Постанова № 54053155, 02.12.2015, Волинський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 грудня 2015 року м. Луцьк

Справа № 803/3749/15

Волинський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого, судді Смокович В.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження в місті Луцьку адміністративну справу за позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Нововолинську Волинської області до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення пені,

ВСТАНОВИВ:

Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Нововолинську Волинської області (далі – позивач, фонд) звернулося в суд з адміністративним позовом до Державного підприємства «Волиньвугілля» (далі – відповідач, підприємство, ДП «Волиньвугілля») про стягнення заборгованості з пені по сплаті страхових внесків за період з 01 серпня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 272 329,65 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що за підприємством рахується заборгованість по сплаті пені по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності за період з 01 серпня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 272 329,65 грн. Вказана пеня була нарахована у зв’язку з наявністю у відповідача заборгованості по сплаті страхових внесків у загальному розмірі 5 483 663,53 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, однак 30 листопада 2015 року за вхідним номером канцелярії суду №18820/15 направив заяву про розгляд справи без участі представника відділення Фонду. Позовні вимоги підтримують в повному обсязі (а.с.39).

Представник відповідача в судове засідання на виклик суду для участі в розгляді справи не з'явився, хоча належним чином повідомлявся про час, дату та місце його проведення, що підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого поштового відправлення № 4540200249487 від 23 листопада 2015 року (а.с.38 ). Про причини неявки суд не повідомив, клопотання про відкладення розгляду справи та заперечень на позов не подавав. Тому суд вважає можливим вирішення справи на підставі наявних в ній доказів.

Згідно з частиною шостою статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Як передбачено частиною першою статті 41 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється за відсутності осіб, які беруть участь у справі (у тому числі при розгляді справи в порядку письмового провадження), фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що адміністративний позов слід задовольнити повністю з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство «Волиньвугілля», Відокремлений підрозділ шахта №9, а також Відокремлений підрозділ шахта «Бужанська» з 09 квітня 2001 року зареєстровані як страхувальники у Відділенні виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Нововолинську Волинської області (а.с.15-17).

Як слідує з матеріалів справи, 01 жовтня 2015 року Відокремлений підрозділ шахта №9 та Відокремлений підрозділ шахта «Бужанська» подали до позивача звіт щодо сплати заборгованості зі сплати страхових коштів до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництвіі та професійних захворювань України за третій квартал 2015 року, в якому самостійно відобразили недоїмку зі страхових внесків у розмірі 3 364 202,27 грн, з яких сплачено у звітному періоді 15 000,00 грн, а також 2 119 461,26 грн, з яких сплачено 15 000,00 грн, відповідно (а.с.18-19).

За період з 01 серпня 2015 року по 30 вересня 2015 року загальний розмір нарахованої пені у зв’язку з невчасною сплатою страхових внесків становить 167 163,99 грн та 105 165,66 грн відповідно (всього 272 329,65 грн), що підтверджується розрахунком, який наданий відділенням (а.с.8-9).

Заперечень щодо вказаної заборгованості або доказів її сплати відповідач суду не надав.

Відповідно до положень абзацу шостого пункту 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» відповідно до якого на період до повного стягнення заборгованості зі сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов’язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 1 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 1 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності цим Законом.

Аналіз наведеної норми дає суду підстави вважати, що після набрання чинності Законом «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» за органами Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань збережено повноваження щодо застосування фінансових санкцій за несплату заборгованості по страхових внесках, яка виникла до 1 січня 2011 року.

Аналогічна за змістом правова позиція викладені і в постанові Верховного суду України від 31 березня 2015 року №21-77а15, яка в силу вимог статті 244-2 Кодексу адміністративного судочинства України, є обов’язковою для всіх судів України.

Отже, позивач вправі застосовувати до відповідача фінансову санкцію у вигляді пені за невчасну сплату страхових внесків у порядку, який був встановлений до 01 січня 2011 року.

Станом на 01 січня 2011 року була чинна Інструкція про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року N 36 (далі – Інструкція №36).

У пунктах 5.1, 5.2 Інструкції №36 передбачено, що не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються у порядку, передбаченому законодавством, з нарахуванням пені. Пеня нараховується із сум недоїмки за кожний прострочений день і обчислюється, виходячи із 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки (без урахування штрафів) за весь строк. Пеня нараховується з наступного дня після одержання заробітної плати до дня сплати недоїмки включно. Пеня на пеню не нараховується.

Оскільки Державне підприємство «Волиньвугілля» самостійно відобразило наявність недоїмки зі сплати страхових внесків, тому Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Нововолинську Волинської області правомірно та обґрунтовано нарахувало підприємству пеню на цю недоїмку. Враховуючи, що відповідач не висловив заперечень щодо розміру пені, позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.

Частиною четвертою статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Враховуючи те, що позивач є суб’єктом владних повноважень, понесені ним судові витрати не стягуються з відповідача.

Керуючись частиною шостою статті 128, статтями 162, 163 Кодексу адміністративного судочинства України, на підставі Закону України “Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності”, Закону України “Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування”, Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, яка затверджена Постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 12 липня 2007 року №36, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Нововолинську Волинської області до Державного підприємства «Волиньвугілля» про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути Державного підприємства «Волиньвугілля» (45400, Волинська область, м. Нововолинськ, вул. Луцька, 1, ідентифікаційний код юридичної особи 32365965, р/р 2600600123759 у ПАТ КБ «Глобус», МФО 380526) на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у місті Нововолинську Волинської області (45408, Волинська область, м. Нововолинськ, бульвар Шевченка, буд.7, ідентифікаційний код юридичної особи 25910223, р/р 37178400900005 у ГУ ДКС України у Волинській області, МФО 803014) заборгованість зі сплати пені по страховим внескам на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання за період з 01 серпня 2015 року по 30 вересня 2015 року у розмірі 272 329,65 грн (двісті сімдесят дві тисячі триста двадцять дев'ять гривень шістдесят п'ять копійок).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо таку апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного адміністративного суду через Волинський окружний адміністративний суд. Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Львівського апеляційного адміністративного суду.

Суддя В. І. Смокович