Ухвала суду № 54053364, 03.12.2015, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

03 грудня 2015 року Справа № 916/364/15-г

Вищий господарський суд України у складі: суддя Селіваненко В.П. - головуючий (доповідач), судді Палій В.В. і Прокопанич Г.К.,

розглянувши матеріали касаційної скарги товариства з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008", с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області (далі - Товариство),

на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2015 та

постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015

зі справи № 916/364/15-г

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Агротранс", с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області,

до: Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області;

виконкому Молодіжненської сільської ради Овідіопольського району Одеської області, с. Молодіжне Овідіопольського району Одеської області;

Товариства

про визнання права власності, визнання частково недійсними рішень та свідоцтв про право власності, скасування свідоцтв про право власності,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Вищого господарського суду України від 20.08.2015 первісну касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 4 частини першої статті 1113 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).

Ухвалою Вищого господарського суду України від 07.09.2015 вдруге подану касаційну скаргу було повернуто скаржникові на підставі пункту 2 частини першої статті 1113 ГПК України.

Товариство втретє звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 скасувати та "залишити позов без задоволення". До скарги також додано клопотання про відновлення строку її подання.

Вищий господарський суд України дійшов висновку про необхідність повернення касаційної скарги з огляду на таке.

Відповідно до частини четвертої статті 111 ГПК України до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.

З 01.09.2015 набрав чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сплати судового збору", яким внесено зміни до Закону України "Про судовий збір" та змінено порядок обчислення ставок судового збору за подання, зокрема, касаційних скарг.

За приписами підпункту 5 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставку судового збору за подання касаційної скарги на рішення господарського суду встановлено в розмірі 120 % ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви.

Згідно зі статтею 8 Закону України "Про Державний бюджет України на 2015 рік" у 2015 році з 1 січня встановлено мінімальну заробітну плату у місячному розмірі 1 218 гривень.

Як зазначено у підпункті 2.2.1 пункту 2 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 21.02.2013 № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України", судовий збір з позовної заяви про визнання права власності на майно визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до підпункту 2.11 пункту 2 даної постанови пленуму якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше вимог немайнового характеру, пов'язаних між собою підставами виникнення або поданими доказами, судовий збір сплачується окремо з кожної з таких вимог.

У даному разі позивачем заявлено вимогу майнового характеру та чотири вимоги немайнового характеру, отже, у поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 16 393,17 грн. (10 546,77 грн. + 1 461,60 грн. + + 1 461,60 грн. + 1 461,60 грн. + 1 461,60 грн.), тоді як фактично в сумі за квитанціями від 17.06.2015 № 44, від 31.08.2015 № 0210072, від 15.09.2015 № 73 перераховано лише 12 014,89 грн. судового збору.

Таким чином, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому розмірі.

Пунктом 4 частини першої статті 1113 ГПК України передбачено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.

Крім того, Вищий господарський суд України звертає увагу скаржника на те, що у доданих до касаційної скарги описах вкладення у цінні листи від 16.09.2015, що визначені скаржником як докази надіслання позивачу та іншим відповідачам у справі копії поданої Товариством касаційної скарги, переплутані відправник та отримувачі. Відтак відповідні описи не можуть вважатися належними доказами виконання скаржником вимог частини першої статті 1111 ГПК України щодо надіслання іншій стороні у справі копії касаційної скарги. А згідно з пунктом 3 частини першої згаданої статті 1113 ГПК України касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі.

Керуючись пунктами 3 і 4 частини першої і частиною другою статті 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України,

У Х В А Л И В:

Касаційну скаргу на рішення господарського суду Одеської області від 27.02.2015 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 28.05.2015 зі справи № 916/364/15-г повернути товариству з обмеженою відповідальністю "Транссервіс 2008".

Суддя В. Селіваненко

Суддя В. Палій

Суддя Г. Прокопанич