Ухвала суду № 54051785, 01.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: № 810/3556/15 Головуючий у 1-й інстанції: Панченко Н.Д. Суддя-доповідач: Федотов І.В.

У Х В А Л А

Іменем України

01 грудня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого - судді Федотова І.В.,

суддів: Ісаєнко Ю.А. та Оксененка О.М.,

за участю секретаря Полякової А.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду, апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» до Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Товариство з обмеженою відповідальністю «ФМ С Є Десна» (далі ТОВ «ФМ С Є Десна» або позивач) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Бориспільської об?єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (далі Бориспільська ОДПІ або відповідач) про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 02.02.2015 №0001691510 та №0001761510.

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року позовні вимоги задоволено .

Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, у зв'язку із порушенням судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, які з'явились в судове засідання, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.1 ч.1 ст.198, ч.1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як встановлено судом першої інстанції та свідчать матеріали справи, Товариство з обмеженою відповідальністю, ідентифікаційний код 32782265, місцезнаходження: 08330, Київська область, Бориспільський район, с. Дударків, вул. Леніна, буд. 2/1, зареєстроване 18.03.2004 року як юридична особа. Позивач взятий на податковий облік 11.01.2006. Станом на момент проведення перевірки перебував на податковому обліку у Бориспільській ОДПІ за №3072-04.

Як вбачається із матеріалів справи, 17.11.2014 ТОВ «ФМ С Є Десна» подало до Бориспільської ОДПІ податкову декларацію з податку на додану вартість за жовтень 2014 року, у рядку 23.2 якої заявило до бюджетного відшкодування у рахунок зменшення податкових зобов'язань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів суму від'ємного значення з ПДВ у розмірі 8343203,00 грн. (т.1, а.с. 26-31).

У період з 23.12.2014 по 12.01.2015 посадовою особою Бориспільської ОДПІ на підставі підпункту 78.1.8 пункту 78.1 статті 78 та пункту 200.11 статті 200 Податкового кодексу України проведено документальну позапланову виїзну перевірку правомірності нарахування ТОВ «ФМ С Є Десна» бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів за жовтень 2014 року.

Результати перевірки оформлені актом від 17.01.2015 №2/10/10-04-15-20/32782265 (далі - акт перевірки) (т.1, а.с. 14-22).

Проведеною перевіркою встановлено порушення позивачем пункту 200.4, 200.6 статті 200 Податкового кодексу України, що призвело до заниження суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів: за грудень 2013 року на суму 836099,00 грн., за січень 2014 року на суму 1301958,00 грн., за лютий 2014 року на суму 41741,00 грн., за березень 2014 року на суму 1185167,00 грн., за квітень 2014 року на суму 700516,00 грн., за червень 2014 року на суму 401886,00 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094,00 грн. та за вересень 2014 року на суму 1755608,00 грн.

Крім того, податковий орган дійшов висновку про завищення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з податку на додану вартість наступних звітних (податкових) періодів, задекларованої у декларації з ПДВ за жовтень 2014 року у розмірі 8056465,00 грн.

Суть виявлених порушень полягає у тому, що позивачем не було вчасно заявлено до бюджетного відшкодування суму від'ємного значення з податку на додану вартість у деклараціях з ПДВ поданих у період з грудня 2013 року по вересень 2014 року.

Податковий орган вважає, що право на бюджетне відшкодування ПДВ у платника податку зберігається лише в межах одного податкового періоду, що є наступним за періодом, в якому у платника податку виникло від'ємне значення.

Тобто, якщо право на бюджетне відшкодування виникло у листопаді 2013 року, то платник податку зобов'язаний відобразити відповідні суми у рядку 23.1 або 23.2 декларації з ПДВ за грудень 2013 року.

Водночас, якщо платник податку таким правом не скористався, вважається, що ним прийнято рішення про відмову від такого відшкодування.

На підставі акта перевірки Бориспільською ОДПІ прийнято податкові повідомлення-рішення від 02.02.2015:

- №0001691510, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобовязань наступних періодів) з податку на додану вартість у розмірі 8056465,00 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію (штраф) у розмірі 2014116,25 грн.

- №0001761510, яким позивачу збільшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2013 року на суму 836099,00 грн., за січень 2014 року на суму 1301958,00 грн., за лютий 2014 року на суму 41741,00 грн., за березень 2014 року на суму 1185167,00 грн., за квітень 2014 року на суму 700516,00 грн., за червень 2014 року на суму 401886,00 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094 грн., за липень 2014 року на суму 780396,00 грн., за серпень 2014 року на суму 1053094,00 грн., за вересень 2014 року на суму 1755608,00 грн.

Не погоджуючись із вказаними податковими повідомленнями-рішеннями позивач скористався своїм правом оскаржити їх у судовому порядку, звернувшись із даним позовом до суду.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої станції виходи в з наступних мотивів, з чим погоджується і колегія суддів.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається із матеріалів справи, ТОВ «ФМ С Є Десна» в податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року в рядку 23.2 «сума що підлягає бюджетному відшкодуванню у зменшення податкових зобовязань з ПДВ наступних звітних (податкових) періодів» зазначило суму ПДВ у розмірі 8343203,00 грн.

Загальну суму від'ємного значення з ПДВ, вказаного у рядку 23.2 декларації з ПДВ за жовтень 2014 року позивачем сформовано за рахунок включення залишків від'ємного значення попередніх податкових періодів.

З додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за жовтень 2014 року вбачається, що ТОВ «ФМ С Є Десна» в залишку від'ємного значення попереднього звітного періоду, за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду (рядок 22 декларації звітного (податкового) періоду) визначено суми залишку від'ємного значення: за листопад 2013 року 819829,00 грн., за грудень 2013 року 1301958,00 грн., за січень 2014 року 41741,00 грн., за лютий 2014 року 1185167,00 грн., за березень 2014 року - 716786,00 грн., за травень 2014 року 401886,00 грн., за червень 2014 року 780396,00 грн., за липень 2014 року 1053094,00 грн., за серпень 2014 року 1755608,00 грн., за вересень 2014 року 286738,00 грн., - всього 8343203,00 грн.

Поряд з цим, відповідачем та свідком - особою, що здійснювала перевірку, повідомлено суд першої інстанції, що реальність господарських операцій ТОВ «ФМ С Є Десна», за наслідками яких було сформовано податковий кредит, податковим органом як у ході перевірки та під час розгляду справи під сумнів не ставилась.

Крім того, відповідачем також не заперечується правильність здійснення математичного розрахунку заявленої суми та наявність у позивача усіх документів первинного та бухгалтерського обліку на її підтвердження.

Зазначені вище обставини також підтверджені представником відповідача і під час апеляційного розгляду справи.

Водночас, проаналізувавши зміст правових норм викладених у пп. 200.1, 200.2, пункту 200.4, 200.6, 200.7 ст. 200 Податкового кодексу України, Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого наказом Міндоходів від 13.11.2013 №678, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 грудня 2013 р за №2094/24626, суд першої інстанції вірно зазначив, що платник податку у випадку, якщо сума податку на додану вартість має від'ємне значення, приймає рішення або про віднесення цієї суми до бюджетного відшкодування, або про включення суми від'ємного значення з ПДВ до податкового кредиту наступного періоду. При цьому, зазначене рішення платника податку відображається останнім у відповідній податковій декларації.

Водночас, платник податку, який не заявив до бюджетного відшкодування від'ємне значення, залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів включає до складу податкового кредиту наступного податкового періоду шляхом відображення в рядку 24 податкової декларації без обмежень певними строками давності і не втрачає право заявити таке від'ємне значення до бюджетного відшкодування у періоді, в якому виникнуть умови (сплата суми у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг)).

З огляду на наведене, колегія суддів підтримує висновок суду першої інстанції, що чинне на момент виникнення спірних правовідносин законодавство не обмежувало право платника податку заявити до повернення суму бюджетного відшкодування часовими межами певного податкового періоду, та не ставить право платника податку на отримання податкової вигоди в залежність від того, в якому звітному податковому періоді у платника виникло право на податковий кредит у розмірі суми бюджетної заборгованості.

Таким чином, оскільки облік бюджетного відшкодування ПДВ має накопичувальний характер, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що позивач мав право включити до суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість у декларації за жовтень 2014 року залишки від'ємного значення ПДВ попередніх податкових періодів, у тому числі за період з листопада 2013 року по вересень 2014 року, у зв'язку з чим оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та підлягають скасуванню.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення суду.

За таких обставин, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та постановив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, судова колегія залишає його без змін.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що апелянтом - Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області не сплачено судовий збір за подання апеляційної скарги на Київського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2015 року.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 13 листопада 2015 року було відстрочено сплату судового збору за подання апеляційної скарги до ухвалення судового рішення за результатами розгляду апеляційної скарги.

Частиною 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» визначено, що за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду сплачується 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Згідно п.3 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», в редакції чинній на момент подання адміністративного позову, за подання до адміністративного суду адміністративного позову майнового характеру ставка судового збору складає 2 відсотки розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати; ч.3 ст.4 цього ж Закону передбачено, що під час подання адміністративного позову майнового характеру сплачується 10 відсотків розміру ставки судового збору. Решта суми судового збору стягується з позивача або відповідача пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимоги.

Мінімальна заробітна плата на 2015 рік в Україні вcтановлена Закoном України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» в розмірі 1 218,00 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, загальний розмір судових витрат у вигляді сплати судового збору, понесених позивачем за подання до суду адміністративного позову майнового характеру, складає 487 грн 20 коп, що підтверджується наявним в матеріалах справи платіжним дорученням № 476 від 06 серпня 2015 року.

Вказана сума сплати судового збору складає десять відсотків від загальної суми сплати судового збору, загальна сума сплати судового збору - 4 872,00 грн (1 218,00 х 4).

З врахуванням наведеного та у відповідності вимог вищевказаних норм законів, суд вважає за необхідне стягнути з Бориспільською об'єднаною державною податковою інспекцію Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області на користь Державного бюджету України судовий збір в розмірі 5 359, 20 грн (4 872,00 х 110%).

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 вересня 2015 року - без змін.

Стягнути з Бориспільської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області (вул. Котляревського,2, м.Бориспіль код ЄДРПОУ 39466731) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - УДКСУ у Печерському районі м.Києва, код 38004897, банк отримувача - ГУ ДКСУ у м.Києві, код банку 820019, р/р 31211206781007, код класифікації 22030001) судовий збір за подання апеляційної скарги до адміністративного суду в розмірі 5 359 (п'ять тисяч триста п'ятдесят дев'ять) грн. 20 (двадцять) коп.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня її складання в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Судді:

Повний текст ухвали виготовлено 03.12.2015 року.

.

Головуючий суддя Федотов І.В.

Судді: Ісаєнко Ю.А.

Оксененко О.М.