Постанова № 54051146, 30.11.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

30 листопада 2015 року Справа № 814/3668/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. розглянувши адміністративну справу в порядку письмового провадження

за позовомПублічного акціонерного товариства "Чорноморський суднобудівний завод", вул. Індустріальна, 1, Миколаїв, 54011

доДержавної податкової інспекції у Заводському районі м. Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби Миколаївської області, вул. Г. Петрової, 2-а, Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 12.06.2015р. № НОМЕР_1,ВСТАНОВИВ:

Публічне акціонерне товариство «Чорноморський суднобудівний завод» (далі також - позивач, ПАТ «ЧСЗ») звернулось до адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі м.Миколаєва Головного управління Державної фіскальної служби у Миколаївській області (далі також відповідач, ДПІ), в якому просило визнати протиправними та скасувати податкове повідомлення-рішення ДПІ від 12.06.2015 р. №0004931501 про зменшення розміру відємного значення суми податку на додану вартість в розмірі 199008 грн.

В обґрунтування вимог позивач вказав, що оспорювані рішення прийняті з порушенням вимог Податкового кодексу України, оскільки Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014р. (далі також - Закон) продовжено дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, в тому числі операцій з імпорту, відходів та брухту чорних та кольорових металів, визначеного п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, до 01.01.2017р., в звязку з чим підприємством у березні 2015 року задекларовані операції з постачання металобрухту від ліквідації основних фондів без оподаткування податком на додану вартість.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про правомірність оспорюваного податкового повідомлення-рішення.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, судом встановлено наступне.

ДПІ в Заводському районі м. Миколаєва ГУ ДФС в Миколаївській області проведено перевірку даних, задекларованих ПАТ «ЧСЗ» у податковій звітності за березень 2015 року, за результатами якої встановлено порушення п.185.1 ст.185, п.187.1 ст.187, п.188.1 ст.188, п.200.1, п.200.4 ст.200 Податкового кодексу України, внаслідок чого ПАТ «ЧСЗ» в березні 2015 року задекларовано операції, які звільняють від оподаткування податку на додану вартість з постачання металобрухту від ліквідації основних фондів ТОВ «Метінвест-Ресурс» та неплатнику податку на додану вартість на загальну суму 995042 грн., чим субєктом господарювання занижено суму податкових зобовязань на 199008 грн., що призвело до завищення суми відємного значення, що зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, за березень 2015 року на 199008 грн.

За результатами перевірки контролюючим органом складений акт перевірки від 20.05.2015 р. №487/14-04-15-01-19/14312980, на підставі якого винесено податкове повідомлення-рішення від 12.06.2015 р. №0004931501 про зменшення відємного значення різниці податку на додану вартість за березень 2015 року на 199008 грн., в звязку з тим, що ПАТ «ЧСЗ» неправомірно у березні 2015 року задекларовано операції з постачання металобрухту від ліквідації основних фондів без оподаткування податком на додану вартість відповідно до п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 р. продовжено дію режиму звільнення від оподаткування податком на додану вартість для операцій з постачання, в тому числі операцій з імпорту відходів та брухту чорних та кольорових металів, визначеного п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу, до 01.01.2017 р.

Пунктом 23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, яким первісно було встановлено тимчасове (до 31.12.2014 р.) звільнення від оподаткування податком на додану вартість операцій з постачання відходів та брухту кольорових і чорних металів є бланкетною нормою, що відсилає до іншого (підзаконного) нормативно-правового акта, в якому мають визначатись конкретні умови набрання нормою чинності, перелік відходів і брухту кольорових та чорних металів, операції з постачання яких тимчасово звільняють від оподаткування податком на додану вартість (далі також перелік відходів), які встановлюються та затверджується постановою Кабінету Міністрів України.

Тобто, Законом встановлено право на застосування пільг, однак механізм реалізації такого права (встановлення відповідного переліку відходів ……) визначається Постановою Кабінету Міністрів України, а тому застосовувати право встановлене Законом без прийняття (набрання законної сили) відповідної Постанови Кабінетом Міністрів України неможливо.

Перелік вищезазначених операції з відходами та брухтом кольорових та чорних металів, які звільняються від оподаткування податком на додану вартість, був первісно затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 12.01.2011 р. №15, зі змінами, внесеними Постановою Кабміну від 05.02.2014 р. №43, що обмежувалось періодом до 01.01.2015 р.

Таким чином, строк дії пільги, встановленої п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України, закінчувався 31.12.2014 р.

Після чого Законом України від 28.12.2014 р. №71-VІІ «Про внесення змін до Податкового кодексу та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи», який набрав чинності з 01.01.2015 р., до абзацу 1 п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України внесено зміни, відповідно до яких цифри « 2015» замінено на « 2017».

На виконання п.9 розділу ІІ Прикінцевих положень вищезазначеного Закону від 28.12.2014 р. №71-VІІ Кабінетом Міністрів України прийнято Постанову від 25.03.2015 р. №136, якою внесено зміни до Постанови Кабміну від 12.01.2011 р. №15 «Про затвердження переліків відходів та брухту чорних і кольорових металів, операції з постачання яких, зокрема операції з імпорту, тимчасово, до 1 січня 2015 року, звільняються від обкладення податком на додану вартість». Вказана постанова набрала чинності 31.03.2015 р..

Тобто в період з 01.01.2015 р. по 30.03.2015 р. жодний нормативно-правовий акт, який би визначав перелік відходів та брухту кольорових і чорних металів, операції з постачання яких звільняються від оподаткування податком на додану вартість або продовжував би дію Постанови Кабінету Міністрів України №15, не діяв та не був прийнятий, в звязку з чим не було встановлено конкретних норм, з якими повязує законодавець дію норми, визначеної п.23 підрозділу 2 розділу ХХ Податкового кодексу України. Отже, всі операції з постачання та імпорту відходів та брухту кольорових та чорних металів, здійснені субєктами господарювання в період з 01.01.2015 р. по 31.03.2015 р. підлягали оподаткуванню податком на додану вартість, відповідно до встановленого порядку оподаткування. В звязку з чим, у позивача не було підстав для застосування у період з 01.01.2015 р. по 30.03.2015 р. пільги, визначеною вказаною нормою Податкового кодексу України.

Судження позивача про те, що оскільки Закони мають більшу юридичну силу ніж підзаконні нормативно-правові акти, прийняття в березні 2015 року Постанови №136 не впливає на визначені Законом пільги, в даному випадку не мають правового значення. Так, Законом визначено право на податкову пільгу тільки за умови прийняття Кабінетом Міністрів України відповідного переліку відходів …, а тому застосування податкової пільги до прийняття підзаконного нормативно-правового акта з посиланням на нормативно-правовий акт який втратив силу суперечить принципам застосування правових актів в часі. До того ж, встановлення податкової пільги є дискреційною функцією Держави (законодавця), а тому визначення порядку її застосування в часі не може трактуватися в інший спосіб, ніж визначено Законом (в даному випадку з моменту прийняття відповідного підзаконного нормативно-правового акта).

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволенні позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний