Ухвала суду № 54053634, 02.12.2015, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

02.12.2015Справа № 910/25489/15

За позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла"

треті особи, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача:

1. ОСОБА_2

2. ОСОБА_3

3. ОСОБА_4

4. Головне управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району

про визнання недійсними рішень, визнання недійсними редакцій статуту та скасування реєстраційних дій

Суддя Цюкало Ю.В.

Представники учасників судового процесу:

від позивача: ОСОБА_5 - за довіреністю від 28.09.2015р.;

від третьої особи 1: ОСОБА_6 - за довіреністю від 26.01.2015р.;

ОСОБА_7 - за довіреністю від 06.02.2015р.;

від відповідача та третіх осіб: 2, 3 та 4 - не з'явились.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У вересні 2015 року до канцелярії Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 (позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Камілла" (відповідач) про визнання недійсними рішень, визнання недійсними редакцій статуту та скасування реєстраційних дій.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.09.2015р. суддею Цюкало Ю.В. прийнято позовну заяву до розгляду та порушено провадження у справі № 910/25489/15. Розгляд справи призначено на 19.10.2015р.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 19.10.2015р., відповідно до ст.ст. 27, 77 ГПК України, розгляд справи було відкладено на 09.11.2015р. та залучено до участі у справі третіх осіб, що не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, Головне управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району.

09.11.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника третьої особи-2 поступили письмові пояснення по справі.

09.11.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника третьої особи-3 поступили письмові пояснення по справі.

Судове засідання, призначене на 09.11.2015р., не відбулось у зв'язку із перебуванням судді Цюкало Ю.В. на лікарняному.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.11.2015р. розгляд справи призначено на 25.11.2015р.

25.11.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від ОСОБА_7 поступили письмові пояснення.

25.11.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва від представника позивача поступили письмові пояснення по справі.

06.11.2015р. через відділ діловодства Господарського суду м. Києва ФОП ОСОБА_7 було подано клопотання про залучення останнього до участі у справі третьої особи та зупинення провадження у справі.

Розглянувши клопотання про залучення до участі у розгляді даної справи в якості третьої особи ФОП ОСОБА_7, суд відмовив у його задоволенні з тих підстав, що заявником не доведено яким чином прийняте рішення у даній справі може безпосередньо вплинути на його права або обов'язки щодо однієї з сторін.

Дослідивши клопотання ФОП ОСОБА_7 про зупинення провадження у справі, суд відмовив у його задоволенні з підстав його невідповідності ст. 79 ГПК України, а саме через необґрунтованість питання у чому саме полягає неможливість розгляду даної судової справи до вирішення іншої справи, на яку посилається заявник.

Також, в судовому засіданні 25.11.2015 року представник третьої особи заявив усне клопотання про відкладення розгляду справи, усне клопотання про відвід судді та усне клопотання про витребування доказів.

Розглянувши клопотання третьої особи-1 про відкладення розгляду справи та про відвід судді, суд відмовив у їх задоволенні.

По справі № 910/25489/15 судом, за усним клопотанням представника третьої особи-1, заявленим в судовому засіданні 25.11.2015р., у відповідності до вимог до частини 7 статті 811 Господарського процесуального кодексу України, ухвалено здійснювати по справі фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Через канцелярію до суду 26 та 30 листопада 2015 року від представника третьої особи-1 надійшли клопотання «Про витребування доказів». У відповідних клопотаннях заявник просить суд: витребувати у Головного управління юстиції в особі Відділу державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців Голосіївського району належним чином завірену реєстраційну справу ТОВ «Торговий дім «Камілла»; витребувати у приватного нотаріуса Насобіни Ганни Олександрівни документи /перелік/, якими підтверджується формування частки ОСОБА_2 у повному обсязі; витребувати у позивача завірений аудиторський висновок про результати попереднього аудиту ТОВ «Торговий дім «Камілла».

Суд відмічає, що за ст. 38 Господарського процесуального кодексу України сторона або прокурор у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування господарським судом доказів. У клопотанні повинно бути зазначено:

1) який доказ витребовується;

2) обставини, що перешкоджають його наданню;

3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має підприємство чи організація;

4) обставини, які може підтвердити цей доказ.

Так, дослідивши відповідні клопотання, з огляду на приписи положень ст. 38 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про їх відхилення, оскільки заявником не обґрунтовано фактів самостійного звернення до відповідних осіб щодо отримання таких доказів, а відтак, і не підтверджено в належному обсязі обставин, що перешкоджали їх наданню заявнику.

30 листопада 2015 року до суду від представника третьої особи-1 надійшло також клопотання «Про призначення експертизи». В обґрунтування заявленого клопотання зазначено, що приймаючи до уваги, що від вирішення питання про належність заявлених вимог за позовом до майнових чи немайнових залежить чи будуть завдані Державному бюджету України збитки в особливо великих розмірах, необхідним є призначення судово-економічної експертизи.

Дослідивши подане представником третьої особи-1 клопотання суд зазначає наступне.

Згідно з частиною 2 статті 79 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадках:

1) призначення господарським судом судової експертизи;

2) надсилання господарським судом матеріалів до слідчих органів;

3) заміни однієї з сторін її правонаступником.

Питання призначення у справі судової експертизи кореспондує до ст. 41 Господарського процесуального кодексу України згідно якої для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Судова експертиза повинна призначатись лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення даних, що входять до предмету доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не може замінити інші засоби доказування. В заявленому клопотанні заявником не вказано обґрунтованих та достатніх підстав для призначення економічної експертизи і роз'яснення питань, які потребують спеціальних знань, що виникають при вирішенні господарського спору у справі № 910/25489/15, а тому, заявлене клопотання є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

30 листопада 2015 року від представника третьої особи-1 надійшло клопотання «Про припинення провадження у справі». Мотивуючи заявлене клопотання заявником вказано, що, на його думку, відсутнім є предмет спору у справі про порушені права учасника ОСОБА_1

У відповідності до ст. 80 Господарського процесуального кодексу України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо, в тому числі, відсутній предмет спору.

В постанові від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, постановив дати господарським судам України роз'яснення, згідно яких господарський суд припиняє провадження у справі у зв'язку з відсутністю предмета спору (пункт 1-1 частини першої статті 80 ГПК), зокрема, у випадку припинення існування предмета спору (наприклад, сплата суми боргу, знищення спірного майна, скасування оспорюваного акта державного чи іншого органу тощо), якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. При цьому господарському суду слід мати на увазі, що оскільки відповідний орган не має права скасовувати та вносити зміни до раніше прийнятих ним індивідуальних правових рішень, тобто ненормативних правових актів, що є актами одноразового застосування і вичерпують свою дію фактом їхнього виконання (стосовно відповідних актів органів місцевого самоврядування про це зазначено також у Рішенні Конституційного Суду України від 16.04.2009 N 7-рп/2009 у справі N 1-9/2009), то такі дії не свідчать про припинення існування предмета спору. Водночас юридична оцінка актів державних та інших органів, прийнятих з питань скасування та внесення змін до згаданих індивідуальних правових рішень, має здійснюватися господарським судом з урахуванням частини другої статті 4 ГПК. Припинення провадження у справі на підставі зазначеної норми ГПК можливе в разі, коли предмет спору існував на момент виникнення останнього та припинив існування в процесі розгляду справи. Якщо ж він був відсутній і до порушення провадження у справі, то зазначена обставина тягне за собою відмову в позові, а не припинення провадження у справі.

З огляду на викладене, приймаючи до уваги обставини підтримання позовних вимог з боку позивача та наявності письмових пояснень на позов від відповідача, а відтак існування предмета спору і залишення між сторонами неврегульованих питань, зважаючи на те, що заявником в клопотанні викладена його особиста правова позиція стосовно доказів по справі як таких, необґрунтованим, за викладених заявником підстав, є клопотання про припинення провадження у справі в аспекті вимог ст. 80 Господарського процесуального кодексу України.

30 листопада 2015 року від представника третьої особи-1 надійшло клопотання «Про залишення позовної заяви без розгляду та її повернення». У вказаному клопотанні заявник зауважує на тому, що позивачем не в повній мірі сплачено судовий збір, у зв'язку із чим наявні підстави для залишення позову без розгляду.

Дослідивши заявлене клопотання суд зазначає, що вичерпний перелік підстав для залишення позову без розгляду викладений в ст. 81 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд залишає позов без розгляду, якщо:

1) позовну заяву підписано особою, яка не має права підписувати її, або особою, посадове становище якої не вказано;

2) у провадженні господарського суду або іншого органу, який діє в межах своєї компетенції, є справа з господарського спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав;

3) виключено;

4) позивач не звертався до установи банку за одержанням з відповідача заборгованості, коли вона відповідно до законодавства мала бути одержана через банк;

5) позивач без поважних причин не подав витребувані господарським судом матеріали, необхідні для вирішення спору, або представник позивача не з'явився на виклик у засідання господарського суду і його нез'явлення перешкоджає вирішенню спору;

6) громадянин відмовився від позову, який було подано у його інтересах прокурором.

Так, положеннями ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не передбачено такої підстави для залишення позову без розгляду як то не в повній мірі сплачено судовий збір, а тому клопотання про залишення позову без розгляду є необґрунтованим.

При цьому, суд наголошує на тому, що залишення позову без розгляду згідно ст. 81 Господарського процесуального кодексу України не є тотожним процесуальній дії як то повернення позову без розгляду за ст. 63 Господарського процесуального кодексу України, на яку заявник і посилається в своєму клопотанні, втім просить суд саме позов залишити без розгляду.

З приводу чого, суд зазначає, що в постанові від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, постановив дати господарським судам України роз'яснення, за якими якщо передбачені у пунктах 2, 3, 4, 5 і 6 частини першої статті 63 ГПК підстави повернення позовної заяви виявлено господарським судом після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. У разі необхідності розгляд справи може бути відкладено (стаття 77 ГПК), зокрема, з метою: одержання необхідних доказів чи обґрунтованого розрахунку стягуваної (оспорюваної) суми; надіслання відповідачеві чи іншим особам, які беруть участь у справі, копій позовних матеріалів. Повне найменування і поштові адреси сторін може бути з'ясовано безпосередньо у судовому засіданні. Не сплачені у встановленому порядку та розмірі суми судового збору можливо стягнути за результатами розгляду справи.

Таким чином, у випадку встановлення господарським судом обставин підстав повернення позовної заяви за п.п. 2, 3, 4, 5 і 6 частини 1 статті 63 ГПК після прийняття позовної заяви до розгляду, справа підлягає розглядові по суті. Що, в той же час та за встановленої судом необхідності, не обмежує суд вчинити відповідні передбачені законом процесуальні у вирішенні питання розміру суми судового збору за результатами розгляду справи.

30 листопада 2015 року від представника третьої особи-1 також надійшло клопотання «Про надсилання матеріалів справи прокурору». З приводу заявленого клопотання суд відмічає те, що відповідне клопотання буде розглянуто по суті після встановлення фактичних обставин справі, у зв'язку із чим розгляд вказаного клопотання на даному етапі відкладається.

В судовому засіданні 02.12.2015р. представником третьої особи-1 заявлені усні клопотання «Про витребування матеріалів реєстраційної справи у Державного реєстратора» та «Про витребування з податкових органів відомостей щодо всіх відкритих рахунків ТОВ «Торговий дім «Камілла».

Заслухавши відповідні клопотання суд відмічає, що у своїй постанові від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» пленум Вищого господарського суду України, з метою забезпечення однакового і правильного застосування Господарського процесуального кодексу України, постановив дати господарським судам України роз'яснення, за якими у разі неможливості самостійно подати необхідні для розгляду справи докази сторона, прокурор, третя особа вправі звернутися до господарського суду, в тому числі й апеляційної інстанції, з клопотанням про витребування доказів; при цьому обґрунтування такої неможливості покладається на особу, що заявляє відповідне клопотання. Така неможливість може бути зумовлена, зокрема, тим, що: сторона (сторони) заявляла в місцевому господарському суді клопотання про витребування в інших осіб відсутніх у неї (них) доказів, але зазначеним судом таке клопотання не задоволено; на час прийняття рішення місцевим господарським судом заявникові не було і не могло бути відомо про існування відповідних доказів; докази з'явилися після розгляду справи судом першої інстанції. Відповідне клопотання має заявлятися (подаватися) в письмовій формі.

Відмічені вказані клопотання представника третьої особи-1 були відхилені судом, оскільки заявником не обґрунтовано в належному обсязі обставин, що перешкоджають їх наданню та з огляду на подачу відповідних клопотань не в письмовій формі, що свідчить про недотримання встановленої ст. 38 Господарського процесуального кодексу України процедури подачі клопотань про витребування доказів.

Також в судовому засіданні 02.12.2015 року представником третьої особи-1 заявлено усне клопотання «Про призначення колегіального розгляду справи». В обґрунтування заявленого клопотання заявником зауважено на обставинах, на його думку, складності спору.

За ст. 46 Господарського процесуального кодексу України справи у місцевих господарських судах розглядаються суддею одноособово. Будь-яку справу, що відноситься до підсудності цього суду, залежно від категорії і складності справи, може бути розглянуто колегіально у складі трьох суддів.

Суд вказує, що станом на день розгляду клопотання справа № 910/25489/15 не викликає тієї складності, яка потребує колегіального розгляду, у зв'язку із чим необґрунтованим є клопотання третьої особи-1 «Про призначення колегіального розгляду справи».

02.12.2015р. в судовому засіданні представником третьої особи-1 заявлено усне клопотання «Про залишення позову без розгляду». На переконання заявника, позов має бути залишений без розгляду оскільки присутній представник позивача має довіреність на представництво в судах інтересів як відповідача так і двох третіх осіб, що свідчить про конфлікт інтересів та суперечить положенням Цивільного кодексу України.

За ст. 28 Господарського процесуального кодексу України громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджуються нотаріально посвідченою довіреністю.

Відповідно до ст. 244 Цивільного кодексу України довіреністю є письмовий документ, що видається однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами.

У відповідності до ст. 248 Цивільного кодексу України представництво за довіреністю припиняється у разі:

1) закінчення строку довіреності;

2) скасування довіреності особою, яка її видала;

3) відмови представника від вчинення дій, що були визначені довіреністю;

4) припинення юридичної особи, яка видала довіреність;

5) припинення юридичної особи, якій видана довіреність;

6) смерті особи, яка видала довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності. У разі смерті особи, яка видала довіреність, представник зберігає своє повноваження за довіреністю для ведення невідкладних справ або таких дій, невиконання яких може призвести до виникнення збитків;

7) смерті особи, якій видана довіреність, оголошення її померлою, визнання її недієздатною або безвісно відсутньою, обмеження її цивільної дієздатності.

Так, з огляду на те, що ст. 248 Цивільного кодексу України передбачено чіткий перелік підстав для припинення представництва за довіреністю, і такої підстави для її припинення як то видача довіреності одній і тій же особі різними особами для представництва, в тому числі, в судах, не передбачено, приймаючи до уваги те, що положеннями ст. 28 Господарського процесуального кодексу України не обмежуються права певних уповноважених осіб в отриманні та представництва інтересів різних осіб для представництва в судових органах, необґрунтованим є клопотання третьої особи-1 «Про залишення позову без розгляду» за усно викладених його підстав.

Також 02.12.2015р. в судовому засіданні представником третьої особи-1 заявлено усне клопотання «Про відвід судді». Заслухавши клопотання заявника, суд дійшов висновку про відхилення вказаної заяви, про що винесено відповідну ухвалу суду.

02 грудня 2015 року через канцелярію до суду від відповідача та третьої особи-1 надійшли «Заперечення на позов» та «Додаткові пояснення по справі» відповідно, які долучено судом до матеріалів справи.

В судове засідання, призначене на 02.12.2015р., представники відповідача та третіх осіб: 2, 3 та 4 не з'явились, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

Представники позивача та третьої особи-1 в судове засідання з'явилися, надали усні пояснення, відповіли на запитання суду.

З метою вжиття процесуальних заходів для повного та всебічного з'ясування обставин справи суд вважає за доцільне відкласти розгляд справи.

При цьому суд враховує, що відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення. Більше того, відповідно до рішень Європейського суду з прав людини, що набули статусу остаточного, зокрема "Іззетов проти України", "Пискал проти України", "Майстер проти України", "Субот проти України", "Крюков проти України", "Крат проти України", "Сокор проти України", "Кобченко проти України", "Шульга проти України", "Лагун проти України", "Буряк проти України", "ТОВ "ФПК "ГРОСС" проти України", "Гержик проти України" суду потрібно дотримуватись розумного строку для судового провадження.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об'єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, а також предмет спору і його значення для учасників справи, враховуючи необхідність витребування додаткових доказів та неявку представника відповідача та третіх осіб 2, 3 та 4 в судове засідання, суд вирішив відкласти розгляд справи, на підставі ст. 77 ГПК України, оскільки вирішення спору у даному судовому засіданні є передчасним.

Враховуючи викладене та керуючись п. 4 ч. 1 ст. 65 Господарського процесуального кодексу України, ст.ст. 46, 28, 38, 77, 79, 80, 81, 86 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

УХВАЛИВ:

1. Відкласти розгляд справи у судовому засіданні на 09.12.15 о 14:10 год. Засідання відбудеться у приміщенні Господарського суду м. Києва за адресою: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 44-В, зал № 25.

2. Викликати для участі у засіданні повноважних представників учасників судового процесу. Явку представників сторін визнати обов'язковою.

3. Повторно зобов'язати сторін виконати вимоги ухвали Господарського суду м. Києва від 28.09.2015р. у невиконаній частині.

4. Попередити сторони про передбачену п. 5 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України відповідальність за невиконання вимог ухвали суду, а позивача - про передбачені п. 5 ч. 1 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України правові наслідки.

5. Попередити відповідача, що у випадку неподання відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів справа буде розглянута за наявними в ній матеріалами відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.

6. Звернути увагу сторін на необхідність дотримання ними вимог ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України.

7. Розгляд поданого третьою особою-1 клопотання «Про надсилання матеріалів справи прокурору» відкласти.

8. Поставити до відома учасників судового процесу, що копії процесуальних документів надсилаються лише тим особам, які не були присутні у судовому засіданні. Водночас ці сторони, прокурор, треті особи (які були присутні в судовому засіданні) мають право згідно з ч. 2 ст. 22 Господарського процесуального кодексу України знайомитись з відповідними процесуальними актами, знімати з них копії, а також заявляти клопотання про видачу їм належно засвідчених копій судових рішень (ст. 87 Господарського процесуального кодексу України, п. 3.18 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011р. «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції», п. 1.13 рішення зборів суддів Вищого господарського суду України № 4 від 04.08.2010р.).

9. Копію даної ухвали направити відповідачу та третім особам: 2, 3 та 4 у справі № 910/25489/15.

Попередити позивача, що при ухиленні від виконання вимог суду, невиконання вимог ухвали та участі в судовому засіданні відповідно до п. 5 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України позов може бути залишено без розгляду, а також про можливе стягнення штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 частини другої статті 83 Господарського процесуального кодексу України за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом.

Попередити відповідача, що при ухиленні від виконання вимог суду та участі в судовому засіданні справа може бути розглянута відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.

Документи для долучення до матеріалів справи подати до суду завчасно у строк до 08.12.2015р. з супровідним листом через канцелярію суду або надіслати поштою.

Суддя Ю.В. Цюкало