Ухвала суду № 54052618, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/55216/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Пімахова Д.В.

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуМіжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платниківна постановуОкружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2014 рокута ухвалуКиївського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 рокуу справі№826/9612/14за позовомДержавного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» доМіжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платниківпровизнання протиправною та скасування податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу,

В С Т А Н О В И В:

Державне підприємство «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі по тексту - позивач, ДП «НЕК «Укренерго») звернулось до суду з позовом до Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників (далі по тексту - відповідач, Центральний офіс з ОВП) про визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 18 червня 2014 року №175-25 та рішення про опис майна у податкову заставу від 18 червня 2014 року №11606/10/28-10-25-17.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач в письмових запереченнях на касаційну скаргу просив в її задоволенні відмовити.

Як встановлено судами попередніх інстанцій, відповідачем проведено документальну виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при здійсненні договірних взаємовідносин з Представництвом «Далековод Д.Д.» за період січень-лютий 2012 року, за результатами якої складено акт № 1530/41-10/00100227 від 26 грудня 2013 року.

На підставі акта перевірки відповідачем 16 січня 2014 року винесено податкове повідомлення - рішення №0000024110 про донарахування позивачу податкового зобов'язання з податку на додану вартість в сумі 7513812 грн. і застосування до нього штрафних (фінансових) санкцій в сумі 3756906 грн.

Позивач оскаржив податкове повідомлення - рішення №0000024110 в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року у справі №826/681/14 позов задоволено, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення - рішення № 0000024110 від 16 січня 2014 року.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 05 червня 2014 року за результатом розгляду апеляційної скарги Центрального офісу постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25 лютого 2014 року скасовано та ухвалено нове рішення про відмову у задоволенні позову.

З метою уникнення нарахування пені та застосування податкової застави позивачем 13 червня 2014 року здійснено сплату нарахованого грошового зобов'язання згідно податкового повідомлення - рішення №0000024110 від 16 січня 2014 року в сумі 11270718 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 660 від 13 червня 2014 року.

У той же час, відповідач зазначає, що на підставі постанови Київського апеляційного адміністративного суду від 05.06.2014 у справі №826/681/14, визначені суми грошових зобов'язань за вказаними податковими повідомленнями - рішеннями стали узгодженими, а тому ним проведено зарахування сплачених платником податків сум в погашення грошового зобов'язання з податку на додану вартість та нарахованої на нього пені.

За наявності податкового боргу з несплачених штрафних (фінансових) санкцій після проведення відповідних зарахувань Центральним офісом з ОВП сформовано податкову вимогу №175-25 від 18 червня 2014 року та прийнято рішення про опис майна в податкову заставу №11606/10/28-10-25-17 від 18.09.2014 року.

Задовольняючи позов суд першої інстанції, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, виходив з того, що оскільки податкове зобов'язання не набуло статусу податкового боргу, то прийняття рішення про опис майна у податкову заставу є необґрунтованим.

Перевіривши правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює спірні правовідносини на момент звернення податкового органу до суду з позовом є Податковий кодекс України.

Стаття 36 Податкового кодексу України у редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин (далі по тексту - ПК України) закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Як встановлено судами та підтверджується наявними у справі документами, грошове зобов'язання з податку на додану вартість, визначене податковим органом позивачу за результатами проведення перевірки, податковим повідомленням - рішенням, яке було оскаржено платником до суду, оплачене ДП «НЕК «Укренерго» в межах 10 днів від дати набрання законної сили судомив рішенням за результатами розгляду зазначеної справи.

На обґрунтування наявності у позивача заборгованості зі сплати податку на додану вартість, податковий орган посилається на положення підпункту 129.1.1 пункту 129.1 статті 129 ПК України, згідно з яким пеня нараховується після закінчення встановлених цим Кодексом строків погашення узгодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу нараховується пеня.

Тим часом, з огляду на здійснення позивачем оплати грошового зобов'язання з податку на додану вартість, визначеного податковим повідомленням - рішенням в межах строків, закріплених Податковим органом України, колегія суддів приходить до висновку про безпідставність проведення податковим органом нарахування пені.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновку судів першої та апеляційної інстанцій та не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваного рішення судом апеляційної інстанції було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Міжрегіонального головного управління Міністерства доходів і зборів України - Центрального офісу з обслуговування великих платників залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 серпня 2014 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 08 жовтня 2014 року у справі №826/9612/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна