Постанова № 54055561, 03.12.2015, Харківський окружний адміністративний суд

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

03 грудня 2015 р. № 820/9196/15

ОСОБА_1 окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Самойлової В.В.,

суддів - Бадюкова Ю.В., Кучми Ю.В.,

за участю секретаря судового засідання - Таранової О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до ОСОБА_1 обласного військового комісаріату, Міністерства оборони України про зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2, ОСОБА_3 звернулися до належного суду з адміністративним позовом, в якому, з урахуванням уточнених позовних вимог, просять:

- зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат підготувати та подати на затвердження відповідні документи щодо нарахування та виплати їм одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби та направити до Міністерства оборони України;

- зобов'язати Міністерство оборони України прийняти рішення щодо нарахування та виплати їм одноразової грошової допомоги у зв'язку з загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби.

Позивачі обґрунтовують свої вимоги наступним чином.

Так, оскаржувані дії відповідної сторони є неправомірними та такими що суперечать вимогам законодавства України, чим порушуються їх права, свободи та інтереси, що потребує судового захисту.

В судовому засіданні представник позивачів за довіреністю ОСОБА_5 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представники відповідачів за довіреністю ОСОБА_6, ОСОБА_7 проти позову заперечували, посилаючись на те, що підстав для виплати позивачам зазначених коштів не має, у зв"язку з відсутністю акта про нещасний випадок з ОСОБА_4, пов"язаний з виконанням ним обов'язків військової служби.

Заслухавши представників сторін, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Встановлено, що ОСОБА_2, перебувала у шлюбі з військовослужбовцем ОСОБА_4, з 22.09.2007 року. 16.02.2012 року в їх сім'ї народився син - ОСОБА_3.

З письмових доказів справи вбачається, що чоловік позивачки - ОСОБА_4 перебував на військовій службі з 21.07.1999 рок за контрактом на посаді курсового офіцера курсів факультету автоматизованих систем управління та наземного забезпечення польотів авіації ОСОБА_1 університету Повітряних Сил імені ОСОБА_8.

16 серпня 2013 року по телефону о 8-й годині ранку позивачка дізналась, що її чоловік, капітан ОСОБА_4, загинув внаслідок ДТП на автодорозі "Київ-Харків-Довжанський" в районі 533-го кілометру у напрямку руху в сторону м. Чугуєва (за 1 км від міста), смерть настала від ушкоджень тіла несумісних з життям, багаточисельних переломів кісток, тупої травми тіла в результаті ДТП.

При судовому розгляді встановлено, що ОСОБА_4, за наказом т.в.о. начальника ОСОБА_1 університету Повітряних сил імені ОСОБА_8 полковника ОСОБА_9 від 24.05.2013 року № 717 "Про організацію первинної військової підготовки курсантів набору 2013 року" перебував у відрядженні з 11.08.2013 р. по 23.08.2013 р. у в/ч 4104 (м. Чугуїв), де виконував службові завдання по посаді курсового офіцера щодо проведення первинної військової підготовки курсантів ХУПС ім. І. Кожедуба набору 2013 року.

В жовтні 2013 року позивачка отримала ОСОБА_9 про нещасний випадок невиробничого характеру про смерть капітана ОСОБА_4, який був затверджений 29 серпня 2013 року т.в.о. начальника ОСОБА_1 університету Повітряних сил імені ОСОБА_8 полковником ОСОБА_10

Як зазначено у даному ОСОБА_10 № 318/11/80 від 29.08.2013 року причиною нещасного випадку стали ймовірні протиправні дії невідомої особи, проте за висновком капітан ОСОБА_4 загинув під час проходження військової служби і смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

При вирішені даного спору суд враховує наступні обставини та нормативні положення.

Так, службове розслідування та складений ОСОБА_10 про нещасний випадок невиробничого характеру № 318/11/80 від 29.08.2013 року, складений за формою "НТ", відповідно до вимог Постанови Кабінету Міністрів України від 22.03.2001 р. № 270 "Про затвердження ОСОБА_11 розслідування та обліку нещасних випадків невиробничого характеру".

ОСОБА_11 передбачено, що розслідуванню підлягають нещасні випадки у тому числі під час прямування на роботу чи з роботи пішки, як і у нашому випадку. Разом з тим пункт 8 вказаного ОСОБА_11 передбачає, що розслідування нещасних випадків із смертельним наслідком у разі ДТП, проводиться органом досудового розслідування (така норма права зазначена у Постанові КМУ № 868 від 19.09.2012 року).

Суд зазначає, що ОСОБА_1 університет Повітряних сил ім. І. Кожедуба не с органом досудового розслідування і таким чином взагалі не мав права складати акт за формою "НТ".

Керівництво та відповідні посадові особи вказаного університету прийшли до висновку і скріпили це своїми підписами, зазначеному у ОСОБА_1 № 318/11/80, що капітан ОСОБА_4 повертався додому в м. Харків з м. Чугуєва, де стався нещасний випадок на дорозі.

Тобто, ОСОБА_1 університет Повітряних сил ім. І.Кожедуба визнав факт того, що нещасний випадок стався на шляху прямування зі служби.

Однак, за результатами службового розслідування та в ОСОБА_1 про нещасний випадок невиробничого характеру №318/11/80 від 29.08,2013 року ОСОБА_1 університетом Повітряних сил ім. І. Кожедуба був зроблений висновок про те, що нещасний випадок та смерть капітана ОСОБА_4 трапилася під час проходження військової служби і не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби.

В наказі начальника університету №206 від 09.08.2013 року також було визначено, що смерть капітана ОСОБА_4 пов'язана з проходженням військової служби.

Так, відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону Україна "Про військовий обов'язок і військову службу" військовослужбовці вважаються такими, що виконують обов'язки військової служби: 1) на території військової частини або в іншому місці роботи (занять) протягом робочого (навчального) часу, включаючи перерви, встановлені розпорядком (розкладом занять); 2) на шляху прямування на службу або зі служби, під час службових поїздок, повернення до місця служби; 3) поза військовою частиною, якщо перебування там відповідає обов'язкам військовослужбовця або його було направлено туди за наказом відповідного командира (начальника); 4) під час виконання державних обов'язків, у тому числі у випадках, якщо ці обов'язки не були пов'язані з військовою службою; 5) під час виконання обов'язку з урятування людського життя, охорони державної власності, підтримання військової дисципліни та охорони правопорядку. Крім того, положеннями ч. 1 ст. 41 вказаного Закону визначено, що виплата одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті) або каліцтва військовослужбовців, військовозобов'язаних, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та резервістів під час виконання ними обов'язків служби у військовому резерві здійснюється в порядку і на умовах, встановлених Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей".

Статтею 16 Законом України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" передбачено, що у разі смерті військовослужбовця Збройних Сил України який проходив військову службу за контрактом під час виконання ним обов'язків військової служби сім'ї загиблого виплачується одноразова грошова допомога в порядку та на умовах визначених Кабінетом Міністрів України.

Постановою КМУ № 499 від 28.05.08 р. був затверджений ОСОБА_11 та умови призначення і виплати одноразової грошової допомоги у разі загибелі (смерті), поранення (контузії, травми або каліцтва) чи інвалідності військовослужбовців, військовозобов'язаних і резервістів, призваних на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, та інвалідності звільнених з військової служби (зборів) осіб. Відповідно до абз. 3 п. 1 вказаного ОСОБА_11, у разі загибелі (смерті) під час виконання обов'язків військової служби військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, військовослужбовця строкової військової служби, військовозобов'язаного чи резервіста, призваного на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори чи для проходження служби у військовому резерві сім"ї загиблого (померлого), а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям виплачується одноразова грошова допомога сім'ї загиблого (померлого) військовослужбовця, який перебував на кадровій військовій службі або проходив військову службу за контрактом, а в разі її відсутності - його батькам та утриманцям - у розмірі десятирічного грошового забезпечення зазначеного військовослужбовця за останньою посадою, яку він займав на день загибелі (смерті), виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплата, винагороди, які мають постійний характер, премія), одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Положеннями п. 9 ОСОБА_11 визначено, що виплата одноразової грошової допомоги не провадиться якщо загибель (смерть), поранення (контузія, травма або каліцтво), інвалідність сталися у зв'язку з вчиненням військовослужбовцем, військовозобов'язаним чи резервістом злочину чи адміністративного правопорушення або є наслідком вчинення ним дій у етані алкогольного, наркотичного чи токсичного сп'яніння або навмисного заподіяння собі тілесного ушкодження.

Наказом Міністра оборони України від 29.08.2011 р. № 530 затверджена Інструкція про порядок відшкодування військовослужбовцям Збройних Сил України витрат на службові відрядження в межах України, Відповідно до цієї Інструкції службовим відрядженням (далі відрядження) вважається поїздка військовослужбовця за розпорядженням командира або начальника на певний строк в іншу місцевість для виконання службового завдання поза пунктом постійного або тимчасового розквартирування військової частини (підрозділу) у якій військовослужбовець проходить службу.

В ході судового розгляду встановлено, що перебуваючи у службовому відрядження капітан ОСОБА_4 був присутній на всіх заходах, (з 6 години ранку до відбою о 10 годині вечора) які проводились відповідно до розпорядку дня табору первинної військово-професійної підготовки, у якому перебували понад 400 курсантів змінного складу та військовослужбовці постійного складу, деякі військовослужбовці постійного складу залучались лише для проведення занять і прибували щоденно в м. Чугуїв та повертались до м. Харкова.

Курсові офіцери закріплюються за взводами і ОСОБА_4 перебував у таборі постійно, так як здійснював контроль за курсантами з ранку до вечора, закріпленого за ним взводу. Молодших командирів (сержантів) в цілях економії коштів не призначали, проживав у наметі недалеко від траси "Київ-Харків-Довжанський".

Таким чином, враховуючи всі обставини загибелі каштана ОСОБА_4, а саме, визначення часу та місця виконання ним обов'язків військової служби, перебування у службовому відрядженні поза межами частини чи на шляху прямування на службу або зі служби, - є відповідно до ч. 3 ст. 24 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" підтвердженим фактом, що смерть ОСОБА_4 настала під час виконання ним обов'язків служби.

Наказом Міністра Оборони України №36 від 06.02.2001 року затверджена Інструкція про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у Збройних Силах України.

Відповідно до п. 3.1 вказаної Інструкції спеціальному розслідуванню підлягають нещасні випадки зі смертельним або тяжким наслідком під час виконання обов'язків військової служби, випадки смерті під час виконання обов'язків військової служби. Отже, якщо стався нещасний випадок зі смертельним наслідком - проведення спеціального розслідування є обов'язковим.

Пункт 3.3 цієї ж Інструкції передбачає, що комісію для проведення спеціального розслідування нещасного випадку зі смертю призначає своїм наказом командир (начальник) органу військового управління вищого рівня, яким для ОСОБА_1 університету повітряних сил ім. І. Кожедуба, є Командування Повітряних сил ЗС України.

Відповідно до статті 65 Конституції України громадяни України проходять службу відповідно до Закону, Правовідносини щодо проходження військової служби регулюються Законом України "Про військовий обов'язок та військову службу", де в ч. 3 статті 24 зазначено час та місце виконання обов'язків військової служби.

Стаття 11 Конституції України визначає, що держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на військовій службі. Ст. 16 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" встановлює соціальні гарантії для членів сімей військовослужбовців. В ст. 36 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" передбачено що пенсії призначаються членам сімей в разі втрати годувальника залежно від того помер військовослужбовець при виконанні обов'язків військової служби чи його смерть не пов'язана з виконанням обов'язків військової служби (службових обов'язків ) або внаслідок захворювання пов'язаного з проходженням служби. Від цих обставин прямо залежить і розмір пенсії - 30% або 40% від грошового забезпечення військовослужбовця.

Вищевказані факти порушень та невиконання вимог керівних документів керівництвом зазначених органів військового управління ретельно з'ясовані, доведені і встановлені при розгляді справи в судах першої інстанції та апеляційної інстанції.

Так, постановою ОСОБА_1 окружного адміністративного суду від 20.02.2014 року та постановою колегії суддів Харківського апеляційного адміністративного суду від 31.10.2014 року по справі №820/12966/13а винесені рішення наступного змісту:

- скасувати ОСОБА_1 університету Повітряних сил їм. ОСОБА_8 Ж518/11/80 від 29.08.2013 року про нещасний випадок невиробничого характеру загибелі капітана ОСОБА_4;

- скасувати наказ ОСОБА_1 університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба №206 від 9.09.2013 року в частині визначення підстави смерті капітана ОСОБА_4 "смерть пов'язана з проходженням військової служби", як такі що протирічать законодавчим актам України;

- зобов'язати Командувача Повітряних сил ЗС України провести спеціальне розслідування смерті капітана ОСОБА_4 під час виконання обов'язків військової служби та скласти відповідний акт згідно до Інструкції про розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань і аварій у ЗС України, затвердженої наказом МО України №36 від 06.02.2001 року.

Ці рішення судів набрали законної сили і обов'язкові до виконання.

Крім того правомірність таких рішень підтверджено ухвалою Вищого адміністративного суду України від 08.07.2015 року, де рішення вказаних судів залишено без змін, а тому всі обставини загибелі капітана ОСОБА_4 повністю з'ясовані і ретельно доведені - смерть настала під час виконання ним обов'язків військової служби, що не підлягає подальшому встановленню та доказуванню цього факту в розумінні приписів ч. 1 ст. 72 КАСУ.

Судом встановлено, що після набрання законної сили зазначених судових рішень позивачка 28 листопада 2014 року звернулася із заявою до начальника ОСОБА_1 університету Повітряних сил ім. І. Кожедуба з проханням про їх виконання, у відповідь на що отримала відповідь за №350/176/34/422 від 12.12.2014 року, де зазначено, що акт за №318/11/80 від 29.08.2013 р. скасований як неправомірний.

Окрім того, наказом начальника університету №284 від 11.12.2014 р. скасований наказ №206 від 9.09.2013 року в частині визначення підстав смерті капітана ОСОБА_4 "смерть пов'язана з проходженням військової служби".

28.11.2014 року позивачка також звернулася до Командувача Повітряних сил ЗС України із заявою про виконання ним рішення суду від 31.10.2014 року щодо зобов'язання провести спеціальне розслідування смерті капітана ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби у відповідності до Інструкції затвердженої наказом МО України №36 від 06.02.2001 року.

26 грудня 2014 року ОСОБА_2 отримала відповідь і акт спеціального розслідування нещасного випадку зі смертельним наслідком вх. 294 від 27.12.2014 р., де зазначено, що згідно наказу Командувача від 12.12.2014 року № 310 було призначено комісію з проведення спеціального розслідування та за результатами даного розслідування комісія дійшла висновку, що нещасний випадок стався у період проходження капітаном ОСОБА_4 військової служби і не під час виконання ним обов'язків військової служби.

Тобто, за попереднім службовим розслідуванням, щодо уточнення причин і умов загибелі капітана ОСОБА_4, яке проводилося за наказом Командувача №250 від 16.08.2013 року комісією був зроблений аналогічний висновок, з чим суд не може погодитися, оскільки даний факт досліджувався судами, в тому числі і Вищим адміністративним судом України, який своєю ухвалою від 08 липня 2015 року (справа №800/60317-14) підтвердив, що нещасний випадок загибелі капітана ОСОБА_4 стався під час виконання ним обов'язків військової служби.

На підставі наведеного, суд не може погодитися, що відмова відповідачів у виплаті позивачам зазначеної грошової компенсації є законною та обгрунтованою.

Виходячи з приписів ст. 19 ч. 2 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ч. 1 статті 9 КАСУ суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого: суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 2 ч. 1 КАСУ завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Таким чином, в даному випадку відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не дотримали вимоги закону про захист охороняємих прав, свобод та інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин, на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, що призвело до порушення законних прав, свобод та інтересів позивачів, що дає суду підстави для задоволення адміністративного позову шляхом зобов'язання ОСОБА_1 обласного військового комісаріату скласти висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби та направити до Міністерства оборони України та зобов'язання Міністерства оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_12 під час виконання ним обов'язків військової служби, що відповідає положенням ч. 2 ст. 11 КАСУ, оскільки в даному випадку буде дотримано принцип повного захисту прав, свобод та інтересів позивачів, про які вони просять.

Відповідно до вимог ст. 94 КАСУ позивачу - ОСОБА_2 підлягають поверненню судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 грн.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 11, 94, 159, 160, 162 КАСУ, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Позов задовольнити.

Зобов'язати ОСОБА_1 обласний військовий комісаріат скласти висновок щодо нарахування та виплати ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 одноразової грошової допомоги у зв'язку із загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби та направити до Міністерства оборони України.

Зобов'язати Міністерство оборони України нарахувати та виплатити ОСОБА_2 та її малолітньому сину ОСОБА_3 одноразову грошову допомогу у зв'язку з загибеллю військовослужбовця - капітана ОСОБА_4 під час виконання ним обов'язків військової служби.

Стягнути з Державного бюджету України (УДКСУ в Червонозаводському районі міста Харкова, код: 37999628, р/р 31217206784011, МФО 851011) на користь ОСОБА_2 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 73,08 (сімдесят три) грн. 08 коп.

Постанова може бути оскаржена до ОСОБА_1 апеляційного адміністративного суду через ОСОБА_1 окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня отримання копії повного тексту постанови.

Повний текст постанови виготовлено 04.12.2015 року.

Головуючий - суддяСамойлова В.В.

СуддіБадюков Ю.В.

ОСОБА_13