Постанова № 54051095, 01.12.2015, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв

01 грудня 2015 року Справа № 814/3659/15

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. при секретарі судового засідання Науменко О.Г. розглянувши адміністративну справу

за позовомФізичної особи-підприємця ОСОБА_1., АДРЕСА_1, Миколаїв, 54055 доДержавної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головноого управління Державної фіскальної служби Миколаївської області, вул. Г. Петрової, 2-а, Миколаїв, 54029 провизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 04.09.2015р. №0000692205, ВСТАНОВИВ:

Позивач, звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Заводському районі міста Миколаєва Головноого управління Державної фіскальної служби Миколаївської області, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача від 04.09.2015р. № НОМЕР_1, посилаючись на невмотивованість та необгрунтованість висновків контролюючого органу.

Відповідач позов не визнав, зазначивши про законність дій контролюючого органу по проведенню фактичної перевірки та обґрунтованість штрафної (фінансової) санкції.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та докази, якими сторони підтверджували свої вимоги і заперечення, суд дійшов висновку про безпідставність заявлених вимог, виходячи з такого.

22 серпня 2015 року відповідачем проведено фактичну перевірку шодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, виробницта та обігу підакцизних товарів у кафе, що розташоване по проспекту Курортному 51-Д, в селі Коблево, Березанського району, Миколаївської області, де фізична особа-підприємець ОСОБА_1, яка перебуває на загальній системі оподаткування, здійснювала господарську діяльність.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки від 22 серпня 2015 року № 0046/14/29/22/НОМЕР_2, що суб'єктом господарювання не вівся облік товарних запасів за місцем їх реалізації на суму 4773,00грн. В акті також зазначається про відсутність у фізичної особи - підприємця Книги обліку доходів та витрат (далі також - Книга). Акт перевірки підписано субєктом господарювання без зауважень.

На підставі зазначеного акта перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення від 04 вересня 2015 року №0000692205, яким до позивача застосовано штрафну фінансову санкцію в розмірі 9546 гривень відповідно до ст. 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Приписами пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам контролюючих органів у повному обсязі всі документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

Відповідно до п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти господарювання, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі статтею 6 зазначеного Закону облік товарних запасів фізичною особою субєктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для субєктів малого підприємництва. Обовязок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

Відповідно до ч.8 ст.19 Господарського кодексу України усі суб'єкти господарювання, відокремлені підрозділи юридичних осіб, виділені на окремий баланс, зобов'язані вести первинний (оперативний) облік результатів своєї роботи, складати та подавати відповідно до вимог закону статистичну інформацію та інші дані, визначені законом.

Згідно зі 20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів господарювання, які здійснюють реалізацію товарів які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів, які не обліковані за місцем реалізації та зберігання, за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Отже фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування зобовязані вести облік товарних запасів за місцем їх зберігання або реалізації.

Згідно п.177.10 ст.177 Податкового кодексу України фізичні особи-підприємці зобов'язані вести Книгу обліку доходів і витрат та мати підтверджуючі документи щодо походження товару. Форма Книги обліку доходів і витрат та порядок її ведення визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 16.09.2013р. № 481 затверджено форму Книги обліку доходів і витрат, яку ведуть фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, і фізичні особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та Порядок її ведення.

Відповідно до п. 1 зазначеного Порядку фізичні особи - підприємці, крім осіб, що обрали спрощену систему оподаткування, та фізичні особи, які проводять незалежну професійну діяльність, зобовязані вести Книгу обліку доходів і витрат, у якій за підсумком робочого дня, протягом якого отримано дохід, на підставі первинних документів здійснюються записи про отримані доходи та документально підтверджені витрати.

Згідно п. 2 Порядку книга ведеться за вибором платника податку в паперовому або електронному вигляді.

Відповідно до пп.5 п.6 зазначеного Порядку у графі 5 Книги зазначаються реквізити документа, який підтверджує понесені витрати, що безпосередньо повязані з отриманим доходом. Документами, які підтверджують витрати, можуть бути, зокрема, платіжне доручення, прибутковий касовий ордер, квитанція, фіскальний чек, акт закупки (виконаних робіт, наданих послуг) та інші первинні документи, що засвідчують факт оплати товарів, робіт, послуг.

Оскільки ведення даної Книги є єдиними видом обліку, передбаченим законодавством для фіксації придбання товарних запасів для фізичних осібпідприємців, що перебувають на загальній системі оподаткування, з урахуванням системного тлумачення зазначених вище норм, суд приходить до висновку про те, що ведення зазначеної книги в частині визначення витрат на придбання товарів та зберігання відповідних первинних документів і становлять собою в сукупності облік товарних запасів для таких фізичних осіб.

Судження позивача про те, що жодним нормативно-правовим актом не передбачено конкретного порядоку ведення обліку товарних запасів фізичними особами-підприємцями є помилковими та спростовуються вищенаведеним.

При цьому позивач не скористався свої правом надати заперечення на акт перевірки та додати до цих заперечень відповідні підтверджуючі документи, як це передбачено нормами п.44.7 ст.44 а п.86.7 ст.86 Податкового кодексу України.

Отже, при прийнятті податкового повідомлення-рішення, що оскаржується, субєкт владних повноважень діяв у відповідності до приписів законодавства, а тому підстав для задоволення позовних вимог суд не вбачає.

Вищенаведене узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України в справах №21-147а13 (Постанова від 11.06.2013), № 21-412а13 (Постанова від 11.06.2013), 21-19а14 (Постанова від 05.02.2014) про те, що фізичні особисубєкти підприємницької діяльності, які перебували на загальній системі оподаткування, відповідно до вимог пункту 12 статті 3 та статті 6 Закону № 265/95-ВР зобовязані вести облік товарних запасів.

Вищенаведене в сукупності є підставою для відмови в задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 11,70,71,86,159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

В задоволені позову відмовити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І.В. Желєзний