Ухвала суду № 54052199, 01.12.2015, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Головуючий у 1-й інстанції: Борискін С.А.

Суддя-доповідач:ОСОБА_1

УХВАЛА

іменем України

"01" грудня 2015 р. Справа № 817/1200/15

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Зарудяної Л.О.

суддів: Іваненко Т.В.

ОСОБА_2,

при секретарі Іщенко І.П. ,

за участю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРГАН ФЕНІЧЕ" на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" липня 2015 р. у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРГАН ФЕНІЧЕ" до Державної податкової інспекції у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення ,

ВСТАНОВИВ:

Рівненський окружний адміністративний суд постановою від 03.07.2015 року Товариству з обмеженою відповідальністю "МОРГАН ФЕНІЧЕ" у задоволенні позову відмовив повністю.

Стягнув з Товариства з обмеженою відповідальністю "Морган Феніче" (код ЄДРПОУ 33426845) на користь державного бюджету України недоплачену суму судового збору у розмірі 4384 (чотири тисячі триста вісімдесят чотири) грн. 80 коп.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, неповне з"ясування обставин справи, просить постанову скасувати та прийняти нову, якою задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглянув судове рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального й процесуального права, дослідивши доводи апеляційної скарги, судова колегія вважає, що відсутні підстави для її задоволення з огляду на таке.

Матеріали справи свідчать, що позивач звернувся з позовом до ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області та Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2015 року №80/10с/17-00-10-04-04/181 ГУ ДФС у Рівненській області та податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0000212200 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23 678 173,80 грн.

Рівненський окружний адміністративний суд ухвалою від 11.06.2015 року провадження у справі в частині позовних вимог до Головного управління ДФС у Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення про результати розгляду скарги від 20.02.2015 року №80/10с/17-00-10-04-04/181 ГУ ДФС у Рівненській області закрив. У зв'язку з цим суд першої інстанції розглянув позовні вимоги до одного відповідача - ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 03.03.2015 року №0000212200 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23 678 173,80 грн.

Крім того, суд, керуючись ст.55 КАС України замінив первинного відповідача ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області на правонаступника - ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області.

Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач вказав, що між ТОВ «Морган Феніче» та "GHG Spolka" z.о.о укладено договори про зарахування зустрічних вимог на суму 3 937 925,96 євро (63 181 912,29 грн.) по експортних контрактах.

Зазначає, що ч.1 ст. 1 Закону України «Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті», від 23.09.1994 № 185/94-ВР (далі - Закон № 185/94) передбачає, що виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг.

Закон № 185/94 регулює порядок припинення зобов'язань між резидентом і нерезидентом шляхом виконання. Проте, це не виключає можливості припинити зобов'язання іншим шляхом, в тому числі і зарахуванням, оскільки цей Закон не забороняє припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування зустрічних однорідних вимог.

Правомірність здійснення зарахування підтверджується також положеннями Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136, зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631, якою передбачено зняття комерційними банками з контролю експортно-імпортних операцій на підставі належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування.

За таких обставин вважає неправомірним нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23 678 173,80 грн. оскаржуваним податковим повідомленням-рішенням від 03.03.2015 року №0000212200.

Суд першої інстанції встановив, що на виконання умов контракту №07052013 від 07.05.2013р. (т.1 а.с.149-157) ТОВ "Морган Феніче" експортовано продукцію фірмі-нерезиденту "GHG Spolka" z.o.o (Польща) на загальну суму 4996825,75 євро, за що було отримано валютну виручку на валютний рахунок в сумі 358345,00 євро. Станом на 31.10.2014 року заборгованість "GHG Spolka" z.o.o (Польща) перед ТОВ "Морган Феніче" за експортовану продукцію по контракту №07052013 від 07.05.2013 року становила 700554,79 євро.

Заборгованість в сумі 3937925,96 євро була погашена шляхом заліку зустрічних вимог згідно договорів про зарахування зустрічних вимог, укладених між ТОВ "Морган Феніче" та "GHG Spolka" z.o.o (Польща).

В період з 13.11.2014 по 26.11.2014 року ДПІ у Рівненському районі ГУ Міндоходів у Рівненській області було проведено позапланову виїзну перевірку позивача, за результатами якої складено акт №76/22-141/33426845 від 03.12.2014р (т.1 а.с.24-33). Підставами для проведення перевірки стали надіслані уповноваженим банком - АТ "Укрсиббанк" відповідно до п.5.9 Постанови Правління Національного банку України №136 від 24.03.1999 року "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" листи від 07.05.2014 року №22-3/17181, від 03.06.2014 року №22-3/19180, від 07.07.2014 року №22-3/21656, від 06.08.2014 року №22-3/24000, від 05.09.2014 року №22-3/31229, від 03.10.2014 року № 22-3/33737 щодо порушень позивачем строків зарахування валютної виручки (т.14 а.с.159-169).

Перевіркою встановлено, що на виконання умов контракту №07052013 від 07.05.2013р. ТОВ "Морган Феніче" експортовано продукцію фірмі-нерезиденту "GHG Spolka" z.о.о (Польща). При цьому за експортовану продукцію валютна виручка на загальну суму 3 937 925,96 євро не надійшла, що призвело до порушення ст.1 Закону №185/94.

В силу вимог частини першої статті 4 вищевказаного Закону порушення термінів розрахунків за зовнішньоекономічними операціями передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

За результатами перевірки відповідач прийняв податкове повідомлення-рішення №0000372250 від 17.12.2014 року про нарахування суми грошового зобовязання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23695942,28 грн. (т.1 а.с.8).

ТОВ "Морган Феніче" не погодився з вказаним податковим повідомленням-рішенням та оскаржив його в адміністративному порядку до ГУ ДФС у Рівненській області.

За результатами розгляду скарги ГУ ДФС у Рівненській області винесло рішення від 20.02.2015 року №80/10с/17-00-10-04-04/181, яким скаргу задоволено частково (т.1 а.с.48-51).Не погодившись з цим рішенням, позивач оскаржив його до ДФС України., розглянувши яке Головним управлінням, ДПІ у Рівненському районі ГУ ДФС у Рівненській області винесено нове податкове повідомлення-рішення №0000212200 від 03.03.2015 року про нарахування суми грошового зобовязання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23678173,80 грн. (т.1 а.с.52). Вказане податкове повідомлення-рішення є предметом оскарження в даній адміністративній справі.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до вимог абзацу 2 частини 1 статті 14 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" від 16.04.1991 № 959-XII всі суб'єкти зовнішньоекономічної діяльності мають право самостійно визначати форму розрахунків по зовнішньоекономічних операціях з-поміж тих, що не суперечать законам України та відповідають міжнародним правилам.

Одним із способів припинення зобов'язань, відповідно до ч. 1 ст. 601 Цивільного кодексу України, є зарахування, при якому погашаються зустрічні однорідні вимоги, строк виконання яких настав, або невстановлений, або визначений моментом пред'явлення вимоги.

Аналогічні положення містяться в частині 3 статті 203 Господарського кодексу України, згідно з якою господарське зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічної однорідної вимоги, строк якої настав або строк якої не зазначений чи визначений моментом витребування. Для зарахування достатньо заяви однієї сторони.

Згідно з ч.1 ст. 1 Закону № 185/94 виручка резидентів в іноземній валюті підлягає зарахуванню на їх валютні рахунки в уповноважених банках у терміни виплати заборгованостей, зазначені в контрактах, але не пізніше 180 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг. При цьому, норми цього Закону належать до приписів публічного права. Відповідно, зазначена вимога щодо повернення валютної виручки встановлює імперативне зобовязання резидента-експортера перед державою. І це зобовязання, відповідно, в загальному випадку не може бути змінено або скасовано шляхом угоди приватних осіб або здійснення інших дій, відмінних від тих, що прямо вказані зазначеним Законом або іншими публічно- правовими актами.

Чинний Цивільний кодекс України, як прямо зазначено в його першій та другій статтях, регулює лише відносини майнові й повязані з ними особисті немайнові державних, кооперативних та інших громадських організацій між собою, громадян з державними, кооперативними та іншими громадськими організаціями, громадян між собою, інших організацій, і, відповідно, прямо не регулює відносини осіб із державою. Про це свідчить і пряма вказівка в ст. 2 Кодексу, згідно з якою цей Кодекс не застосовується до майнових відносин, заснованих на адміністративному підпорядкуванні однієї сторони іншій, а також до податкових і бюджетних відносин.

Зобовязання, що виникли з цивільно-правових відносин та зобовязання щодо розрахунків в іноземній валюті є різними правовими категоріями і регулюються різними правовими нормами.

Окружний суд дійшов висновку, що при виконанні експортного контракту з розрахунками в іноземній валюті, валютна виручка резидентів має надходити на їх валютні рахунки, як це й передбачено чинним спеціальним законодавством України.

Колегія суддів погоджується з вказаним висновком, враховуючи таке.

Аналізуючи відносини між резидентом України стороною зовнішньоекономічного контракту й нерезидентом, що виникли на підставі зовнішньоекономічного контракту, та Державою, в особі органів Державної податкової служби, слід розрізняти дві групи таких відносин, а саме:

1) цивільно-правові (приватне право) між сторонами контракту;

2) в рамках публічного права відносини стосовно забезпечення своєчасного і повного надходження валютної виручки.

Відповідно до пункту 2 статті 1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19 лютого 1993 року №15-93 „Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валютні операції це операції, повязані з переходом права власності на валютні цінності, за винятком операцій, що здійснюються між резидентами у валюті України, операції, повязані з використанням валютних цінностей в міжнародному обігу як засобу платежу, з передаванням заборгованостей та інших зобовязань, предметом яких є валютні цінності; операції, повязані з ввезенням, переказуванням і пересиланням на територію України та вивезенням, переказуванням і пересиланням за її межі валютних цінностей. Згідно ч.1, 2 статті 12 цього Декрету валютні операції за участю резидентів і нерезидентів підлягають валютному контролю. Органи, що здійснюють валютний контроль, мають право вимагати і одержувати від резидентів і нерезидентів повну інформацію про здійснення ними валютних операцій, стан банківських рахунків в іноземній валюті у межах повноважень, визначених статтею 13 цього Декрету, а також про майно, що підлягає декларуванню згідно з пунктом 1 статті 9 цього Декрету.

Згідно статті 13 Декрету, Національний банк України є головним органом валютного контролю, що здійснює контроль за виконанням правил регулювання валютних операцій на території України з усіх питань, не віднесених цим Декретом до компетенції інших державних органів; забезпечує виконання уповноваженими банками функцій щодо здійснення валютного контролю згідно з цим Декретом та іншими актами валютного законодавства України.

Уповноважені банки здійснюють контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами через ці банки.

Центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, здійснює фінансовий контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами на території України.

Отже, уповноважений банк, здійснює контроль за валютними операціями, що провадяться резидентами і нерезидентами, контролюючий орган здійснює фінансовий контроль за цими операціями, а НБУ контролює виконання правил регулювання валютних операцій, забезпечує виконання банками функцій агента валютного контролю.

Однак, у порушення зазначених вимог чинного законодавства, позивачем не було надано уповноваженому банку доказів щодо виконання умов укладеного між ТОВ "Морган Феніче" та фірмою - нерезидентом "GHG Spolka" z.o.o (Польща) контракту №07052013 від 07.05.2013р. та надходження валютної виручки на рахунки позивача протягом 90 днів з дати митного оформлення продукції, що експортувалася протягом періоду з травня 2013 року по серпень 2014 року. Відповідні докази щодо проведення взаємозаліків однорідних вимог з нерезидентами були надані позивачем лише до суду, а не банку, що здійснював контроль за валютними операціями.

У зв'язку з цим уповноваженим банком - АТ "Укрсиббанк" згідно з п.5.9 Постанови Правління Національного банку України №136 від 24.03.199 року "Про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями" були надіслані до відповідача листи від 07.05.2014 року №22-3/17181, від 03.06.2014 року №22-3/19180, від 07.07.2014 року №22-3/21656, від 06.08.2014 року №22-3/24000, від 05.09.2014 року №22-3/31229, від 03.10.2014 року № 22-3/33737 щодо порушень позивачем строків зарахування валютної виручки (т.14 а.с.159-169).

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення інструментів впливу на грошово-кредитний ринок» від 06.11.2012 року №5480-VI внесено зміни до статей 25 та 44 Закону України «Про Національний банк України», згідно з якими НБУ наділяється правом запроваджувати вимоги щодо обов'язкового продажу частини надходжень в іноземній валюті, а також, встановлювати порядок проведення обов'язкового продажу та розміру надходжень в іноземній валюті, що підлягають обов'язковому продажу.

Пунктами 1та 2 Постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 14.05.2013 № 163, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 травня 2013 р. за № 718/23250, пунктами 1 та 2 Постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 14.11.2013 № 453, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 15 листопада 2013 р. за № 1951/24483, та пунктами 1 та 2 Постанови Правління Національного банку України "Про зміну строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів і запровадження обов'язкового продажу надходжень в іноземній валюті" від 12.05.2014 № 270, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 14 травня 2014 р. за № 496/25273 визначено строк щодо зарахування виручки резидентів в іноземній валюті на їх валютні рахунки в уповноважених банках у 90 календарних днів з дати митного оформлення продукції, що експортується, а в разі експорту робіт (послуг) - з моменту підписання акта або іншого документа, що засвідчує виконання робіт, надання послуг, а також встановлена вимога щодо обов'язкового продажу на міжбанківському валютному ринку України надходжень в іноземній валюті.

В листах НБУ від 01.11.2013 р. № 28-310/20603 та від 04.06.2014 р. № 28- 310/28125 "Про проведення заліку зустрічних однорідних вимог при здійсненні експортної операції резидента" зазначено, що проведення заліку зустрічних однорідних вимог на суму валютної виручки, яка не надходитиме на рахунок клієнта за експортним контрактом не є можливим, оскільки, призведе до порушення вимог законодавства України.

Оскільки в період виконання експортних операцій укладено угоду про відступлення права вимоги боргу між резидентом та іншим нерезидентом, з яким резидентом не здійснено розрахунок по імпортній операції, і як наслідок, право кредитора переходить до іншого нерезидента, та відповідно валютна виручка не надійде власнику експортованої продукції, то такі дії позивача порушують законодавчо встановлену систему валютного контролю за експортно-імпортними операціями резидентів у зовнішньоекономічної сфері.

Крім того, Постановою Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на валютному ринку України" від 20.08.2014 №515 та Постановою Правління Національного банку України "Про врегулювання ситуації на грошово-кредитному та валютному ринках України" від 01.12.2014 №758 в період з 29.08.2014 по 03.03.2015 встановлено заборону щодо зарахування зустрічних однорідних вимог по експортним контрактам зовнішньоекономічної діяльності.

Суд правильно вказав, що спосіб розрахунку за експортними контрактами, обраний позивачем і нерезидентом "GHG Spolka" z.o.o (Польща), суперечить спеціальному законодавству України, що регламентує порядок розрахунків за зовнішньоекономічними операціями.

Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю «Морган Феніче» не було надано до уповноваженого банку - АТ "Укрсиббанк" доказів проведення взаємозаліків з контрагентом у встановлений чинним законодавством 90 дений термін з дня проведення експортних операцій протягом періоду з травня 2013 року по серпень 2014 року. У зв'язку з цим банк був позбавлений можливості відповідно до Інструкції про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями, затвердженою Постановою Правління Національного банку України від 24.03.1999 № 136 та зареєстрованою у Міністерстві юстиції України 28 травня 1999 р. за № 338/3631 дослідити вказані документи та перевірити наявність законних підстав для зняття з контролю зазначеного експортного контракту на підставі належним чином оформлених документів про припинення зобов'язань за зовнішньоекономічними договорами шляхом зарахування.

Викладене свідчить, що позивач своїми діями порушив вимоги ст.1 Закону №185/94 та допустив ненадходження валютної виручки за експортовану продукцію на суму 3937925,96 Євро при виконанні умов контракту №07052013 від 07.05.2013 з фірмою - нерезидентом "GHG Spolka" z.o.o (Польща), а тому прийняте відповідачем податкове повідомлення - рішення №0000212200 від 03.03.2015 року про нарахування суми грошового зобовязання за порушення термінів розрахунків у сфері ЗЕД в сумі 23678173,80 грн. є правомірним.

Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції та не впливають на правильність прийнятого рішення, яке постановлене із дотриманням судом норм матеріального та процесуального права, підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "МОРГАН ФЕНІЧЕ" залишити без задоволення, а постанову Рівненського окружного адміністративного суду від "03" липня 2015 р. без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя Л.О. Зарудяна

судді: Т.В. Іваненко

ОСОБА_2

Повний текст cудового рішення виготовлено "03" грудня 2015 р.

Роздруковано та надіслано:р.л.п.

1- в справу:

2 - позивачу: Товариство з обмеженою відповідальністю "МОРГАН ФЕНІЧЕ" вул.Індустріальна,12,смт.Квасилів,Рівненський район, Рівненська область,35350

3- відповідачу: Державна податкова інспекція у Рівненському районі Головного управління ДФС у Рівненській області вул.Відінська,8,м.Рівне,33023

- ,