Ухвала суду № 54054344, 30.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний №310/2871/15-ц Головуючий у 1 інстанції: Полянчук Б.І.

Провадження № 22-ц/778/6081/15 Суддя-доповідач: ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

«30» листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С.,

суддів: Дашковської А.В.,

ОСОБА_2,

при секретарі: Мельнику З.П.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2015 року по справі за позовом Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИЛА:

В березні 2015 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості.

В обґрунтування позовних вимог зазначило, що 31.01.2008 року між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір №MRB0AN12830053, згідно умов якого банк зобовязався надати відповідачу кредит у розмірі 65583,80 грн. на термін до 30.01.2013 року, а відповідач зобовязалась повернути кредит та сплатити відсотки за користування кредитними коштами в строки та в порядку, встановлених кредитним договором.

ОСОБА_3 не надавала своєчасно грошові кошти для погашення заборгованості, у звязку з чим станом на 06.03.2015 року має заборгованість 184833,20 грн., яка складається з наступного: 4696,26 грн. заборгованість за кредитом; 22441,26 заборгованість по процентам за користування кредитом; 1481,09 грн. заборгованість по комісії за користування кредитом; 126 214,59 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором;

Рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.05.2009 р., було задоволено позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» за зазначеним договором в розмірі 34 103,67 грн.,

На підставі зазначеного просило стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором №MRB0AN12830053 від 31.01.2008 року, яка складає різницю між заборгованістю станом на 06.03.2015 року та стягнутою за рішенням Жовтневого районного суду м. Маріуполя Донецької області від 06.05.2009 р. сумою в розмірі 158516,01 грн. і судові витрати.

Рішенням Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2015 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість у розмірі 42301,42 грн. та 423,01 грн. судового збору.

Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ПАТ КБ «ПриватБанк» подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду в частині відмови в задоволенні позовних вимог про стягнення 116214,59 грн. та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 307 ЦПК України за наслідками розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції апеляційний суд має право постановити ухвалу про відхилення апеляційної скарги і залишення рішення без змін.

Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і справедливе рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Судом першої інстанції встановлено, що 31.01.2008 року між Публічним акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» та відповідачем укладено кредитно-заставний договір № MRB0AN12830053, за умовами якого банк надав а ОСОБА_3 отримала кредит у розмірі 65 583,80 грн. зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15,48 % на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим строком повернення 30.01.2013 року(а.с. 8-15).

У зв'язку з неналежним виконанням своїх зобов'язань за позичальником станом на 06.03.2015 року виникла заборгованість 18 4833,20 грн., яка складається з: 4696,26 грн. заборгованості за кредитом; 22441,26 заборгованості по процентам за користування кредитом; 1481,09 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом; 126 214,59 грн. пені за несвоєчасність виконання зобовязань за договором (а.с.6-7).

Рішенням Жовтневого районного суду міста Маріуполя Донецької області від 06.05.2009 року з ОСОБА_3 стягнуто на користь ЗАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за договором № MRB0AN12830053 від 31.01.2008 року в розмірі 34103,67 грн., яка складалася з: 33472,26 грн. заборгованості за кредитом; 532,54грн. заборгованості по процентам за користування кредитом; 98,87 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом (а.с. 18).

Дослідивши обставини справи, суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що різниця заборгованості за кредитом та відсотками, а також штрафи (фіксована частина та процентна складова) підлягають стягненню з відповідачки на користь банку.

Згідно із ч. 3 ст. 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно.

Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

При цьому, ч. 3 ст. 551 ЦК України передбачено, зокрема, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, ч. 3 ст. 551 ЦК України з урахуванням положень ст. 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства та ч. 4 ст. 10 ЦПК України щодо обов'язку суду сприяти сторонам у здійсненні їхніх прав дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що її розмір значно перевищує розмір збитків.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України у справі № 6-100цс14 від 03 вересня 2014 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України рішення Верховного Суду України, прийняте за наслідками розгляду заяви про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить зазначену норму права, та для всіх судів України. Суди зобов'язані привести свою судову практику у відповідність із рішенням Верховного Суду України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив, що розмір неустойки, нарахований банком у сумі 126 214,59 грн., є значно більшим від розміру боргового зобов'язання, а тому згідно з положенням ч. 3 ст. 551 ЦК України є підстави для зменшення відповідної суми до 10 000 грн., що не перевищуватиме збитків, завданих позивачу невчасним виконанням договірних зобов'язань та відповідатиме принципам справедливості, добросовісності та розумності цивільних правовідносин, що визначені ст. 3 ЦК України, оскільки відповідач проживає в зоні проведення антитерористичної операції.

Таким чином, при розгляді справи апеляційним судом встановлено, що рішення суду першої інстанції постановлено з додержанням вимог матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його висновків.

Немає передбачених законом підстав для скасування рішення суду першої інстанції та для постановляння нового рішення по справі

Керуючись ст.ст.304,307,308,313-315,319 ЦПК України,колегія суддів

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» відхилити.

Рішення Бердянського міськрайонного суду Запорізької області від 28 квітня 2015 року у цій справі залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий:

Судді: