Постанова № 54051564, 01.12.2015, Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

01 грудня 2015 рокусправа № 398/3403/15-а

Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді:Семененка Я.В.

суддів: Добродняк І.Ю ОСОБА_1

за участю секретаря судового засідання:Шелепової Ю.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу ОСОБА_2

на постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року у справі №398/3403/15-а за позовом ОСОБА_2 до Олександрійської міської ради, за участю третьої особи Олександрійського управління Державної казначейської служби України Кіровоградської області про визнання бездіяльності протиправною та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

визнати бездіяльність Олександрійської міської ради, яка полягає в недотриманні обовязку оприлюднити проекти рішень Олександрійської міської ради від 22.05.2015 року, а саме: №1666 «Про розмір сплати за сервітутне користування земельною ділянкою по вул. Шевченка (біля житлового будинку №61)»; №1668 «Про включення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2015 році»; №1674 «Про продовження терміну укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок по вул. 6-го Грудня, 140 б та вул. Куйбишева, 100»; №1680 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.08.2014 року №1397 «Про припинення комунального підприємства «Книжковий світ» шляхом приєднання до комунального підприємства «Світоч-книга»; №1681 «Про створення комунального підприємства «Теплоенергетик» - протиправною;

скасувати рішення Олександрійської міської ради від 22.05.2015 року №1666, 1668, 1674, 1680, 1681.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на порушення відповідачем вимог ст.15 Закону України «Про доступ до публічної інформації», що призвело до порушення прав позивача, як громадянина України на доступ до публічної інформації.

Постановою Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року у задоволенні позовних вимог ОСОБА_2 відмовлено. Постанова суду мотивована тим, що оскаржені рішення міської ради породжують правові наслідки, права та обовязки лише для конкретних субєктів господарювання, яким вони адресовані, у звязку з чим такими рішеннями не можуть бути порушенні права позивача. Крім цього, суд вказав на те, що позивач є депутатом міської ради, у звязку з чим мав повноваження та можливість звернутися до відповідача з вимогою зняти проекти даних рішень з розгляду, у звязку з недотримання вимог Закону щодо їх оприлюднення.

Не погодившись з постановою суду, ОСОБА_2 звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі. Апеляційна скарга фактично обґрунтована доводами, які зазначені у позові. Заявник апеляційної скарги вказує на те, що суд першої

інстанції необґрунтовано відмовив у задоволенні позову, оскільки встановлені судом обставини справи свідчать про порушення відповідачем імперативних норм права, зокрема, вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації» щодо обовязкового оприлюднення проектів рішень.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, правову оцінку досліджених судом доказів по справі, в межах доводів апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 22.05.2015 року Олександрійська міська рада прийняла рішення №1666 «Про розмір сплати за сервітутне користування земельною ділянкою по вул. Шевченка (біля житлового будинку №61)»; №1668 «Про включення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2015 році»; №1674 «Про продовження терміну укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок по вул. 6-го Грудня, 140 б та вул. Куйбишева, 100»; №1680 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.08.2014 року №1397 «Про припинення комунального підприємства «Книжковий світ» шляхом приєднання до комунального підприємства «Світоч-книга»; №1681 «Про створення комунального підприємства «Теплоенергетик» (а.с.9-13).

Встановлені обставини також свідчать про те, що проекти рішень №1666, №1668, №1674 від 22.05.2015р. відповідачем на офіційному веб-сайті Олександрійської міської ради не були опубліковані, проект рішення №1681 від 22.05.2015р. оприлюднено 21.05.2015р., проект рішення №1680 оприлюднено 20.05.2015р.

Вказані обставини відповідачем не заперечувались як під час розгляду справи у суді першої інстанції так і під час розгляду справи судом апеляційної інстанції. Таким чином, вказані обставини, приймаючи до уваги приписи ч.3 ст.72 КАС України, суд апеляційної інстанції вважає доведеними.

Відповідно до ст.5 Закону України «Про доступ до публічної інформації», доступ до інформації забезпечується шляхом, систематичного та оперативного оприлюднення інформації: в офіційних друкованих виданнях; на офіційних веб-сайтах в мережі Інтернет; на інформаційних стендах; будь-яким іншим способом; а також надання інформації за запитами на інформацію.

Частиною 3 статті 15 Закону України «Про доступ до публічної інформації» передбачено, що проекти нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування, розроблені відповідними розпорядниками, оприлюднюються ними не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Таким чином, законодавчо визначеною вимогою є обовязкове оприлюднення проектів нормативно-правових актів, рішень органів місцевого самоврядування не пізніш як за 20 робочих днів до дати їх розгляду з метою прийняття.

Оскільки, вказаних вимог Закону відповідачем дотримано не було, то суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення заявлених вимог в частині визнання протиправною бездіяльністю відповідача.

При цьому, колегія суддів вважає безпідставними висновки суду першої інстанції щодо відсутності підстав стверджувати про порушення прав позивача у спірних правовідносинах.

Так, позивачем обґрунтовувався позов порушенням відповідачем вимог Закону України «Про доступ до публічної інформації», нормами якого гарантовано право будь-якої особи мати доступ до публічної інформації, гарантії доступу до якої, зокрема, визначаються обовязком розпорядника оприлюднювати таку інформацію (ст.3 Закону). Таким чином, посилання суду першої інстанції на те, що оскаржені рішення міської ради породжують правові наслідки, права та обовязки лише для конкретних субєктів господарювання, яким вони адресовані, у звязку з чим такими рішеннями не можуть бути порушенні права позивача, є безпідставними.

Безпідставними є і висновки суду першої інстанції про те, що позивач є депутатом міської ради, у звязку з чим мав повноваження та можливість звернутися до відповідача з вимогою зняти проекти даних рішень з розгляду, у звязку з недотримання вимог Закону щодо їх оприлюднення. Той факт, що позивач є депутатом міської ради не свідчить про відсутність обставин щодо порушення його прав як громадянина на доступ до публічної інформації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявлених вимог в частині визнання протиправною бездіяльність Олександрійської міської ради, яка полягає в недотриманні обовязку оприлюднити проекти рішень Олександрійської міської ради від 22.05.2015 року, а саме: №1666 «Про розмір сплати за сервітутне користування земельною ділянкою по вул. Шевченка (біля житлового будинку №61)»; №1668 «Про включення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2015 році»; №1674 «Про продовження терміну укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок по вул. 6-го Грудня, 140 б та вул. Куйбишева, 100»; №1680 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.08.2014 року №1397 «Про припинення комунального підприємства «Книжковий світ» шляхом приєднання до комунального підприємства «Світоч-книга»; №1681 «Про створення комунального підприємства «Теплоенергетик».

В той же час, суд апеляційної інстанції вважає, що встановлені обставини справи, які свідчать про недотримання відповідачем вимог Закону в частині оприлюднення проектів рішень, не можуть бути підставою для скасування таких рішень.

Згідно статті 23 Закону України «Про доступ до публічної інформації», рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації можуть бути оскаржені до керівника розпорядника, вищого органу або суду. Запитувач має право оскаржити:

1) відмову в задоволенні запиту на інформацію;

2) відстрочку задоволення запиту на інформацію;

3) ненадання відповіді на запит на інформацію;

4) надання недостовірної або неповної інформації;

5) несвоєчасне надання інформації;

6) невиконання розпорядниками обов'язку оприлюднювати інформацію відповідно до статті 15 цього Закону;

7) інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Статтею 24 Закону визначена відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації. Так, відповідальність за порушення законодавства про доступ до публічної інформації несуть особи, винні у вчиненні таких порушень:

1) ненадання відповіді на запит;

2) ненадання інформації на запит;

3) безпідставна відмова у задоволенні запиту на інформацію;

4) неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону;

5) надання або оприлюднення недостовірної, неточної або неповної інформації;

6) несвоєчасне надання інформації;

7) необґрунтоване віднесення інформації до інформації з обмеженим доступом;

8) нездійснення реєстрації документів;

9) навмисне приховування або знищення інформації чи документів.

Таким чином, Законом України «Про доступ до публічної інформації» визначено, що неоприлюднення інформації відповідно до статті 15 цього Закону є підставою для притягнення винної особи до відповідальності. Проте, це не є підставою для скасування рішення, згідно Закону України «Про доступ до публічної інформації».

Більш того, Закон України «Про доступ до публічної інформації» визначає порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом, та інформації, що становить суспільний інтерес, а відтак, при вирішенні питання щодо дотримання розпорядниками інформації вимог даного Закону, суд не має повноважень щодо скасування рішень розпорядників інформації, а лише вирішує питання щодо наявності чи відсутності порушення права особи на доступ до інформації.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає необґрунтованими вимоги позивача щодо скасування рішень міської ради з огляду на порушення порядку оприлюднення проектів таких рішень.

Враховуючи встановлені обставини справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткову обґрунтованість вимог апеляційної скарги, у звязку з чим вважає за необхідне постанову суду першої інстанції, в частині відмови у задоволенні вимог щодо визнання протиправною бездіяльності міської ради, скасувати та в цій частині позов задовольнити, в іншій частині постанову суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч.1 ст.94 КАС України якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд присуджує всі здійсненні нею документально підтвердженні судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань субєкта владних повноважень, що виступав стороною у справі.

Матеріали справи свідчать про те, що позивачем сплачено судовий збір: при поданні позову у розмірі 73,10грн. (позов немайнового характеру), при поданні апеляційної скарги 80,50грн. Таким чином, на користь позивача підлягає стягненню з відповідача судовий збір у розмірі 153,60грн.

Окрім витрат повязаних зі сплатою судового збору позивач також просить стягнути витрати на правову допомогу у розмірі 500грн. На обґрунтування понесених витрат позивачем надано догові про надання правової допомоги, акти здачі-прийняття робіт, рахунок фактури. В той же час, позивачем не надано докази того, що такі витрати ним фактично понесені.

Крім цього, Законом України «Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних та адміністративних справах» визначено граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу під час розгляду судами цивільних та адміністративних справ.

Так, ст..1 Закону передбачено, що розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних справах, в яких така компенсація виплачується стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, іншою стороною, а в адміністративних справах - суб'єктом владних повноважень, не може перевищувати 40 відсотків встановленої законом мінімальної заробітної плати у місячному розмірі за годину участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді, що визначається у відповідному судовому рішенні.

Таким чином, для визначення розміру компенсації, зокрема, необхідні такі вихідні данні як кількість годин участі особи, яка надавала правову допомогу, у судовому засіданні, під час вчинення окремих процесуальних дій поза судовим засіданням та під час ознайомлення з матеріалами справи в суді. Оскільки, таких даних позивачем не надано, то не можливо визначити розмір компенсації, яка може бути стягнута у відповідності з вимогами закону.

На підставі викладеного, керуючись п.3 ч.1 ст.198, ст.ст.202, 205, 207 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Постанову Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 29 вересня 2015 року у справі №398/3403/15-а, в частині відмови у задоволенні позову щодо визнання протиправною бездіяльності Олександрійської міської ради, яка полягає в недотриманні обовязку оприлюднити проекти рішень Олександрійської міської ради від 22.05.2015 року №1666, 1668, 1674, 1680, 1681, - скасувати та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову.

Визнати бездіяльність Олександрійської міської ради, яка полягає в недотриманні обовязку оприлюднити проекти рішень Олександрійської міської ради від 22.05.2015 року, а саме: №1666 «Про розмір сплати за сервітутне користування земельною ділянкою по вул. Шевченка (біля житлового будинку №61)»; №1668 «Про включення до переліку обєктів комунальної власності територіальної громади міста, що підлягають приватизації (відчуженню) у 2015 році»; №1674 «Про продовження терміну укладання договорів купівлі-продажу земельних ділянок по вул. 6-го Грудня, 140 б та вул. Куйбишева, 100»; №1680 «Про внесення змін до рішення міської ради від 15.08.2014 року №1397 «Про припинення комунального підприємства «Книжковий світ» шляхом приєднання до комунального підприємства «Світоч-книга»; №1681 «Про створення комунального підприємства «Теплоенергетик» у встановлені Законом України «Про доступ до публічної інформації» строки, - протиправною.

В іншій частині постанову суду залишити без змін.

Стягнути з Олександрійської міської ради на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 153,60грн.

Постанову суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст.212 КАС України.

(Постанову у повному обсязі складено 02.12.2015р.)

Головуючий:Я.В. Семененко

Суддя:І.Ю. Добродняк

Суддя:Н.А. Бишевська