Рішення № 5404614, 15.09.2009, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" вересня 2009 р. Справа № 15/221-09

вх. № 5181/3-15

Суддя господарського суду

при секретарі судовогозасідання

за участю представників сторін:

позивача - не з*явивися відповідача - ОСОБА_4

розглянувши справу за позовом СВК "Рублене", с. Рублене

до СПД ФО ОСОБА_3 м. Харків, Великобурлуцька РДА Харківської області, 3-я особа - Відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області смт.Великий Бурлук, Рубленська сілька рада Великобурлуцького району Харківської області

про визнання недійсним договору

ВСТАНОВИВ:

Позивач - Сільськогосподарський виробничий кооператив „Рублене” звернувся до господарського суду з позовною заявою та після уточнення до позову просить визнати недійсним договір, укладений 30 березня 2002 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_3 на право оренди землі в розмірі 187,1 га, що знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області: 23.6 га земель запасу, 163,5 га із земель державного резервного фонду (згідно плану землекористування), зареєстрований у Великобурлуцькому відділі земельних ресурсів Харківської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 07.04.2002 року № 7 та в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Рубленської сільської ради вчинено запис 30.03.2002 року реєстр. № 3, з моменту його укладення; усунути перешкоди у користуванні позивачем СВК „Рублене” спірною земельною ділянкою шляхом того, що зобовязати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 187,1 га, надану йому в оренду на підставі договору від 30.03.2002 року.

В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що згідно Державного акту серія ХР-07-00-000395, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 27 колективному сільськогосподарському підприємству „Рублене” (правонаступник позивач- сільськогоспродарський кооператив „Рублене”) надано у постійне користування 510,3 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, для ведення сільськогосподарського виробництва, а надана в оренду відповідачу земельна ділянка входить до земельної ділянки, наданої йому в постійне користування.

Представник відповідача СПД ФО ОСОБА_3 ОСОБА_4 16.07.2009 року через канцелярію суду подав відзив на позовну заяву, у якій проти позову заперечує на підставах, викладених у відзиві.

Ухвалою суду від 09.07.2009 року клопотання позивача задоволено, залучено до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет позову:

Рубленську сільську раду Великобурлуцького району Харківської області, яка знаходиться за адресою: 62610, Харківська область, Великобурлуцький р-н, с. Рублене, мкр-н 1 лінія 25, код ЄДРПОУ 04399298,

Відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області, який знаходиться за адресою: вул.Радянська 22, смт. В.Бурлук, Харківської області, код ЄДРПОУ 24348162.

Зобов'язано третіх осіб надати пояснення: чи приймались будь-які рішення щодо вилучення у позивача земельної ділянки, наданої йому згідно Державного акту на право постійного користування серія ХР-07-00-000395, виданого Рубленською сільською радою народних депутатів Великобурлуцього району Харківської області на підставі рішення Великобурлуцької ради народних депутатів від 12.02.1997 року IХ сесії ХХII скликання.

Листом від 08.07.2009 року № 02-29/1089 Великобурлуцька РДА звернулась до суду з проханням відкласти розгляд справи для ознайомлення з матеріалами справи та надання обгрунтованого пояснення на позов.

Листом від 14.07.2009 року № 02-16/1124 Великобурлуцька РДА звернулась до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи у зв'язку з необхідністю підготовки необхідної документації, зверненням до архіву для витребування копії розпорядження голови адміністрації про укладення спірного договору оренди та підготовки обгрунтованого пояснення на позов.

Ухвалою господарського суду від 17.07.2009 року розгляд справи відкладено на 25.08.2009 року об 11.00 год .Зобов'язано сторони за три дні до слухання справи через канцелярію суду подати наступні документи: позивача- - належним чином посвідчені копії документів, доданих до позовної заяви; витяги з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців щодо позивача та відповідача станом на липень 2009 року; - довідку про поточні рахунки у фінансових установах банку на позивача та відповідача;

відповідачам: надати копію рішення згідно до якого надано право оренди спірної земельної ділянки та документи, на підставі яких надано в оренду спірну земельну ділянку: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом;

- докази відсутності порушень прав позивача діями (бездіяльністю) відповідача або докази задоволення вимог позивача;

- витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом липень 2009р.;

- довідку про номери поточних рахунків, відкритих в установах банків;

- докази звільнення спірної земельної ділянки.

12.08.2009 року через канцелярію господарського суду від Великобурлуцької РДА надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що представник райдержадміністрації Бородай В.В. знаходиться у щорічній відпустці.

Ухвалою господарського суду від 25.08.2009 року зобов'язано відповідачів виконати вимоги ухвали суду від 17.07.2009 року по справі 15/221-09, а саме : надати копію рішення згідно до якого надано право оренди спірної земельної ділянки та документи, на підставі яких надано в оренду спірну земельну ділянку: план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду; кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів; акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості); акт приймання-передачі об'єкта оренди; проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом; докази відсутності порушень прав позивача діями (бездіяльністю) відповідача або докази задоволення вимог позивача; витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців станом липень 2009р.; довідку про номери поточних рахунків, відкритих в установах банків; докази звільнення спірної земельної ділянки. Зобов'язано третіх осіб- Рубленську сільську раду та відділ Держкомзему у Великобурлуцькому районі надати пояснення та докази щодо того чи приймались будь-які рішення щодо вилучення у позивача земельної ділянки, наданої йому згідно Державного акту на право постійного користування серія ХР-07-00-000395, виданого Рубленською сільською радою народних депутатів Великобурлуцього району Харківської області на підставі рішення Великобурлуцької ради народних депутатів від 12.02.1997 року IХ сесії ХХII скликання.

В судове засідання 04.09.2009 року представник відповідача - ОСОБА_3 витребувані ухвалою суду від 17.07.2009 року та від 25.08.2009 року документи не надав. Представник відповідача- Великобурлуцької районної державної адміністрації в судове засідання не з'явився, витребувані ухвалою суду від 17.07.2009 року та від 25.08.2009 року документи не надав.

08.09.2009 року до господарського суду (вх. № 3164) від Великобурлуцької районної державної адмністрації надійшло заперечення на позов, у яких відповідач вважає безпідставною вимогу позивача з огляду на те, що він належним чином не переоформив державний акт на право користування земельною діялнкою та на інших підставах, зазначених в запереченнях.

Ухвалами від 09.07.2009р.,25.08.2009р. 04.09.2009р. суд попереджав сторони, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів, суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами. З урахуванням викладеного згідно положень ст.75 ГПК України справа розглядається у відсутності представника Великобурлуцької РДА та третіх осіб та за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошена перерва з 11.09.2009 року до 15.09.2009 року до 10 години.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши надані суду докази, зясувавши всі фактичні обставини, на яких грунтуються позовні вимоги, суд встановив наступне.

30 березня 2002 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією адміністрацією Харківської області та ОСОБА_3 був укладений договір оренди земельної ділянки. Згідно з цим договором відповідач - Великобурлуцька РДА Харківської області, виступаючи як власник землі, надав право орендарю ОСОБА_3 користуватись на правах оренди землею в розмірі 187,1 га, що знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району Харківської області: 23.6 га земель запасу, 163,5 га із земель державного резервного фонду (згідно плану землекористування). В оренду передано земельну ділянку площею 187,1 га, у тому числі ріллі 187,1 га. Укладеним договором зазначено, що права третіх осіб на земельну ділянку немає. Договір укладено на десять років до 2012 року.

Як свідчать матеріали справи, згідно довідки від 03.06.2009 року № 02-15/43, підписаної Рубленським сільським головою Катасоновою О.П. земельну ділянку площею 163,5 га передано в оренду Великобурлуцькою РДА згідно договору оренди АЕП № 582499 від 30.03.2002 року і згідно Державного акту ХР-07-00-000395, який виданий позивачу, вищезазначена площа входить в зазначений державний акт, переданий СВК "Рублене" на праві постійного користування.

Як встановлено судом, згідно Державного акту серія ХР-07-00-000395 на право постійного користування землею, виданого Рубленською сільською радою народних депутатів Великобурлуцього району Харківської області на підставі рішення Великобурлуцької ради народних депутатів від 12.02.1997 року IХ сесії ХХII скликання, що зареєстрований в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 27, земельна ділянка площею 510,3 га була видана колективному сільськогосподарському підприємству "Рублене", користувачем якої є Сільськогосподарський виробничий кооператив „Рублене” як правонаступник КСП „Рублене”.

Державний акт було зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування за № 27 та ним визначається надання землекористувачеві у постійне користування 510,3 гектарів землі в межах згідно з планом землекористування, для ведення сільськогосподарського виробництва.

Згідно Статуту СВК „Рублене” КСП „Реблене” перетворено в СВК "Рублене" із правонаступництвом прав і обов'язків КСП "Рублене", що зазначається статутом СВК "Рублене" та переходом усіх майнових прав і обов'язків КСП "Рублене".

Розпорядженням Великобурлуцької районної державної адміністрації Харківської області № 135 від 16 березня 1993 р. зареєстровано Статут позивача.

Перереєстрацію Статуту СВК "Рублене" здійснено розпорядженням голови Великобурлуцької районної державної адміністрації від 17.01.2000р. №39 на підставі протоколу № 2 від 07.01.2000р.

Позивач вважає, що 1 відповідач, надаючи у користування ОСОБА_3 спірну земельну ділянку перевищив свої повноваження, чим порушив охоронювані законом права та законні інтереси позивача.

Як свідчать надані позивачем документи, 25.04.2008 року Великобурлуцькою районною державною адміністрацією було видано розпорядження № 175 „Про припинення права постійного користування земельними ділянками”, посилаючись при цьому на ст. 6,13,16,21,34 Закону України „Про місцеві державні адміністрації”.

Згідно пункту 1 цього розпорядження були визнані такими, що втратили чинність державні акти на право постійного користування землею, згідно Переліку підприємств (затвердженому розпорядженням № 175), які припинили свою діяльність та державних актів на право постійного користування,, зокрема під порядковим номером 12 зазначено: КСП „Рублене” (сільська рада Рубленська), серія та номер акту- ХР-07-00-000395, площа 510,3 га , № реєстрації в Книзі записів державних актів на право постійного користування 27, дата реєстрації державного акту -12.02.1997р.

Посилаючись на чинне законодавство, яке не визначає порядку внесення змін до Державних актів на право постійного користування земельних ділянок, а також визнання його таким, що втратив чинність у звязку із зміною організаційно - правової форми юридичної особи у разі його перетворення, СВК „Рублене” до Харківського окружного адміністративного суду було подано адміністративний позов про визнання недійсним та скасування вищезазначеного розпорядження.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2008 року по справі № 2а-5957/08 адміністративний позов сільськогосподарського виробничого кооперативу „Рублене” задоволено. Визнано незаконним та скасовано розпорядження Великобурлуцької районної державної адміністрації № 175 від 25.04.2008 року в частині визнання таким, що втратив чинність Державний акт на право постійного користування землею серія ХР-07-00-000395, виданий Рубленською сільською радою народних депутатів Великобурлуцього району Харківської області на підставі рішення Великобурлуцької ради народних депутатів від 12.02.1997 року IХ сесії ХХII скликання. Постанова Харківського окружного адміністративного суду від 21.07.2008 року по справі № 2а-5957/08 набрала законної сили.

Таким чином, Державний акт на право постійного користування серія ХР-07-00-000395 згідно рішення суду є чинним.

Зазначене також підтверджує лист від 17.02.2009 року № 01-17/525 за підписом начальника відділу Держкомзему у Великобурлуцькому районі Харківської області О.М. Сіренко.

Згідно ст.ст. 2 та 3 Земельного кодексу України Земельні відносини - це суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею. Суб'єктами земельних відносин є громадяни, юридичні особи, органи місцевого самоврядування та органи державної влади. Об'єктами земельних відносин є землі в межах території України, земельні ділянки та права на них, у тому числі на земельні частки (паї). Земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Приписи ст.ст. 13 і 41 Конституції України визначають, що від імені Українського народу права власності здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією і усі суб'єкти права власності рівні перед законом. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю.

Відповідно ст.ст. 142-145 Конституції України до матеріальної основи органів місцевого самоврядування, крім інших об'єктів, належить земля, управління якою здійснюють територіальної громади через органи самоврядування в межах їх повноважень шляхом прийняття рішень. Права органів самоврядування захищаються у судовому порядку.

Відповідно до ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 126 Земельного кодексу України право постійного користування підтверджується державним актом, що пройшов державну реєстрацію у встановленому порядку.

Статтею 92 ч.1 Земельного кодексу України встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку. Права постійного користування земельною ділянкою із земель державної та комунальної власності набувають підприємства, установи та організації, що належать до державної та комунальної власності.

В рішенні Конституційного суду України від 22 вересня 2005 року по справі № 1-17/2005 (справа про постійне користування земельними ділянками), яким частково визнаний неконституційним пункт 6 Постанови ВР УРСР від 18 грудня 1990 року № 563-ХІІ, конституційний суд визначив, що порівняльний аналіз змісту положень пункту 6 Постанови Верховної Ради України “Про земельну реформу”від 18 грудня 1990 року і пункту 6 Перехідних положень Земельного кодексу України вказує на те, що в першому акті йдеться про оформлення права на земельну ділянку громадянами, підприємствами, установами та організаціями, які мають у користуванні земельні ділянки, надані їм до введення в дію Земельного кодексу Української РСР (грудень 1990 р.), а в другому - про переоформлення права постійного користування земельними ділянками. Підставою для виникнення права на земельну ділянку є відповідний юридичний факт. Суб'єктивне право постійного користування земельною ділянкою передбачає, що земельні ділянки у постійне користування передаються у порядку відведення з наступним посвідченням цього права шляхом видачі державного акта на право постійного користування земельною ділянкою. Згідно пункту 8 Постанови Верховної Ради України від 13.03.1992 року № 2200-ХІ громадяни, підприємства, установи, організації, яким було надано у встановленому порядку земельні ділянки у довічне успадковуване або постійне володіння, зберігають свої права на використання цих земельних ділянок до оформлення права власності або землекористування відповідно до Земельного кодексу України. Зміст зазначених актів передбачає можливість зберігання прав на використання земельних ділянок, наданих у встановленому порядку, до оформлення права землекористування відповідно до вимог діючого в теперішній час Земельного кодексу України. Порушені права землекористувачів підлягають захисту способами передбаченими ст. 152 ЗК України з обов'язковим дотриманням норм чинного законодавства. Згідно вказаної статті захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку, що передбачено п. 2 ст. 77 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”

Згідно статті 19 Земельного кодексу України (1990 року, який діяв до 1.01.2002 року) надання у користування земельної ділянки, що перебуває у власності або користуванні, іншому громадянину, підприємству, установі, організації провадиться лише після вилучення (викупу) цієї ділянки в порядку, передбаченому статтями 31 і 32 цього Кодексу. Надання земельних ділянок здійснюється за проектами відведення цих ділянок.

Порядок припинення права власності на землю та права користування земельною ділянкою визначений статтею 29 вказаного Земельного кодексу України, що діяв до 01.01.2002 року. Згідно з положеннями вказаної статті припинення права власності на землю або права користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови власника землі або землекористувача провадиться за його заявою на підставі рішення відповідної Ради народних депутатів.

Положеннями статті 141 Земельного кодексу України визначені підстави припинення права користування земельною ділянкою, якими, зокрема, є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати. Аналогічне положення містилось у статті 27 Земельного кодексу України, що діяв до 01.01.2002 року та був введений в дію Постановою ВР від 18.12.1990 року.

У разі виявлення випадків використання землі не за цільовим призначенням, нераціонального використання або способами, що призводять до зниження родючості грунтів і забруднення, систематичного невнесення платежів за землю органи державного контролю за використанням і охороною земель або фінансові органи письмово попереджають власників землі і землекористувачів про необхідність усунення цих порушень у місячний строк. Якщо порушення за цей час не будуть усунуті, на винних накладається адміністративне стягнення у встановленому порядку і надається додатково місячний строк для усунення порушень. Якщо порушення і в цей строк не будуть усунуті, вказані органи передають відповідній місцевій Раді народних депутатів або власнику землі, який надав земельну ділянку в користування, акт і свій висновок про необхідність припинення права на земельну ділянку. Місцеві Ради народних депутатів на підставі одержаних матеріалів через уповноважені ними органи звертаються з позовом до суду, арбітражного суду про припинення права власності на земельну ділянку.

Викладене дає підстави для висновку про те, що укладення 30 березня 2002 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією адміністрацією Харківської області та ОСОБА_3 договору оренди земельної ділянки площею 163,5 га як зазначено у договорі із земель державного резервного фонду (згідно плану землекористування) не відповідає зазначеним вимогам діючого у той час земельного законодавства.

Статтею 154 ЗК України передбачено, що органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування без рішення суду не мають права втручатись у здійснення власником повноважень щодо володіння, користування і розпорядження належною йому земельною ділянкою або встановлювати непередбачені законодавчими актами додаткові обов'язки чи обмеження.

Згідно статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

До повноважень місцевих державних адміністрацій у галузі земельних відносин належить: а) розпорядження землями державної власності в межах, визначених цим Кодексом; б) участь у розробленні та забезпеченні виконання загальнодержавних і регіональних (республіканських) програм з питань використання та охорони земель; в) координація здійснення землеустрою та державного контролю за використанням та охороною земель; г) підготовка висновків щодо надання або вилучення (викупу) земельних ділянок; ґ) викуп земельних ділянок для суспільних потреб у межах, визначених цим Кодексом; д) підготовка висновків щодо встановлення та зміни меж сіл, cелищ, районів, районів у містах та міст; е) здійснення контролю за використанням коштів, що надходять у порядку відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок; є) координація діяльності державних органів земельних ресурсів; ж) вирішення інших питань у галузі земельних відносин відповідно до закону.

Відповідно до статті 3 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” місцеві державні адміністрації діють на засадах: відповідальності перед людиною і державою за свою діяльність; верховенства права; законності; пріоритетності прав людини; гласності; поєднання державних і місцевих інтересів.

Згідно статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації" місцева державна адміністрація має такі повноваження в галузі використання та охорони земель, природних ресурсів і охорони довкілля: 1) розробляє та забезпечує виконання затверджених у встановленому законом порядку програм раціонального використання земель, лісів, підвищення родючості грунтів, що перебувають у державній власності; 2) розпоряджається землями державної власності відповідно до закону; 3) розробляє, подає на затвердження відповідної ради та забезпечує виконання регіональних екологічних програм; звітує перед відповідною радою про їх виконання; вносить до відповідних органів пропозиції щодо державних екологічних програм; 4) вживає заходів до відшкодування шкоди, заподіяної порушенням законодавства про охорону довкілля підприємствами, установами, організаціями і громадянами; 5) вносить пропозиції відповідним органам місцевого самоврядування щодо організації територій та об'єктів природно-заповідного фонду місцевого значення; 6) інформує населення про екологічно небезпечні аварії та ситуації, стан довкілля, а також про заходи, що вживаються до його поліпшення; 7) організовує роботу по ліквідації наслідків екологічних аварій, залучає до цих робіт підприємства, установи, організації незалежно від форм власності та громадян; 8) вносить пропозиції в установленому законом порядку про зупинення діяльності підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності у разі порушення ними законодавства про охорону довкілля та санітарних правил; 9) розробляє і забезпечує дотримання правил користування водозабірними спорудами, призначеними для задоволення питних, побутових та інших потреб населення, зони санітарної охорони джерел водопостачання; обмежує або забороняє використання підприємствами питної води у промислових цілях.

Надані до суду документи свідчать про те, що будь-яких рішень з приводу вилучення спірної земельної ділянки у СВК „Рублене”, внесення змін до Державного акту на право постійного користування, які б обмежували право користування позивача ані Рубленською сільскою радою, ані Великобурлуцькою районною державною адміністрацією не приймалось.

Статтею 203 ЦК України, чинному на час укладання угоди, встановлено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Стаття 205 ЦК України наголошує, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно пункту 1 статті 203 ЦК зміст правочину не може суперечити Цивільному кодексу України, іншим актам цивільного законодавства.

Відповідно до частини 1 статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5, 6 статті 203 цього Кодексу. Крім того, згідно частини 1 статті 207 ГК судом може бути визнане недійсним повністю або частково господарське зобовязання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосубєктності).

Як вказано у пункті 2 постанови Пленуму Верховного Суду України від 28 квітня 1978 року №3, зі змінами, внесеними постановами від 25 грудня 1992 року №13 та від 25 травня 1998 року №15 "Про судову практику в справах про визнання угод недійсними" угода може бути визнана недійсною лише з підстав і з наслідками, передбаченими законом.

Статтею 236 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин є недійсним з моменту його вчинення, але якщо за недійсним правочином права та обов'язки передбачалися лише на майбутнє, можливість настання їх в майбутньому припиняється.

З огляду на те, що до відання місцевих державних адміністрацій у межах і формах, визначених Конституцією України і приписами статтей 6,13,16, 21, 34 Закону України „Про місцеві державні адміністрації” не віднесено повноваження розпоряджатися землями, що знаходяться у постійному користуванні підприємств, зокрема СВК „Рублене”, за виключенням підстав, передбачених Земельним кодексом України, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для захисту прав позивача, зокрема прав на користування земельною ділянкою.

Довідка Виконавчого комітету Рубленської сільської ради від 03.06.2009 року № 02-15/43 свідчить про те, що земельна ділянка площею 163,5 га, яка розташована на території Рубленської сільської ради та передана в оренду відповідачу, згідно Державного акту серія ХР-07-00-000395, надана СВК „Рублене” у постійне користування.

Суд приходить до висновку, що позовні вимоги СВК „Рублене” є законними, обґрунтованими, такими, що підлягають задоволенню частково в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.03.2002 року, згідно з яким Великобурлуцька районна державна адміністрація Харківської області надала право орендарю ОСОБА_3 користуватись земельною ділянкою та який набув право на оренду земельної ділянки, що знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького району площею 163,5 га (як зазначено в договорі із земель державного резервного фонду), оскільки ця земельна ділянка належить на праві постійного користування користувачу СВК „Рублене” згідно державного акту серія ХР-07-00-000395.

Стосовно укладення договору оренди в частині набуття відповідачем права оренди 23,6 га, що передані Великобурлуцькою РДА із земель запасу, позивач усно пояснив, що ця земельна ділянка ніякого відношення до земельної ділянки площею 510,3 га та наданій позивачу у постійне користування згідно державного акту не має. В судовому засіданні позивач в цій частині відмовився від позову. Відмову позивача в частині визнання недійсним договору оренди від 30.03.2002 року, згідно з яким Великобурлуцька районна державна адміністрація надала право орендарю ОСОБА_3 користуватись земельною ділянкою площею 23,6 га із земель запасу прийнята судом, як така що не суперечить чинному законодавству.

Керуючись ст.33,43,44-49,82-85 ГПК України, ст., 2, 3,126, 141, 142-145 Земельного кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Прийняти відмову позивача від позову в частині визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 30.03.2002 року, яким Великобурлуцькою РДА надано ОСОБА_3 право на оренду 23,6 га із земель запасу.

Позов задовольнити частково.

Визнати недійсним договір оренди земельної ділянки, укладений 30 березня 2002 року між Великобурлуцькою районною державною адміністрацією Харківської області та ОСОБА_3 на право оренди землі в розмірі 163,5 га, що знаходиться на території Рубленської сільської ради Великобурлуцького арйону Харківської області (із земель державного резервного фонду) (згідно плану землекористування), зареєстрований у Великобурлуцькому відділі земельних ресурсів Харківської області, про що в книзі записів державної реєстрації договорів оренди землі вчинено запис 07.04.2002 року № 7 та в Книзі записів державної реєстрації договорів оренди Рубленської сільської ради вчинено запис 30.03.2002 року реєстр. № 3, з моменту його укладення; усунути перешкоди у користуванні позивачем СВК „Рублене” спірною земельною ділянкою шляхом того, що зобовязати ОСОБА_3 звільнити земельну ділянку площею 163,5 га, надану йому в оренду на підставі договору від 30.03.2002 року.

Суддя

рішення підписане 15.09.2009 року