Ухвала суду № 54052447, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/54720/14

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі Бухтіярової І.О., Костенка М.І., Островича С.Е.,розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області

на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року

у справі № 2а-10197/12/2070

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АПК Харківцукорзбут» (далі - позивач, ТОВ «АПК Харківцукорзбут»)

до Основ'янської міжрайонної державної податкової інспекції м. Харкова Харківської області Державної податкової служби (далі - відповідач, Основ'янська ОДПІ)

про визнання незаконними дій та скасування наказу, -

ВСТАНОВИЛА:

ТОВ «АПК Харківцукорзбут» звернулась до суду з адміністративним позовом до Основ'янської ОДПІ про визнання незаконними дій щодо проведення документальної невиїзної перевірки позивача, за наслідками якої складено акт від 26.06.2012 року № 1887/15-312/37190987 та скасування наказу від 08.06.2012 року № 598.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 року в задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 року скасовано в частині відмови в задоволенні позовних вимог ТОВ «АПК Харківцукорзбут» про скасування наказу та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги в цій частині задоволено, скасовано наказ Основ'янської МДПІ м. Харкова Харківської області ДПС від 08.06.2012 року № 598 «Про проведення документальної невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут». В іншій частині постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 року залишено без змін.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач подав касаційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Посилається на неправильне застосування та порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Позивач у своїх запереченнях на касаційну скаргу зазначає, що рішення суду апеляційної інстанції є законним та обґрунтованим, прийнятим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, вважає касаційну скаргу відповідача необґрунтованою, а тому просить залишити касаційну скаргу без задоволення, а рішення суду апеляційної інстанції - без змін.

Справу розглянуто у попередньому судовому засіданні відповідно до ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача про обставини, необхідні для ухвалення судового рішення судом касаційної інстанції, дослідивши доводи касаційної скарги, матеріали справи, судові рішення, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.

Судами попередніх інстанцій встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 20.05.2012 року відповідачем на адресу ТОВ «АПК Харківцукорзбут» направлено запит за вих. № 3700/10-15/215 «Про надання інформації та її документального підтвердження», відповідно до якого товариству запропоновано протягом 10 робочих днів надати пояснення та їх документальне підтвердження для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських відносинах із контрагентом - постачальником ТОВ «Інтерагро 2007».

На запит податкового органу позивачем листом від 05.06.2012 року надано відповідь та направлено первинні документи на підтвердження факту господарських взаємовідносин з ТОВ «Інтерагро 2007».

При цьому, 12.06.2012 року позивачем додаткового надано первинні документи на підтвердження запитуваної інформації щодо взаємовідносин із вказаним контрагентом.

08.06.2012 року відповідачем, на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України) та з посиланням на встановлену недостовірність даних по взаємовідносинах із контрагентом - ТОВ «Інтерагро 2007», що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року, враховуючи отримані з Харківської ОДПІ матеріали перевірки контрагента - ТОВ «Інтерагро 2007», прийнято наказ № 598 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут».

Так, на підставі вищезазначеного наказу відповідачем проведено позапланову невиїзну документальну перевірку ТОВ «АПК Харківцукорзбут», результати якої оформлено актом від 26.06.2012 року № 1887/15-312/37190987, яким зафіксовано встановлені перевіркою порушення, а саме: неможливість реального здійснення фінансово-господарських операцій та ведення господарської діяльності у порядку, передбаченому приписами діючого законодавства України у перевіряємому періоді; порушення ч. ч. 1, 5 ст. ст. 203, 215, п. 1 ст. 216, ст. 228 Цивільного кодексу України в частині недодержання вимог зазначених статей в момент вчинення правочинів, які не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними по правочинах, здійснених з зазначеними у розділах 3.1.1, 3.1.2 акту перевірки постачальниками та покупцями; відсутність об'єктів які підпадають під визначення ст. 134, ст. 135, ст. 138, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 188.1 ст. 188 ПК України; ТОВ «АПК Харківцукорзбут» завищено податковий кредит за липень 2011 року в розмірі 2 728 828,60 гривень; ТОВ «АПК Харківцукорзбут» з питань документального підтвердження бухгалтерських та фінансово-господарських відносин для з'ясування реальності та повноти відображення в бухгалтерському та податковому обліку із відповідним відображенням у податкових деклараціях результатів операцій по господарських взаємовідносинах з платниками податків, згідно додатку 1 за липень 2011 року неможливо підтвердити реальність здійснення ТОВ «АПК Харківцукорзбут» господарських операцій за липень 2011 року.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з наявності законних підстав у податкового органу для винесення оскаржуваного наказу, правомірності дій відповідача щодо проведення перевірки, як таких, що вчинені з дотриманням приписів п. 73.3 ст. 73, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а також з того, що дії податкового органу з прийняття наказу та проведення перевірки не порушують прав позивача.

Колегія суддів касаційної інстанції вважає такий висновок суду першої інстанції помилковим та погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, який скасовуючи в частині рішення суду першої інстанції та задовольняючи позовні вимоги в цій частині, вірно виходив з наступного.

Відповідно до п. 73.3 ст. 73 ПК України органи державної податкової служби мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про подання інформації (вичерпний перелік та підстави надання якої встановлено законом), необхідної для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Такий запит підписується керівником (заступником керівника) органу державної податкової служби і повинен містити перелік інформації, яка запитується, та документів, що її підтверджують, а також підстави для надіслання запиту.

Запит вважається врученим, якщо його надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою або надано під розписку платнику податків або іншому суб'єкту інформаційних відносин або його посадовій особі. У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

Платники податків та інші суб'єкти інформаційних відносин зобов'язані подавати інформацію, визначену у запиті контролюючого органу, та її документальне підтвердження протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження запиту (якщо інше не передбачено цим Кодексом). У разі коли запит складено з порушенням вимог, викладених в абзацах першому та другому цього пункту, платник податків звільняється від обов'язку надавати відповідь на такий запит.

За змістом п. 75.1 ст. 75 ПК України, органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки, що кореспондує також з приписами пп. 20.1.3 п. 20.1 ст. 20 Кодексу. Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Положеннями пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 ПК України визначено, що документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Згідно з пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 ПК України встановлено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, зокрема, якщо за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначаються можливі порушення цим платником податків податкового, валютного та іншого законодавства протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України підставою для проведення документальної позапланової перевірки є виявлення недостовірності даних, що містяться у податкових деклараціях, поданих платником податків, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на письмовий запит контролюючого органу, в якому зазначено виявлену недостовірність даних та відповідну декларацію протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Особливості проведення органами державної податкової служби України документальних невиїзних позапланових перевірок встановлені ст. 79 ПК України, відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється у разі прийняття керівником контролюючого органу рішення про її проведення та за наявності обставин для проведення документальної перевірки, визначених статтями 77 та 78 цього Кодексу. Документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі зазначених у пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75 цього Кодексу документів та даних, наданих платником податків у визначених цим Кодексом випадках, або отриманих в інший спосіб, передбачений законом.

Документальна позапланова невиїзна перевірка проводиться посадовими особами органу державної податкової служби виключно на підставі рішення керівника органу державної податкової служби, оформленого наказом, та за умови надіслання платнику податків рекомендованим листом із повідомленням про вручення або вручення йому чи його уповноваженому представнику під розписку копії наказу про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки та письмового повідомлення про дату початку та місце проведення такої перевірки.

Тобто, право податкової інспекції на ініціювання проведення перевірки шляхом видання наказу підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.

З матеріалів справи вбачається, що наказ № 598 від 08.06.2012 року містить посилання на норми п. 79.1, п. 79.2 ст. 79, пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, а фактичною підставою для проведення перевірки у наказі зазначено виявлення недостовірності даних по взаємовідносинам з контрагентом ТОВ «Інтерагро 2007», що відображені у податкових деклараціях з податку на додану вартість за липень 2011 року, з урахуванням отриманих від Харківської ОДПІ матеріалів перевірки контрагента позивача ТОВ «Інтерагро 2007».

Так, у ході судового розгляду було встановлено, що передумовою для призначення позапланової перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут» та винесення спірного наказу відповідач вважає ненадання позивачем документів на запит податкового органу від 20.05.2012 року за вих. № 3700/10-15/215, яким товариству запропоновано на підставі пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 ст. 78 ПК України протягом 10 робочих днів надати інформацію та її документальне підтвердження щодо взаємовідносин з ТОВ «Інтерагро 2007»

Проте, як вірно встановлено судом апеляційної інстанції, в порушення абз.4 п. 73.3 ст. 73 ПК України відповідачем не було надіслано поштою листом з повідомленням про вручення за податковою адресою платнику податків або його посадовій особі запит про надання інформації та її документального підтвердження.

При цьому, матеріали справи не містять доказів своєчасного вручення під розписку платнику податків запиту від 20.05.2012 року за вих. № 3700/10-15/215, в той час, як підставою для прийняття наказу № 598 від 08.06.2012 року про проведення документальної невиїзної перевірки позивача податковий орган визначає несвоєчасне та неповне надання відповіді.

Так, судом апеляційної інстанції вірно зауважено про відсутність у податкового органу підстав для призначення позапланової невиїзної документальної перевірки позивача, передбачених пп. 78.1.1, пп. 78.1.4 п. 78.1 ст. 78 ПК України, оскільки під час судового розгляду відповідачем не було надано як доказів пропуску позивачем десятиденного строку для надання відповіді на запит податкового органу про надання інформації, так і доказів неповноти наданих позивачем пояснень та їх документального підтвердження щодо відносин із ТОВ «Інтерагро 2007».

Разом тим, оскаржуваним наказом визначено термін проведення перевірки - протягом двох робочих днів, з 18.06.2012 року по 19.06.2012 року, однак з матеріалів справи вбачається, що фактично документальну позапланову невиїзну перевірку ТОВ «АПК Харківцукорзбут» з питань дотримання податкового законодавства щодо правомірності нарахування податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість за період з 01.07.2011 року по 31.07.2011 року було проведено відповідачем 26.06.2012 року, тобто у день складення акту перевірки № 1887/15-312/37190987.

Таким чином, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції, що наказ на проведення перевірки було видано за відсутності для цього належних юридичних підстав, з порушенням правил та процедури, встановлених законом.

Також, судом апеляційної інстанції доцільно зауважено, що позиція суду першої інстанції, що наказ про проведення перевірки позивача є реалізованим і вичерпав свою дію, оскільки контролюючим органом фактично проведено перевірку є недоречною, з огляду на те, що спірна перевірка була невиїзною та документальною, тобто, позивач не брав участі у її проведенні, а відтак, надавши документи на запит податкового органу, був позбавлений можливості не допустити фахівців останнього до проведення перевірки.

Між тим, у ході судового розгляду встановлено, за результатами перевірки позивача, проведеної на підставі спірного наказу та оформленої актом від 26.06.2012 року № 1887/15-312/37190987, яким зафіксовано встановлені порушення ТОВ «АПК Харківцукорзбут» вимог законодавства, що призвело до завищення позивачем податкового кредиту в розмірі 2 728 828,60 гривень, податкове повідомлення-рішення всупереч вимог абз.4 п. 86.7, п. 86.8 ст. 86 ПК України прийнято не було.

Так, судом апеляційної інстанції вірно зауважено, що відповідачем у спірних відносинах порушено право позивача на прийняття щодо себе податкового повідомлення-рішення за наслідками перевірки, яке б він міг оскаржити в судовому порядку.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що наказ від 08.06.2012 року № 598 «Про проведення документальної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут» є протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

При вирішенні спору судом першої інстанції зазначене не було враховане.

Крім того, колегія суддів вважає вірною позицією суду апеляційної інстанції, який погодився з висновками суду першої інстанції щодо відмови у задоволенні позовних вимог про визнання неправомірними дій відповідача по проведенню позапланової невиїзної документальної перевірки, за результатами якої складено акт від 26.06.2012 року № 1887/15-312/37190987, з огляду на наступне.

За змістом пп. 62.1.3 п. 62.1 ст. 62 ПК України податковий контроль здійснюється, зокрема, шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Положеннями ст. 74 ПК України визначено, що податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах органів державної податкової служби або безпосередньо посадовими (службовими) особами органів державної податкової служби. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом державної податкової служби.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на органи державної податкової служби функцій та завдань.

Відповідно до п. 86.1 ст. 86 ПК України результати перевірок (крім камеральних) оформлюються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами органу державної податкової служби та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Згідно з п. 3 Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 року № 984 (далі - Порядок № 984) акт - службовий документ, який підтверджує факт проведення документальної перевірки фінансово-господарської діяльності платника податків і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби.

За приписами п. 58.1 ст. 58 та п. 86.8 ст. 86 ПК України на підставі акта перевірки податковим органом приймається податкове повідомлення-рішення.

Так, з аналізу наведених норм вбачається, що дії податкового органу по проведенню перевірки та складанню акта перевірки є способом реалізації наданої суб'єкту владних повноважень компетенції, а сам акт перевірки не є рішенням (актом індивідуальної дії) в розумінні Кодексу адміністративного судочинства України і є лише носієм інформації, встановленої під час проведення перевірки.

Згідно з ч. 1 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Як вірно зауважено судом апеляційної інстанції, згідно чинного законодавства вчинення контролюючими органами дій по проведенню перевірок платників податків прямо передбачено у повноваженнях органів державної податкової служби, тобто, дії по проведенню перевірок є частиною процесу реалізації податковим органом повноважень, наданих йому чинним законодавством, результатом реалізації яких є винесення у відповідній формі рішення, яке породжує юридичні наслідки для платника податків.

Отже, виключно результат реалізації повноваження контролюючого органу (а саме - рішення контролюючого органу), а не процес реалізації його повноважень (як-то дії по проведенню перевірки та складанню акта перевірки) може бути об'єктом судового оскарження. А дотримання контролюючим органом вимог актів законодавства щодо порядку та способу проведення перевірки входить до предмету доказування при розгляді спору про правомірність рішення, прийнятого контролюючим органом за результатами перевірки.

У ході судового розгляду встановлено, що незаконність дій по проведенню спірної перевірки позивач пов'язує з незаконністю наказу про проведення такої перевірки.

Однак, як вірно зауважено судом апеляційної інстанції, порушення, на які посилається позивач, зокрема, відсутність належного надіслання запиту про надання пояснень та їх документального підтвердження, призначення перевірки без урахування повного та своєчасного надання відповіді на запит податкового органу, порушення строку проведення перевірки, мали місце до проведення перевірки і стосуються процедури її призначення.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що належним і достатнім способом захисту порушених прав позивача у спірних відносинах є скасування наказу від 08.06.2012 року № 598, а не визнання протиправними дій по проведенню перевірки.

Разом з тим, колегія суддів погоджується з позицією суду апеляційної інстанції щодо безпідставності доводів позивача про невручення йому направлення на перевірку та копії наказу про проведення перевірки, оскільки такі спростовуються наявною у матеріалах справи копією повідомлення про вручення поштового відправлення, яке свідчить про отримання ТОВ «Харківцукорзбут» вищевказаних документів.

Також, судом апеляційної інстанції обґрунтовано не взято до уваги доводи позивача про те, що складення акту від 26.06.2012 року № 1887/15-312/37190987 порушує права товариства, шляхом відмови контрагентів купувати товар позивача та, як наслідок, понесення позивачем фінансових збитків, оскільки падіння обсягів продукції через погіршення відносин із контрагентами-покупцями, внаслідок проведення відносно них перевірок у зв'язку з встановленням порушень в акті перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут» від 26.06.2012 року № 1887/15-312/37190987, може призвести до порушення інтересів позивача у сфері підприємницької діяльності щодо отримання прибутку, а не у сфері публічно-правових відносин.

При цьому, контрагенти позивача, відносно яких проведено перевірки у зв'язку з встановленням розбіжностей між даними їх податкової звітності та розміром податкових зобов'язань позивача у справі, не позбавлені можливості звернутися до суду у випадку прийняття податковими органами відносно них відповідних податкових повідомлень-рішень.

З аналізу наведених норм та встановлених обставин справи, колегія суддів вважає, що суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку щодо часткової обґрунтованості позовних вимог та їх задоволення в частині скасування наказу від 08.06.2012 року № 598 «Про проведення позапланової невиїзної перевірки ТОВ «АПК Харківцукорзбут».

Отже, судом апеляційної інстанції вірно встановлено, що висновки суду першої інстанції частково не відповідають фактичним обставинам справи, що призвело до неправильного застосування норм матеріального права та не правильного вирішення справи в частині відмови у задоволенні позовних вимог щодо скасування наказу, у зв'язку з чим судом апеляційної інстанції правомірно та обґрунтовано частково скасовано постанову суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про задоволення цієї частини позовних вимог ТОВ «АПК Харківцукорзбут».

Відповідно до п. 3 ст. 2201 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Отже, колегія суддів прийшла до висновку, що в межах касаційної скарги порушень судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права при вирішенні цієї справи не допущено. Правова оцінка обставин у справі дана вірно, а тому касаційну скаргу слід відхилити, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220-231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Основ'янської об'єднаної державної податкової інспекції м. Харкова Головного управління Міндоходів у Харківській області - відхилити.

Постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 07.10.2014 року, якою частково залишено без змін постанову Харківського окружного адміністративного суду від 08.07.2014 року, у справі № 2а-10197/12/2070 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути переглянута з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236-238 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: підпис (підпис) І.О. Бухтіярова Судді: підпис (підпис) М.І. КостенкоПомічник судді підпис (підпис) С.Е. Острович