Постанова № 54055637, 04.12.2015, Черкаський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 грудня 2015 року справа № 823/5184/15

15 год. 50 хв.м.Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабич А.М.,

за участю:

секретаря судового засідання Попельнухи Ю.І.,

представника позивача ОСОБА_1 (згідно з довіреністю),

представника відповідача ОСОБА_2 (згідно з довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський елеватор до Звенигородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

04.11.2015 у Черкаський окружний адміністративний суд надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю Катеринопільський елеватор (далі позивач) до Звенигородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Черкаській області (далі відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 26.10.2015:

№0000572200, яким позивачу зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 2131466,00грн.;

№0000562200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 265239,00грн.

Ухвалою суду первинного відповідача замінено на Звенигородську обєднану державну податкову інспекцію Головного управління ДФС у Черкаській області.

Позов мотивовано тим, що податковий орган за результатами перевірки безпідставно, на думку позивача, зробив висновок про безтоварність його господарських операцій з ТОВ ВВ Агроплюс, ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС, ТОВ Ексітос та не взяв до уваги наявні документи бухгалтерського обліку і податкової звітності, якими підтверджується їх реальність.

Відповідач проти задоволення позову заперечував на тій підставі, що оскаржувані рішення прийняті у звязку з виявленою неможливістю вчинення господарських операцій з ТОВ ВВ Агроплюс, ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС, ТОВ Ексітос з урахуванням відсутності у позивача належним чином оформлених документів бухгалтерського обліку та доказів переміщення придбаного товару, які би підтверджували реальність виконання господарських операцій.

У судових засіданнях представники сторін підтримали свої правові позиції у спорі.

Заслухавши пояснення та доводи представників сторін, повно та обєктивно дослідивши докази у справі у їх взаємозвязку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з огляду на таке.

Товариство з обмеженою відповідальністю Катеринопільський елеватор зареєстроване як юридична особа з 30.06.2004 (код ЄДРПОУ 32580463).

Суд встановив, що на підставі наказу Звенигородської ОДПІ від 02.09.2015 та направлень від 03.09.2015 №23 та №24 службові особи відповідача здійснили документальну позапланову виїзну перевірку позивача з питань своєчасності, повноти, достовірності нарахування та сплати податку на додану вартість (далі ПДВ) під час здійснення операцій з придбання товарів, робіт (послуг) у:

ТОВ ВВ Агроплюс за березень 2015 року;

ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС за березень-квітень 2015 року;

ТОВ Ексітос, ПП Газінтех і ТОВ Лабімпекс за травень 2015 року, -

про що складено акт від 09.10.2015 №26/23-12-22-016/32580463.

У ньому зафіксовано порушення позивачем вимог пунктів 198.1, 198.6 ст.198, п.200.1 ст.200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 (далі ПК України), в результаті чого завищено задекларовані показники в складі податкового кредиту у деклараціях з ПДВ за березень-травень 2015 року на загальну суму 2308292,00грн., у звязку з чим занижено позитивне значення різниці між сумою податкового зобовязання та сумою податкового кредиту за квітень 2015 року на 176826,00грн., що призвело до завищення відємного значення різниці між сумою податкових зобовязань та податкового кредиту за березень 2015 року на 268593,00грн. та травень 2015 року на 1862873,00грн.

На підставі зазначеного акту відповідач прийняв оскаржувані ППР від 26.10.2015:

№0000572200, яким позивачу зменшено розмір відємного значення з податку на додану вартість (далі ПДВ) на загальну суму 2131466,00грн.;

№0000562200, яким позивачу збільшено розмір грошового зобовязання з ПДВ на загальну суму 265239,00грн. (176826,00грн. основний платіж та 88413,00грн. штрафна (фінансова) санкція).

Суд зясував, що ППР №0000572200 прийнято з огляду на не підтвердження задекларованого податкового кредиту від ТОВ ВВ Агроплюс (165747,47грн.), ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС (102845,39грн.) і ТОВ Ексітос (1862873,00грн.) і показники декларації з ПДВ позивача за березень 2015року (вх.№9099921961 від 19.05.2015), якою задекларовано відємне значення в сумі 1037982,00грн., а також за травень 2015року (вх.№9148232291 від 15.07.2015), якою задекларовано відємне значення в сумі 12317507,00грн.

Основна сума в ППР №0000562200 повязана з невизнанням задекларованого за квітень 2015 року в декларації з ПДВ (вх.№9100677802 від 19.05.2015) податкового кредиту від ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС (176826,00грн.) з огляду на задекларовану суму ПДВ, що підлягала сплаті до бюджету, в розмірі 1083489,00грн. Також застосовано 50% штрафу на вказану суму із-за повторності вчинюваного порушення.

Невизнання вказаного податкового кредиту повязане з висновком відповідача про безтоварність правочинів позивача зі вказаними підприємствами і складання документів для надання/отримання податкової вигоди. В акті перевірки висновки мотивовані: відсутністю у видаткових накладних (далі - ВН) інформації про реквізити довіреностей, на підставі яких приймався товар уповноваженою особою позивача, як покупця, і місця їх складання; недоліками в оформленні товарно-транспортних накладних (далі ТТН) на переміщення товару (зазначенням в ТТН даних про автомобілі, які не могли використовувати зазначені автоперевізниками особи) та відсутність подорожніх листів; відсутністю в актах наданих послуг (робіт) інформації про посади та прізвища відповідальних за їх прийняття осіб; відсутністю інформації про наявність основних засобів у контрагентів позивача.

Надаючи оцінку оскаржуваним рішенням суд керувався вимогами розділу V ПК України, який визначає платників податку на додану вартість, об'єкт оподаткування, дату виникнення податкових зобов'язань, порядок визначення бази оподаткування, розміри ставок податку, порядок визначення суми податку та строки проведення розрахунків тощо.

Ст.200 ПК України регламентує порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків. П.200.1 цієї статті передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. П.200.1 цієї статті передбачено, що сума податку, яка підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Об'єктом оподаткування ПДВ відповідно до підп. а п.185.1 ст.185 ПК України є операції платників податку з постачання товарів, місце постачання яких розташоване на митній території України, відповідно до статті 186 цього Кодексу, у тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору), на товари, що передаються на умовах товарного кредиту.

Згідно з п.187.1. ст.187 ПК України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

У разі здійснення операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг відповідно до підп. а п.198.1 ст.198 ПК України виникає право на віднесення сум податку до податкового кредиту.

Відповідно до пунктів 198.3, 198.6 ст.198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

З наведених законодавчих положень випливає, що обов'язковою умовою виникнення у платника права на податковий кредит та зменшення оподатковуваного доходу на суму валових витрат є реальне здійснення операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в оподатковуваних операціях, а також оформлення зазначених операцій необхідними документами первинного обліку (зокрема, податковими накладними). При цьому, як відомості, що містяться у податкових накладних, так і дані первинних документів, що складаються при здійсненні господарської операції та подаються платником до контролюючого органу, мають відповідати установленим вимогам та містить достовірну інформацію про обставини, з якими законодавство пов'язує реалізацію права платника на податкову вигоду.

На підтвердження вищевказаного задекларованого податкового кредиту позивач надав оформлені відповідно до законодавства податкові накладні (далі - ПН).

Відповідно до п.201.8 ст.201 ПК України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу. Підп.184.1 ст.184 ПК України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Суд зясував, що станом на час складання первинних бухгалтерських документів та ПН всі вищезазначені контрагенти перебували на обліку як платники ПДВ, що підтверджується витягами в матеріалах справи.

Відповідні ПН виписані до договорів (копії яких в матеріалах справи):

з ТОВ «ВВ-Агроплюс» (постачальник) поставки:

1)від 05.02.2015 №5758/к, умовами якого передбачено поставку покупцю соняшнику, урожаю 2014 року, орієнтовною кількістю 2000 тонн (до нього наявні ВН від 04.03.2015 №003 на загальну суму 363580,15грн. (у т.ч. ПДВ 60596,69грн.) і від 05.03.2015 №005 на загальну суму 630904,69грн. (у т.ч. ПДВ 105150,78грн.);

2)від 05.02.2015 №5758/к;

з ТОВ «Ексітос» договори поставки від 06.05.2015 №6081/к та №6088/к, умовами яких передбачено поставку покупцю сої, орієнтовною кількістю 300 тонн, та соняшнику урожаю 2014 року, орієнтовною кількістю 200 тонн;

з ТОВ "КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС" (виконавець) від 01.01.2015 договір №11 про надання послуг з технічного обслуговування та ремонту транспортних засобів.

На підтвердження формування витрат за договорами з ТОВ «Ексітос» наявні належним чином оформлені та скріплені печатками сторін правочину ВН:

від 08.05.2015 №43 на загальну суму 330913,84грн. (у т.ч. ПДВ 55152,31грн.);

від 11.05.2015 №44 на загальну суму 443013,52грн. (у т.ч. ПДВ 73835,59грн.);

від 12.05.2015 №48 на загальну суму 375411,65грн. (у т.ч. ПДВ 62568,61грн.);

від 13.05.2015 №45 на загальну суму 303306,53грн. (у т.ч. ПДВ 50551,09грн.);

від 13.05.2015 №46 на загальну суму 118540,86грн. (у т.ч. ПДВ 19756,81грн.);

від 14.05.2015 №47 на загальну суму 814321,57грн. (у т.ч. ПДВ 135720,26грн.);

від 15.05.2015 №51 на загальну суму 1229680,51грн. (у т.ч. ПДВ 204946,75грн.);

від 16.05.2015 №54 на загальну суму 341924,16грн. (у т.ч. ПДВ 56987,36грн.);

від 18.05.2015 №57 на загальну суму 261221,76грн. (у т.ч. ПДВ 43536,96грн.);

від 19.05.2015 №60 на загальну суму 450300,19грн. (у т.ч. ПДВ 75050,03грн.);

від 19.05.2015 №61 на загальну суму 572199,77грн. (у т.ч. ПДВ 95366,63грн.);

від 20.05.2015 №64 на загальну суму 217999,91грн. (у т.ч. ПДВ 36333,32грн.);

від 21.05.2015 №68 на загальну суму 113369,94грн. (у т.ч. ПДВ 18894,99грн.);

від 22.05.2015 №127 на загальну суму 717783,70грн. (у т.ч. ПДВ 119630,62грн.);

від 22.05.2015 №131 на загальну суму 356955,53грн. (у т.ч. ПДВ 59492,59грн.);

від 13.05.2015 №134 на загальну суму 362200,84грн. (у т.ч. ПДВ 60366,81грн.);

від 24.05.2015 №137 на загальну суму 327683,86грн. (у т.ч. ПДВ 54613,98грн.);

від 24.05.2015 №138 на загальну суму 354534,79грн. (у т.ч. ПДВ 59089,13грн.);

від 25.05.2015 №141 на загальну суму 317362,80грн. (у т.ч. ПДВ 52893,80грн.);

від 26.05.2015 №144 на загальну суму 487692,00грн. (у т.ч. ПДВ 81282,00грн.);

від 27.05.2015 №146 на загальну суму 1840842,00грн. (у т.ч. ПДВ 306807,00грн.);

від 28.05.2015 №148 на загальну суму 839976,00грн. (у т.ч. ПДВ 139996,00грн.).

До них наявні належним чином оформлені ПН:

від 08.05.2015 №4 на загальну суму 330913,84грн. (у т.ч. ПДВ 55152,31грн.);

від 11.05.2015 №5 на загальну суму 443013,52грн. (у т.ч. ПДВ 73835,59грн.);

від 12.05.2015 №9 на загальну суму 375411,65грн. (у т.ч. ПДВ 62568,61грн.);

від 13.05.2015 №6 на загальну суму 303306,53грн. (у т.ч. ПДВ 50551,09грн.);

від 13.05.2015 №7 на загальну суму 118540,86грн. (у т.ч. ПДВ 19756,81грн.);

від 14.05.2015 №8 на загальну суму 814321,57грн. (у т.ч. ПДВ 135720,26грн.);

від 15.05.2015 №12 на загальну суму 1229680,51грн. (у т.ч. ПДВ 204946,75грн.);

від 16.05.2015 №15 на загальну суму 341924,16грн. (у т.ч. ПДВ 56987,36грн.);

від 18.05.2015 №18 на загальну суму 261221,76грн. (у т.ч. ПДВ 43536,96грн.);

від 19.05.2015 №36 на загальну суму 450300,19грн. (у т.ч. ПДВ 75050,03грн.);

від 19.05.2015 №37 на загальну суму 572199,77грн. (у т.ч. ПДВ 95366,63грн.);

від 20.05.2015 №40 на загальну суму 217999,91грн. (у т.ч. ПДВ 36333,32грн.);

від 21.05.2015 №44 на загальну суму 113369,94грн. (у т.ч. ПДВ 18894,99грн.);

від 22.05.2015 №48 на загальну суму 717783,70грн. (у т.ч. ПДВ 119630,62грн.);

від 22.05.2015 №52 на загальну суму 356955,53грн. (у т.ч. ПДВ 59492,59грн.);

від 13.05.2015 №55 на загальну суму 362200,84грн. (у т.ч. ПДВ 60366,81грн.);

від 24.05.2015 №58 на загальну суму 327683,86грн. (у т.ч. ПДВ 54613,98грн.);

від 24.05.2015 №59 на загальну суму 354534,79грн. (у т.ч. ПДВ 59089,13грн.);

від 25.05.2015 №62 на загальну суму 317362,80грн. (у т.ч. ПДВ 52893,80грн.);

від 26.05.2015 №65 на загальну суму 487692,00грн. (у т.ч. ПДВ 81282,00грн.);

від 27.05.2015 №37 на загальну суму 1840842,00грн. (у т.ч. ПДВ 306807,00грн.);

від 28.05.2015 №78 на загальну суму 839976,00грн. (у т.ч. ПДВ 139996,00грн.).

На підтвердження формування витрат за договором з ТОВ "КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС" у позивача наявні належним чином оформлені та скріплені печатками акти виконаних робіт за березень 2015 року (том 2 а.с.155-250, том 3 а.с.1-93) на загальну суму 617072,20грн. (у т.ч. ПДВ 102845,32грн.) і за квітень 2015 року (том 3 а.с.94-250, том 4 а.с.1-165). До них наявні ПН:

від 03.03.15 №7/1 на загальну суму 363580,15грн. (у т.ч. ПДВ - 969,92грн.);

від 04.03.15 №17/1 на загальну суму 15621,28грн. (у т.ч. ПДВ - 2603,55грн.);

від 05.03.15 №21/1 на загальну суму 75742,78грн. (у т.ч. ПДВ - 12623,80грн.);

від 06.03.15 №22/1 на загальну суму 4861,50грн. (у т.ч. ПДВ - 810,25грн.);

від 10.03.15 №26/1 на загальну суму 36037,01грн. (у т.ч. ПДВ - 6006,17грн.);

від 11.03.15 №30/1 на загальну суму 8117,50грн. (у т.ч. ПДВ - 1352,92грн.);

від 12.03.15 №32/1 на загальну суму 23420,00грн. (у т.ч. ПДВ - 3903,33грн.);

від 13.03.15 №33/1 на загальну суму 25837,02грн. (у т.ч. ПДВ - 4306,17грн.);

від 16.03.15 №37/1 на загальну суму 9130,00грн. (у т.ч. ПДВ - 1521,67грн.);

від 17.03.15 №38/1 на загальну суму 43908,01грн. (у т.ч. ПДВ - 7318,00грн.);

від 18.03.15 №40/1 на загальну суму 79183,99грн. (у т.ч. ПДВ - 13197,33грн.);

від 19.03.15 №43/1 на загальну суму 46876,50грн. (у т.ч. ПДВ - 7812,75грн.);

від 20.03.15 №44/1 на загальну суму 97670,17грн. (у т.ч. ПДВ - 16278,36грн.);

від 21.03.15 №51/1 на загальну суму 144847,02грн. (у т.ч. ПДВ - 24141,17грн.);

від 01.04.15 №2 на загальну суму 307322,00грн. (у т.ч. ПДВ - 51220,33грн.);

від 02.04.15 №8 на загальну суму 81174,00грн. (у т.ч. ПДВ 13529,00грн.);

від 06.04.15 №10 на загальну суму 2128,00грн. (у т.ч. ПДВ - 354,67грн.);

від 07.04.15 №14 на загальну суму 85998,50грн. (у т.ч. ПДВ - 14333,08грн.);

від 08.04.15 №16 на загальну суму 42229,00грн. (у т.ч. ПДВ - 7038,17грн.);

від 09.04.15 №20 на загальну суму 51027,02грн. (у т.ч. ПДВ - 8504,50грн.);

від 10.04.15 №21 на загальну суму 73251,49грн. (у т.ч. ПДВ - 12208,58грн.);

від 14.04.15 №25 на загальну суму 21801,00грн. (у т.ч. ПДВ - 3633,50грн.);

від 15.04.15 №28 на загальну суму 86838,00грн. (у т.ч. ПДВ - 14473,00грн.);

від 16.04.15 №31 на загальну суму 38796,01грн. (у т.ч. ПДВ - 6466,00грн.);

від 17.04.15 №32 на загальну суму 62107,00грн. (у т.ч. ПДВ - 10351,17грн.);

від 18.04.15 №33 на загальну суму 53561,02грн. (у т.ч. ПДВ - 8926,84грн.);

від 20.04.15 №34 на загальну суму 41914,00грн. (у т.ч. ПДВ - 6985,67грн.);

від 21.04.15 №40 на загальну суму 127990,30грн. (у т.ч. ПДВ - 21331,71грн.).

Суд встановив, що на час виконання вищевказаних правочинів згадані контрагенти позивача відобразили у повному обсязі відповідні сумам податкового кредиту позивача суми податкових зобовязань. Замовлені товари та послуги у повному обсязі оплачені позивача, що підтверджується виписками банку.

ТОВ ВВ Агроплюс, ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС, ТОВ Ексітос на момент здійснення господарських операцій зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних та фізичних осіб-підприємців. Мали підтверджене місце реєстрації.

Твердження про відсутність місця складання ВН та актів наданих послуг не знайшло підтвердження під час їх дослідження, оскільки надані суду їх копії цю інформацію містять.

Відповідно до ст.1 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні від 16 липня 1999 року № 996-XIV (далі Закон України № 996-XIV) первинний документ це документ, що містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Суд врахував ст.9 Закону України №996, згідно з якою підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Вони повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Обовязковими реквізитами первинних документів відповідно до п.2.4. Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24 травня 1995 року №88, є: назва документа (форми); дата і місце складання; назва підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Згідно з пунктами 2.15-2.16 Положення забороняється приймати до виконання первинні бухгалтерські документи на операції, що суперечать законодавчим актам.

Разом з тим, ст.4 Закону України №996-XIV встановлений принцип превалювання сутності над формою, тобто, операції обліковуються відповідно до їх сутності, а не лише виходячи з юридичної форми.

За вищевказаними ВН придбавалися соняшник і соя, що не суперечить видам діяльності вказаних підприємств. Їх зберігання на складі та переміщення підтверджується даними карток бухгалтерського обліку, оборотно-сальдової відомості, накладними на внутрішнє переміщення (на виготовлення комбікорму та олії відповідно), ВН на реалізацію та щомісячними статистичними звітами про вироблену продукцію.

Крім того, використання у власній господарській діяльності замовлених послуг з ремонту транспортних засобів підтверджено: даними актів наданих послуг (містять деталізовану інформацію щодо виду роботи, державних номерних знаків автомобілів, які ремонтувалися, ідентифікаційними даними про осіб, які брали безпосередню участь у виконанні та прийнятті послуг (робіт), про деталі, що використані та ціна яких ввійшла в собівартість послуг (робіт); перебуванням вказаних автомобілів на час складання актів на балансі позивача та у його власності (копії свідоцтв про державну реєстрацію в матеріалах справи том 6).

Доводи про відсутність реквізитів довіреностей у вищезгаданих ВН на відповідальну особу позивача, яка приймала товар, знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів. Разом з тим, з огляду на надані суду копії відповідних довіреностей, зазначений недолік не є свідченням безтоварності господарської операції.

Переміщення придбаного товару підтверджується ТТН. Виявлені упущення в їх оформлені знайшли своє підтвердження під час дослідження доказів, однак вони не є істотними та ТТН не є первинним бухгалтерським документом для договорів поставок. Крім того, штампи позивача на них містять інформацію щодо перевірки отриманого товару за кількістю та якістю. Доводи про приналежність транспортних засобів, вказаних у ТТН, іншим, ніж зазначеним перевізникам не підтверджені всупереч вимог суду жодним доказом. Крім того, суд зясував, що під час податкової перевірки така інформація на актуальність даних станом на час виписування ТТН ревізорами не перевірена.

У позивача відсутні подорожні листи. Оскільки вищевказані договори містили умови щодо доставки товару за рахунок продавця, суд не вважає це порушенням, яке би могло вплинути на оцінку «товарності» правочину.

Зважаючи, що звірки (перевірки) вищевказаних контрагентів позивача у звязку його перевіркою не проведені та з огляду на відсутність відкритих кримінальних проваджень, використання для висновків про платника даних податкової звітності контрагентів вищевказаних підприємств, у т.ч. припущень з приводу походження товару (соняшника та сої), суд вважає безпідставним.

Відповідно до даних звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування поданого до ДОЛИНСЬКА ОДПI ГУ ДФС У КIРОВОГРАДСЬКIЙ ОБЛАСТI (реєстраційний від 20.04.15 №1512497941), загальна чисельність працюючих у березні 2015 року на ТОВ «ВВ Агроплюс» складала 4 особи. З огляду на кількість поставок суд не погоджується з твердженням відповідача, що вказане підприємство не могло власними трудовими ресурсами виконати умови договорів з позивачем.

Доводи відповідача про відсутність у контрагентів позивача необхідних умов для ведення господарської діяльності, власних основних фондів, власних виробничих активів, власних складських приміщень, транспортних засобів у необхідній кількості не підтверджені жодним належним доказом. Крім того, відповідач передчасно дійшов висновку, щодо такої відсутності з огляду на відсутність такої інформації (не подання звітів форми 1-ДФ та про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування до органів доходів і зборів (форми Д4), звітності з податку на прибуток). Суд акцентує, що неподання обовязкової податкової звітності є правопорушенням, а не безумовним свідченням про відсутність певних фактів.

Доводи відповідача про ведення діяльності вищевказаними контрагентами позивача, спрямованої на здійснення операцій, повязаних з наданням податкової вигоди третім особам, взяття позивачем податкового кредиту за безтоварними операціями, всупереч вимог суду не підтверджені жодним доказом. На переконання суду, оцінка діяльності контрагентів платника, як фіктивних організацій, може підтверджуватися вироками, що набрали законної сили. Однак такі докази на час судового розгляду справи відсутні.

Тому, суд дійшов висновку, що сукупності достатніх обставин вважати, що вищевказані господарські операції позивача з ТОВ ВВ Агроплюс, ТОВ КОМПРЕСОР ТРАК СЕРВІС, ТОВ Ексітос не мали реального характеру, немає.

Суд керувався абз.2 ст.19 Конституції України, яка встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність донарахувань основних зобовязань за оскаржуваним ППР. Оскільки суд не вбачає істотних порушень позивачем вимог податкового законодавства в частині формування податкового кредиту, застосування відповідачем до нього штрафних санкцій також є неправомірним.

Тому суд вирішив задовольнити повністю заявлені позовні вимоги.

Відповідно до ч.1 ст. 94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав стороною у справі, або якщо стороною у справі виступала його посадова чи службова особа.

Враховуючи обґрунтованість позовних вимог та норми ст.94 КАС України, суд дійшов висновку повернути позивачу за рахунок бюджетних асигнувань відповідача сплачений судовий збір у розмірі 487,20грн.

Керуючись ст.ст.2, 94, 160-165, 254-256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Звенигородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області від 26.10.2015 №0000572200 та №0000562200.

2. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Звенигородської обєднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Черкаській області на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Катеринопільський елеватор» (код ЄДРПОУ 32580463) судовий збір за подання цього позову в сумі 35950,57грн. (тридцять пять тисяч девятсот пятдесят гривень 57коп.), сплачений відповідно до квитанції від 29.10.2015 №231416003.

3. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана до Київського апеляційного адміністративного суду через Черкаський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з моменту отримання повного тексту постанови. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

4. Копії постанови направити особам, які брали участь у справі.

Суддя А.М. Бабич

Повний текст постанови виготовлений 04.12.2015