Постанова № 54049636, 21.09.2015, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 вересня 2015 р. Справа № 804/7740/15 Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська звернулося до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" про стягнення заборгованості.

В обґрунтування вимог позивач зазначив, що за відповідачем рахується заборгованість у розмірі 43 835, 24 грн., яка виникла в звязку з несплатою різниці пенсії особам, визначеним у ЗУ Про наукову і науково-технічну діяльність, і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів.

Представник позивача в судове засідання не зявився, до суду було надано клопотання про розгляд справи за відсутності представника позивача.

Відповідач в судове засідання не зявився, про час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином. До суду надійшло клопотання відповідача про перенесення судового засідання на інший термін у звязку з перебуванням представника на лікарняному, проте не надано пояснень чому не може зявитись до суду інша особа в якості представника. За таких обставин судом вказане клопотання було визнано необґрунтованим, а неявку представника відповідача неповажною. Також до суду було надано письмові заперечення проти позову, в яких зазначено, що пенсії наукових працівників не можуть бути розділені на пенсію, призначену науковим працівникам згідно з Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність та пенсію, обчислену відповідно до інших законодавчих актів, оскільки такий поділ пенсій не передбачений чинним законодавством України та суперечить Конституції України, а також те що позивачем не були надіслані розрахунки за кожний місяць.

Відповідно до частини 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства України якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Отже, враховуючи зазначене справу розглянуто у письмовому провадженні.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши вимоги чинного законодавства суд встановив та зазначає наступне.

Державне підприємство Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади зареєстроване як платник страхових внесків на загальнообовязкове державне пенсійне страхування та інших платежів в управлінні Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Дніпропетровська.

Матеріалами справи підтверджено, що на вказаному підприємстві працювали особи, згідно з наданим переліком, яким було призначено пенсію відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність (далі Закон № 1977).

Відповідно до ст. 24 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність держава встановлює для наукових (науково-педагогічних) працівників, які мають необхідний стаж наукової роботи, пенсії на рівні, що забезпечує престижність наукової праці та стимулює систематичне оновлення наукових кадрів. Пенсія науковому (науково-педагогічному) працівнику призначається за наявності страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі, передбаченого абзацом першим частини першої статті 28 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, після досягнення чоловіками віку 62 роки за наявності стажу наукової роботи не менш як 20 років, жінками - пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, за наявності стажу наукової роботи не менш як 15 років. До досягнення віку, встановленого цим абзацом, право на пенсію за віком мають чоловіки - наукові (науково-педагогічні) працівники ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку: 60 років - які народилися по 31 грудня 1952 року; 60 років 6 місяців - які народилися з 1 січня 1953 року по 31 грудня 1953 року; 61 рік - які народилися з 1 січня 1954 року по 31 грудня 1954 року; 61 рік 6 місяців - які народилися з 1 січня 1955 року по 31 грудня 1955 року.

Частиною 5 статті 24 Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність зазначено, що різниця між сумою пенсії, призначеної за цим Законом, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку має право науковий працівник, фінансується: для наукових (науково-педагогічних) працівників державних бюджетних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів державного бюджету; для наукових (науково-педагогічних) працівників інших державних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів, а також коштів державного бюджету в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. При цьому за рахунок коштів державного бюджету науковим (науково-педагогічним) працівникам оплачується з розрахунку на одну особу 50 відсотків різниці пенсії, призначеної за цим Законом; для наукових (науково-педагогічних) працівників недержавних наукових установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації - за рахунок коштів цих установ, організацій та закладів.

Згідно із статтею 24 Закону України №1977 встановлені виплати є спеціальним платежем, встановленим для обмеженого кола субєктів та направленим на відшкодування витрат Пенсійному фонду України по виплаті різниці між виплаченою науковою пенсією та іншими пенсіями призначеними згідно з чинним законодавством, який не фінансується за рахунок збору на обовязкове держане пенсійне страхування.

Механізм фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи (далі - різниця у розмірі пенсії) визначений Порядком фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 р. N 372.

Пунктом 2 вказаного Порядку визначено, що за рахунок коштів державного бюджету фінансується 50 відсотків різниці у розмірі пенсії наукових (науково-педагогічних) працівників державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації у розрахунку на одну особу. Інша частина фінансується за рахунок коштів цих підприємств, установ, організацій та закладів.

Відповідно до п. 5 Порядку, розмір витрат на фінансування різниці у розмірі пенсії за рахунок коштів державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації визначається у розрахунку на рік органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії відповідно до Закону України Про наукову і науково-технічну діяльність, про що відповідному підприємству, установі, організації або закладу відразу надсилається повідомлення за зразком, що додається.

Згідно з п. 6. Порядку у разі зміни розміру пенсії або виникнення обставин, які впливають на фінансування різниці у розмірі пенсії (смерть пенсіонера, зміна місця проживання тощо), органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

Зазначені підприємства, установи, організації та заклади самостійно визначають суму, що підлягає до сплати у розрахунку на місяць, та щомісяця до 25 числа перераховують органу Пенсійного фонду за своїм місцезнаходженням відповідні кошти для фінансування різниці у розмірі пенсії, призначеної у минулому та поточному роках.

Пунктом 8 зазначеного Порядку, встановлено, що у разі порушення строку сплати коштів, які спрямовуються на фінансування різниці у розмірі пенсії, органи Пенсійного фонду стягують відповідні суми у порядку, визначеному законодавством.

У 2014 році управлінням Пенсійного фонду України Жовтневого району м. Дніпропетровська були виплачені пенсії відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність, 10 науковим працівникам Державного підприємства «Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю. Осади» зазначеним згідно з переліком, який міститься в матеріалах справи.

При цьому різниця між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України Про наукову та науково-технічну діяльність і сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів склала 43 835, 24 грн., що підтверджується матеріалами справи.

Отже, враховуючи наведене, відповідач зобовязаний сплатити управлінню Пенсійного фонду в Жовтневому районі м. Дніпропетровська різницю між сумою пенсії, призначеної за Законом України Про наукову та науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право його наукові працівники.

Відповідачем допущено заборгованість по відшкодуванню різниці між сумою пенсії, призначеної за Законом України Про наукову та науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленої відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право його наукові працівники в сумі 43 835, 24 грн. На час розгляду справи сума заборгованості не погашена.

Доводи відповідача, що Закон України Про наукову і науково-технічну діяльність та Порядок фінансування різниці між сумою пенсії, призначеної науковим (науково-педагогічним) працівникам державних небюджетних підприємств, установ, організацій та вищих навчальних закладів III-IV рівнів акредитації згідно із Законом України Про наукову і науково-технічну діяльність, та сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів, на яку мають право зазначені особи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 24 березня 2004 року № 372, не відповідають нормам Конституції України та суперечать положенням Закону України Про загальнообовязкове державне пенсійне страхування судом відхиляються, оскільки не були визнані неконституційними та є чинними на момент розгляду справи. Судом також не приймаються посилання відповідача, що йому не були надіслані повідомлення за кожен місяц, оскільки органами Пенсійного фонду до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з дня призначення пенсії надсилається повідомлення, а у разі зміни розміру пенсії протягом року органи Пенсійного фонду повідомляють про це відповідні підприємства, установи, організації та заклади у місячний строк з дня виникнення таких обставин.

За змістом частин 4, 5 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства суд повинен визначити характер спірних правовідносин та зміст правової вимоги, матеріальний закон, який їх регулює, а також факти, що підлягають встановленню і лежать в основі вимог та заперечень; зясувати, які є докази на підтвердження зазначених фактів.

Таким чином, суд дійшов висновку, що поданих позивачем доказів достатньо для встановлення обставин справи та для ухвалення судового рішення.

Одним з принципів адміністративного судочинства, передбачених статтею 7 Кодексу адміністративного судочинства України, є принцип законності, який відповідно до статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, полягає в наступному: суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини 1 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу, а суд згідно ст.86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та обєктивному дослідженні.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги є обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись 158-163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська до Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства "Науково-дослідний та конструкторсько-технологічний інститут трубної промисловості ім. Я.Ю.Осади" заборгованість по фінансуванню різниці між сумою пенсії, призначеної відповідно до Закону України "Про наукову і науково- технічну діяльність" і сумою пенсії, обчисленою відповідно до інших законодавчих актів в розмірі 43 835,24 грн. ( сорок три тисячі вісімсот тридцять п'ять гривень 24 коп.) на користь управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м.Дніпропетровська.

Постанова суду може бути оскаржена до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги через Дніпропетровський окружний адміністративний суд з одночасним направленням копії апеляційної скарги особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі складення постанови у повному обсязі, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна, скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

У разі якщо справа розглядалась судом за місцезнаходженням суб'єкта владних повноважень і він не був присутній у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, але його було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо у суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя ОСОБА_1