Ухвала суду № 54051745, 03.12.2015, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 826/8552/15

Суддя доповідач Файдюк В.В.

У Х В А Л А

03 грудня 2015 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Файдюк В.В., перевіривши апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішення, стягнення коштів, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішення, стягнення коштів – задоволено.

На вказану постанову суду відповідачем подано апеляційну скаргу.

Перевіривши вказану апеляційну скаргу, вважаю, що вона не може бути прийнята до провадження та підлягає залишенню без руху, оскільки не відповідає вимогам статті 187 Кодексу адміністративного судочинства України з наступних підстав:

- до апеляційної скарги не додано документ про сплату апелянтом судового збору або клопотання про звільнення від такої сплати.

Окремі рішення, прийняті суб'єктом владних повноважень, можуть породжувати підстави для змін майнового стану фізичної чи юридичної особи.

Зокрема, реалізація таких рішень може призводити до зменшення або збільшення майна особи. Відповідно оскарження такого рішення спрямоване на захист порушеного права у публічно-правових відносинах з метою збереження належного особі майна.

Зі змісту рішення Європейського суду з прав людини від 14 жовтня 2010 року у справі «Щокін проти України» вбачається, що збільшення податковим органом зобов'язань особи з податку є втручанням до його майнових прав.

Отже, за практикою Європейського суду з прав людини вимога про визнання протиправним рішення суб'єкта владних повноважень, яке впливає на склад майна позивача, у тому числі шляхом безпідставного стягнення податків, зборів, штрафних санкцій тощо, є майновою.

З огляду на викладене адміністративними позовами майнового характеру є вимоги щодо протиправності рішень про визначення грошових зобов'язань платників податків, про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, про стягнення адміністративно-господарських та інших штрафних санкцій тощо.

Таким чином, звернена до суду вимога про скасування податкового повідомлення-рішення є майновою, а вимога про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо неподання до органу Державної казначейської служби висновку із зазначенням суми податку на додану вартість - немайновою.

Зазначена позиція також підтримана Вищим адміністративним судом України в листі від 18 січня 2012 року.

Враховуючи зазначене, даний адміністративний спір є майновим, а тому при визначенні розміру судового збору за подачу даної апеляційної скарги, необхідно використовувати ставки збору, що вимагаються до сплати з позову майнового характеру.

Відповідно до приписів ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції, чинній на момент подання позову) за подання до суду позовної заяви майнового характеру необхідно сплатити судовий збір у розмірі 2 відсотків розміру майнових вимог, але не менше 1,5 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 4 розмірів мінімальної заробітної плати (за подання апеляційної скарги на рішення суду - 50 відсотків ставки, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги, а у разі подання позовної заяви майнового характеру - 50 відсотків ставки, обчисленої виходячи з оспорюваної суми).

Разом з тим, ч. 2 статті 4 Закону України «Про судовий збір» (у редакції згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року), ставка судового збору за подання до адміністративного суду апеляційної скарги на рішення суду дорівнює 110 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Ставки судового збору обраховуються, виходячи із мінімальної заробітної плати у розмірі 1 218,00 грн., який встановлений станом на 01 січня 2015 року.

Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону України «Про судовий збір», за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.

Судовий збір при поданні апеляційної скарги на постанову суду з 01 вересня 2015 року підлягає сплаті апелянтом, з урахуванням об’єднання у позовній заяві вимог майнового та немайнового характеру.

Відтак, (4872,00 грн. + 73,08 грн.)* 110%=5 439,59 грн.

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору до Київського апеляційного адміністративного суду: Отримувач коштів - УДКСУ у Печерському р-ні, Код отримувача (код за ЄДРПОУ) – 38004897, Банк отримувача - ГУДКCУ у м. Києві, Код банку отримувача (МФО) – 820019, Рахунок отримувача – 31211206781007, Код класифікації доходів бюджету – 22030001.

Водночас, в апеляційній скарзі апелянт просить звільнити його від сплати судового збору через відсутність відповідного фінансування, проте не додає жодних доказів на підтвердження наведених обставин.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про судовий збір», судовий збір - збір, що справляється на всій території України за подання заяв, скарг до суду, за видачу судами документів, а також у разі ухвалення окремих судових рішень, передбачених цим Законом. Судовий збір включається до складу судових витрат.

Відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір», враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Згідно ч. 1 статті 88 КАС України, суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 23 січня 2015 року «Про практику застосування адміністративними судами положень Закону України «Про судовий збір», як зазначає у своїх рішеннях Вищий адміністративний суд України, обмежене фінансування бюджетної установи не є підставою для її звільнення від сплати судового збору, не є вказані аргументи і підставою для відстрочення його сплати (ухвали Вищого адміністративного суду України від 20 січня 2014 року № 36722122, від 15 квітня 2014 року № 38331796, від 29 липня 2014 року № 39942890).

Аналіз такого врегулювання та судової практики дає підстави зробити висновок про те, що визначення майнового стану сторони є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень майнового стану сторони. Якщо залежно від рівня майнового стану сторона позбавлена можливості сплатити судовий збір, то такі обставини є підставою на відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення сторони від сплати. Таке ж право мають і бюджетні установи. Водночас, якщо ці бюджетні установи діють як суб’єкти владних повноважень, то обмежене фінансування такої установи не є підставою для відстрочення та розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати.

Крім того, звільнення окремих суб’єктів владних повноважень від сплати судового збору у зв’язку із внесенням змін до Закону України «Про судовий збір» згідно із Законом України від 22 травня 2015 року № 484-VIII, який набрав чинності з 01 вересня 2015 року, не відповідає п. 2 ч. 3 ст. 129 Конституції України, згідно з яким основними засадами судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відображено також у п. 3 ч. 1 ст. 7 КАС України, оскільки таке звільнення може розцінюватися, як надання окремим учасникам судового процесу процесуальних переваг перед іншими. Саме з цим законодавець пов’язує закріплення на законодавчому рівні обов’язку сплати судового збору для суб’єктів владних повноважень та виключення їх з переліку осіб, які звільнені від сплати судового збору.

Суд апеляційної інстанції не вбачає підстав для задоволення клопотання Київської міської митниці Державної фіскальної служби України про звільнення від сплати судового збору.

З наведеного вбачається, що апелянтом не дотримано вимог Закону України «Про судовий збір».

Згідно ч. 3 ст. 189 КАС України, до апеляційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених ст.187 КАС України, застосовуються правила ст. 108 цього Кодексу, тому суддя, встановивши, що апеляційну скаргу подано без додержання вимог, встановлених КАС України, постановляє ухвалу про залишення апеляційної скарги без руху, у якій зазначаються недоліки апеляційної скарги, спосіб їх усунення і встановлюється строк, достатній для усунення недоліків.

Таким чином, апелянту необхідно усунути недоліки, зазначені в даній ухвалі, а саме додати документ про сплату судового збору в розмірі 5 439,59 грн., що дорівнює сумі встановленій законодавством на день подання апеляційної скарги.

Оскільки вищевказані обставини перешкоджають прийняттю апеляційних скарг до провадження суду апеляційної інстанції, у відповідності із ст.ст. 187, 108 КАС України, апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту надається строк для усунення недоліків.

Керуючись ст.ст. 108, 187, 189 КАС України,

У Х В А Л И В :

У задоволенні клопотання Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві про звільнення від сплати судового збору відмовити.

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 вересня 2015 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Аскоп-Україна" до скаргу Державної податкової інспекції у Дніпровському районі ГУ ДФС у м. Києві, Головного управління Державної казначейської служби України у місті Києві про визнання протиправною бездіяльності, визнання протиправними та скасування рішення, стягнення коштів – залишити без руху та надати апелянту строк 20-денний строк з моменту отримання ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для усунення недоліків.

В разі невиконання вимог суду до строку встановленого судом апеляційна скарга буде визнана неподаною та повернута апелянту.

Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 КАС України та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтею 212 КАС України.

Суддя Файдюк В.В.