Постанова № 54050397, 25.11.2015, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 листопада 2015 року (о 13 год. 50 хв.)Справа № 808/8476/15 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі

головуючого судді Батрак І.В.,

за участю секретаря Лялько Ю.В.,

представників позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Приватного акціонерного товариства «Запоріжбіосинтез»

до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області

про визнання протиправною та скасування постанови про стягнення виконавчого збору

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2015 року Приватне акціонерне товариство «Запоріжбіосинтез» (далі ПрАТ «Запоріжбіосинтез», позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (далі відповідач), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_3 від 22.09.2015 про стягнення з позивача виконавчого збору в сумі 561 700,30 грн.

У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, надали пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві. Зокрема, вказують, що державний виконавець в порушення статей 1, 6, 11, 35 Закону України «Про виконавче провадження» направив постанову про відкладення виконавчих дій позивачу лише 21.09.2015, вже після спливу строку, наданого для добровільного виконання позивачем виконавчого напису, не переконався в своєчасності отримання ПрАТ «Запоріжбіосинтез» постанови про відкладення виконавчих дій та наявності у позивача обєктивної можливості добровільно виконати виконавчий напис у строк до 15.09.2015, чим порушив права та законні інтереси позивача на добровільне виконання виконавчого напису. Як слідство порушення відповідачем прав позивача на добровільне виконання виконавчого напису винесення 22.09.2015 постанови про стягнення виконавчого збору, яка на думку представників позивача є передчасною та протиправною. Також пояснюють, що 15.10.2015 позивач направив державному виконавцю письмову заяву про відсутність у позивача права власності чи оренди на земельні ділянки, на яких знаходяться три обєкти нерухомості, що стягуються за виконавчим написом, що унеможливлює продаж з прилюдних торгів нерухомого майна, про що також відомо стягувачу ПАТ «Альфа-Банк». Додатково зазначають, що 03.11.2015 відповідачем у виконавчому провадженні №48180189 прийнято постанову про повернення виконавчого напису від 13.07.2015 №8072 стягувачу з підстав п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», але 18.11.2015 позивачем отримано постанову старшого державного виконавця ВПВР від 18.11.2015 про відкриття виконавчого провадження №49380779 з примусового виконання виконавчого напису. У звязку із викладеним, вважають спірне рішення підлягає скасуванню, а адміністративний позов просять задовольнити.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі із підстав, наведених у запереченнях від 25.11.2015 №20095-3/11 (вх. №52539). Зокрема, пояснює, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень перебувало виконавче провадження №48180189 з примусового виконання виконавчого напису №8072 про звернення стягнення на будівлю цеху БКВ, котельню, заводоуправління, що належить на праві власності позивачу для задоволення вимог ПАТ «Альфа-Банк» на загальну суму 5 617 003,04 грн. Вищезазначене виконавче провадження було відкрито на підставі заяви представника стягувача, про що державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №48180189 від 23.07.2015, якою боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 30.07.2015. Вказує, що 28.08.2015 на адресу відділу надійшла заява від ПрАТ «Запоріжбіосинтез», в якій боржник просить відкласти провадження виконавчих дій у звязку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження, а тому державний виконавець скориставшись правом передбаченим статтею 35 Закону України «Про виконавче провадження» відповідною постановою від 02.09.2015 відклав провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису до 15.09.2015. Таким чином, вважає, що боржнику було відомо, що у відділі відкрито виконавче провадження стосовно нього. Посилається на приписи статті 31 Закону України «Про виконавче провадження» та зазначає, що копія постанови про відкладення провадження виконавчих дій супровідним листом від 03.09.2015 №15318-3/11 направлено простою кореспонденцією сторонам виконавчого провадження. Вищезазначеною постановою не визначається строк для самостійного виконання боржником виконавчого документа, а лише відкладається провадження дій державним виконавцем по примусовому виконанню, що також не позбавляє права боржника на самостійне виконання виконавчого документа. Додатково зазначає, що в постанові про відкриття провадження сторонам виконавчого провадження доведено до відома про право ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет, зазначивши ідентифікатор доступу, отже позивач мав право ознайомитись з відповідною постановою безпосередньо в мережі Інтернет. Відповідно до вимог статті 28 Закону України «Про виконавче провадження» у звязку з тим, що станом на 22.09.2015 виконавчий документ не виконано, державним виконавцем винесено постанову про стягнення з боржника виконавчого збору на суму 561 700,300 грн., яка являє собою штрафні санкції за невиконання виконавчого документа. З урахуванням викладеного, вважає, що спірне рішення відповідає вимог законодавства, а тому у задоволенні позову просить відмовити.

На підставі ст. 160 КАС України в судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови та оголошено про час виготовлення постанови у повному обсязі.

Розглянувши та дослідивши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, судом встановлені наступні обставини.

13.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 вчинено виконавчий напис, згідно якого звернуто стягнення на будівлю цеху БКВ, інв. номер 1 (один), загальною площею 2306,9 (дві тисячі триста шість цілих девять десятих) кв.м., котельню, інв. номер 2 (два), загальною площею 664,6 (шістсот шістдесят чотири цілих шість десятих) кв.м.; заводоуправління, інв. номер 5 (пять), загальною площею 535,5 (пятсот тридцять пять цілих пять десятих) кв.м., що знаходяться за адресою: Запорізька область, місто Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, будинок 17 (сімнадцять), (далі - «Предмети іпотеки»), що належить на праві власності ПрАТ «Запоріжбіосинтез».

Зазначене нерухоме майно на підставі Іпотечного договору 42/10 було передано в іпотеку в забезпечення зобовязань ЗАТ «Запоріжбіосинтез», правонаступником якого є ПрАТ «Запоріжбіосинтез» (далі - «Боржник») по Кредитному договору № 44-147/2010 від 29.04.2010 (далі - «Кредитний договір»), ВАТ «БАНК КІПРУ», правонаступником якого на цей час є ПАТ «НЕОС БАНК», на підставі Договору факторингу №1, відступило право вимоги за Іпотечним договором ПАТ «АЛЬФА-БАНК» (далі - «Стягувач»), строк платежу за яким настав 21 липня 2014 року.

За рахунок коштів, отриманих від реалізації Предметів іпотеки, - запропоновано задовольнити вимоги Стягувача у розмірі заборгованості, що виникла в наслідок невиконання/неналежного виконання Боржником умов Кредитного договору за період з 21.07.2014 по 24.04.2015, а саме:

заборгованість, за кредитом -5 085 013,17 (пять мільйонів вісімдесят пять тисяч тринадцять) гривень 17 копійок;

заборгованість за відсотками за користування кредитом 528 489,29 (пятсот двадцять вісім тисяч чотириста вісімдесят девять) гривень 29 копійок,

та суми плати за вчинення виконавчого напису 3 500,00 (три тисячі пятсот) гривень 00 копійок, що разом становить суму загальної заборгованості станом на 13.07.2015 у розмірі 5 617 003,04 (пять мільйонів шістсот сімнадцять тисяч три) гривні 04 копійки.

20.07.2015 до Управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області надійшла заява стягувача про примусове виконання виконавчого напису приватного нотаріуса №8072 від 13.07.2015, у звязку із чим заступником начальника відділу ОСОБА_3 відкрито виконавче провадження ВП №48180189, про що 23.07.2015 винесено постанову. Установлено боржнику строк для самостійного виконання до 30.07.2015. У вказаній постанові у пункті 6 сторонам виконавчого провадження доведено до відома про право ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет, зазначивши ідентифікатор доступу. Супровідним листом від 23.07.2015 №10835-3/11 указану постанову направлено на адресу сторін виконавчого провадження рекомендованим листом з повідомленням про вручення та отримано позивачем 11.08.2015.

28.08.2015 на адресу відділу надійшла заява від ПАТ «Запоріжбіосинтез», в якій боржник просить відкласти провадження виконавчих дій, у звязку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження № 48180189 від 23.07.2015.

У звязку з чим, державний виконавець постановою ВП № 48180189 від 02.09.2015 відкладено провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису до 15.09.2015. Копію постанови про відкладення провадження виконавчих дій супровідним листом від 03.09.2015 №15318-3/11 направлено простою кореспонденцію сторонам виконавчого провадження.

У подальшому у звязку з не виконанням боржником виконавчого документу 22.09.2015 державним виконавцем винесено постанову про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження, а також постанову про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 561 700,30 грн. та вимогу державного виконавця про надання в строк до 28.09.2015 на адресу відділу копії технічних та правовстановлюючих документів на будівлю цеху БКВ, котельню, заводоуправління. Крім того, листом від 22.09.2015 №10314-3/11 повідомлено, що 30.09.2015 о 10:30 державним виконавцем відділу будуть проводитись виконавчі дії, а саме: опис та арешт майна, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, Дніпропетровське шосе, буд. 17. Вказані документи були направлені на адресу підприємства поштою та отримані його уповноваженим представником 25.09.2015, про що свідчить рекомендоване поштове повідомлення.

Вважаючи постанову державного виконавця про стягнення виконавчого збору протиправною, позивач звернувся із даним позовом до суду про її скасування.

Проаналізувавши наявні матеріали та фактичні обставини справи, дослідивши і оцінивши надані докази в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, суд вважає, що позовні вимоги є такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21.04.1999 №606-XIV (далі Закон № 606-XIV).

За приписами статті 1 Закону № 606-XIV виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).

Частинами першою, другою статті 2 Закону № 606-ХІV зазначено, що примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України. Примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу» (далі - державні виконавці).

Відповідно до частини першої статті 6 Закону № 606-ХІV державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 11 Закону № 606-ХІV).

У відповідності до пункту 4 частини другої статті 17 Закону № 606-XIV примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Статтею 90 Закону України «Про нотаріат» встановлено, що стягнення за виконавчим написом провадиться в порядку, встановленому Законом № 606-XIV.

Частинами першою, другою статті 25 Закону № 606-ХІV передбачено, що державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби. Державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що постановою про відкриття виконавчого провадження № 48180189 від 23.07.2015 боржнику встановлено строк для самостійного виконання до 30.07.2015. Проте, згідно рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення вищезазначена постанова отримана боржником 11.08.2015, тобто після спливу строку на самостійне виконання виконавчого документа.

28.08.2015 ПрАТ «Запоріжбіосинтез» відповідним листом звернувся на адресу відділу із заявою, в якій просив відкласти провадження виконавчих дій, у звязку з несвоєчасним отриманням постанови про відкриття виконавчого провадження.

Згідно частини першої статті 35 Закону № 606-ХІV за наявності обставин, що перешкоджають провадженню виконавчих дій, або у разі несвоєчасного одержання сторонами документів виконавчого провадження, внаслідок чого вони були позбавлені можливості скористатися правами, наданими їм цим Законом, державний виконавець може відкласти виконавчі дії за заявою стягувача чи боржника або з власної ініціативи на строк до десяти робочих днів. Про відкладення провадження виконавчих дій державний виконавець виносить відповідну постанову, про що повідомляє сторонам.

Скориставшись правом передбаченим статтею 35 Закону № 606-ХІV, державний виконавець постановою № 48180189 від 02.09.2015 відклав провадження виконавчих дій з примусового виконання виконавчого напису № 8072, вчиненого 13.07.2015 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу ОСОБА_4 - до 15.09.2015.

Копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, у відповідності до частини першої статті 31 Закону № 606-ХІV надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

У звязку з чим, копія постанови про відкладення провадження виконавчих дій №48180189 від 02.09.2015 супровідним листом за вих.15318-3/11 від 03.09.2015 направлено простою кореспонденцію сторонам виконавчого провадження.

Щодо посилань представників позивача, що постанова про відкладення виконавчих дій була направлена на адресу позивача 21.09.2015, про що свідчить поштовий штемпель на конверті суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1.12.5 Інструкції з організації примусового виконання рішень з метою забезпечення доступу до інформації Єдиного реєстру у постанові про відкриття виконавчого провадження сторонам виконавчого провадження розяснюється право доступу до зазначеної інформації, указуються адреса відповідного веб-сайту в мережі Інтернет, а також ідентифікатор для доступу до інформації про виконавче провадження та порядок його використання.

В постанові про відкриття виконавчого провадження № 48180189 від 23.07.2015 сторонам виконавчого провадження доведено до відома про право ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, унесеними до ЄДРВП за адресою в мережі Інтернет, зазначено ідентифікатор доступу. Боржнику з 11.08.2015 було відомо, що у відділі відкрито виконавче провадження стосовно нього та до того ж підприємство самостійно звернулось до відповідача 28.08.2015 із заявою про продовження строку для добровільного виконання або відкладення виконання постанови про відкриття виконавчого провадження. Таким чином, ПрАТ «Запоріжбіосинтез» мав права також додатково ознайомитися з відповідними постановами ВП № 48180189 безпосередньо у мережі Інтернет.

Отже, враховуючи наведені вимоги Закону, судом встановлено, що з боку державної виконавчої служби було вжито всіх необхідних заходів, передбачених Законом України «Про виконавче провадження», та створено всі необхідні умови для своєчасного повного та добровільного виконання боржником виконавчого документу, а саме винесено постанову про відкриття виконавчого провадження та направлено її сторонам, за заявою позивача державним виконавцем відкладалися виконавчі дії.

Частиною першою статті 28 Закону № 606-ХІV передбачено, що у разі невиконання боржником рішення майнового характеру у строк, встановлений частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного його виконання, постановою державного виконавця з боржника стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків суми, що підлягає стягненню чи поверненню, або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу за виконавчим документом. У разі невиконання боржником у той самий строк рішення, за яким боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавчий збір стягується в розмірі шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - фізичної особи і в розмірі ста двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з боржника - юридичної особи. У зазначених розмірах виконавчий збір стягується з боржника також у разі повернення виконавчого документа без виконання за письмовою заявою стягувача та у разі виконання рішення про звернення стягнення на предмет іпотеки та виконання боржником рішення після закінчення строку для самостійного його виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Судом також встановлено, що станом на 25.11.2015 ПрАТ «Запоріжбіосинтез» заборгованість перед ПАТ «АЛЬФА-БАНК» не погашена, державного про часткове виконання не повідомлено та не вчинено жодних дій по самостійному виконанню виконавчого документа, що саме представниками позивача не заперечено. Вимоги державного виконавця боржником також самостійно не виконано. 30.09.2015 державним виконавцем проведено опис та арешт майна, про що складено відповідний акт

Ураховуючи викладене, виносячи 22.09.2015 постанову про стягнення виконавчого збору за вказаним виконавчим провадженням №48180189 відповідач діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. В зв'язку з вищенаведеним, суд дійшов висновку про правомірність прийнятого відповідачем оскаржуваного рішення про стягнення виконавчого збору, що доводами позовної заяви та матеріалами справи не спростовується.

Відповідно до частини третьої статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку

Згідно з частиною першою статті 11 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Як встановлено частинами першою, другою статті 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд, відповідно до ст.86 КАС України оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Отже, виходячи з заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд вважає, що відповідачем доведена правомірність оскаржуваного рішення, а тому заявлені позивачем вимоги є такими, що не підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 158-163 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні адміністративного позову відмовити у повному обсязі.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Запорізький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України, або прийняття постанови у письмовому провадженні з дня отримання такої постанови, апеляційної скарги, з подачею її копії відповідно до кількості осіб, які беруть участь у справі.

Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Батрак