Ухвала суду № 54053683, 01.12.2015, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

01.12.2015 р. Справа№ 914/2868/14

Суддя Ділай У.І. розглянувши матеріали справи

за заявою: Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” про відстрочку виконання рішення від 22.10.2014р. у справі №914/2868/14

за позовом: Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України”, м. Київ

до відповідача: Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго”, м. Львів

про: стягнення 4 637 299,74 грн.

За участю представників сторін:

від позивача: не з’явився

від відповідача (заявника): не з’явився

Клопотань в порядку ч. 6 ст. 811 ГПК України про технічну фіксацію судового процесу не поступало.

На розгляді господарського суду перебувала справа № 914/2868/14 за позовом Публічного акціонерного товариства “Національна акціонерна компанія “Нафтогаз України” до відповідача: Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” про стягнення 4 637 299,74 грн.

26.08.2015р. на адресу суду надійшла заява № 10/2136 від 26.08.2015р. (вх. № 3763/15 від 26.08.2015р.) Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” про відстрочку виконання рішення суду від 22.10.2014р. у справі № 914/2868/14 терміном на один рік.

Враховуючи, що матеріали справи № 914/2868/14 перебували у Вищому господарському суді України, суд ухвалою від 28.08.2015р. відклав вирішення питання про прийняття до розгляду заяви Публічного акціонерного товариства “Укртрансгаз” в особі філії “Управління магістральних газопроводів “Львівтрансгаз” Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” про відстрочку виконання рішення суду від 22.10.2014р. у справі № 914/2868/14 до повернення матеріалів справи № 914/2868/14 до господарського суду Львівської області.

17.11.2015р. матеріали справи № 914/2868/14 повернуто до господарського суду Львівської області.

Ухвалою суду від 20.11.2015р. розгляд вказаної заяви призначено на 01.12.2015р.

Позивач та відповідач (заявник) в судове засідання 01.12.2015р. явку повноважних представників не забезпечили, причин неявки та невиконання вимог ухвал суду не повідомили, хоча належним чином були повідомлені про дату, час та місце розгляду справи.

Розглянувши матеріали справи та заяву з доданими до неї документами, повно, всебічно і об'єктивно з'ясувавши обставини в їх сукупності, дослідивши наявні в матеріалах докази судом встановлено наступне.

Рішенням господарського суду Львівської області від 22.10.2014р. (суддя Ділай У.І.) позов задоволено частково та стягнуто з відповідача на користь позивача заборгованість в сумі 0,01 грн., 3 % річних у сумі 702 154,56 грн. та 605 263,16 грн. інфляційних сум та 73 080 грн. судового збору. В частині стягнення заборгованості в сумі 3 329 882 грн. провадження у справі припинено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014р. зазначене рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 29.01.2015р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 26.11.2014р. у справі №914/2868/14 залишено без змін, а касаційну скаргу – без задоволення.

12.12.2014р. господарським судом Львівської області видано наказ.

Постановою головного державного виконавця Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ від 02.02.2015р. відкрито виконавче провадження ВП№46309223 з примусового виконання наказу №914/2868/14 від 12.12.2014р.

06.02.2015р. головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження. Підставою для зупинення виконавчого провадження стало повідомлення ЛКП “Залізничнетеплоенерго” від 04.02.2015р. про участь підприємства в процедурі погашення заборгованості згідно Закону України “Про заходи, спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу” та внесення до реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, що підтверджується Випискою з даного реєстру №7 від 08.01.2015р.

У березні 2015 року ПАТ "НАК "Нафтогаз України" (стягувач) звернувся до господарського суду Львівської області із скаргою на дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції та просило визнати незаконними дії органу ДВС щодо винесення постанови про зупинення виконавчого провадження ВП № 46309223 від 06.02.2015р. з примусового виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014р. у справі № 914/2868/14, визнати недійсною постанову про зупинення виконавчого провадження ВП № 46309223 від 06.02.2015р., зобов'язати орган ДВС скасувати зазначену постанову та поновити виконавче провадження ВП № 46309223.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 26.05.2015р. (суддя Яворський Б.І.) скаргу ПАТ "НАК "Нафтогаз України" задоволено частково. Визнано незаконним дії Залізничного відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції щодо винесення постанови від 06.02.2015р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 46309223 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014р. у справі № 914/2868/14 у частині стягнення з ЛКП "Залізничнетеплоенерго" 605 263, 16 грн. інфляційних. Визнано незаконною та скасовано постанову державного виконавця від 06.02.2015р. про зупинення виконавчого провадження ВП № 46309223 у частині стягнення з ЛКП "Залізничнетеплоенерго" 605 263, 16 грн. інфляційних сум, 3 % річних у сумі 702 154, 56 грн. та 73 080 грн. судового збору. Зобов'язано Залізничний відділ державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції поновити виконавче провадження ВП № 46309223 з виконання наказу господарського суду Львівської області від 12.12.2014р. у справі № 914/2868/14 у частині стягнення з ЛКП "Залізничнетеплоенерго" 605 263, 16 грн. інфляційних сум, 3 % річних у сумі 702 154, 56 грн. та 73 080 грн. судового збору. У задоволенні решти вимог відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. ухвалу суду першої інстанції в частині задоволення скарги на дії органу ДВС скасовано, в цій частині скарги відмовлено, а в решті зазначену ухвалу залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 04.11.2015р. постанову Львівського апеляційного господарського суду від 14.07.2015р. залишено без змін.

26.08.2015р. на адресу суду надійшла заява № 10/2136 від 26.08.2015р. (вх. № 3763/15 від 26.08.2015р.) Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” про відстрочку виконання рішення суду від 22.10.2014р. у справі № 914/2868/14 терміном на один рік.

Як зазначено у заяві про відстрочку виконання рішення, відповідно до п.15 ст.37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження підлягає обов'язковому зупиненню у разі внесення підприємства паливно-енергетичного комплексу до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Вказана процедура відповідно п.3.4. ст.3 цього закону діє до 01.09.2015р.

Однак, Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації Фінансового стану НАК "Нафтогаз України" від 14.05.2015р. внесено зміни в т.ч. до Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", зокрема, шляхом доповнення ст.18 Закону частинами дванадцятою та тринадцятою. Згідно цих доповнень, заборгованість теплогенеруючих або теплопостачальних організацій за природний газ спожитий в період з 1 січня 2014 року до 31 грудня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), не погашена на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України", підлягає реструктуризації шляхом розстрочення на 24 місяці на підставі типового договору про реструктуризацію заборгованості. Ця реструктуризація здійснюється за умови погашення в трьохмісячний строк з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації фінансового стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" теплогенеруючими та/або теплопостачальними організаціями заборгованості за природний газ, спожитий до 1 січня 2014 року (без урахування пені, штрафних та фінансових санкцій, що підлягають стягненню на підставі рішення суду), що залишилася непогашеною на день набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо стабілізації стану Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України". Зазначені пені, штрафні та фінансові санкції підлягають списанню та не можуть бути предметом подальшого продажу за умови виконання вимог цієї частини. Форма типового договору про реструктуризацію заборгованості затверджується Кабінетом Міністрів України.

На виконання вимог цього закону Кабінет Міністрів України у місячний строк з дня набрання чинності цим Законом повинен був прийняти нормативно-правові акти, передбачені Законом.

Тобто, заборгованість за вказаним виконавчим документом підлягає списанню за умови, (що підприємство сплатить основну заборгованість за природній газ, спожитий до 1 січня 2014р. в строк до 01.09.2015р. та укладе договори про реструктуризацію заборгованості за природній газ, спожитий у 2014р. При цьому, такий договір мав бути затверджений постановою КМ України у місячний строк з дня набрання законом чинності.

За твердженням заявника, підприємство погасило усі основні заборгованості перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України" за спожитий до 01.01.2014р. природній газ, здійснює погашення поточних поставок газу та готове укласти договір про реструктуризацію заборгованості, яка залишилася перед ПАТ "НАК "Нафтогаз України", за спожитий протягом 2014р. природний газ.

Однак, Кабінетом Міністрів України на виконання вищезгаданого закону постанови не прийнято. Право на списання заборгованості по пені, штрафних та фінансових санкцій реалізувати неможливо. Враховуючи це, підприємство зобов'язане гасити заборгованість за виконавчим документом, хоча така мала бути списаною. Витрати на погашення вказаної заборгованості при підготовці до опалювального сезону 2015-2016 років не враховувались в силу вищевикладеного, а тому підготовка до сезону зривається, що може мати непередбачувані наслідки. Крім іншого, підприємство є збитковим та кожного року отримує кошти із державного бюджету на погашення різниці в тарифах через невідповідність таких тарифів до рівня економічно обґрунтованих. Погашення заборгованості з різниці в тарифах здійснюється із державного бюджету з великим затримками.

Як зазначив заявник, виконання рішення суду у строк до 01.09.2015р. є неможливим та ускладненим після цього строку, відтак, відповідач звернувся до суду із заявою про відстрочення виконання рішення.

За перший квартал 2015р. сукупні збитки ЛКП “Залізничнетеплоенерго” становлять 12, 673 млн. грн., загальна заборгованість підприємства становить 29, 997 млн. грн., з яких за 2015 рік — 9, 442 млн. грн.

Заборгованість населення за спожиту теплову енергію перед підприємством постійно зростає. Так, 98, 1% споживачів теплової енергії — це населення та бюджетні установи й організації, які були звільнені від сплати пені. За період із 2001р. по 2014р. підприємством пред'явлено понад 8 987 позовів про стягнення боргу з фізичних осіб. Переважна частина такої заборгованості є безнадійною, оскільки рішення боржниками не виконуються понад 10 років. З 2015р. пред'явлено 700 заяв, з яких отримано виконавчих документів та пред'явлено до виконання в органи ДВС — 174, оплачено заборгованості не більш як згідно 55 таких документів. Заборгованість населення перед підприємством із врахуванням попередніх років становить 19,428 млн. грн., з яких 5, 317 млн. грн. за 2015 р.

Внаслідок того, що ЛКП “Залізничнетеплоенерго” купувало газ по ринковій ціні, а теплопостачання здійснювало за тарифами, які не відповідали рівню економічно обґрунтованих, то таке є збитковим. У зв'язку із цим, щорічно, для погашення різниці в тарифах на теплову енергію, послуги з централізованого опалення та постачання гарячої води, в державний бюджет України для підприємства закладаються кошти. Вказані суми також не перераховуються ЛКП “Залізничнетеплоенерго” вчасно. Державний бюджет має заборгованість перед підприємством з різниці в тарифах в розмірі 3 ,458 млн. грн. за перше півріччя 2015 р.

Враховуючи ту обставину, що заявнику необхідно безперервно забезпечувати населення послугами з гарячої води, а також те, що ЛКП "Залізничнетеплоенерго" не в стані здійснювати планову підготовку до опалювального сезону в т.ч. і через обов'язок сплатити суму заборгованості по вказаному виконавчому документу до 01.09.2015р. виникнення загрози залишення мешканців Шевченківського та Залізничного районів міста Львова без теплової енергії, необхідності здійснення розрахунків з ПАТ "НАК "Нафтогаз" України за поточні поставки газу, заявник просить суд відстрочити виконання рішення господарського суду Львівської області від 22.10.2014 р. №914/2868/14 на 1 рік.

Відповідно до вимог ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.

Також, підставою для розстрочки виконання рішення суду можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк встановлений господарським судом. Вказана заява розглядається за правилами ГПК України, тому заявник повинен надати докази наявності обставин, що передбачені ст. 121 ГПК України.

Крім того, у п. 7.2. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 № 9 „Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України”, зазначено, що підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Вказана частина статті визначає процесуальну можливість вирішення питань, пов'язаних із проблемами, що виникають під час виконання рішення господарського суду. У процесі виконання рішення ймовірне виникнення обставин, що ускладнюють виконання чи роблять його неможливим.

Таким чином, в основу судового акту про надання, зокрема, відстрочки виконання рішення суду, має бути покладений обґрунтований висновок про наявність обставин, що ускладнюють чи роблять неможливим його виконання. З цією метою, під час вирішення питання про відстрочку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси обох сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.

Відстрочка - це відкладення чи перенесення виконання рішення на новий строк, який визначається господарським судом.

При цьому, господарський суд повинен враховувати можливі негативні наслідки для боржника при виконанні рішення у встановлений строк чи попередньо встановленим способом, але перш за все повинен враховувати такі ж наслідки і для стягувача при затримці виконання рішення та не допускати їх настання.

ГПК України не визначає переліку обставин, які свідчать про неможливість виконання рішення чи ускладнюють його виконання. Тому суд оцінює докази, що підтверджують зазначені обставини, за правилами ст. 43 ГПК.

Із вказаного вище випливає, що відстрочка виконання судового рішення можлива лише у виняткових випадках, при наявності доказів обставин, що ускладнюють або роблять неможливим виконання рішення.

Як встановлено судом, 06.02.2015р. головним державним виконавцем Залізничного відділу ДВС ЛМУЮ винесено постанову про зупинення виконавчого провадження.

На вимогу ухвали суду від 20.11.2015р. заявником не надано обґрунтування підставності звернення із заявою з врахуванням постанови Залізничного ВДВС ЛМУЮ від 06.02.2015р. ВП №46309223 про зупинення виконавчого провадження. Зокрема, не повідомлено суд про поновлення виконавчого провадження, не надано підтвердження дійсності здійснення виконавчого провадження по виконанню наказу у даній справі, а також не подано доказів наявності чи відсутності заборгованості боржника перед стягувачем.

Отже, відповідачем не доведено виняткових обставин, які б служили підставою для відстрочки виконання рішення в спірному випадку.

З аналізу наведених обставин, суд приходить до висновку, що в задоволенні заяви відповідача про відстрочку виконання рішення слід відмовити.

Водночас, суд звертає увагу заявника про можливість повторного звернення із заявою про відстрочку виконання рішення у даній справі.

Виходячи із вищенаведеного, керуючись ст.ст. 86, 121 Господарського процесуального кодексу України, суд -

У Х В А Л И В:

У задоволенні заяви Львівського комунального підприємства “Залізничнетеплоенерго” про відстрочку виконання рішення від 22.10.2014р. у справі №914/2868/14 відмовити.

Суддя Ділай У.І.