Ухвала суду № 54052062, 25.11.2015, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 листопада 2015 р.м.ОдесаСправа № 821/2092/15-а

Категорія: 8.3.4 Головуючий в 1 інстанції: Хом'якова В.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Осіпова Ю.В.,

суддів Золотнікова О.С., Скрипченка В.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області на постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року по справі за адміністративним позовом Приватного підприємства «Поліекспо» до Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області та Управління Державної казначейської служби України у м.Херсоні про стягнення заборгованості по бюджетному відшкодуванню, -

В С Т А Н О В И В:

09.07.2015 р. ПП «Поліекспо» звернулося до Херсонського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до ДПІ у м. Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області, Управління Державної казначейської служби України у м. Херсоні, в якому просило стягнути на користь підприємства заборгованість бюджету з відшкодування ПДВ за травень, серпень, вересень, жовтень 2014 року у загальному розмірі 4 172 079 грн. та пеню у розмірі 983 701 грн.

В подальшому, т.б. 05.08.2015р. ПП «Поліекспо» свої позовні вимоги змінило та просило стягнути з державного бюджету заборгованість з відшкодування ПДВ за травень 2014р. у розмірі 60 346 грн. та пеню за період з 28.08.2013р. по 30.07.2015р. у розмірі 221974 грн.

Постановою Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року адміністративний позов ПП «Поліекспо» задоволено частково. Стягнуто з Державного бюджету з відшкодування ПДВ в сумі 60 346 грн. за декларацією з ПДВ за травень 2014р. та пеню за несвоєчасне відшкодування податку на додану вартість в сумі 788263 грн. 67 коп. В стягненні решти пені в сумі 191390,33 грн. відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою суду 1-ї інстанції, в.о. начальника ДПІ у м.Херсоні ГУ ДФС у Херсонській області 31.08.2015р. подав апеляційну скаргу (на 1-му арк.), в якій зазначив, що судом, при винесенні оскаржуваної постанови порушено норми матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13.08.2015р. та прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.

Згідно приписів п.п.1,2 ч.1 ст.197 КАС України, суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі: відсутності клопотань від усіх осіб, які беруть участь у справі, про розгляд справи за їх участю та/або неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, сповіщених належним чином про дату, час і місце судового розгляду.

Заслухавши суддю - доповідача, та перевіривши матеріали справи і доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність належних підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини справи.

Позивач - ПП «Поліекспо» надавало до ДПІ у м.Херсоні декларації по ПДВ із заявленими сумами бюджетного відшкодування ПДВ на рахунок платника в банку за травень, серпень, вересень, жовтень 2014р., до яких подало відповідні заяви про повернення сум бюджетного відшкодування. Так, за декларацією травня 2014р. було заявлено до відшкодування 60 346 грн. податку, за декларацією серпня 2014р. - 416 667 грн.; за вересень 2014р. - 416 667 грн.; за жовтень 2014р. - 3 278 399 грн.

Документальні позапланові виїзні перевірки правомірності нарахування позивачем бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку проведені Державною податковою інспекцією і, згідно довідки від 15.07.2014р. №414/21-03-15-02/19236745, не встановлено порушень при відображенні ПП «Поліекспо» бюджетного відшкодування за декларацією травня 2014р. Аналогічні довідки підтвердили і правомірність заявлених до бюджетного відшкодування сум податку: за серпень 2014р. довідка від 08.10.2014р. №661/21-03-15-02/19236745; за вересень 2014р. довідка від 30.10.2014р. за №761/21-03-15-02/19236745; за жовтень 2014р. довідка від 03.12.2014р. за №837/21-03-15-02/19236745.

Однак, не зважаючи на довідки, складені за результатами проведених ДПІ у м. Херсоні перевірок, які підтверджують відсутність встановлених порушень щодо формування відшкодування ПДВ на рахунок платника податку, та отримані листи ДПІ з підтвердженням обліку переплат ПДВ, висновки із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з бюджету, податковою інспекцією не було подано органу Державної казначейської служби протягом 5-ти днів після закінчення перевірок.

30.07.2015р. ГУ Державної казначейської служби у м.Херсоні було перераховано на банківський рахунок позивача відшкодування по ПДВ, в тому числі по деклараціям за серпень, вересень, жовтень 2014р., т.б. залишилась невідшкодованою сума ПДВ по декларації за травень 2014р. - 60346 грн., яку позивач і просить стягнути в примусовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути й пеню, яка передбачена п.200.23 ст.200 ПКУ, загальний розмір якої складає 979 654 грн. (пеня нарахована станом на 30.07.15р. по деклараціях за травень, серпень, вересень, жовтень 2014р.).

Не дочекавшись добровільного відшкодування бюджетної заборгованості, позивач був змушений звернутися до суду із даним позовом.

Вирішуючи справу по суті та частково задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з часткової обґрунтованості та доведеності позовних вимог та, відповідно з неправомірної бездіяльності відповідача.

Колегія суддів апеляційного суду, уважно дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, цілком погоджується з такими висновками суду 1-ї інстанції і вважає їх обгрунтованими, з огляду на наступне.

Згідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах та у спосіб визначений Конституцією та законами України.

А згідно із ст.67 Конституції України, кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Згідно пп.14.1.18 п.14.1 ст.14 ПК України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків врегульовано статтею 200 ПК України.

Відповідно до положень п.200.7,200.10 цієї статті, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. Протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Згідно з п.200.11 ПК цієї ж статті, за наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки.

Перелік достатніх підстав, які надають право податковим органам на позапланову виїзну документальну перевірку платника податку на додану вартість для визначення достовірності нарахування бюджетного відшкодування податку, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Як видно з приписів п.200.12,200.13 ст.200 ПК України, орган державної податкової служби зобов'язаний у 15-денний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. На підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом 5-ти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

У справі, що розглядається, судами обох інстанцій встановлено, що ДПІ за результатами перевірок фактично визнала право ПП «Поліекспо» на отримання бюджетного відшкодування ПДВ за спірні періоди, підтвердила достовірність розрахунку заявленої до відшкодування суми, проте, не подала у визначений законодавством строк до органу Державного казначейства України відповідний висновок із зазначенням конкретної суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. І тільки 30.07.2015р. на рахунок позивача були перераховані суми бюджетного відшкодування за серпень-жовтень 2014 року, хоча терміни відшкодування ПДВ були наступні: 25.07.2014р. - за декларацією травня 2014 року, 20.10.2014р. - по декларації за серпень 2014 року, 11.11.2014р. - по декларації за вересень 2014 року, 15.12.2014р. - по декларації за жовтень 2014 року.

Як слідує зі змісту вимог п.200.23 ст.200 ПК України, суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120% облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Таким чином, на підставі аналізу зазначених норм ПКУ суд 1-ї інстанції і дійшов правильного правового висновку.

Так, у разі виконання платником податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування, передбачених п.п.200.7,200.8 ст.200 ПКУ вимог, та підтвердження достовірності нарахування такого відшкодування органом державної податкової служби за результатами проведення камеральної чи документальної позапланової виїзної перевірки, цей орган зобов'язаний у 15-денний строк після закінчення перевірки подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету. Протягом 5-ти операційних днів після отримання зазначеного висновку орган Державного казначейства України повинен видати платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку.

Відповідно до п.200.17 ст.200 ПК України, джерелом сплати бюджетного відшкодування (у т.ч. заборгованості бюджету) є доходи Державного бюджету України.

На суми податку, не відшкодовані протягом визначених ст.200 ПКУ строків, які вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування ПДВ, нараховується пеня на рівні 120 % облікової ставки НБУ, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення (п.200.23 ст.200 ПКУ). Неподання органом Державної податкової служби після закінчення перевірки до органу Державного казначейства України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету, та непогашення у зв'язку з цим заборгованості бюджету з ПДВ, не позбавляє платника податку права пред'явити вимоги про стягнення зазначеної пені.

Згідно із приписами ч.1 ст.25 Бюджетного кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

А у відповідності до пп.6 п.16 «Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів» (затв. Постановою КМУ від 03.08.2011р. №845), органи державного казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку.

Отже, враховуючи, що довідкою ДПІ у м. Херсоні №414/21-03-15-02/19236745 від 15.07.2014р. підтверджено обґрунтованість відшкодування ПП «Поліекспо» за декларацією травня 2014 року в сумі 60346 грн., то відповідно, позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету даної суми бюджетного відшкодування ПДВ дійсно підлягають задоволенню, що, в свою чергу, цілком обґрунтовано і було встановлено судом 1-ї інстанції.

Що ж стосується інших вимог щодо стягнення пені у відповідності до п.200.23 ст.200 ПКУ, то судова колегія, як і суд 1-ї інстанції, вважає, що позивачем правильно визначений період нарахування пені, але застосовано не вірні облікові ставки НБУ за період нарахування пені.

Так, пеня розрахована за всі періоди починаючи з 26.07.2014р. по 30.07.2015р. на рівні 30 % облікової ставки НБУ, хоча такий розмір ставки був встановлений тільки з 04.03.2015р., а до цього періоду ставка була значно меншою. З 17.07.2014р. облікова ставка НБУ становила 12,5 %, а з 13.11.2014р. 14 %, з 06.02.2015р. 19,5 %. Цю обставину позивач не врахував при здійсненні розрахунку пені. Строк нарахування пені необхідно розділити на декілька періодів, виходячи з різних діючих ставок НБУ. Пеня обчислюється за формулою: сума пені = сума несвоєчасно відшкодованого ПДВ х облікову ставку НБУ х 120% х кількість днів прострочки бюджетного відшкодування : 365днів.

Так, за прострочку перерахування бюджетного відшкодування за декларацією травня 2014 року боржник має сплатити пеню в сумі 14963 грн. (16 днів), за прострочку бюджетного відшкодування за декларацією серпня 2014 року - 88417 грн. 87 коп. пені, за декларацією вересня 2014 року 69980 грн. 75 коп. пені, за декларацією жовтня 2014 року 614901 грн. 91 коп. пені. Таким чином, загальна сума пені становить 788 263 грн. 67 коп.

Отже, з огляду на викладене, судова колегія вважає, що суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог в сумі 848 609 грн. 67 коп. (з яких, 60346 грн. боргу, 788263 грн. 67 коп. - пеня).

До того ж, ще слід зазначити й про те, що відповідно до приписів ст.ст.11,71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд, згідно ст.86 цього ж Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

А відповідно до ч.2 ст.71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належної правової оцінки. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на припущеннях та невірному трактуванні норм матеріального права.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.198 КАС України, суд апеляційної інстанції за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Отже, за таких обставин, колегія суддів апеляційного суду, діючи виключно в межах доводів апеляційної скарги, відповідно до ст.200 КАС України, залишає цю апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржувану постанову окружного суду - без змін.

Керуючись ст.ст.195,197,198,200,205,206,254 КАС України, апеляційний суд,

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Херсоні Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області - залишити без задоволення, а постанову Херсонського окружного адміністративного суду від 13 серпня 2015 року без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через пять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Головуючий: Ю.В. Осіпов

Судді: О.С. Золотніков

ОСОБА_1