Постанова № 54053125, 04.12.2015, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2015 р. Справа № 805/5013/15-а

Приміщення суду за адресою: 84122, Донецька обл., м. Словянськ, вул. Добровольського, 1

час прийняття постанови: 18 год. 26 хв.

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Галатіної О.О.,

суддів: Хохленкова В.О., Куденкова К.О.

при секретарі Кузьменко Н.С.

за участю

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представників відповідача ОСОБА_3, ОСОБА_4,

представника третьої особи ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом кандидата на посаду Маріупольського міського голови ОСОБА_6 до Маріупольської міської виборчої комісії, за участю третьої особи кандидата на посаду міського голови м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_7 про встановлення факту, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії щодо скасування результатів виборів, суд -

В С Т А Н О В И В:

03 грудня 2015 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов кандидата на посаду Маріупольського міського голови ОСОБА_6 до Маріупольської міської виборчої комісії про встановлення факту, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії щодо скасування результатів виборів.

Ухвалою суду від 04.12.2015року до розгляду у справі було залучено в якості третьої особи, що не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача кандидата на посаду міського голови м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_7.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що під час складання протоколу Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01 грудня 2015 року на чергових виборах Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року, в день голосування 29 листопада 2015 року вчинено протиправні дії, що впливають на встановлення результату голосування. Зокрема, зазначив, що всупереч вимогам законодавства та рішенню Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 18 вересня 2015 року у чотирьох районах міста Маріуполя виборчі комісії протиправно змінили приміщення та юридичну адресу, та не повідомили про це органи місцевого самоврядування, що призвело до порушення процесу організації і проведення місцевих виборів.

Зазначив, що секретарем комісії ОСОБА_8, всупереч вимогам ч. 15 ст. 22 Закону України «Про місцеві вибори» та Постанові Центральної виборчої комісії від 10.08.2015р. № 163 «Про Порядок проведення жеребкування щодо включення кандидатур до складу територіальних виборчих комісій з виборів депутатів обласних, районних, міських, районних у містах, сільських, селищних рад, сільських, селищних міських голів та старост сіл, селищ», було запропоновано провести жеребкування щодо визначення керівного складу районних у місті Маріуполі виборчих комісій. Також, відповідачем безпідставно, при формуванні жеребків для розподілу керівних посад, двічі були визначенні жеребки з зазначенням політичної партії «Опозиційний блок», такі дії порушили принцип рівного виборчого права і дали політичній партії привілеї в представництві керівного складу в територіальних виборчих комісіях. Дані підтверджуються копією Протоколу № 4 засідання Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015р.

Зауважив, що відповідно до ч. 7 ст. 25 Закону України «Про місцеві вибори» районні в місті територіальні виборчі комісії здійснюють контроль за дотриманням встановленого Законом порядку проведення передвиборної агітації та розглядають звернення, заяви і скарги стосовно підготовки та проведення місцевих виборів та приймає щодо них рішення. Однак, всупереч здійсненню своїх повноважень, члени Орджонікідзевської та Жовтневої районних виборчих комісій переклали свої обовязки на Маріупольську міську виборчу комісію Донецької області. Таким чином, члени Орджонікідзевської та Жовтневої районних виборчих комісій грубо порушили вимоги законодавства України про місцеві вибори.

Також, зазначає, що голова Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області - ОСОБА_4, була призначена за поданням політичної партії «Народна Партія», при цьому зазначена партія не є субєктом виборчого процесу.

При цьому, ОСОБА_4 була зареєстрована за місцем проживання в м. Маріуполі 28 жовтня 2015 року. До цього моменту її місцем проживання було зареєстровано ІНФОРМАЦІЯ_1, з якого вибула 10 жовтня 2015 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 Закону України «Про місцеві вибори» право голосу на виборах депутатів сільської, селищної, міської ради, виборах сільського, селищного, міського голови мають громадяни України, які мають право голосу відповідно до статті 70 Конституції України, належать до відповідної територіальної громади та проживають в межах відповідного виборчого округу.

Відповідно до ч. 7 ст. 2 Закону України «Про місцеві вибори» інформація про кількість виборців, виборча адреса яких віднесена до території кожного міста оприлюднюється Центральною виборчою комісією на її офіційному веб-сайті, а також у загальнодержавних та/або відповідних місцевих засобах масової інформації не пізніш як за 5 днів до дня початку виборчого процесу відповідних чергових, позачергових місцевих виборів станом на 1 жовтня 2015 року.

До інформації про кількість виборців в м. Маріуполі, яка була опублікована Центральною виборчою комісією на її офіційному веб-сайті станом на 1 жовтня 2015 року ОСОБА_4 не могла бути включена. І тому не було правової підстави для призначення ОСОБА_9 головою територіальної виборчої комісії.

Як слід, всі засідання Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області, підписані головою комісії протоколи, рішення і постанови є нелегітимними.

Крім того, вказав, що Постановою Центральної виборчої комісії № 230 від 06 вересня 2015 року була сформована Маріупольська міська виборча комісія Донецької області. В Додатку № 110 до даної Постанови до складу Маріупольської міської виборчої комісії було включено члена ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 від місцевої організації ПАРТІЇ РЕГІОНІВ. В подальшому Постановою Центральної виборчої комісії № 414 від 09 жовтня 2015 року було достроково припинено повноваження усього складу Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області, однак, всупереч, положенням абз. 3 ч. 6 ст. 29 Закону України «Про місцеві вибори», ОСОБА_10, повноваження якої були достроково припинені у звязку з одноразовим грубим порушенням, було незаконно включено до складу Іллічівської районної в м. Маріуполі виборчої комісії.

Зауважив, що Центральна виборча комісія, ігноруючи норми Закону України «Про місцеві вибори», а саме ч. 3 ст. 75 Закону України «Про місцеві вибори», взяла на себе зобовязання по створенню контрольної комісії за виготовленням виборчих бюлетенів на підприємстві-виготовлювачі, дотриманням вимог щодо знищення друкарських форм, технічних відходів, поліграфічного браку, а всупереч п. 1 ч. 1 ст. 75 Закону України «Про місцеві вибори», бере на себе зобовязання по виготовленню виборчих бюлетенів з чергових виборів депутатів Маріупольської міської ради Донецької області та Маріупольського міського голови.

Разом з тим позивач зазначив, що дії Жовтневої, Приморської, Орджонікідзевської, Іллічівської районних у місті Маріуполь виборчих комісій по прийняттю виборчих бюлетенів від Центральної виборчої комісії суперечать п. 3 ч. 4, абз. 2 п. 4 ч. 4 та ч. 5 ст. 75 Закону України «Про місцеві вибори», при цьому передача виборчих бюлетенів до Жовтневої, Приморської, Орджонікідзевської, Іллічівської районних у місті Маріуполь виборчих комісій пройшла оминаючи законну процедуру передачі таких бюлетенів (міська територіальна виборча комісія районні у місті виборчі комісії дільничні виборчі комісії). Це призвело до виключення членів Маріупольської міської виборчої комісії від участі у процесі приймання та передачі виборчих бюлетенів, та позбавило членів Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від законної участі у виборчому процесі загалом.

Крім того, районними відділами Державного реєстру виборців районних адміністрацій Маріупольської міської ради було протиправно включено до Державного реєстру виборців внутрішньо переміщених осіб, з метою штучного збільшення кількості виборців в межах виборчих дільниць. При цьому такі безпідставно зареєстровані виборці були завчасно проінформовані про те, за якого кандидата вони повинні віддати свій голос.

Зазначив, що було організовано масовий підкуп виборців з метою отримання позитивного результату під час встановлення підсумків голосування в інтересах кандидата на посаду міського голови ОСОБА_7. Так були проведені чисельні зустрічі кандидатом на посаду міського голови ОСОБА_7 з виборцями похилого віку, які супроводжувалися видачею кулінарних виробів, медалей, фотографуванням виборців та вивішуванням фотографій на дошку пошани, що підтверджується скаргою до Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.10.2015року.

Також, в день голосування 29 листопада 2015 року розповсюджувався надрукований агітаційний матеріал тиражем 30000 екз. «ОСОБА_7. Мариуполь: город нашей надежды» та надрукований агітаційний матеріал тиражем 100000 екз. «ОСОБА_7. Отвечаю на вопросы земляков». Вартість такої агітаційної продукції перевищує зазначений в ч. 4 ст. 60 Закону України «Про місцеві вибори» розмір однієї одиниці продукції.

Посилаючись на вказані обставини, з урахуванням уточнення до позовних вимог, просив суд:

1) Встановити факт порушення Закону України «Про місцеві вибори» Маріупольською міською виборчої комісією Донецької області.

2) Визнати протиправними дії Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області щодо прийняття протоколу про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному окрузі віл 01 грудня 2015 року на чергових виборах Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року, в день голосування 29 листопада 2015 року.

3) Скасувати протокол Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01 грудня 2015 року на чергових виборах Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року, в день голосування 29 листопада 2015 року.

Представники позивача під час судового засідання позовні вимоги підтримали просили суд задовольнити позов в повному обсязі.

Представники відповідача проти позову заперечували, про що надали письмові заперечення, в яких зазначив, що в якості аргументу щодо обєктивного існування «протиправних дій» позивач посилається на начебто існування порушення виборчого законодавства під час здійснення формування Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області. При цьому, позивач посилається на постанову Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області № 6 від 14.09.2015 року та протокол № 4 засідання Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015 року.

В аспекті вказаного твердження позивача, вважаємо за необхідне звернути увагу суду на те, що постанова Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015 року № 4 «Про формування районних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів» є чинною та не оскаржена.

Зазначає, що згідно приписів ч. 6 ст. 172 КАС України позивачем пропущено пятиденний строк для її оскарження. Крім того, визнання протиправним постанови Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015 року № 4 «Про формування районних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів» та будь-яких дій повязаних з її прийняттям не є предметом адміністративного позову, що розглядається.

Щодо тверджень позивача, стосовно начебто існування порушення виборчого законодавства, в контексті місцезнаходження районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області, відповідач зазначив, що згідно журналу реєстрації документів, заяв і скарг, до Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області не надходили повідомлення від будь-яких органів про місцезнаходження (адреси) наданих цими органами приміщень для районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області.

Таким чином, на момент утворення цих районних у місті Маріуполі Донецької області виборчих комісій (12.09.2015 року) жодні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи не надали у встановленому Законом порядку приміщення для районних виборчих комісій. Тому, районні виборчі комісії були вправі самі, як окремий субєкт виборчого процесу, шляхом прийняття колегіальних рішень, визначити своє місце розташування, що є цілком правомірним з огляду на їх правовий статус юридичних осіб і самостійних субєктів виборчого процесу. При цьому, посилання на постанови які є чинними та неоскарженими, які тим більше прийняті іншими субєктами виборчого процесу в обґрунтування протиправності дій чи рішень Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області є безпідставним.

Щодо включення до складу Іллічівської районної у місті Маріуполі виборчої комісії Донецької області ОСОБА_10 відповідач зауважив, що у відповідності до абз. 3 ч. 6 ст. 29 ЗУ «Про місцеві вибори», на яку посилається позивач, у разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії з підстав, передбачених пунктом 7 частини 4 цієї статті, його кандидатура не може бути повторно включена до складу виборчої комісії та підлягає відхиленню.

Пояснив, що виходячи зі змісту вказаної норми, зважаючи на використання слова «повторно» в даному випадку в тексті абз. 3 ч. 6 ст. 29 ЗУ «Про місцеві вибори» мова йде про включення однієї і тієї ж кандидатури до складу тієї ж виборчої комісії, що і зумовлює використання такого терміну «повторно», що означає повторюваність однієї і тієї дії.

Тоді як ОСОБА_10 на час прийняття постанови Центральної виборчої комісії від 09.10.2015 року № 414 була членом Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області, а в подальшому її кандидатуру було включено до складу Іллічівської районної у місті Маріуполі виборчої комісії Донецької області, що виключає можливість використання до таких дій терміну «повторно» та застосування до цих правовідносин абз. 3 ч. 6 ст. 29 ЗУ «Про місцеві вибори».

Відповідач спростовує твердження позивача стосовно того, що виборчі бюлетені для здійснення голосування на місцевих виборах у місті Маріуполі з виборів Маріупольського міського голови для голосування 29.11.2015 року були виготовлені з порушеннями.

У відповідності до п. 12 «Розяснення щодо окремих питань застосування Закону України «Про місцеві вибори» під час організації підготовки та проведення голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської та Маріупольської міських ради Донецької області, Красноармійського та Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року в день голосування 29 листопада 2015 року», затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 19.11.2015 року № 570 виборчі бюлетені для голосування з виборів депутатів, міських голів виготовляються за формами, затвердженими постановою Центральної виборчої комісії від 17 листопада 2015 року № 567 «Про Порядок виготовлення виборчих бюлетенів з чергових виборів депутатів Красноармійської та Маріупольської міських рад Донецької області, Красноармійського та Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року для голосування 29 листопада 2015 року у відповідних виборчих округах та їх передачі дільничним виборчим комісіям» та передаються дільничним виборчим комісіям у порядку і строки, визначені цією постановою.

У відповідності до п. 2.3. «Порядку виготовлення виборчих бюлетенів з чергових виборів депутатів Красноармійської та Маріупольської міських рад Донецької області, Красноармійського та Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року для голосування 29 листопада 2015 року у відповідних виборчих округах та їх передачі дільничним виборчим комісіям» затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 17 листопада 2015 року № 567 (далі Порядок) доставка виборчих бюлетенів до спеціально відведеного приміщення Красноармійської міської, Жовтневої, Іллічівської, Орджонікідзевської, Приморської районних у місті Маріуполь Донецької області виборчих комісій для зберігання виборчих бюлетенів (далі приміщення для зберігання виборчих бюлетенів) здійснюється Державним підприємством спеціального звязку на підставі договору, укладеного Центральною виборчою комісією та цим підприємством.

У відповідності до п. 3.1. Порядку виборчі бюлетені передаються представниками Центральної виборчої комісії дільничним виборчим комісіям не раніше 26 листопада 2015 року.

У відповідності до зазначених постанов Центральної виборчої комісії, про затвердження порядку та Розяснення в даному випадку передача виборчих бюлетенів здійснюється представниками Центральної виборчої комісії дільничним виборчим комісіям, а в приміщеннях районних у місті Маріуполі виборчих комісій вони лише зберігались.

Зазначені постанови Центральної виборчої комісії є чинним, а тому підлягають обовязковому виконанню усіма учасниками та субєктами виборчого процесу.

Крім того, спосіб виготовлення та передачі виборчих бюлетенів для голосування жодним чином не впливає на волевиявлення виборців та встановлення результатів голосування.

Відповідач зауважив, що позивач у своєму позові посилався на порушення виборчого процесу, а саме, численні факти незаконного голосування, голосування особами, які не мають права голосу та голосування які включені до списку виборців на виборчій дільниці безпідставно, масовий підкуп виборців, незаконна агітація.

Відповідач зазначив, що всі перелічені вище діяння є злочинами, відповідальність за які передбачено ст. 157 КК України (перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача), ст. 158 КК України (надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців), ст. 160 КК України (підкуп виборця, учасника референдуму).

Таким чином, відповідач зазначив, що наявність вини особи та факт вчинення кримінального правопорушення, або взагалі його обєктивного існування може бути доведено лише вироком суду.

Відповідач звернув увагу суду на те, що Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області не приймалось рішення про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01 грудня 2015 року на чергових виборах Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року, в день голосування 29 листопада 2015 року.

Натомість Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області було складено протокол Маріупольської міською виборчої комісії Донецької області про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01.12.2015 року о 23 год. 53 хв., яким встановлено окрім іншого кандидата на посаду Маріупольського міського голови який набрав найбільшу кількість голосів виборців в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Складення такого протоколу не є рішенням субєкта владних повноважень. Протокол не є результатом волевиявлення субєкта владних повноважень на виконання владних розпорядчих функцій, а лише є передбаченим законодавством засобом фіксації певних обстави або подій, а в даному конкретному випадку відображає результати голосування з виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що унеможливлює його оскарження.

Крім того зазначив, що 02.12.2015 року о 00 год. 02 хв. Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області було прийнято постанову № 144 «Про визнання ОСОБА_7 обраним міським головою міста Маріуполь Донецької області», але вказана постанова не є предметом спору за адміністративним позовом та в даному випадку не оскажується.

Підсумовуючи вищезазначене, вважає доводи позивача щодо наявності порушень виборчого законодавства, що вплинули на волевиявлення виборців, та встановлення результатів голосування 29.11.2015 року на місцевих виборах 25.10.2015 року м. Маріуполі безпідставними, а позовні вимоги, що ґрунтуються на таких твердженнях такими, що не підлягають задоволенню.

Заслухавши у судовому засіданні пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, вирішивши питання чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд приходить до висновку про те, що даний позов не підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Позивач ОСОБА_6 є субєктом виборчого процесу з виборів Маріупольського міського голови, має статус кандидата на посаду Маріупольського міського голови, що підтверджено посвідченням за №13, виданим 21 вересня 2015 року Маріупольською МВК.

Відповідач Маріупольська міська виборча комісія Донецької області сформована постановою ЦВК від 06 вересня 2015 року № 230 «Про формування складу обласних, районних (крім районів в Автономній Республіці Крим), міських (міст обласного значення та міста Києва), районних у місті Києві виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів. Згідно п.3 Постанови ЦВК від 09.10.2015року за № 414 «Про окремі питання діяльності Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області» були достроково припинені повноваження усього складу Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області у звязку з одноразовим грубим порушенням нею Закону України «Про місцеві вибори». Постановою ЦВК від 12.10.2015року за № 424 «Про новий склад Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області» було сформовано новий склад Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області. Відповідно до п.3 Постанови ЦВК від 02.11.2015року за № 518 «Про окремі питання діяльності Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області» були достроково припинені повноваження усього складу Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області у звязку з систематичним порушенням нею Законів України «Про місцеві вибори», «Про Центральну виборчу комісію». Постановою ЦВК від 05.11.2015року за № 526 «Про новий склад Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області» було сформовано новий склад Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області.

Статтею 175 Кодексу адміністративного судочинства України встановлені особливості провадження у справах щодо оскарження дій або бездіяльності кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу.

Частиною 1 вказаної статті передбачене право оскаржувати дії чи бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу, що порушують законодавство про вибори чи референдум, мають кандидат, партія (блок), місцева організація партії, які є суб'єктами відповідного виборчого процесу, ініціативна група референдуму, інші суб'єкти ініціювання референдуму.

Відповідно до ч. 6 ст.172 КАС України позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у п'ятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Згідно ч.1 ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, а також у зв'язку з публічним формуванням суб'єкта владних повноважень шляхом виборів або референдуму.

Юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори щодо правовідносин, пов'язаних з виборчим процесом чи процесом референдуму (п.6 ч.2 ст.17 КАС України).

З аналізу наведених норм вбачається, що предметом оскарження в адміністративному суді можуть бути рішення, дії або бездіяльність кандидатів, їхніх довірених осіб, партії (блоку), місцевої організації партії, їхніх посадових осіб та уповноважених осіб, ініціативних груп референдуму, інших суб'єктів ініціювання референдуму, офіційних спостерігачів від суб'єктів виборчого процесу.

При цьому, суд не наділений повноваженнями встановлювати факти порушення Законів субєктом владних повноважень та/або субєктами виборчого процесу.

За таких підстав, позовні вимоги в частині встановлення факту порушення Закону України «Про місцеві вибори» Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області є такими, що не підлягають задоволенню.

Стосовно позовних вимог щодо визнання дій відповідача стосовно прийняття протоколу про результати виборів Маріупольського міського голови від 01.12.2015року та скасування вищезазначеного протоколу, суд зазначає наступне.

Щодо порушення виборчого законодавства під час здійснення формування Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області, слід зазначити, що в обґрунтування свої позиції позивач посилається на постанову Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області № 6 від 14.09.2015 року та протокол № 4 засідання Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015 року.

В аспекті вказаного твердження позивача, суд зазначає, що постанова Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015 року № 4 «Про формування районних виборчих комісій, що здійснюють підготовку та проведення місцевих виборів» є чинною та не оскаржена, що не є спірним в даній справі.

При цьому, ч. 6 ст. 172 КАС України передбачено, що позовні заяви щодо рішень, дій чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму, членів цих комісій може бути подано до адміністративного суду у пятиденний строк з дня прийняття рішення, вчинення дії або допущення бездіяльності.

Таким чином, судом встановлено, що позивач не оскаржив постанову Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від 12.09.2015 року № 4 шляхом подання позовної заяви до адміністративного суду або відповідної скарги до виборчої комісії вищого рівня з відповідних місцевих виборів у встановлені КАС України та ЗУ «Про місцеві вибори» строки, а тому суд, в межах розгляду справи № 805/5013/15-а не може надавати правову оцінку подіям, що відбулися 12.09.2015 року під час прийняття вказаної постанови та складання зазначеного протоколу.

Суд зазначає, що в даному випадку діє презумпція правомірності неоскарженого в судовому порядку рішення, прийнятого у вигляді постанови, а тому посилання на таку постанову, як неправомірну в обґрунтування протиправності іншого рішення є безпідставним.

Щодо тверджень позивача, стосовно існування порушення виборчого законодавства, в контексті місцезнаходження районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 ЗУ «Про місцеві вибори» встановлено, що органи державної влади, органи влади Автономної Республіки Крим та органи місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи в межах своїх повноважень зобовязані сприяти виборчим комісіям у реалізації їх повноважень, зокрема: 1) надавати необхідні приміщення для виборчих комісій та повідомляти про їх місцезнаходження (адреси) виборчу комісію, що формує (утворює) відповідну виборчу комісію, не пізніше як за один день до її формування (утворення), забезпечувати охорону цих приміщень.

Згідно журналів реєстрації документів, заяв і скарг, до Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області не надходили повідомлення від будь-яких органів про місцезнаходження (адреси) наданих цими органами приміщень для районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області.

З пояснень представника відповідача вбачається, що на момент утворення цих районних у місті Маріуполі Донецької області виборчих комісій (12.09.2015 року), жодні органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові і службові особи не надали у встановленому Законом порядку приміщення для районних виборчих комісій. Тому, районні виборчі комісії були вправі самі, як окремий субєкт виборчого процесу, шляхом прийняття колегіальних рішень, визначити своє місце розташування, що є цілком правомірним з огляду на їх правовий статус юридичних осіб і самостійних субєктів виборчого процесу.

Відповідно до ч. 5 ст. 20 ЗУ «Про місцеві вибори» територіальна виборча комісія є юридичною особою. Згідно частини 1 статті 12 Закону, районні виборчі комісії є окремими субєктами виборчого процесу.

Відповідно до частини 17 статті 27 Закону України «Про місцеві вибори», рішення виборчої комісії, прийняте в межах її повноважень, є обовязковим для всіх субєктів та інших учасників виборчого процесу. Ніхто не має права втручатися в діяльність виборчої комісії, крім випадків, передбачених цим Законом.

Оскільки органи державної влади та органи місцевого самоврядування не надали приміщень для районних виборчих комісій у встановленому Законом порядку до моменту їх утворення, що не спростовано позивачем, усіма районними виборчими комісіями міста Маріуполя одразу після їх створення у вересні 2015 року були прийняті колегіальні рішення про визначення їх місцезнаходження за їх нинішніми адресами.

Враховуючи приписи частини 17 статті 27 Закону, ці рішення районних комісій є обовязковими для всіх і ніхто не має права втручатися в діяльність районних комісій, в тому числі шляхом зобовязання їх змінювати своє місце розташування.

Водночас, суд не вбачає причинно-наслідкового звязку між місцем розташування районних у місті Маріуполі виборчих комісій Донецької області та встановленням результатів місцевих виборів у місті Маріуполі Донецької області по виборам Маріупольського міського голови, які є предметом оскарження в даній справі.

Щодо правомірності включення до складу Іллічівської районної у місті Маріуполі виборчої комісії Донецької області ОСОБА_10, суд зазначає наступне.

У відповідності до абз. 3 ч. 6 ст. 29 ЗУ «Про місцеві вибори», у разі дострокового припинення повноважень члена виборчої комісії з підстав, передбачених пунктом 7 частини 4 цієї статті, його кандидатура не може бути повторно включена до складу виборчої комісії та підлягає відхиленню.

Виходячи зі змісту вказаної норми, вбачається, що зважаючи на використання слова «повторно», в тексті абз. 3 ч. 6 ст. 29 ЗУ «Про місцеві вибори» мова йде про включення однієї і тієї ж кандидатури до складу тієї ж виборчої комісії, що і зумовлює використання такого терміну «повторно», що означає повторюваність однієї і тієї ж дії.

Водночас, судом встановлено та не спростовано позивачем, що ОСОБА_10 на час прийняття постанови Центральної виборчої комісії від 09.10.2015 року № 414 «Про окремі питання діяльності Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області», якою були достроково припинені повноваження усього складу Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області, була членом Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області, а в подальшому її кандидатуру було включено до складу Іллічівської районної у місті Маріуполі виборчої комісії Донецької області, що виключає можливість застосування до цих правовідносин абз. 3 ч. 6 ст. 29 ЗУ «Про місцеві вибори».

Щодо доводів позивача стосовно виготовлення з порушеннями виборчих бюлетенів для здійснення голосування на місцевих виборах у місті Маріуполі з виборів Маріупольського міського голови для голосування 29.11.2015 року, суд зазначає наступне.

Суд не приймає до уваги доводи позивача стосовно того, що дії Жовтневої, Приморської, Орджонікідзевської, Іллічівської районних у місті Маріуполь виборчих комісій по прийняттю виборчих бюлетенів від Центральної виборчої комісії суперечать п. 3 ч. 4, абз. 2 п. 4 та ч. 5 ст. 75 ЗУ «Про місцеві вибори», а саме, передача виборчих бюлетенів до районних у місті Маріуполі виборчих комісій, пройшла оминаючи законну процедуру передачі таких бюлетенів (міська територіальна виборча комісія районні у місті виборчі комісії дільничні виборчі комісії), оскільки у відповідності до п. 12 «Розяснення щодо окремих питань застосування Закону України «Про місцеві вибори» під час організації підготовки та проведення голосування на чергових виборах депутатів Красноармійської та Маріупольської міських ради Донецької області, Красноармійського та Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року в день голосування 29 листопада 2015 року» затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 19.11.2015 року № 570 виборчі бюлетені для голосування з виборів депутатів, міських голів виготовляються за формами, затвердженими постановою Центральної виборчої комісії від 17 листопада 2015 року № 567 «Про Порядок виготовлення виборчих бюлетенів з чергових виборів депутатів Красноармійської та Маріупольської міських рад Донецької області, Красноармійського та Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року для голосування 29 листопада 2015 року у відповідних виборчих округах та їх передачі дільничним виборчим комісіям» та передаються дільничним виборчим комісіям у порядку і строки, визначені цією постановою.

У відповідності до п. 2.3. «Порядку виготовлення виборчих бюлетенів з чергових виборів депутатів Красноармійської та Маріупольської міських рад Донецької області, Красноармійського та Маріупольського міських голів 25 жовтня 2015 року для голосування 29 листопада 2015 року у відповідних виборчих округах та їх передачі дільничним виборчим комісіям» затвердженого постановою Центральної виборчої комісії від 17 листопада 2015 року № 567 (далі Порядок) доставка виборчих бюлетенів до спеціально відведеного приміщення Красноармійської міської, Жовтневої, Іллічівської, Орджонікідзевської, Приморської районних у місті Маріуполь Донецької області виборчих комісій для зберігання виборчих бюлетенів (далі приміщення для зберігання виборчих бюлетенів) здійснюється Державним підприємством спеціального звязку на підставі договору, укладеного Центральною виборчою комісією та цим підприємством.

У відповідності до п. 3.1. Порядку виборчі бюлетені передаються представниками Центральної виборчої комісії дільничним виборчим комісіям не раніше 26 листопада 2015 року.

У відповідності до зазначених постанов Центральної виборчої комісії про затвердження порядку та Розяснення передача виборчих бюлетенів здійснюється представниками Центральної виборчої комісії дільничним виборчим комісіям, а в приміщеннях районних у місті Маріуполі виборчих комісій вони лише зберігаються.

Суд зазначає, що зазначені постанови Центральної виборчої комісії є чинним, а тому підлягають обовязковому виконанню усіма учасниками та субєктами виборчого процесу.

Крім того, суд звертає увагу на те, що спосіб виготовлення та передачі виборчих бюлетенів для голосування, жодним чином не впливає на волевиявлення виборців та встановлення результатів голосування.

Таким чином, твердження позивача що вищезазначені дії відповідача призвели до виключення Маріупольської міської виборчої комісії від участі у процесі приймання та передачі виборчих бюлетенів та позбавило членів Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області від законної участі у виборчому процесі є хибними.

Разом з тим, позивач у своєму позові посилався на порушення виборчого процесу, а саме, голосування особами, які не мають права голосу та голосування осіб, які включені до списку виборців на виборчій дільниці безпідставно, масовий підкуп виборців, незаконна агітація.

При цьому, суд зазначає, що всі перелічені вище діяння є злочинами, відповідальність за які передбачена ст. 157 Кримінального кодексу України (перешкоджання здійсненню виборчого права або права брати участь у референдумі, роботі виборчої комісії або комісії з референдуму чи діяльності офіційного спостерігача), ст. 158 КК України (надання неправдивих відомостей до органу ведення Державного реєстру виборців або фальсифікація виборчих документів, документів референдуму, підсумків голосування або відомостей Державного реєстру виборців), ст. 160 КК України (підкуп виборця, учасника референдуму).

У відповідності до ч. 1 ст. 269 Кримінально-процесуального кодексу України судове рішення, у якому суд вирішує обвинувачення по суті, викладається у формі вироку.

У відповідності до п. 1, п. 2 ч. 1 ст. 368 КПК України ухвалюючи вирок, суд повинен вирішити питання, окрім інших: чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується особа, чи містить це діяння склад кримінального правопорушення і якою статтею закону України про кримінальну відповідальність він передбачений.

У відповідності до ст. 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.

У відповідності до ч. 4 ст. 70 КАС України обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.

Як вбачається з вищенаведеного, наявність вини особи та факт вчинення кримінального правопорушення, або взагалі його обєктивного існування може бути доведено лише вироком суду.

Суд не приймає до уваги доводи позивача, що викладені у скарзі від 12.10.2015року стосовно підкупу виборців шляхом безкоштовної роздачі кулінарних виробів, оскільки суду не надано доказів зазначених порушень.

Крім того, позивачем не надано суду доказів направлення до відповідача та/або отримання ним зазначеної скарги, та як наслідок надання вмотивованої відповіді та прийняття обґрунтованого рішення за результатами розгляду скарги.

Разом з тим, суд зазначає, що відповідно до приписів п. 20 ч. 5 ст. 25 Закону України «Про місцеві вибори» до повноважень міської, районної в місті територіальної виборчої комісії відноситься, зокрема, розгляд звернення, заяви і скарги стосовно підготовки та проведення місцевих виборів до відповідної місцевої ради, прийняття щодо них рішення.

В аспекті допустимості доказів в адміністративному судочинстві, з огляду на положення ч. 4 ст. 70 КАС України, факт існування подій, що можуть містити у собі склад кримінального правопорушення, для однозначного твердження про його обєктивне існування може бути доведено виключно обвинувальним вироком суду та не може доводитися будь-якими іншими доказами.

З аналізу наведеного вбачається, що твердження позивача про наявність масових порушень, які за своїм складом та ознаками можуть бути кримінальними правопорушеннями, з огляду на відсутність допустимих доказів цього, - є безпідставними.

З позовних вимог позивача вбачається, що предметом розгляду зазначеної справи є визнання протиправними дій Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області щодо прийняття протоколу про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01 грудня 2015 року на чергових виборах Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року, в день голосування 29 листопада 2015 року та скасування протоколу Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01 грудня 2015 року на чергових виборах Маріупольського міського голови 25 жовтня 2015 року, в день голосування 29 листопада 2015 року.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області було складено протокол Маріупольської міською виборчої комісії Донецької області про результати виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі від 01.12.2015 року о 23 год. 53 хв., яким встановлено окрім іншого кандидата на посаду Маріупольського міського голови, який набрав найбільшу кількість голосів виборців в єдиному одномандатному виборчому окрузі.

Згідно ч.1 ст.83 Закону України «Про місцеві вибори» протоколи та інші виборчі документи дільничних виборчих комісій приймаються і розглядаються на засіданні відповідної територіальної виборчої комісії.

Згідно ч. 18 ст.83 Закону України «Про місцеві вибори» протоколи про підсумки голосування у відповідних виборчих округах складаються територіальною виборчою комісією у кількості примірників, що на три більша за кількість осіб, які входять до складу територіальної виборчої комісії. Примірники протоколів нумеруються і мають однакову юридичну силу.

У протоколі про підсумки голосування зазначаються дата і час (година і хвилини) його підписання членами територіальної виборчої комісії. Кожен примірник протоколу підписується головою, заступником голови, секретарем та іншими членами територіальної виборчої комісії, присутніми на засіданні виборчої комісії. Член територіальної виборчої комісії, присутній на засіданні комісії, зобовязаний підписати протокол про підсумки голосування. У разі своєї незгоди з діями комісії чи підсумками голосування, зафіксованими у протоколі про підсумки голосування, член комісії підписує протокол із приміткою "З окремою думкою". Письмовий виклад окремої думки додається до відповідного протоколу про підсумки голосування. У разі відсутності підпису члена територіальної виборчої комісії у протоколі про підсумки голосування проти його прізвища зазначається причина відсутності підпису. Протокол підписується та засвідчується печаткою територіальної виборчої комісії лише після його остаточного заповнення. Перший і другий примірники протоколу про підсумки голосування з відповідних місцевих виборів також мають право підписати кандидати, довірені особи кандидатів, уповноважені особи місцевих організацій партій, офіційні спостерігачі - субєкти відповідного виборчого процесу, які були присутні на засіданні територіальної виборчої комісії при встановленні підсумків голосування. Непідписання протоколу окремими членами виборчої комісії не має правових наслідків для дійсності протоколу.

Відповідно до ч.25 ст.83 Закону України «Про місцеві вибори» у разі якщо результати місцевих виборів встановлює територіальна виборча комісія, що встановлювала підсумки голосування, її протокол про підсумки голосування у відповідному виборчому окрузі з відповідних місцевих виборів є підставою для встановлення нею результатів таких виборів.

02.12.2015 року о 00 год. 02 хв. Маріупольською міською виборчою комісією Донецької області було прийнято постанову № 144 «Про визнання ОСОБА_7 обраним міським головою міста Маріуполь Донецької області», яка є рішенням Маріупольської міської виборчої комісії Донецької області про результати виборів.

З аналізу наведених норм, вбачається, що вищезазначений протокол про підсумки голосування не є результатом волевиявлення субєкта владних повноважень на виконання владних розпорядчих функцій, а лише є передбаченим законодавством засобом фіксації певних обстави або подій, а в даному конкретному випадку відображає результати голосування з виборів Маріупольського міського голови в єдиному одномандатному виборчому окрузі, що унеможливлює його оскарження.

Водночас, суд зазначає, що постанова відповідача від 02.12.2015року за № 144 «Про визнання ОСОБА_7 обраним міським головою міста Маріуполь Донецької області» не є предметом розгляду даної справи.

Зважаючи на все вищезазначене, суд вважає доводи позивача щодо наявності порушень виборчого законодавства, що вплинули на волевиявлення виборців, та встановлення результатів голосування 29.11.2015 року на місцевих виборах 25.10.2015 року м. Маріуполі безпідставними, а позовні вимоги, що ґрунтуються на таких твердженнях такими, що не підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

На підставі ч. 9 ст. 172 КАС України суд приймає позовну заяву щодо рішення, дії чи бездіяльності виборчої комісії, комісії з референдуму або члена відповідної комісії до розгляду незалежно від сплати судового збору. У разі несплати судового збору на момент вирішення справи суд одночасно вирішує питання про стягнення судового збору відповідно до правил розподілу судових витрат, встановлених цим Кодексом.

Частиною 3 статті 6 Закону України Про судовий збір передбачено, що у разі коли в позовній заяві обєднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Ставки судового збору встановлюються у таких розмірах за подання фізичною особою до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру встановлюється ставка судового збору 0,4 розміру мінімальної заробітної плати.

Водночас, мінімальна заробітна плата станом на 1 січня 2015 року визначена у розмірі 1218 грн.

Керуючись ст. ст. 2-15, 17-18, 47-51, 56-59, 69-71, 79, 86, 87, 94, 99, 122-143, 151-154, 158, 160-163, 167, 172, 177, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, Закон України "Про місцеві вибори" суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені адміністративного позову кандидата на посаду Маріупольського міського голови ОСОБА_6 до Маріупольської міської виборчої комісії, за участю третьої особи кандидата на посаду міського голови м. Маріуполя Донецької області ОСОБА_7 про встановлення факту, визнання дій протиправними та зобовязання вчинити дії щодо скасування результатів виборів відмовити повністю.

Стягнути з ОСОБА_6 на користь Державного бюджету України на р/р 31214206784075, отримувач Словянське УК/м. Словянськ/22030001, банк отримувача ГУДКС України у Донецькій області, код ЄДРПОУ 37803368, МФО 834016 судовий збір у розмірі 1461 (одна тисяча чотириста шістдесят одна) гривень 60 копійок.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двох днів з дня її проголошення. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Головуючий суддя Галатіна О.О.

Судді ОСОБА_11 ОСОБА_12