Вирок № 54054370, 17.11.2015, Франківський районний суд м. Львова

465/8093/14-к

1-кп/465/129/15

ВИРОК

Іменем України

17.11.2015 року Франківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого судді Мартьяновій С.М.

при секретарі Турчак М.І.

з участю прокурора Беновської О.Р.

захисників: ОСОБА_1

ОСОБА_2

представника орану опіки та піклуванняФранківської районної адміністрації Львівської міської ради ОСОБА_3

законного захисника ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові кримінальне провадження внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за №12014140080003219 від 16.10.2014 року за підозрою:

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, працюючого пімічником оператора в Приватному підприємстві «ВД-ТРАНС», не одруженого, раніше судимого, востаннє 08.07.2011 року Шевченківським районним судом м.Львова за ч.3 ст. 185 КК України, до 3 років 6 місяців позбавлення волі на підставі ст. 75 КК України від відбування покарання та звільнений з випробувальним терміном, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 186 КК України, та

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, непрацюючого, не одруженого, раніше судимого 23.10.2014 року Залізничним районним судом м.Львова за ч.2 ст. 186 КК України, до 4 років позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України 2 роки іспитового терміну, зареєстрованого та проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_5,

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч.2 ст. 185 КК України,

за участю обвинувачених : ОСОБА_5, ОСОБА_6

В С Т А Н О В И В:

Судом встановлено, що 16.10.2014 року ОСОБА_5 в обідній період часу, перебуваючи по вулиці Пулюя, 30, що у м.Львові, за попередньою змовою у групі осіб з неповнолітнім ОСОБА_6, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливі мотиви, заздалегідь приготовленими ножицями для порізки металу, шляхом розрізу металевого тросу, намагався таємно, повторно, викрасти велосипед марки «Ардіс», котрий був прикріплений до віконної металевої решітки вікна «Технічного коледжу «Львівська Політехніка». Будучи поміченим працівниками міліції, та не зважаючи на їх вимоги припинити злочинну діяльність ОСОБА_5, разом з викраденим майном, намагався втекти, однак був затриманий працівниками міліції, у звязку з чим не міг довести свого злочинного наміру до кінця з причин що не залежали від його волі, ОСОБА_6 також був затриманий працівниками міліції у звязку із чим не міг довести свого злочинного наміру до кінця з причин, що не залежали від його волі.

Таким чином дії ОСОБА_7 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 186 КК України, оскільки він за попередньою змовою з неповнолітнім ОСОБА_6, вчинив закінчений замах на відкрите викрадення чужого майна за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину повторно.

Дії ОСОБА_6 вірно кваліфіковано за ч.2 ст.15 ч.2 ст. 185 КК України, оскільки він за попередньою змовою у групі осіб з ОСОБА_5 Віталієвичем, вчинив закінчений замах на таємне викрадення чужого майна за кваліфікуючою ознакою вчинення злочину повторно.

Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочинувизнав повністю,давши покази аналогічні викладеному в обвинувальному акті. Пояснив, що дійсно 16.10.2014 року в обідній період часу, перебуваючи по вулиці Пулюя, 30, що у м.Львові, з неповнолітнім ОСОБА_6, шляхом розрізу металевого тросу, намагався таємно викрасти велосипед марки «Ардіс», котрий був прикріплений до віконної металевої решітки вікна «Технічного коледжу «Львівська Політехніка», власником якого є ОСОБА_8, спричинену матеріальну шкоду відшкодував відразу.

У судовому засіданні ОСОБА_6 свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю, щиро розкаявся, надав покази аналогічні викладеному в обвинувальному акті. Додатково пояснив, що дійсно 16.10.2014 року в обідній період часу, перебуваючи по вулиці Пулюя, 30, що у м.Львові, з неповнолітнім ОСОБА_5, шляхом розрізу металевого тросу, намагався таємно викрасти велосипед марки «Ардіс», котрий був прикріплений до віконної металевої решітки вікна «Технічного коледжу «Львівська Політехніка», власником якого є ОСОБА_8, спричинену матеріальну шкоду відшкодував відразу.

Крім повного визнання вини обвинуваченими, їх вина доводиться дослідженими та перевіреними в судовому засіданні доказами:

Протоколом допиту потерпілого ОСОБА_8 (а.с.14-16), згідно якого він повідомив, що 16.10.2014 року зранку, приблизно о 09.20 год. Будучи студентом відділення електроніки та компютеризованих систем, на велосипеді «Ардіс», який для нього купив його батько за 5 тисяч грн., приїхав на навчання у технічний коледж Національного університету «Львівська Політехніка», за адресою вул.Пулюя, 30 у м.Львові, де спеціальним тросом прикріпив велосипед до вікна аудиторії. На заняття всесвітньої історії в аудиторію зайшов майстер з виробничого навчання ОСОБА_9 та повідом, що було викрадено велосипед, який був прикріплений до решітки вікна, невідомими особами, які після того як вчинили крадіжку були затримані працівниками міліції.

Протоколом огляду місця події від 16.10.2014 року.

Висновком експерта №9/404 від 13.11.2014 року за результатами проведення товарознавчої експертизи, згідно якого ринкова вартість представленого на дослідження велосипеду торгової марки «Ardis» моделі «Summit 26» з урахуванням його експлуатаційного зносу та з умовою, що з моменту скоєння злочину до моменту представлення на дослідження його товарний стан не змінився, станом на 16.10.2014 року, становила 4775,40 грн.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості та призначає покарання у межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_6, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого ним злочину, який класифікується як злочин середньої тяжкості та призначає покарання у межах санкції статті за якою кваліфіковано злочин, у виді позбавлення волі.

За змістом закону (ст. 50 КК України), покарання має на меті не тільки кару, а має бути необхідним і достатнім для виправлення особи, яка вчинила злочин, та попередження вчиненню нею нових злочинів.

Відтак, суд, враховує особи обвинувачених, які раніше притягувалися до кримінальної відповідальності, характеризуючі дані обвинувачених ОСОБА_5 та ОСОБА_6, згідно представлених суду документів - виключно позитивних, те що на обліках в наркологічному і психоневрологічному диспансерах не перебуває та наявність обставин, що помякшують покарання, зокрема щире каяття, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, а також відсутність обставин, що обтяжують покарання, виконуючи вимоги ст. ст.50,65 КК України, які узгоджуються із роз'ясненнямиПостанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 24.10.2003 "Про практику призначення судами кримінального покарання" та приходить до висновку, що перелічені обставини вказують на те, що обвинувачені мають здатність виправитися без реального відбування покарання та досягнути метипокарання без ізоляції від суспільства.

Окрім того, судом враховується той факт, що обвинувачений ОСОБА_6 вчинив даний злочин до постановлення вироку Залізничним районним судом м.Львова від 23.10.2014 року, яким ОСОБА_6 засуджено за ч.2 ст. 186 КК України до 4 років позбавлення волі, а тому, суд приходить до переконання про необхідність застосування при призначенні покарання обвинуваченому положень ч.4 ст. 70 КК України та призначити ОСОБА_6 покарання за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначеного покарання за даним вироком та покарання призначеного вироком Залізничного суду Львівської області від 23.10.2014 року.

Згідно ст.104 КК України звільнення від відбування покарання з випробуванням застосовується до неповнолітніх відповідно до статей 75-78 цього Кодексу, з урахуванням положень, передбачених цією статтею. Звільнення від відбування покарання з випробуванням може бути застосоване до неповнолітнього лише у разі його засудження до арешту або позбавлення волі.

Керуючись ст. 104, 368, 370, 373, 374 КПК України , суд,-

З А С У Д И В:

ОСОБА_5 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.186 КК України та призначити покарання у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_5 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.

ОСОБА_6 визнати винуватим у вчиненні злочину передбаченого ч.2 ст.15 ч.2 ст.185 КК України та призначити покарання у вигляді 2 (два) роки позбавлення волі.

На підставі ч.4 ст.70 КК України за сукупністю злочинів ОСОБА_6 визначити остаточне покарання з врахуванням вироку Залізничного районного суду м.Львова від 23.10.2014 року у виді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

На підставі ст. 75, 104 КК України ОСОБА_6 звільнити від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк 2 (два) роки.

Стягнути з ОСОБА_5 витрати на залучення експертів НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у звязку з проведенням експертизи: в сумі 147, 42 грн. на користь держави.

Стягнути з ОСОБА_6 витрати на залучення експертів НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області у звязку з проведенням експертизи: в сумі 147, 42 грн. на користь держави.

Запобіжний захід ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити попередній.

Запобіжний захід ОСОБА_6 до вступу вироку в законну силу залишити попередній.

На вирок може бути подано апеляцію до апеляційного суду Львівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Вирок виготовлено в нарадчій кімнаті в єдиному примірнику.

Суддя Мартьянова С.М.