Ухвала суду № 54052385, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/19730/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Демидаса Д.А., Усенко В.Ж.

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постановуДонецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 рокута ухвалуДонецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 рокуу справі№805/133/14за позовомПублічного акціонерного товариства «Концерн Стирол»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправними та скасування податкових повідомлень - рішень,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Концерн Стирол» (далі по тексту - позивач, ПАТ «Концерн Стирол») звернулось до суду з позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Донецьку), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення від 10 грудня 2013 року № 0000664020/12446/40-20 та №0000674020/12445/40-20.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року, позов задоволено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просив відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем була проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість ПАТ «Концерн Стирол» за вересень 2013 року.

За результатами зазначеної перевірки 19 листопада 2013 року складено акт №285/40-20-05761614.

Згідно висновків вказаного акту, камеральною перевіркою встановлено, що:

- на порушення пункту 198.2 статті 198, пунктів 200.1, 200.3, 200.4 статті 200, абзацу 11 пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України та пункту 21 Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 25 листопада 2011 року №1492, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 20 грудня 2011 року №1490/20228, завищено суму залишку від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду на 87675197,00 грн.;

- на порушення пунктів 200.1, 200.2 статті 200 Податкового кодексу України ПАТ «Концерн Стирол» занижено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду на 2963155 грн.

На підставі акта перевірки 10 грудня 2013 року були винесені спірні податкові повідомлення-рішення:

- №0000664020/12446/40-20, відповідно до якого ПАТ «Концерн Стирол» зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 87675197,00 грн.;

- №0000674020/12445/40-20, відповідно до якого позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість за основним платежем в розмірі 2963155,00 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями 1481577,50 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що дії позивача по включенню у вересні 2013 року до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість, яка підтверджується документами, які складені у січні та травні 2013 року, правомірні та відповідають нормам статті 198 Податкового кодексу України, в якій зазначено, що права платника податків на включення до податкового кредиту сум ПДВ зберігається за ним протягом 365 календарних днів з дати складання податкової накладної. Крім того, судовими рішеннями, які набрали законної сили перевірено та підтверджено законність формування податкового кредиту з ПДВ та від'ємного значення задекларованих позивачем в деклараціях з ПДВ за травень, червень, липень 2013 року, а тому посилання відповідача на завищення позивачем відємного значення за відповідні періоди є помилковими.

Не погоджуючись із рішеннями судів, відповідач посилається на їх прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи, що призвело до неправильного вирішення справи по суті.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Як вірно встановлено судами, підставою для винесення податковим органом оскаржуваних податкових повідомлень - рішень стало виявлення відповідачем за результатами проведення камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за травень 2013 року, факту включення до складу податкового кредиту за травень місяць 2013 року сум податку на додану вартість на підставі податкових накладних, виписаних у інші податкові періоди та незареєстрованих постачальниками у Єдиному реєстрі податкових накладних.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем складено податкове повідомлення - рішення від 09 серпня 2013 року №0000204020/2699/10/40-20.

У подальшому посилаючись на аналогічні обставини, податковим органом було проведено камеральні перевірки даних, задекларованих позивачем у податковій звітності з податку на додану вартість за червень, липень та серпень 2013 року.

За результатами відповідних перевірок були винесені податкові повідомлення - рішення.

Зазначені податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем в судовому порядку.

Так, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі №805/12400/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року, скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000204020/2699/10/40-20 від 9 серпня 2013 року, яким позивачу зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за травень 2013 року на суму 89399970 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 26 грудня 2013 року у справі №805/14003/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 21 лютого 2014 року, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000344020/4912/10/40-20 від 9 вересня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за червень 2013 року на суму 100853290 грн., з якої позивачем оскаржувалася сума 89508101 грн.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 28 листопада 2013 року у справі №805/15334/13-а, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28 січня 2014 року, скасоване податкове повідомлення-рішення №0000494020/7834/10/40-20 від 14 жовтня 2013 року, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за липень 2013 року на суму 89533998 грн.

Таким чином, постанова Донецького окружного адміністративного суду від 24 вересня 2013 року у справі №805/12400/13-а, якою було скасоване податкове повідомлення-рішення № 0000204020/2699/10/40-20 від 9 серпня 2013 року, яким позивачу зменшений розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з ПДВ за травень 2013 року на суму 89399970 грн., набрала законної сили, відповідно до приписів статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, 28 листопада 2013 року.

Отже, станом на дату винесення відповідачем оскаржуваного податкового повідомлення - рішення зменшення розміру від'ємного значення суми податку на додану вартість по декларації з податку на додану вартість за травень 2013 року визнано судом протиправним.

З огляду на викладене, суди першої та апеляційної інстанцій дійшли правильного висновку, що обов'язок щодо зменшення залишку від'ємного значення попередніх звітних (податкових періодів, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду у позивача відсутній.

Також судами правильного зазначено, що до моменту узгодження грошових зобов'язань платник податків повинен діяти за загальними правилами Податкового кодексу України, визначеними, зокрема, пунктами 200.1, 200.3 Кодексу, якими передбачено, що сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно вищенаведених норм, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

З огляду на те, що на час проведення перевірки грошове зобов'язання, що ґрунтується на попередніх актах перевірок, було оскаржено в судовому порядку, тобто було неузгодженим, позивач правомірно включив до складу податкового кредиту поточного звітного періоду залишок від'ємного значення попереднього звітного періоду, який був предметом зазначених перевірок.

Враховуючи викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустив порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судового рішення чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у місті Донецьку Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 січня 2014 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 19 березня 2014 року у справі №805/133/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна