Постанова № 54050472, 01.09.2011, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"01" вересня 2011 р. Справа № 2a-2813/11/0970

м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Скільського І.І.

при секретарі Кругла О.М.,

за участю:

представника заявника ОСОБА_1,

представника ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду матеріали подання

за зверненням: Державної податкової інспекції в м.Івано-Франківську

до: Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування

про стягнення податкового боргу в розмірі 15216,00 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

Державна податкова інспекція в м.Івано-Франківську (надалізаявник) з підстав передбачених пунктом 3 частини 1 статті 183Кодексу адміністративного судочинства України (надаліКАС України ), 30 серпня 2011 року о 13:15 год., звернулася в суд з поданням до Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування (надалівідповідач) про стягнення податкового боргу з рахунків у банках, обслуговуючих відповідача у сумі 15216,00 грн. в порядку статті 183-3 КАС України.

Вимоги подання мотивовані тим, що у відповідача наявний податковий борг перед бюджетом в сумі 15216,00 грн. Заявник зазначає, що даний податковий борг виник в результаті несплати самостійно задекларованих сум податкових зобовязань з задекларованих сум податкових зобов`язань з податку на додану вартість в сумі 15216,00 грн.(податкова декларація № НОМЕР_1 від 16.06.2011 року).

Судом 30 серпня 2011 року винесено ухвалу про відкриття провадження за даним поданням. В звязку з передбаченим законодавством скороченого строку розгляду даної категорії справ, розгляд подання призначено на 31 серпня 2011 року о 15:30 год., та повідомлено сторін телефонограмами.

Як передбачено ч.7 ст.183-3 КАС України, у разі постановлення судом ухвали про відкриття провадження у справі суд приймає у триденний строк, але не пізніше ніж протягом 96 годин з моменту встановлення обставин, що зумовлюють звернення заявника до суду, постанову по суті заявлених вимог, яка підлягає негайному виконанню. Розгляд подання відбувається за участю органу державної податкової служби, що його вніс, та платника податків, стосовно якого його внесено. Неявка сторін у судове засідання не перешкоджає розгляду подання.

Представник заявника в судовому засіданні вимоги подання підтримав з підстав, викладених у поданні. Просив подання задовольнити в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти позову з підстав, викладених у поданому письмовому запереченні. Пояснив, що твердження заявника про те, що відповідачем податковий борг добровільно не сплачувався за підсумками поточного звітного періоду не відповідає дійсності, оскільки Спеціалізованим комбінатом комунально-побутового обслуговування частково сплачено заборгованість з податку на додану вартість за травень 2011 року в розмірі 2000 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 93 від 20.06.2011 року. Однак, ДПІ в м.Івано-Франківську незаконно та безпідставно зарахувало ці кошти в рахунок погашення заборгованості згідно з черговістю його виникнення з 2009-2010 роки, а також вказав, що податковий орган посилається на податкові вимоги, датовані 2003 року, в той час, як предметом розгляду по даній справі є сплата ПДВ за травень 2011 року в сумі 15216,00 грн. Крім того зазначив, що з матеріалів справи вбачається спір про право, який не може бути розглянутий в порядку окремого виду адміністративного судочинства, а тому просив в задоволенні подання відмовити, провадження по справі закрити.

Дослідивши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представника заявника та представника відповідача, всебічно і повно зясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується подання, обєктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду і вирішення справи, адміністративний суд приходить до висновку про задоволення подання з наступних підстав.

Судом встановлено, що 22.03.1993 року відповідач зареєстрований як юридична особа, взятий на облік як платник податків, є платником податку на прибуток, на додану вартість, та у відповідності до пункту 16.1.4 статті 16 Податкового кодексу України несе обовязок по сплаті податків та зборів у строки та розмірах встановлених цим Кодексом.

Статтею 16 Податкового кодексу України передбачено, що платник податків зобов'язаний, зокрема, подавати до контролюючих органів у порядку, встановленому податковим та митним законодавством, декларації, звітність та інші документи, пов'язані з обчисленням і сплатою податків та зборів; сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи;

Згідно з п.54.1 ст.54 Податкового кодексу України платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом.

Відповідно до п.57.1 ст.57 Податкового кодексу України платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого цим Кодексом для подання податкової декларації.

Як визначено пп. 14.1.179 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, податкове зобов'язання для цілей розділу V цього Кодексу - загальна сума податку на додану вартість, одержана (нарахована) платником податку в звітному (податковому) періоді.

Статтею 203 розділу V Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація з податку на додану вартість подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Платник податку зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 цієї статті для подання податкової декларації.

Встановлено, що 16.06.2011р. відповідачем до ДПІ в м. Івано-Франківську подано податкову декларацію з ПДВ за травень 2011 року, у якій ним самостійно визначено суму податку на додану вартість, яка підлягає нарахуванню та сплаті в бюджет за підсумками поточного звітного (податкового) періоду у сумі 15216,00 грн. (а.с.9-10).

Вказану суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій податковій декларації, протягом 10 календарних днів, що настають за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого пунктом 203.1 статті 203 Податкового кодексу України для подання податкової декларації, а саме до 26.06.2011р., відповідач частково сплатив у червні місяці 2011 року, що підтверджується копією платіжного доручення та не заперечується представником заявника.

Відповідно до п. 87.9. ст. 87 Податкового кодексу України у разі наявності у платника податків податкового боргу органи державної податкової служби зобов'язані зарахувати кошти, що сплачує такий платник податків, в рахунок погашення податкового боргу згідно з черговістю його виникнення незалежно від напряму сплати, визначеного платником податків.

Спрямування коштів платником податків на погашення грошового зобов'язання перед погашенням податкового боргу забороняється, крім випадків спрямування цих коштів на виплату заробітної плати та єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

На підставі вказаної норми Податкового кодексу, заявником, сума яка була сплачена відповідачем у червні 2011 року, була зарахована на погашення податкового боргу з податку на додану вартість, який обліковується за відповідачем, що ним не заперечується.

Таким чином, вказані обставини спростовують доводи представника відповідача щодо погашення ним податкового зобовязання за травень 2011 року.

Відповідно до пп. 14.1.39, 14.1.175 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію є грошовим зобов'язанням платника податків. Водночас, сума грошового зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобовязання є податковим боргом.

Відповідно до абз. 1 п. 59.1 ст. 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Згідно з п. 59.4 ст. 59 Податкового кодексу України податкова вимога надсилається також платникам податків, які самостійно подали податкові декларації, але не погасили суми податкових зобов'язань у встановлені цим Кодексом строки, без попереднього надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Пунктом 59.5 статті 59 передбачено, що у разі коли у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується, погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що виник після надіслання (вручення) податкової вимоги.

Судом встановлено, що органом державної податкової служби у зв'язку з виникненням у відповідача податкового боргу, у 2003 році, в порядку, передбаченому п.6.2 ст.6 Закону України "Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", направлялися письмові вимоги щодо погашення суми податкового боргу (відповідачеві вручено першу податкову вимогу №1/533 від 03.03.03р. та другу податкову вимогу №2/848 від 08.04.03р.) (а.с. 11). Вказані вимоги органом державної податкової служби не відкликані, відповідно до ст.8 Закону України № 2181, зареєстровано податкову заставу.

Згідно з пунктами 95.1, 95.2, 95.3 статті 95 Податкового кодексу України орган державної податкової служби здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 60 календарних днів з дня надіслання такому платнику податкової вимоги. Стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, які обслуговують такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання органам державної податкової служби, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Підпунктом 20.1.18 п.20.1 ст.20 Податкового кодексу України органам державної податкової служби надано право звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, обслуговуючих такого платника, на суму податкового боргу або його частини.

Суд вважає помилковим посилання відповідача на наявність спору про право у даній справі, оскільки сума податкового зобовязання є самостійно задекларованою платником податків та згідно п.56.11 статті 56 Податкового кодексу України вона не підлягає оскарженню. При цьому, в даному випадку необхідно відрізняти наявність спору про право, від заперечення відповідачем обставин, що зумовили звернення податкового органу з відповідним поданням, що не є тотожними поняттями.

Відповідно, суд приходить до висновку, що подання Державної податкової інспекції в місті Івано-Франківську до Спеціалізованого комбінату комунально-побутового обслуговування про стягнення коштів за податковим боргом в розмірі 15216,00 гривень підлягає задоволенню в повному обсязі.

На підставі ст. 124 Конституції України, керуючись ст. ст. 158-163, 167, 183-3 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Подання задовольнити повністю.

Стягнути з рахунків у банках, обслуговуючих Спеціалізований комбінат комунально-побутового обслуговування ( ід.код 03360957, вул.Г.Мазепи, 162А, м.Івано-Франківськ) в дохід державного бюджету податковий борг в сумі 15216 ( п`ятнадцять тисяч двісті шістнадцять гривень) 00 коп.

Постанова, відповідно до ч.7 ст. 183-3 КАС України, виконується негайно.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Якщо субєкта владних повноважень у випадках та порядку, передбаченому частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення пятиденного строку з моменту отримання субєктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Суддя:Скільський І.І.

Постанова скаладена в повному обсязі 12.09.2011 року, у звязку із перебування головуючого судді на лікарняному у період з 05.09. по 09.09.2011 року.