністративного суду адміністративний позов фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 до Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень - задоволено у повному обсязі.

Скасовано податкові повідомлення - рішення Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Харківській області від 22.06.2015 року № 102461-15, № 102462-15, № 102463-15, № 151-14-13-12.

Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області у апеляційній скарзі просить постанову суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі. Обґрунтовуючи заявлені у апеляційній скарзі вимоги, посилається на невірне застосування судом норм матеріального та процесуального права, ненадання належної правової оцінки обставинам, що мають значення для вирішення справи. Вказує, що у відповідності до вимог Податкового кодексу України в частині визначення кола субєктів господарювання - фізичних осіб, які є платниками єдиного податку, та мають сплачувати також земельний податок, зважаючи на приписи Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не звільняється від обовязку нарахування та сплати зазначеного виду податку, оскільки не використовує земельні ділянки, належні останньому на праві приватної власності, у власній господарській діяльності.

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 письмових заперечень на апеляційну скаргу до суду не подав.

Сторони, належним чином повідомлені про дату, час та місце судового розгляду справи, в судове засідання не прибули, своїх представників не направили. Керуючись частиною 4 статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів не вбачає перешкод для розгляду справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги відповідно до ст. 195 КАС України, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:

Судом першої інстанції встановлено, що ОСОБА_1 з 10 грудня 2001 року набув статусу фізичної особи-підприємця (копія Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №144087 - а.с.7), з 01 січня 2015 року є платником єдиного податку відповідно до копії Свідоцтва серії Б №680041 (а.с.40) та на даний час перебуває на обліку в Дергачівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області.

17 листопада 2003 року ОСОБА_1 отримав у приватну власність нежиле приміщення - магазин, що знаходиться по вул. 1 Травня,б. 6/ пл. 1-го Травня, б.5 у м. Дергачі Харківської області на підставі договору дарування (а.с.35).

10 вересня 2002 року ФОП ОСОБА_1 набув право приватної власності на будівлі магазину, гаражу та вбиральні за адресою: вул. Садова, б.8а у м. Дергачі Харківської області на підставі Рішення виконкому Дергачівської міської ради №149/3, що підтверджується копією Свідоцтва про право власності (а.с.37) та реєстраційним написом на правовстановлювальному документі (а.с.37- зворотній бік).

Згідно копій Державних актів на право власності на земельну ділянку серії ЯД №061970 та серії ЯК №183027, ОСОБА_1 є власником земельних ділянок відповідно площею 0,0323 га у межах згідно з планом по вул. 1 Травня, 6/ пл. 1 Травня, 5 у м. Дергачі Харківської області та площею 0,0716 га у межах згідно з планом по вул. Садовій, б.31 у м. Дергачі Харківської області (а.с.36, 38).

22 червня 2015 року Дергачівською ОДПІ ГУ Міндоходів у Харківській області (правонаступником якої є відповідач), прийнято податкові повідомлення-рішення:

- №102461-15, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 59,76 гривень (а.с.10);

- №102462-15, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 4184,80 гривень (а.с.11);

- №102463-15, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 1541,29 гривень (а.с.12);

-№151-14-13-12, яким позивачу визначено суму земельного податку з фізичних осіб у розмірі 12992,48 гривень (а.с.13).

ФОП ОСОБА_1, не погодившись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями, звернувся до суду з позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивач є платником єдиного податку і використовував належні йому на праві приватної власності земельні ділянки для здійснення підприємницької діяльності, використовуючи розміщені в їх межах нежитлові приміщення в комерційних цілях, нарахування податковим органом позивачу плати за землю суперечить вимогам Податкового кодексу України.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Статтею 206 Земельного кодексу України передбачено, що використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.

За змістом статей 8, 9 та 265 ПК України, плата за землю є складовою податку на майно та належить до загальнодержавних податків, які є обов'язковими до сплати на усій території України, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 269 ПК України, платниками земельного податку є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв) та землекористувачі. Особливості справляння податку суб'єктами господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, встановлюються главою 1 розділу XIV цього Кодексу.

Об'єктами оподаткування плати за землю згідно ст. 270 ПК України є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.

Згідно п. 286.2, 286.3 ст. 286 ПК України, платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі. Платник плати за землю має право подавати щомісяця звітну податкову декларацію, що звільняє його від обов'язку подання податкової декларації не пізніше 20 лютого поточного року, протягом 20 календарних днів місяця, що настає за звітним.

Відповідно до п. 286.5 ст. 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум податку проводиться контролюючими органами, які видають платникові до 1 липня поточного року податкове повідомлення-рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку визначеному статтею 58 цього Кодексу.

На виконання норм ст. 54, 58, п. 286.5 ст. 286 ПК України відповідачем прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення та самостійно розраховано грошове зобовязання зі сплати земельного податку з фізичних осіб для ОСОБА_1

Однак, контролюючим органом не взято до уваги особливості справляння плати за землю для платників єдиного податку, до категорії яких відноситься позивач по справі.

Відповідно до п. 291.2. ст. 291 ПК України, спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності.

Так, відповідно до пп. 4 п. 297.1. ПК України платники єдиного податку звільняються від обов'язку нарахування, сплати та подання податкової звітності з земельного податку, крім земельного податку за земельні ділянки, що не використовуються ними для провадження господарської діяльності.

Таким чином, законодавством встановлені дві обов'язкові умови, за яких суб'єкт підприємницької діяльності не є платником земельного податку: - перебування на спрощеній системі оподаткування зі сплатою єдиного податку; - земельні ділянки, які є об'єктом плати за землю, мають використовуватися для провадження господарської діяльності.

Як вбачається з матеріалів справи, у приватній власності ОСОБА_1 перебувають дві земельні ділянки площею 0,0323 га у межах згідно з планом по вул. 1 Травня, 6/ пл. 1 Травня, 5 у м. Дергачі Харківської області та площею 0,0716 га у межах згідно з планом по вул. Садовій, б.31 у м. Дергачі Харківської області (а.с.36, 38). Згідно копій Державних актів на право власності на вказані земельні ділянки, цільовим їх призначенням є відповідно "обслуговування будівлі магазину" і "роздрібна торгівля та комерційні послуги (для обслуговування будівлі магазину)". Судовим розглядом встановлено, що розташованими на вказаних земельних ділянках нежитловими будівлями - магазинами позивач володіє на праві приватної власності та використовує для здійснення підприємницької діяльності. Згідно копії витягу з Реєстру платників єдиного податку, ОСОБА_1 з 01.01.2012 року перебуває на спрощеній системі оподаткування (2 група) та провадить наступні види господарської діяльності згідно КВЕД: в тому числі 47.19 - інші види роздрібної торгівлі в неспеціалізованих магазинах (а.с.39).

Враховуючи викладене, зважаючи на те, що позивач є платником єдиного податку і використовує нежитлові приміщення за адресами у м. Дергачі Харківської області: по вул. 1 Травня, 6/ пл. 1 Травня, 5 та по вул. Садовій, б.31 в межах господарської діяльності, колегія суддів приходить до висновку, що нарахування ФОП ОСОБА_1 податковим органом земельного податку за 2015 рік є неправомірним та суперечить вимогам чинного законодавства.

Відповідно до вищевикладеного, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції ухвалена з дотриманням норм процесуального права, у відповідності до вимог норм матеріального права, тому колегія суддів вважає, що підстав для її скасування немає.

Доводи апеляційної скарги про те, що Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 не звільняється від обовязку нарахування та сплати земельного податку, оскільки не використовує земельні ділянки, належні йому на праві приватної власності, у власній господарській діяльності, є безпідставними та спростовуються наявними у матеріалах справи письмовими доказами, а саме: копією Свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця серії В02 №144087 (а.с.7), копіями Державних актів про право власності на земельну ділянку серії ЯК №183027 та серії ЯД №081970 (а.с.8-9), копією Договору дарування нежитлового приміщення від 17 листопада 2003 року (а.с.35), копією свідоцтва про право власності на магазин змішаної торгівлі (а.с.37), копіями Технічного паспорту на виробничий будинок - магазин по вул. 1 Травня 5-6 у м. Дергачі Харківської області та Технічного паспорту на виробничий будинок - магазин змішаної торгівлі по вул. Садова, б.8а у м. Дергачі Харківської області (а.с.42-51). Зокрема, з копій зазначених вище Державних актів про право власності на земельні ділянки вбачається, що цільовим їх призначенням є обслуговування будівель магазинів (роздрібна торгівля та надання комерційних послуг). А згідно відомостей, які містяться у Технічних паспортах таких магазинів, вбачається, що їх обладнано з метою здійснення торгівлі, наявні приміщення для ведення торгівлі (торгівельні зали та торгівельні кіоски), складські приміщення, кімнати для персоналу, зони завантаження товарів тощо.

За таких обставин, колегія суддів вважає такими, що не спростовують висновків суду, посилання заявника у апеляційній скарзі на визначення у Державних актах про право власності на земельну ділянку серії ЯК №183027 та серії ЯД №081970 ОСОБА_1 як власника, замість належного - ФОП ОСОБА_1

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

18 листопада 2015 ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду відстрочено Дергачівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області сплату судового збору за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015р. по справі №820/9555/15 до ухвалення рішення по справі (а.с.84).

З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", частиною 1 статті 4 якого визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Згідно статті 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" установлено у 2015 році мінімальну заробітну плату: у місячному розмірі: з 1 січня - 1218 гривень.

Статтею 4 Закону України "Про судовий збір" зі змінами, внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору" від 22 травня 2015 року N 484-VIII, та які набули чинності з 01 вересня 2015 року, встановлено, що розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду становить 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

В свою чергу, статтею 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки судового збору за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру, поданого фізичною особою або фізичною особою - підприємцем - 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру мінімальної заробітної плати (487 грн. 20 коп. у 2015 році) та не більше 5 розмірів мінімальної заробітної плати (6090,00 грн. у 2015 році).

Таким чином, враховуючи дату подання апеляційної скарги (відповідно до штемпеля - 16.10.2015 року), ціну позову - 18778.33 грн., мінімальний розмір ставки судового збору, вказаний вище, в даному випадку розмір ставки судового збору за подання апеляційної скарги по справі за позовом майнового характеру поданого фізичною особою-підприємцем, становить 535 гривень 92 копійки.

Зважаючи на те, що на час постановвлення даної ухвали відповідачем не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову суду, наявні підстави для стягнення такого на реквізити: отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173 у сумі 535 гривень 92 копійки.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, ст. 198, ст.200, п.1 ч.1 ст.205, ст.ст.206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області - залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015р. по справі № 820/9555/15 - залишити без змін.

Стягнути з Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Харківській області судовий збір за подання апеляційної скарги на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 02.10.2015 року по справі №820/9555/15 в сумі 535 (пятсот тридцять пять) гривень 92 (девяносто дві) копійки на реквізити: отримувач УДКСУ у Червонозаводському районі м. Харкова, МФО 851011, код ЄДРПОУ 37999628, банк : ГУ ДКСУ в Харківській області, рахунок 31210206781011, код класифікації доходів бюджету 22030001, код ЄДРПОУ Харківського апеляційного адміністративного суду 34331173.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя ОСОБА_2Судді ОСОБА_3 ОСОБА_4 Повний текст ухвали виготовлений 04.12.2015 р.