Постанова № 54055975, 02.12.2015, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 р. Справа № 820/7095/15Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі

Головуючого судді: Бенедик А.П.

Суддів: Філатова Ю.М. , Водолажської Н.С.

за участю секретаря судового засідання Тітової А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі №820/7095/15

за поданням Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області

до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків

про стягнення податкового боргу,

ВСТАНОВИЛА:

Дергачівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Харківській області звернулась до суду із поданням про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків податкового боргу в сумі 82407,40 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що за відповідачем станом на час звернення до суду мається податковий борг з податку на землю у загальному розмірі 82407,40 грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначеної платником суми грошового зобовязання згідно податкових декларацій №9017882525 від 18.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 580,75 грн.; №9017891093 від 18.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 40744,46 грн.; №9022192439 від 24.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 11.03грн.; №9018235015 від 19.02.2015 року на суму 18852,78 грн. (граничний термін сплати 30.05.2015 р.) та 18852,78 грн. (граничний термін сплати 30.05.2015 р.) та нарахованої пені в розмірі 3365,60 грн. У зв'язку з тим, що платником податків в добровільному порядку суму податкового зобовязання сплачено не було, а проведені податковим органом дії щодо примусового її стягнення не призвели до погашення податкового боргу, то дана сума підлягає стягненню за рішенням суду.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року подання було задоволено.

Стягнуто з розрахункових рахунків Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків, код ЄДРПОУ 07923280, відкритих у ГУ ДКСУ у Харківській області - р/р №31254301215404; №31257301115404; №35223301015404; №35229101015404; №35211001015404; №37113028000219; №31253202315404; №31256202215404; №35225202015404; №35219058015404 на користь Державного бюджету України заборгованість у розмірі 82407 грн. 40 коп.

Не погодившись із судовим рішенням, Заступник військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м. Харків подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Обґрунтовуючи вимоги апеляційної скарги, апелянт посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Вказує, що задовольняючи подання податкового органу, суд першої інстанції дійшов до неправомірного висновку щодо наявності встановлених законом підстав для стягнення з розрахункових рахунків відповідача суми податкового боргу.

Дергачівською ОДПІ надано письмові заперечення на апеляційну скаргу, в яких посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду, просить залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Представники сторін про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.

Колегія суддів визнала за можливе розглянути справу з урахуванням положень ч. 1 ст. 41 та ч. 4 ст. 196 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши рішення суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши письмові докази, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено у суді апеляційної інстанції, що відповідач пройшов передбачену законом процедуру державної реєстрації та перебуває на обліку як платник податків та зборів в Дергачівській ОДПІ.

В звязку з тим, що відповідачем в добровільному порядку не було сплачено суму заборгованості з податку на землю у загальному розмірі 82407,40 грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначеної платником суми грошового зобовязання згідно податкових декларацій №9017882525 від 18.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 580,75 грн.; №9017891093 від 18.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 40744,46 грн.; №9022192439 від 24.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 11.03 грн.; №9018235015 від 19.02.2015 року на суму 18852,78 грн. (граничний термін сплати 30.05.2015р.) та 18852,78 грн. (граничний термін сплати 30.05.2015р.), а також нарахованої пені в розмірі 3365,60 грн., податковий орган звернувся до суду із поданням про стягнення суми боргу у примусовому порядку.

Задовольняючи подання, суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого подання через наявність у відповідача станом на час розгляду справи податкового боргу з податку на землю у загальному розмірі 82407,40 грн.

Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Вирішуючи питання про наявність правових підстав для стягнення з відповідача грошових коштів, колегія суддів зауважує, що відповідач, будучи платником податків, зборів (обов'язкових платежів) відповідач в силу ч.1 ст.67 Конституції України зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Перевіряючи правомірність звернення до суду та наявність підстав для стягнення суми боргу у примусовому порядку, колегія суддів дійшла висновку про наступне.

01 січня 2011 року набув чинності Податковий Кодекс України (далі - ПК України), який встановлює перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

У відповідності до положень п. 46.1 ст. 46 ПК України, податкова декларація, розрахунок (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючому органу у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата податкового зобов'язання, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку.

Згідно із п.п. 49.1, 49.2 ст. 49 ПК України, податкова декларація подається за звітний період в установлені цим Кодексом строки органу державної податкової служби, в якому перебуває на обліку платник податків.

Платник податків зобов'язаний за кожний встановлений цим Кодексом звітний період, в якому виникають об'єкти оподаткування, або у разі наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу подавати податкові декларації щодо кожного окремого податку, платником якого він є.

Податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року, крім випадків, передбачених підпунктами 49.18.4 та 49.18.5 цього пункту - протягом 60 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) року (п.п. 49.18.3 п. 49.18 ст. 49 ПК України).

Положеннями п.56.11 ст.56 ПК України встановлено, що не підлягає оскарженню податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків.

Згідно з п.57.1 ст.57 ПК України, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до п. 269.1 ст. 269 ПК України, платниками земельного податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.

Пунктом 286.2 статті 286 ПК України встановлено, що платники плати за землю (крім фізичних осіб) самостійно обчислюють суму податку щороку станом на 1 січня і не пізніше 20 лютого поточного року подають відповідному контролюючому органу за місцезнаходженням земельної ділянки податкову декларацію на поточний рік за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, з розбивкою річної суми рівними частками за місяцями. Подання такої декларації звільняє від обов'язку подання щомісячних декларацій. При поданні першої декларації (фактичного початку діяльності як платника плати за землю) разом з нею подається довідка (витяг) про розмір нормативної грошової оцінки земельної ділянки, а надалі така довідка подається у разі затвердження нової нормативної грошової оцінки землі.

Власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою (п. 287.1 ст. 287 ПК України).

Згідно з п. 287.3 ст. 287 ПК України, податкове зобов'язання щодо плати за землю, визначене у податковій декларації на поточний рік, сплачується рівними частками власниками та землекористувачами земельних ділянок за місцезнаходженням земельної ділянки за податковий період, який дорівнює календарному місяцю, щомісяця протягом 30 календарних днів, що настають за останнім календарним днем податкового (звітного) місяця.

Як вказує податковий орган, підставою для звернення із даним поданням, слугував факт наявності у відповідача узгодженого податкового боргу з податку на землю у загальному розмірі 82407,40 грн., що виник внаслідок несплати у встановлений строк самостійно визначеної платником суми грошового зобовязання згідно податкових декларацій № НОМЕР_1 від 18.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 580,75 грн.; № НОМЕР_2 від 18.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 40744,46 грн.; № НОМЕР_3 від 24.02.2015 року (граничний термін сплати 02.03.2015 р.) на суму 11.03 грн.; -№ НОМЕР_4 від 19.02.2015 року на суму 18852,78 грн. (граничний термін сплати 30.05.2015 р.) та 18852,78 грн. (граничний термін сплати 30.05.2015 р.), а також нарахованої пені в розмірі 3365,60 грн.

Відповідно до положень п.п. 20.1.19 та п.п. 20.1.34 п.20.1 ст.20 ПК України, контролюючі органи, серед іншого, мають право: застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України; стягувати суми недоїмки із сплати єдиного внеску; стягувати суми простроченої заборгованості суб'єктів господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитами (позиками), залученими державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державні (місцеві) гарантії, а також за кредитами із бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом та іншими законами України; звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини;

Виходячи з вищенаведених положень закону, колегія суддів дійшла висновку, що обовязковою умовою для звернення податкового органу із вимогами про стягнення з платника податків грошових коштів, є наявність узгодженої суми заборгованості із відповідного податку.

При цьому, відповідно до пп.14.1.175 п.14.1 ст.14 ПК України, сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання, є податковим боргом платника податків.

Пунктом 95.1 ст.95 ПК України визначено, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

У п.95.2 цієї ж статті Кодексу зазначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Зазначена норма кореспондується з пунктом третім частини першої статті 183-3 КАС України, відповідно до якого провадження у справах за зверненням органів доходів і зборів при здійсненні ними передбачених законом повноважень здійснюється на підставі подання таких органів, зокрема, щодо стягнення коштів за податковим боргом.

Подання подається до суду першої інстанції протягом двадцяти чотирьох годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення до суду, за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом (ч. 3 ст. 183-3 КАС України).

Виходячи із системного аналізу вищенаведених положень Закону, колегія суддів дійшла висновку, що податкові органи мають право звертатися до суду із поданням про стягнення коштів за податковим боргом виключно після дотримання визначених законом умов, а саме:

- після надіслання контролюючим органом податкової вимоги на податковий борг із зазначенням конкретного розміру податкового боргу;

- сплив терміну 60 днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги.

Як встановлено під час розгляду справи, 15.05.2015 року Дергачівською ОДПІ надіслано відповідачу податкову вимогу форми Ю від 14.05.2015 року № 608-25, яка була отримана 19.05.2015 року.

В свою чергу, Квартирно-експлуатаційний відділ м.Харків не погодившись із правомірністю вказаної вимоги, звернувся до суду із адміністративним позовом про її скасування.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 18.08.2015 року по справі №820/7469/15 задоволено адміністративний позов та скасовано податкову вимогу Дергачівської ОДПІ №608-25 від 14.05.2015 року про стягнення з Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харкова заборгованості по сплаті земельного податку у розмірі 38914 грн. 20 коп.

Вказана постанова суду набрала законної сили.

Згідно ч. 5 ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання на всій території України.

Згідно ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

У відповідності до положень до ч.1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З огляду на зазначене, оскільки судовим рішенням, яке набрало законної сили, скасовано податкову вимогу Дергачівської ОДПІ №608-25 від 14.05.2015 року, колегія суддів дійшла висновку про відсутність у податкового органу встановлених законом підстав для звернення до суду із поданням про стягнення з відповідача коштів за податковим боргом, в звязку з чим, заявлені вимоги є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.

Відповідно до ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення є, серед іншого, порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.

З урахуванням встановлених обставин у справі та допущених судом першої інстанції порушень норм матеріального права, колегія суддів вважає, що постанова Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015 року по справі №820/7095/15 не відповідає вимогам ст.159 КАС України, а тому відповідно до вимог ст. 202, ч.2 ст. 205 КАС України підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про відмову в задоволенні заявленого подання.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, п. 3 ст. 198, п. 4 ч.1 ст. 202, 205, 207, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Заступника військового прокурора Харківського гарнізону в інтересах держави, уповноваженим органом якого є Міністерство оборони України в особі Квартирно-експлуатаційного відділу м.Харків задовольнити.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2015р. по справі №820/7095/15 скасувати.

Прийняти нову постанову, якого в задоволенні подання Дергачівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Харківській області до Квартирно-експлуатаційний відділ м. Харків про стягнення податкового боргу - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя (підпис)ОСОБА_1Судді(підпис) (підпис) ОСОБА_2 ОСОБА_3 Повний текст постанови виготовлений 03.12.2015 р.