Ухвала суду № 54053919, 02.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 826/6729/15 Головуючий у 1-й інстанції: Качура І.А. Суддя-доповідач: Карпушова О.В.

У Х В А Л А

Іменем України

02 грудня 2015 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кобаля М.І., секретаря судового засідання Самсонової М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві, без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення видаткових операцій, -

ВСТАНОВИВ:

15.04.2015 року Державна податкова інспекція у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області звернувся до суду із адміністративним позовом до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення видаткових операцій Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» (код ЄДРПОУ 00135390, провулок Несторівський, 3-5 м. Київ, 04053) на рахунках у банківських установах, що обслуговують платника до дня складення акта опису майна платника податків у податкову заставу податковим керуючим або складення акта про відсутність майна, що може бути описано у податкову заставу, або погашення податкового боргу в повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач має податковий борг і не сплачує його добровільно, тому позивач на підставі пункту 20.1 статті 20 Податкового кодексу України просить суд зупинити видаткові операції відповідача.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 р. у задоволені позову відмовлено.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог, оскільки право на вчинення дій, спрямованих на стягнення боргу відповідача з плати за користування надрами, надано лише податковим керуючим, призначеним виключно Міжрегіональним головним управлінням Міндоходів (ДФС) - Центральним офісом з обслуговування великих платників.

Позивач не погодившись з рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 р. як таку, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та прийняти нову постанову, якою позов задовольнити.

Апеляційну скаргу обгрунтовано доводами, аналогічними позовній заяві.

Сторони в судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце слухання справи повідомлялися належним чином. Судове засідання відбулося без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» є суб'єктом господарювання та перебуває на обліку в ДПІ у Богородчанському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області як платник окремих податків.

Станом на 09.04.2015р. додатковий борг ПАТ «Укрнафта» перед бюджетом становить 58 282 238,12 грн., який виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум по платежу «рентна плата».

ДПІ у Богородчанському районі ГУ ДФС в Івано-Франківській області направило відповідачу податкову вимогу від 02.10.14 № 507-25 на суму 13152305, 51 грн. та рішення про опис майна у податкову заставу від 02.10.2014 року №2.

В подальшому, 11.03.2015р. податковим керуючим Гладун Т.С. здійснено вихід за юридичною адресою підприємства для проведення опису майна у податкову заставу.

11.03.2015 року через відмову відповідача у наданні документів податковому керуючому, необхідних для проведення опису майна, податковим керуючим складено акт № 1 про відмову платника податків від опису майна у податку заставу та акт № 1 про перешкоджання платників податків виконанню повноважень податковим керуючим, що у свою чергу свідчить про наявність правових підстав для зупинення видаткових операцій платника податків.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені, знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи.

Відповідно до ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 19-1 Податкового кодексу України органи державної податкової служби виконують такі функції, зокрема: здійснюють контроль за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, установлених цим Кодексом (підпункт 19-1.1.1); здійснюють контроль за погашенням податкового боргу з податків та зборів платників податків, у тому числі тих, майно яких перебуває у податковій заставі (підпункт 19-1.1.15).

Відповідно, з метою здійснення контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування і сплати податків та зборів, а також погашенням податкового боргу пунктом 20.1 статті 20 Податкового кодексу України податковим органам надано певні права, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини (підпункт 20.1.34).

Відповідно до ст.89 Податкового кодексу України право податкової застави виникає у разі, зокрема несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, що настає за останнім днем зазначеного строку. Право податкової застави поширюється на будь-яке майно платника податків, яке перебуває в його власності (господарському віданні або оперативному управлінні) у день виникнення такого права і балансова вартість якого відповідає сумі податкового боргу платника податків, крім випадків, передбачених п.89.5 цієї статті, а також на інше майно, на яке платник податків набуде прав власності у майбутньому. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису. До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, яке пред'являється платнику податків, що має податковий борг.

Акт опису майна, на яке поширюється право податкової застави, складається податковим керуючим у порядку та за формою, що затверджені центральним органом державної податкової служби.

Пунктом 95.1 статті 95 Податкового кодексу України регламентовано, що орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

З матеріалів справи вбачається, що податковим керуючим Гладун Т.С. було складено Акт №1 від 11.03.2015р. про перешкоджання платником податків виконанню повноважень податковим керуючим, оскільки відповідачем відмовлено податковому керуючому в наданні активів для опису в податкову заставу (а.с.10) та Акт № 1 від 11.03.2015 р. відмови платника податків від опису у податкову заставу (а.с.11), оскільки начебто ПАТ «Укрнафта» відмовив у здійсненні податковим керуючим опису майна за наявності на те законних підстав.

Проте, судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що Гладун Т.С. призначений податковим керуючим наказом Долинської ОДПІ від 02.02.2015 р. № 39.

Згідно із п. 91.1. ст. 91 ПК України керівник контролюючого органу за місцем реєстрації платника податків, що має податковий борг, призначає такому платнику податків податкового керуючого. Податковий керуючий повинен бути посадовою (службовою) особою контролюючого органу. Податковий керуючий має права та обов'язки, визначені цим Кодексом.

З матеріалів справи вбачається, що Публічне акціонерне товариство «Укрнафта» - є платником плати за користування надрами для видобування корисних копалин. Такий платник плати за користування надрами перебуває на податковому обліку у Міжрегіональному головному управлінні Міндоходів (ДФС) - Центральному офісі з обслуговування великих платників (далі - Центральний офіс).

Разом з тим, судом першої інстанції встановлено та не спростовано судом апеляційної інстанції, що на дату намагання позивачем здійснити опис майна відповідача у податкову заставу саме у зв'язку з існуванням у відповідача податкового боргу з плати за користування надрами, як і на дату складення актів, які на переконання позивача, є підставою для звернення з адміністративним позовом, набрала законної сили постанова Окружного адміністративного суду м. Києва у справі № 826/14102/14, якою суд визнав протиправним та скасував наказ територіального органу ДФС про призначення ПАТ «Укрнафта» як платнику плати за користування надрами податкового керуючого.

Отже, в межах розгляду справи № 826/14102/14 встановлено, що зважаючи на те, що платником плати за користування надрами є юридична особа - ПАТ «Укрнафта», яка перебуває на обліку у Центральному офісі, суд встановив також і те, що право на призначення податкового керуючого/податкових керуючих відповідачу у зв'язку з виникненням податкового боргу саме з плати за користування надрами належить до повноважень виключно Міжрегіонального головного управління Міндоходів (ДФС) - Центральному офісі з обслуговування великих платників. Саме такими податковими керуючими і можуть вчинятися дії, спрямовані на стягнення боргу відповідача з плати за користування надрами.

Постанова Окружного адміністративного суду м. Києва від 10.11.2014 р. залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2015 р. №826/14102/14, а також ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14.04.2015 р. № К/800/6122/15.

Крім того, ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 24.03.2015 р. у справі №826/4288/15 за позовом Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" з позовом до Охтирської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Сумській області про визнання протиправним та скасування наказу, заборонено територіальним органам Міністерства доходів і зборів та/або територіальним органам Державної фіскальної служби, їх посадовим та службовим особам, крім Міжрегіонального головного управління Державної фіскальної служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників, приймати рішення про призначення податкових керуючих, вчиняти дії, спрямовані на виконання уже прийнятих рішень про призначення податкових керуючих, а також вчиняти будь-які інші дії, спрямовані на виконання повноважень податкового керуючого.

Частиною 1 ст. 72 КАС України передбачено, що обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

З урахуванням вищевикладеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відсутність повноважень у податкового керуючого Гладун Т.С. вчиняти дії, спрямовані на виконання повноважень податкового керуючого щодо ПАТ «Укрнафта» як платника плати за користування надрами, є підставою для відмови у задоволені позовних вимог.

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив постанову з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для скасування постанови.

Повний текст ухвали виготовлено 04.12.2015 р.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 р., залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 серпня 2015 р. у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Богородчанському районі Головного управління ДФС в Івано-Франківській області до Публічного акціонерного товариства "Укрнафта" про зупинення видаткових операцій, залишити без змін.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

М.І. Кобаль

.

Головуючий суддя Карпушова О.В.

Судді: Епель О.В.

Кобаль М.І.