Ухвала суду № 54052366, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"02" грудня 2015 р. м. Київ К/800/58464/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Кец І.М.

відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуДержавної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіна постановуКиївського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2014 рокуу справі№826/9499/14за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет»до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києвіпровизнання протиправною та скасування податкової вимоги,

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Альянс Маркет» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Альянс Маркет») звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (далі по тексту - відповідач, ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві), в якому просило визнати протиправною та скасувати податкову вимогу від 28 квітня 2014 року №1984-25.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року в задоволенні позову відмовлено.

За результатами перегляду зазначеного судового рішення Київським апеляційним адміністративним судом 23 листопада 2014 року винесено постанову, якою постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року скасовано, а позов задоволено.

Вважаючи, що рішення суду апеляційної інстанції прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2014 року та залишити в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року.

Позивач письмових заперечень на касаційну скаргу не надав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 22 травня 2013 року відповідачем прийняті податкові повідомлення - рішення: №0003722207 про донарахування позивачеві грошових зобов'язань з податку на додану вартість в сумі 9318589,00 грн., в тому числі - основного платежу в сумі 7454871,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 1863718,00 грн.; №0003732207 про нарахування грошових зобов'язань з податку на прибуток в сумі 4793644,00 грн., в тому числі - основного платежу в сумі 3834915,00 грн., та штрафних санкцій в сумі 958729,00 грн. та №0003742207 про зменшення суми від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток підприємств на суму 1737203,00 грн.

Не погоджуючись з вказаними рішеннями, позивач оскаржив їх в судовому порядку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року у справі №826/13565/13-а адміністративний позов задоволено повністю. Визнані протиправними та скасовані вказані вище податкові повідомлення - рішення від 22 травня 2013 року №0003722207, №0003732207 та №0003742207.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду міста Києва від 10 квітня 2014 року постанова Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року скасована та по справі прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено.

За таких обставин, 28 квітня 2014 року ДПІ у Солом'янському районі ГУ Міндоходів у м. Києві прийнято податкову вимогу форми «Ю» № 1984-25, якою визначено обов'язок позивача погасити податковий борг у загальній сумі 17102201,80 грн.

Постановляючи рішення про відмову в задоволенні позову, суд першої інстанції зазначив про відсутність станом на дату постановлення рішення у справі інформації про прийняття Вищим адміністративним судом України рішення за результатами розгляду касаційної скарги платника податків на постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року. У зв'язку з викладеним суд зауважив, що податкове зобов'язання, визначене податковими повідомленнями - рішеннями, є узгодженими та на дату винесення відповідачем податкової вимоги - не сплаченим у встановлені Податковим кодексом України строки.

Задовольняючи позов ТОВ «Альянс Маркет» суд апеляційної інстанції виходив з того, що ухвалою Вищого адміністративного суду України від 29 вересня 2014 року скасовано постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року та залишено в силі постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 вересня 2013 року.

Не погоджуючись із рішенням суду апеляційної інстанції, відповідач посилається на його прийняття без повного та всебічного з'ясування всіх обставин справи.

Переглянувши рішення суду апеляційної інстанції у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про наявність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Основним нормативно-правовим актом, який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України (далі по тексту - ПК України).

Стаття 36 ПК України закріплює, що податковим обов'язком платника податку визнається його обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені цим Кодексом, законами з питань митної справи.

Такий обов'язок виникає у платника за кожним податком та збором, він є безумовним і першочерговим стосовно інших неподаткових обов'язків платника податків, крім випадків, передбачених законом.

Відповідно до пункту 57.3 статті 57 ПК України у разі визначення грошового зобов'язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов'язаний сплатити нараховану суму грошового зобов'язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу, яким визначено суму грошового зобов'язання, платник податків зобов'язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

Абзацом 4 пункту 56.18 статті 56 ПК України закріплено, що при зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Відповідно до частини 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України постанова або ухвала суду апеляційної чи касаційної інстанції за наслідками перегляду, постанова Верховного Суду України набирають законної сили з моменту проголошення, а якщо їх було прийнято за наслідками розгляду у письмовому провадженні, - через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Постанова Київського апеляційного адміністративного суду від 10 квітня 2014 року у справі, предметом оскарження в якій були податкові повідомлення - рішення, набрала законної сили у день її проголошення.

Отже, станом на 28 квітня 2014 року визначена податковим органом сума грошових зобов'язань була узгодженою та несплаченою платником у строки, визначенні Податковим кодексом України.

Додатково колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що сума податкового боргу, зазначена в оскаржуваній податковій вимозі, є більшою за визначену оскаржуваними податковими повідомленнями - рішеннями, що судом апеляційної інстанції враховано не було.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що станом на дату винесення оскаржуваної податкової вимоги, у відповідача були всі законодавчо визначені підстави для її складання та направлення.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 226, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві задовольнити.

2. Постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 23 листопада 2014 року у справі №826/9499/14 скасувати.

3. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 08 вересня 2014 року у справі №826/9499/14 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна