Ухвала суду № 54055884, 02.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: №826/9199/15 Головуючий у 1-й інстанції: Гарник К.Ю.; Суддя-доповідач: Сорочко Є.О.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Сорочко Є.О.

суддів: Федотов І.В.

Беспалов О.О.

за участю секретаря Грисюк Г.Г.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Газовик" до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Газовик" (далі - ТОВ "Газовик") звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі - ДПІ у Печерському районі) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 р. №48326552209.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Печерському районі від 04.04.2014 р. №48326552209.

На вказану постанову ДПІ у Печерському районі подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні позову відмовити, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до матеріалів справи, ДПІ у Печерському районі проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «Газовик» з питань дотримання вимог податкового законодавства щодо формування податкового кредиту при взаємовідносинах з ТОВ «Укр Медиа Консалт» за жовтень 2013 року, за результатами якої складено акт перевірки від 19.02.2014 р. №165/26-55-22-09/32736800.

Даною перевіркою встановлено порушення позивачем ст. 185, п. 198.3, 198.6 ст. 198, п. 201.4, 201.10 ст. 201 Податкового кодексу України, п. 2 наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форми податкової накладної та Порядку заповнення податкової накладної» від 01.11.2011 р. за №1379, що призвело до заниження податку на додану вартість на суму 100009,00 грн. за жовтень 2013 року.

На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення від 04.04.2014 р. №48326552209, яким ТОВ «Газовик» збільшено грошове зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 150 014,00 грн., в тому числі: за основним платежем - 100 009,00 грн., за штрафними санкціями - 50 005,00 грн.

Порядок формування податкового кредиту, підстави його виникнення та порядок визначення сум податку на додану вартість, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету України, встановлено статтею 198 Податкового кодексу України.

Статтею 198 Податкового кодексу України, визначено, що право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з, в тому числі придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг, при цьому датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше, а саме дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг або дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.6 ст.198 цього Кодексу не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу). У разі якщо на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, які попередньо віднесені до податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до закону.

Згідно п. 201.6 ст. 201 цього Кодексу податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Пунктом 201.10 статті 201 цього Кодексу передбачено, що податкова накладна видається платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, на вимогу покупця та є підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.

Статтею 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Як вбачається з матеріалів справи, в перевіряємий період позивач мав господарські відносини з ТОВ «Укр Медиа Консалт» (постачальник) на підставі договору поставки від 01.10.2013 р. №1/10-13, за умовами якого постачальник зобов'язується передати у власність продукцію на суму 600 056,00 грн. в асортименті, кількості, що узгоджуються сторонами у видаткових накладних, які є невід'ємною частиною даного договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити продукцію. Поставка продукції здійснюється в строк до 31.12.2013 р. Передача продукції здійснюється за видатковими накладними на підставі довіреності уповноваженого представника позивача за місцезнаходженням продукції на складі постачальника або, за узгодженням сторін, шляхом поставки продукції покупцю.

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору позивачем надано належні первинні документи, зокрема видаткові накладні від 31.10.2013 р. №696, №697, №698, №695, №693, №692, №691, №699, №690, №700, №694, згідно яких позивачем придбано у ТОВ «Укр Медиа Консалт» газові фільтри, регулятори тиску, лічильники, монтажні комплекти, коректор газу; податкові накладні від 31.10.2013 р. №354, №350, №352, №353, №351, №349, №356, №346, №347, №355, №348; платіжні доручення, копії банківських виписок по особовому рахунку та картка рахунку 311 за листопад, грудень 2013 року, що підтверджують оплату товару.

Копії таких документів містяться в матеріалах справи, відповідають чинному законодавству та дають можливість встановити зміст і обсяг господарських операцій.

Необхідно зазначити, що сама по собі наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце. Допущені позивачем помилки у платіжних дорученнях №126 від 04.12.2013 р., №1015 від 19.11.2013 р. та №1028 від 22.11.2013 р., а саме невірне зазначення призначення платежу не свідчать про відсутність оплати за товар по вказаному договору, з урахуванням також того, що позивачем листом №187 від 25.12.2013 р. до ТОВ «Укр Медиа Консалт» надіслано прохання вважати вірним наступне призначення платежу: згідно договору №1-10/13 від 01.10.2013 р.

Також, позивачем надано копії наказу від 30 жовтня 2013 року №373 про відрядження директора ТОВ «Газовик» до м. Києва з 31.10.2013 р. по 31.10.2013 р. з метою отримання товарно-матеріальних цінностей на підставі вказаного договору поставки, посвідчення про відрядження, заповнені у відповідності до вимог чинного законодавства, звіт про використання коштів, виданих на відрядження №651 від 01.11.2013 р. та перевезення товару орендованим транспортом згідно договору №01/12/1 оренди транспортних засобів від 30.12.2011 р. на склади, що знаходяться за адресою: смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 2-а, після чого товар було оприбутковано на вказаних складах.

Згідно договору оренди складських приміщень від 30.12.2012 р. №12, укладеного між позивачем (орендар) та ПП «Стожари» (орендодавець) позивачеві передано в оренду склади № 2, 3, 4, 5, гарах-навіс Диспетчерська, гараж-бокс, вбиральня, що знаходяться за адресою: смт. Кирнасівка, вул. Леніна, 2-а загальною площею 1525 кв.м.

Відповідно до договору оренди транспортних засобів від 30.12.2011 р. №01/12/1, укладеного між позивачем (орендар) та ПП «Стожари» (орендодавець) позивачу передані в строкове платне користування для службових перевезень працівників, вантажних перевезень автомобілі згідно переліку.

Отже, у позивача наявні як приміщення для тимчасового зберігання товару, придбаного у ТОВ «Укр Медиа Консалт», так і автомобільний транспорт для його перевезення.

Інвентаризаційним описом №12 від 31.12.2013 р. підтверджується оприбуткування придбаного у ТОВ «Укр Медиа Консалт» товару на складі позивача. В подальшому, придбані у ТОВ «Укр Медиа Консалт» лічильники встановлено позивачем, про що свідчать наявні в матеріалах справи копії актів на встановлення промислового газового лічильника від 05.03.2014 р., 14.03.2014 р., 01.04.2014 р.

В свою чергу, відповідачем не спростовано доводів позивача та доказів, наявних у матеріалах справи, які доводять товарність та реальність господарських операцій між позивачем та зазначеним контрагентом.

Висновки податкового органу про допущені позивачем порушення ґрунтуються лише на висновках акту ДПІ у Печерському районі від 22.01.2014 р. №233/26-55-22-07/38451519 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Укр Медиа Консалт» щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.08.2013 р. по 31.10.2013 р.

Проте, такий етап контрольно-перевірочної роботи не передбачає здійснення податковим органом оцінки дотримання платником вимог податкового законодавства та аналізу змісту та характеру правовідносин, що стали підставою для формування даних податкового обліку платника, адже питання правильності відображення платником в обліку проведених господарських операцій досліджуються податковим органом при проведенні податкової перевірки платника з дослідженням фінансово-господарських документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податку. При цьому, зустрічні звірки не є перевірками та не створюють, не змінюють та не припиняють юридичних прав та обов'язків платника податків, тобто не породжують правових наслідків.

Разом з тим, необхідно зазначити, що порушення контрагентом позивача вимог податкового законодавства не може свідчити про відсутність фактичного виконання укладених правочинів та спричиняти негативні наслідки для позивача. Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди - покупця товару (робіт, послуг), яка є платником податків, не покладено обов'язку в подальшому за можливі будь-які неправомірні дії будь-кого з постачальників (виконавців) при здійсненні господарської діяльності або через відсутність висновків зустрічних перевірок зазнавати певних негативних наслідків у вигляді позбавлення права на формування валових витрат та податкового кредиту та донарахування податкових зобов'язань з податку на додану вартість та податку на прибуток.

Відповідачем не надано судового рішення, яке б набрало законної сили, щодо встановлення факту відсутності у позивача мети на здійснення господарської діяльності та відсутності її реального здійснення. Також не наданого судового рішення в порядку ст. 234 Цивільного кодексу України щодо фіктивності правочинів між позивачем та його контрагентами.

Крім того, жодним законом не передбачено право податкового органу самостійно, в позасудовому порядку, визнавати нікчемними правочини і дані, вказані платником податків в податкових деклараціях.

Таким чином, відповідачем як суб'єктом владних повноважень не доведено обґрунтованість прийняття податкового повідомлення-рішення від 04.04.2014 р. №48326552209, а тому суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що таке рішення є протиправним та підлягає скасуванню.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08.10.2015 р. апеляційну скаргу відповідача було залишено без руху та роз'яснено розмір та порядок сплати судового збору за подання апеляційної скарги. Ухвалою від 11.11.2015 р. ДПІ у Печерському районі відстрочено сплату судового збору до прийняття рішення у справі. Станом на 02.12.2015 р. ДПІ у Печерському районі не сплачено судовий збір, а тому він підлягає стягненню судом, в розмірі встановленому Законом України "Про судовий збір", - 2200,20 грн. Згідно з ч. 1 ст. 9 цього Закону, судовий збір сплачується за місцем розгляду справи та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо задоволення позову, а тому апеляційну скаргу ДПІ у Печерському районі необхідно залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року - без змін, оскільки вона ухвалена з дотриманням норм матеріального права.

Керуючись ст. ст.160, 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 14 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Подільському районі Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань до спеціального фонду Державного бюджету України судовий збір у розмірі 2200,20 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в порядку та строки передбачені ст. 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

головуючий суддя Сорочко Є.О.

судді Федотов І.В.

Беспалов О.О.

Повний текст ухвали складено 03.12.2015 року

.

Головуючий суддя Сорочко Є.О.

Судді: Федотов І.В.

Беспалов О.О.