Ухвала суду № 54052363, 02.12.2015, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 грудня 2015 року м. Київ К/800/18579/14

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Лосєва А.М.,

Бившевої Л.І.,

Шипуліної Т.М.,

за участю секретаря Титенко М.П.

представників сторін:

позивача Нижник О.М.

відповідача Варченко А.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні

касаційну скаргуСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів на постановуДніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 рокута ухвалуДніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 рокуу справі№804/185/13-аза позовомПублічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів»доСпеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходівпровизнання протиправними дій,

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Нікопольський завод феросплавів» (далі по тексту - позивач, ПАТ «НЗФ») звернулось до суду з позовом про визнання протиправними дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, правонаступником якої є Спеціалізована державна податкова інспекція з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів (далі по тексту - відповідач, СДПІ з ОВП у м. Дніпропетровську) по зарахуванню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» за серпень 2010 року в розмірі 85814997,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» з податку на додану вартість.

Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року, позов задоволено частково. Визнано протиправними дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби по зарахуванню суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за декларацією Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» за серпень 2010 року в розмірі 20726045,00 грн. в рахунок погашення податкових зобов'язань Публічного акціонерного товариства «Нікопольський завод феросплавів» з податку на додану вартість. В решті позову відмовлено.

Вважаючи, що рішення судів першої та апеляційної інстанцій в частині задоволення позову прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року і постановити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити повністю.

Позивач надав письмові заперечення на касаційну скаргу, в яких у її задоволенні просив відмовити.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що ПАТ «НЗФ» до 22 лютого 2011 року перебував на обліку в Нікопольській об'єднаній державній податковій інспекції, як платник податків та зборів, у тому числі податку на додану вартість. З 22 лютого 2011 року позивача переведено на облік Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську Державної податкової служби, як платника податків та зборів, у тому числі податку на додану вартість.

20 вересня 2010 року позивач подав до Нікопольської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за серпень 2010 року, де в рядку 25.1 визначив суму, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, в розмірі 86662360,00 грн. До податкової декларації серед іншого були додані розрахунок суми бюджетного відшкодування (додаток 3) та заява про повернення суми бюджетного відшкодування (додаток 4).

22 вересня 2010 року ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» (після 11 квітня 2011 року ПАТ «Нікопольський завод феросплавів») подало до Управління Державного казначейства у м. Нікополі Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області копію податкової декларації з відміткою Нікопольської ОДПІ про її прийняття.

З 28 жовтня 2010 року по 16 листопада 2010 року Нікопольською ОДПІ була проведена позапланова виїзна перевірка ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника у банку по податковій декларації з ПДВ за серпень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у липні 2010 року. За результатами перевірки складено акт №2739/233-00186520 від 17 листопада 2010 року.

За висновками акта перевірки підтверджено відображене ВАТ «Нікопольський завод феросплавів» у декларації за серпень 2010 року бюджетне відшкодування у сумі 85814997,00 грн.

Проте податковим повідомленням - рішенням СДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську №0000138814 від 08 липня 2011 року, яке винесене на підставі акта перевірки №1149/08-02/4-00186520 від 16 червня 2011 року, було зменшено суму бюджетного відшкодування ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» з податку на додану вартість за серпень 2010 року на суму 74806806,00 грн.

За результатами оскарження зазначеного податкового повідомлення - рішення в адміністративному порядку рішенням ДПА у Дніпропетровській області від 15 вересня 2011 року №27323/10/25-008 податкове повідомлення-рішення Спеціалізованої ДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську №0000138814 від 08 липня 2011 року про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ на 74806806,00 грн. скасовано.

У зв'язку з непроведенням податковим органом перерахування суми податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника, останній звернувся з відповідним позовом до суду.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а/0470/3441/11 задоволений позов ПАТ «Нікопольський завод феросплавів», визнана протиправною бездіяльність Нікопольської об'єднаної державної податкової інспекції, Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Дніпропетровську та Головного управління Державного казначейства України у Дніпропетровській області щодо нездійснення Публічному акціонерному товариству «Нікопольський завод феросплавів» бюджетного відшкодування з ПДВ по декларації за серпень 2010 року, стягнуто з Державного бюджету України на користь ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації за серпень 2010 року, в розмірі 85814997,00 грн.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 квітня 2012 року по справі №2а/0470/3441/11 відкрито касаційне провадження, а ухвалою від 14 листопада 2012 року зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а/0470/3441/11 до закінчення касаційного провадження.

23 липня 2012 року ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС з листом № 7110-4017, в якому просило підтвердити суми ПДВ в особовому рахунку підприємства, заявлені на рахунок платника у банку, станом на 20 липня 2012 року та вказати дату відшкодування суми ПДВ по декларації за серпень 2010 року в розмірі 85814997,00 грн.

Листом Спеціалізованої ДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС від 13 серпня 2012 року № 17125/10/17-011 ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» було повідомлено, що станом на 20 липня 2012 року за особовим рахунком підприємства з податку на додану вартість наявна переплата в розмірі 417739734,84 грн., в тому числі, що виникла за рахунок:

- сплати коштів до бюджету - 448 083,96 грн.;

- декларування підприємством бюджетного відшкодування за напрямком на рахунок платника у банку - 92577496,88 грн., з яких за декларацією з ПДВ за серпень 2010 року - 72682944,88 грн.;

- декларування бюджетного відшкодування за напрямком у зменшення податкових зобов'язань з цього податку, що виникли протягом наступних періодів - 324714154,00 грн.

Листом № 9336-6601/4017 від 20 вересня 2012 року ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» звернулось до Окружної державної податкової служби - Центрального офісу з обслуговування великих платників податків ДПС, в якому звертало увагу на дії СДПІ, які полягали у погашенні поточних податкових зобов'язань ПДВ підприємства за рахунок суми бюджетного відшкодування за серпень 2010 року, яка була заявлена до відшкодування на рахунок платника податку у банку, та просило забезпечити належне здійснення бюджетного відшкодування.

В листі Окружної ДПС - Центрального офісу з обслуговування ВПП ДПС від 24 жовтня 2012 року № 12333/10/23-229 з посиланням на абзац 2 розділу 7 наказу ДПА України «Про затвердження порядку обліку податку на додану вартість» від 06 грудня 2005 року №601 зазначається, що черговість погашення переплат в картках особового рахунку відбувається у календарному порядку. Таким чином, на момент надання відповіді за даними картки особового рахунку ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» по декларації за серпень 2010 року обліковується залишок невідшкодованих сум в розмірі 65088952,00 грн., сума 20725975,00 грн. (зазначена в листі) погашена в автоматичному режимі в рахунок погашення позитивних нарахувань по наступним деклараціям:

- за січень 2012р в сумі 4839038,12 грн.;

- за лютий 2012p в сумі 7439931,00 грн.;

- за березень 2012р в сумі 853083,0 грн.;

- за червень 2012р в сумі 7593992,88 грн.

Таким чином Спеціалізована ДПІ по роботі з ВПП у м. Дніпропетровську ДПС здійснила погашення податкових зобов'язань в позивача з ПДВ наступних звітних періодів за рахунок суми ПДВ за серпень 2010 року (85814997,00 грн.), яка була заявлена до бюджетного відшкодування на рахунок платника в розмірі 20726045,00 грн.

Приймаючи рішення про задоволення позову суд першої інстанції, з яким погодився суд апеляційної інстанції, дійшов висновку що податковий орган не мав правових підстав здійснювати погашення зобов'язань, які декларувалися ПАТ «НЗФ» у січні, лютому, березні, червні 2012 року за рахунок суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок позивача у банку за даними декларації з ПДВ за серпень 2010 року.

Переглянувши рішення судів першої та апеляційної інстанцій у межах касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку про відсутність підстав для її задоволення, з огляду на наступне.

Спірні правовідносини у період виникнення регулювались положеннями Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року №168/97-ВР з наступними змінами та доповненнями у відповідній редакції (далі по тексту - Закон України №168/97-ВР), а в подальшому - Податковим кодексом України у відповідній редакції (далі по тексту - ПК України).

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульований пунктом 7.7. Закону України №168/97-ВР.

Відповідно до підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з пунктом 2 підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України №168/97-ВР 7.7.2. якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Підпунктом 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 згаданого Закону закріплено, що платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

В свою чергу підпункт 7.7.4 пункту 7.7 Закону України №168/97-ВР передбачає, що платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Наведеними правовими нормами Закону України №168/97-ВР закріплено, що платник може прийняти самостійне рішення щодо напрямку отримання суми бюджетного відшкодування з ПДВ: або в рахунок майбутніх платежів з цього податку, або на розрахунковий рахунок у банку. Про таке рішення платник зазначає в декларації, яка подається на адресу податкового органу.

Підпункти 200.4, 200.6, 200.7 та 200.8 статті 200 ПК України містять аналогічні положення щодо декларування суми бюджетного відшкодування з ПДВ.

Враховуючи викладене, суди дійшли обґрунтованого висновку про те, що чинне законодавство не дає право податковому органу самостійно змінювати рішення платника податку щодо напрямку бюджетного відшкодування, який було обрано платником податку. Тобто, податковий орган не має прав та повноважень погашати суми поточних податкових зобов'язань платника податків з ПДВ за рахунок тих сум ПДВ, які були визначені, як такі що підлягають до відшкодування на розрахунковий рахунок.

Посилання відповідача на проведення в автоматичному режимі погашення позитивних нарахувань по картці особового рахунку у 2012 році за рахунок сум невідшкодованого на розрахунковий рахунок з ПДВ колегія суддів до уваги не приймає, оскільки ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 листопада 2012 року зупинено виконання постанови Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 01 березня 2012 року по справі № 2а/0470/3441/11 в частині стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Нікопольський завод феросплавів» суми податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з бюджету по декларації за серпень 2010 року, в розмірі 85814997,00 грн., що виключає вчинення будь-яких дій із зазначеною сумою.

З огляду на викладене, доводи касаційної скарги не дають підстав вважати, що при прийнятті оскаржуваних судових рішень було порушено норми матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України, суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суд апеляційної інстанції не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Керуючись частиною 3 статті 160, статтями 210, 214, 215, 220, 221, 223, 224, 230, 231 частиною 5 статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Дніпропетровську Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

2. Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 21 лютого 2013 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 12 березня 2014 року у справі №804/185/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у порядку та в строки, встановлені статтями 236 - 238, 2391 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: А.М. Лосєв

Судді: Л.І. Бившева

Т.М. Шипуліна