Ухвала суду № 54053077, 25.11.2015, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/28815/15-ц

Провадження № 2/761/9828/2015

У Х В А Л А

Іменем України

25 листопада 2015 року Шевченківський районний суд м.Києва у складі:

головуючого: судді - Притули Н.Г.

при секретарі: Паночко О.М.,

за участю представника позивача: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Києві клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі, -

В С Т А Н О В И В:

01 жовтня 2015 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_2 до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про стягнення банківського вкладу.

В позовних вимогах позивач просить - стягнути з відповідача на користь позивача основну суму боргу 514 252,00 грн., 3% річних в розмірі 10 327,44 грн., інфляційні збитки в розмірі 195 705,04 грн. та пеню в розмірі 12 565,07 грн.

До суду надійшло клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі, оскільки відповідач є суб'єктом владних повноважень та заявлені вимоги повинні розглядатись в порядку, передбаченому КАС України.

В судовому засіданні представник позивача заперечив проти задоволення клопотання.

Вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання про закриття провадження у справі за наступних підстав.

Згідно із ст.15 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо: 1) захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин; інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Стаття 3 КАС України визначає, що справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень; суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Відповідно до ст.17 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.

Статті 3,4 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» визначають, що Фонд є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права, має відокремлене майно, яке є об'єктом права державної власності і перебуває у його господарському віданні. Основним завданням Фонду є забезпечення функціонування системи гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку.

При аналізі зазначених норм Закону вбачається, що Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є суб'єктом владних повноважень і на нього державою покладено здійснення владних управлінських функцій в сфері гарантування вкладів фізичних осіб.

Крім того, пункт 25 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року N 8 «Про окремі питання юрисдикції адміністративних судів» роз'яснено, що відповідно до частин першої та другої статті 3 Закону України від 23 лютого 2012 року N 4452-VI "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є установою, що виконує спеціальні функції у сфері гарантування вкладів фізичних осіб та виведення неплатоспроможних банків з ринку. Фонд є юридичною особою публічного права. Оскільки Фонд гарантування вкладів фізичних осіб є державною спеціалізованою установою, яка виконує функції державного управління у сфері гарантування вкладів фізичних осіб, то спори, які виникають у цих правовідносинах, є публічно-правовими та підлягають розгляду за правилами КАС України.

За змістом ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Частиною 2 статті 4 КАС України визначено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на всі публічно-правові спори, крім спорів, для яких законом встановлений інший порядок судового вирішення.

Відповідно до положень частини 2 статті 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше вимоги про відшкодування шкоди вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз припису наведеної норми дає підстави для висновку, що адміністративними судами можуть розглядатися вимоги про відшкодування шкоди лише за наявності таких умов: вимоги мають стосуватись шкоди, завданої лише суб'єктом владних повноважень; такі вимоги мають бути поєднані з вимогою про визнання протиправними рішення, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Вказана правова позиція викладена Верховним Судом України у постанові від 18.06.2013 р. у справі №21-204а13, яка в силу ст.360-7 ЦПК України є обов'язковою для урахування судами.

З позовної заяви вбачається, що спір між сторонами виник з приводу не виконання відповідачем - Фондом гарантування вкладів фізичних осіб своїх зобов'язань в частині виконання зобов'язань банку після введення тимчасової адміністрації та початку процедури ліквідації банку та внаслідок цього відповідач має повернути кошти, зазначений спір не стосується захисту прав, свобод і інтересів фізичних чи юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин, та відповідно до ст.15 ЦПК України підлягає розгляду в загальних судах, оскільки не заявлена вимога вирішити публічно-правовий спір.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо: справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Отже, оскільки в даному випадку вимоги до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб виникли з цивільних правовідносин, хоча він і є суб'єктом владних повноважень, тому суд приходить до висновку про відмову в задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження у справі.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст.3, 17 КАС України, ст.ст.15, 205 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про закриття провадження у справі - відхилити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

СУДДЯ: Н.Г.Притула