Рішення № 5405553, 25.08.2009, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"25" серпня 2009 р.Справа № 34/106-09-2872 за позовом Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради

до відповідача Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2

про стягнення на суму 19381,55грн.

Суддя Фаєр Ю.Г.

Представники

від позивача: Учитель М.С., діюча на підставі довіреності №01-13/14974 від 26.12.08р.;

від відповідача: не зявився.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернувся до господарського суду Одеської області з позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення заборгованості на загальну суму 19381,55грн., з яких 18035,68грн. заборгованості за орендну плату та 1345,87грн. пені.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 06.07.09р. порушено провадження у справі №34/106-09-2872.

Відповідач про місце та час судових засідань повідомлявся судом за адресою, підтвердженою даними з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 18.06.2009р. В судове засідання представники не зявилися.

03.08.09р. відповідач через канцелярію надав суду заперечення на позов (вх.19420), згідно якого просить суд залишити позов Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради без задоволення на підставі п.6 ст.762 Цивільного кодексу України. В своїх запереченнях на позов відповідач посилається на те, що договірні стосунки з позивачем припинилися 28.04.08р. В свою чергу, 10.10.08р. стався прорив каналізаційної труби житлового будинку, про що складено акт обстеження нежитлового приміщення від 13.10.08р. згідно якого зафіксовано, що приміщення затоплено, не використовується до моменту усунення наслідків аварії. Відповідач власними силами намагався просушити підвальне приміщення, але через деякий час сталося знов затоплення. 25.02.09р. відповідач звернувся на адресу Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради з листом, згідно якого відмовився від подальшого використання приміщення, про що складено акт приймання-передачі нежитлового приміщення від 25.02.09р., згідно якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 передав Орендодавцю приміщення загальною площею 200,4кв.м, розташованого за адресою: м.Одеса, вул. Новосельського, 79, згідно відмовного листа орендаря від 25.02.09р. №01-14/1465, а також встановлений незадовільний технічний стан приміщення.

В запереченні також викладено клопотання про відкладення розгляду справи після 25.09.09р., яке судом задоволено в частині відкладення розгляду справи з наступних підстав.

Згідно ч.1 ст.69 Господарського процесуального кодексу України спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви.

Враховуючи, що позовну заяву отримано судом 02.07.09р. (вх.4950) строк вирішення спору закінчується 02.09.09р. Крім цього, до клопотання про відкладення розгляду справи відповідач ніяких доказів неможливості прибуття до судового засідання до суду не надавав.

Керуючись ст.75 Господарського процесуального кодексу України суд вважає за можливе розглянути справу і вирішити спір по суті без участі відповідача за наявними у справі матеріалами

Розглянувши матеріали справи, суд встановив.

12.11.01р. між Представництвом по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (Орендодавець) та фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (Орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення №128/33, відповідно до умов якого орендодавець зобовязався передати, а орендар прийняти у строкове платне користування нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 200,4кв.м, що розташовані за адресою: м.Одеса, вул. Новосельського, 79, під виробництво.

Пунктом 1.2 строк дії договору оренди встановлено з 12.11.2001р. до 12.11.2004р.

Згідно п.2.2 зазначеного договору за орендоване приміщення Орендар зобовязується сплачувати орендну плату відповідно до розрахунку, приведеного у додатку 1 до договору, що становить за перший після підписання договору оренди місяць 385,91грн. без урахування ПДВ та індексу інфляції. При цьому, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру орендної плати за минулий місяць на щомісячний індекс інфляції, що друкується Мінстатом України.

Згідно п.2.4 договору Орендар вносить орендну плату щомісячно до 15 числа поточного місяця, незалежно від результатів його господарської діяльності.

Згідно з п.4.7 договору після закінчення строку дії договору чи у випадку його дострокового розірвання, Орендар зобовязався у 15-ти денний термін передати Орендодавцю приміщення за актом у належному стані, не гіршому ніж на момент передачі його в оренду та відшкодувати Орендодавцеві збитки у разі погіршення стану або втрати (повної або часткової) обєкта оренди.

Відповідно до п.4.10 договору у випадку припинення дії цього договору у звязку із закінченням строку чи дострокового розірвання договору, Орендар сплачує Орендну плату по день підписання акту прийманняпередачі приміщення.

Відповідно до п.5.2 договору за несвоєчасне внесення орендної плати Орендар сплачує пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який сплачується пеня від суми простроченого платежу за кожен день прострочки.

Пунктом 5.3 вказаного договору визначено, що у разі невнесення орендарем орендної плати на протязі 3-х місяців з дати закінчення терміну платежу, договір підлягає розірванню у відповідності з чинним законодавством.

17.01.05р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору оренди нежитлового приміщення №128/33 від 12.11.2001р., згідно якого строк дії договору продовжено до 01.11.05р. на підставі листа орендаря №01-14/10880 від 19.11.04р., та у звязку з прийняттям нової Методики розрахунку, граничних розмірів орендної плати за оренду майна, що знаходиться у комунальній власності територіальної громади міста Одеси, затвердженої рішенням Одеської міської ради від 26.03.03р. №1054-ХХІV, зроблено перерахунок орендної плати.

10.04.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору, згідно якого строк дії останнього продовжено до 09.10.07р., зроблено перерахунок орендної плати, а також внесено доповнення до договору: „Амортизаційні відрахування нараховуються та залишаються в розпорядженні балансоутримувача приміщення”.

29.10.07р. між сторонами підписане додаткове погодження до договору, згідно якого замінено п.1.2. договору №128/33 від 12.11.2001р. та продовжено строк дії договору до 28.04.08р.

25.02.09р. сторонами був складений акт прийому-передачі приміщення, відповідно до якого фізична особа-підприємець ОСОБА_2 передав, а Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради прийняло нежитлове приміщення підвалу, загальною площею 200,4кв.м, що розташоване за адресою: м.Одеса, вул. Новосельського, 79.

Враховуючи порушення орендарем порядку внесення плати за користування приміщенням за період з жовтня 2008р. по лютий 2009р. у розмірі 18035,68грн., Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулось на адресу Орендаря з претензією від 14.04.2009р. вих№01-15/357, в якій запропонувало оплатити заборгованість з орендної плати та пені. Згідно поштового повідомлення претензія отримана відповідачем 27.04.09р.

Не отримавши відповіді на надіслану претензію, Представництво по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради звернулося до суду із позовом про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 орендної плати на суму 18035,68грн. та 1345,87грн. пені.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов наступних висновків.

Згідно ст.763 Цивільного кодексу України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Правові наслідки продовження користування майном після закінчення строку договору оренди безпосередньо передбачені ст.764 Цивільного кодексу України, ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна" та опосередковано нормою ч.4 ст.291 Господарського кодексу України, згідно з якою правові наслідки припинення договору оренди визначаються відповідно до умов регулювання договору найму ЦК України.

Відповідно до ст.764 Цивільного кодексу України, якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Аналогічна норма міститься в ч.2 ст.17 Закону "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Зі змісту зазначених правових норм вбачається, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець. При цьому такі заперечення мають бути висловлені ним як до закінчення терміну дій договору оренди, так і протягом одного місяця після закінчення цього строку. Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не направлялися відповідачу повідомлення про припинення договору оренди.

Стаття 41 Конституції України, ст.319 Цивільного кодексу України гарантують право власника на свій розсуд володіти, користуватися та розпоряджатися належним йому майном.

Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України зобовязанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобовязана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обовязку. При цьому, зобовязання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

Згідно вимог ст.ст.525, 526 Цивільного кодексу України зобовязання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу. Одностороння відмова від виконання зобовязання або одностороння зміна його умов не допускається. В свою чергу, порушенням зобовязання, відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобовязання (неналежне виконання).

Відповідно до п.п.1,2 ст.762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Приймаючи до уваги, що майно, яке виступає предметом договору, належить до комунальної власності, до спірних правовідносин застосовуються також норми Закону України „Про оренду державного та комунального майна”.

Згідно з ч.3 ст.18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", п.5 ст.762, п.1 ст.530 Цивільного кодексу України орендар зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі вносити плату за користування приміщенням.

Відповідно до ч.1 ст.549, п.3 ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобовязання настають наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки грошової суми, яку боржник повинен сплатити кредиторові у рази порушення ним зобовязання. Згідно ч.3 ст.549 Цивільного кодексу України, пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобовязання за кожний день прострочення виконання. При цьому, відповідно до ст.ст.1, 3 Закону України “Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобовязань” від 22.11.1996р. платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст.1 вказаного Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до ч.2 ст.615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобовязання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобовязання.

Як вбачається з матеріалів справи, зокрема з розрахунку заборгованості, відповідачем в порушення вищезазначених приписів закону та договору, договірні зобовязання з своєчасної сплати орендних платежів не виконувались, внаслідок чого станом на 25.02.09р. за фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 утворилась заборгованість з орендної плати у сумі 18035,68грн. та 1345,87грн. пені за період з 16.08.08р. по 25.02.09р.

Відповідно до вимог ст.ст.32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

З огляду на вищевикладене, суд вважає позовні вимоги Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 орендної плати на суму 18035,68грн. та 1345,87грн. пені, підтвердженими матеріалами справи, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Водночас посилання відповідача у відзиві на позов на приписи ч.6 ст.762 Цивільного кодексу України, згідно якої наймач звільняється від плати за весь час, протягом якого майно не могло бути використане ним через обставини, за які він не відповідає, судом до уваги не приймаються, оскільки у відповідності до умов укладеного між сторонами договору відповідач був зобовязаний забезпечувати збереження орендованого приміщення, своєчасно проводити капітальний і поточний ремонт приміщення, запобігати його пошкодженню та псуванню та утримувати орендоване приміщення у чистоті і технічно виправному станові з забезпеченням санітарного, екологічно чистого стану (абз.а, б п.4.2 договору).

Згідно статей 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті державного мита на суму 194грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу на суму 312,5грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 75, ст.ст.82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65014, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м. Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) суму заборгованості з орендної плати у розмірі 18035(вісімнадцять тисяч тридцять пять)грн. 68коп., пеню у розмірі 1345(одна тисяча триста сорок пять)грн. 87коп.

3. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 (65014, АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) на користь Представництва по управлінню комунальною власністю Одеської міської ради (65039, м.Одеса, вул.Артилерійська, 1, р/р37326027001909 в ГУДКУ у Одеській області, МФО 828011, код ЄДРПОУ 26302595) витрати по сплаті державного мита у сумі 194(сто девяносто чотири)грн. та інформаційно-технічного забезпечення судового процесу у сумі 312(триста дванадцять)грн. 50коп.

Рішення господарського суду набирає чинності в порядку ст.85 ГПК України.

Накази видати в порядку ст.116 ГПК України.

Суддя