Рішення № 54054185, 26.11.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26.11.2015Справа №910/28995/15

За позовомПриватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»доПриватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія»простягнення 3 192,63 грн.Суддя Демидов В.О.

Представники сторін:

від позивача:Рудюк О.О. (дов. №697 від 10.09.2015 р.);від відповідача:не з'явився;

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» (надалі - ПрАТ «СК «УНІКА») звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (надалі - ПрАТ «УТСК») про стягнення 3 192,63 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем на підставі Договору добровільного комплексного страхування на транспорті №025098/4002/0006414 від 13.03.2014 р. внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди (надалі - ДТП) виплачено страхове відшкодування власнику автомобіля марки «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1, а тому позивачем відповідно до положень статті 27 Закону України «Про страхування» та статті 993 Цивільного кодексу України отримано право зворотної вимоги до особи, відповідальної за завдану шкоду, якою є відповідач у справі.

Ухвалою господарського суду міста Києва від 13.11.2015 р. порушено провадження у справі №910/28995/15, розгляд справи призначено на 26.11.2015 р.

Представник позивача в судове засідання 26.11.2015 р. з'явився, позовні вимог підтримує та просить їх задовольнити.

Представник відповідача, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи, в судове засідання 26.11.2015 р. не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

При цьому, відповідно до п. 3.9 постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» розпочинаючи судовий розгляд, суддя має встановити, чи повідомлені про час і місце цього розгляду особи, які беруть участь у справі, але не з'явилися у засідання.

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

У випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Зважаючи на те, що неявка представника відповідача не перешкоджає всебічному, повному та об'єктивному розгляду всіх обставин справи, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 26.11.2015 р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника позивача, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

13.03.2014 р. між ПрАТ «СК «УНІКА» (страховик) та ОСОБА_2 (страхувальник) було укладено Договір добровільного комплексного страхування на транспорті №025098/4002/0006414, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1, 2011 року випуску.

Договором визначено, що до страхових випадків відноситься, зокрема, ДТП та вигодонабувачем є страхувальник.

13.10.2014 р. близько 15 год. 15 хв. по вул. Якутській, 8 в м. Києві відбулась дорожньо-транспортна пригода за участі застрахованого автомобіля марки «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1 та автомобіля марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2, а саме: ОСОБА_3, керуючи транспортним засобом - автомобілем «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 не пересвідчився в безпеці маневру та допустив зіткнення з автомобілем «ДЕУ», реєстраційний номер НОМЕР_1, в результаті чого автомобілі отримали механічні ушкодження.

ДТП сталася в результаті порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.п 10.2 Правил дорожнього руху України, що підтверджується довідкою ВДАІ Святошинського РУ ГУ МВС України в м. Києві №9449660 про дорожньо-транспортну пригоду.

Постановою вятошинського районного суду міста Києва від 05.11.2014 р. у справі №759/17725/14-п (провадження №3/759/5715/14) встановлено порушення ОСОБА_3 вимог п.п. 10.2 Правил дорожнього руху України, ОСОБА_3 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП та притягнуто до адміністративної відповідальності у вигляді штрафу.

16.10.2014 р. власник застрахованого автомобіля «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування за Договором добровільного комплексного страхування на транспорті №025098/4002/0006414 від 13.03.2014 р.

Відповідно до Звіту про оцінку вартості матеріальної шкоди завданої власнику КТЗ №105С/10/14 від 05.11.2014 р., складеного оцінювачем ОСОБА_4 (кваліфікаційне свідоцтво оцінювача НОМЕР_3 від 04.10.2008 р., посвідчення про підвищення кваліфікації оцінювача НОМЕР_4 від 05.10.2013 р.) вартість матеріального збитку, що дорівнює розміру відновлюваного ремонту з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу, завданого автомобілю (автобусу) марки «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1 в результаті його пошкодження при ДТП складає 5 011,12 грн.

13.11.2014 р. позивачем був складений та підписаний страховий акт №00154168, згідно з яким пошкодження транспортного засобу автомобіля «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1, внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в розмірі 4 192,63 грн.

На підставі складеного страхового акту №00154168 від 13.11.2014 р. ПрАТ «СК «УНІКА», виконуючи свої зобов'язання за Договором добровільного комплексного страхування на транспорті №025098/4002/0006414 від 13.03.2014 р., сплатило страхувальнику суму страхового відшкодування в розмірі 4 192,63 грн., що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням №021168 від 18.11.2014 р.

Статтею 27 Закону України «Про страхування» та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Таким чином, до ПрАТ «СК «УНІКА» перейшло право вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

З матеріалів справи вбачається, що транспортний засіб - автомобіль марки «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2, яким спричинено ДТП, що потягнуло нанесення шкоди автомобілю «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1, належить ОСОБА_3 та знаходився під його керуванням.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_3 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2 відшкодовується ОСОБА_3, як власником цього транспортного засобу.

Цивільно-правова відповідальність ОСОБА_3, як власника автомобіля «Volkswagen» реєстраційний номер НОМЕР_2, застрахована ПрАТ «УТСК» згідно із полісом АС №9747758 строк дії якого з 24.01.2014 р. по 23.01.2015 р.

Спеціальним законом, що регулює питання виплати страхового відшкодування за полісом обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів та яким керується страховик цивільно-правової відповідальності є Закон України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Відповідно до пункту 22.1 статті 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

При цьому, за умовами п. 12.1 ст. 12 вказаного Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс серії АС №9747758) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 50 000,00 грн., франшиза - 1 000,00 грн.

Статтею 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Матеріалами справи підтверджено, що вартість відновлювального ремонту автомобіля «Daewoo Matiz», реєстраційний номер НОМЕР_1 складає 5 011,12 грн., а до позивача перейшло право зворотної вимоги в межах виплаченої суми.

Позивач звернувся до відповідача із заявою №07289 від 03.02.2015 р. в якій просив відшкодувати в порядку регресу шкоду, заподіяну в результаті ДТП у розмірі 4 192,63 грн.

Втім, відповідач відповіді на вимогу не надав, виплату страхового відшкодування не здійснив.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії АС №9747758, розміри лімітів відповідальності та франшизи (1 000,00 грн.), суд дійшов висновку, що відповідач зобов'язаний відшкодувати позивачу витрати в розмірі 4 192,63 грн.

Згідно ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги, як і не надав доказів часткової або повної сплати заявленої до стягнення суми.

З урахуванням вищевикладеного, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов до висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача, в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

При цьому частиною 2 статті 7 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що судовий збір повертається в розмірі переплаченої суми.

Оскільки позивач при зверненні до суду із заявленими позовними вимогами повинен був сплатити судовий збір в розмірі 1 218,00 грн., втім сплатив 1 827,00 грн., про що свідчить наявне в матеріалах справи платіжне доручення №015154 від 30.04.2015 р., зайво сплачений судовий збір в розмірі 609,00 грн. підлягає поверненню ПрАТ «СК «УНІКА» з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 43, 32, 33, 34, 43, 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Українська транспортна страхова компанія» (01033, м. Київ, вул. Саксаганського, 77; ідентифікаційний код 22945712) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» (01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) суму страхового відшкодування у розмірі 3 192 (три тисячі сто дев'яносто дві) грн. 63 коп. та судовий збір у розмірі 1 218 (одна тисяча двісті вісімнадцять) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. Повернути Приватному акціонерному товариству «Страхова компанія «УНІКА» (01032 м. Київ, вул. Саксаганського, 70-А; ідентифікаційний код 20033533) з Державного бюджету України 609 (шістсот дев'ять) грн. 00 коп. зайво сплаченого судового збору, перерахованого платіжним дорученням №015154 від 30.04.2015 р., оригінал якого знаходиться в матеріалах справи.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання повного тексту рішення - 01.12.2015 р.

Суддя В.О. Демидов