Ухвала суду № 54044468, 01.12.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

Апеляційний суд Запорізької області

Справа 22- ц/778/3403/15

ЕУ№ 334/8919/14-ц

Головуючий у 1 інстанції:Турбіна Т.Ф.

Суддя-доповідач: ОСОБА_1

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 грудня 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:

головуючого: Бондаря М.С..

суддів: Подліянової Г.С.

ОСОБА_2

при секретарі: Мельник З.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» на рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2014 року ТОВ «Кредитні ініціативи» звернулося до суду із вищезазначеним позовом .В обґрунтування позову зазначає, що між ВАТ « Сведбанк» правонаступником якого є ПАТ « Сведбанк» та ОСОБА_5 укладено кредитний договір від 06 червня 2008 року за № 0703/0608\71-105 у відповідності з умовами якого, остання отримала кредит у сумі 68000, 00 доларів США під 11.90% річних строком погашення по 06 червня 2038 року.

В якості забезпечення виконання зоовязань за кредитним договором між Банком та ОСОБА_3 укладено іпотечний договір від 06.06.2008 року за № 0703/0608/71-105-Z-1, предметом іпотеки є квартира № 23, що знаходиться у будинку № 24 по проспекту Леніна у м. Запоріжжя.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з основного договору, 06.06.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_4 уклали договір поруки №0703/0608/71-105-Р-1, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

28.11.2012р. між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та Факторинговою компанією «Вектор Плюс» (далі - ФК «Вектор Плюс») укладено Договір факторингу, відповідно до п.2.1, 2.2. якого Банк відступає Фактору свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Банку на підставі Документації. Разом з правами вимоги до Фактора переходять всі пов'язані з ними права, зокрема права грошової вимоги щодо нарахованих та несплачених Боржниками процентів, комісій, штрафних санкцій та інших обов'язкових платежів. Разом із тим, 28.11.2012 року між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи» укладено Договір факторингу. Відповідно до п.2.1, 2.2. Договору Клієнт (ТОВ «ФК «Вектор Плюс») відступає Фактору (ТОВ «Кредитні ініціативи») свої права Вимоги заборгованості по кредитних договорах, укладених з Боржниками, право на вимогу якої належить Клієнту на підставі Документації. Внаслідок укладення вказаних договорів відбулася заміна кредитора, а саме ТОВ «Кредитні ініціативи» набуло статусу нового кредитора/стягувача за кредитним договором від 06.06.2008 №0703/0608/71-105,укладеним між ВАТ «Сведбанк» і ОСОБА_3

Відповідач не виконує належним чином взяті на себе зобов'язання, чим грубо порушує істотні умови Кредитного договору, в результаті чого станом на 06.07.2014р. має прострочену заборгованість:за кредитом - 67776,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 801593,26 грн.,по відсотках - 45486,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 537967,29 грн., пені, що обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, у межах строку позовної давності в один рік , що складає 15964,10 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 188808,96 грн.

З наведених підстав позивач просить стягнути солідарно з відповідачів заборгованість за кредитним договором у сумі 1528369,51 грн., з яких заборгованість за кредитом у сумі 801593,26 грн., заборгованість по відсотках у сумі 537967,29 грн., пеня у сумі 188808,96 грн., а також стягнути судові витрати по оплаті судового збору.

Рішенням Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року відмовлено у задоволенні позову.

Не погоджуючись з рішенням суду, ТОВ «Кредитні ініціативи» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити у повному обсязі.

Справа знаходиться в провадженні апеляційного суду з 27квітня 2015 року Судові засідання призначалися неодноразово. Відповідач ОСОБА_4 в судові засідання ні разу не зявилася, судові повістки про виклик до суду, які направлялися судом на адресу за зареєстрованим її місцем проживання м Запоріжжя пр.. Леніна,буд. 24кв.. 23, остання не бажає отримувати, тому вони поверталися до апеляційного суду за закінченням терміну зберігання. В суді апеляційної інстанції предствник ОСОБА_3 - ОСОБА_6 зазначив, що ОСОБА_4 є матірю ОСОБА_7 та знає про час та місце розгляду справи. ТОВ « Кридитні ініціативи» повідомлений про місце та час розгляду справи у відповідності до вимог ст.ст. 74, 76 ЦПК України, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки) та розпискою про отримання судової повістки ( а.с. ) не з'явився до апеляційного суду, причини неявки в судове засідання не повідомив, З огляду на вищевикладене та у відповідності до ст.ст. 303-1, 305 ЦПК України, судова колегія ухвалила розглядати справу за відсутності учасників апеляційного розгляду ОСОБА_4 та ТОВ « Кредитні ініціативи», які не прибули в судове засідання.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно зі ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межа доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено, між ВАТ « Сведбанк» правонаступником якого є ПАТ « Сведбанк» та ОСОБА_3 укладено кредитний договір від 06 червня 2008 року за № 0703/0608\71-105 у відповідності з умовами якого, остання отримала кредит у сумі 68000, 00 доларів США під 11.90% річних строком погашення по 06 червня 2038 року.

В забезпечення виконання зобов'язань позичальника, що випливають з основного договору, 06.06.2008 року ВАТ «Сведбанк» (правонаступник ПАТ «Сведбанк») та ОСОБА_4 уклали договір поруки №0703/0608/71-105-Р-1, відповідно до умов якого поручитель поручається за виконання позичальником обов'язків, що виникли на підставі основного договору або можуть виникнути на підставі нього у майбутньому.

28 листопада 2012 року між ПАТ "Сведбанк", яке виступало правонаступником ВАТ "Сведбанк", яке в свою чергу виступало правонаступником АКБ "ТАС-Комерцбанк", та ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" укладено договір факторингу № 15, відповідно до п. 2.1 якого банк відступає фактору свої права вимоги заборгованості за кредитними договорами, укладеними з боржниками, зазначеними у реєстрі заборгованості боржників, право на вимогу якої належить банку на підставі документації, а фактор шляхом надання фінансової послуги банку набуває права вимоги такої заборгованості від боржників.

Відповідно до п. 2.5 даного договору фактор зобов'язується протягом 20 робочих днів, наступних за розрахунковою датою, надіслати письмові повідомлення боржникам про відступлення банком фактору прав вимоги заборгованості, підготовлені за формою, встановленою в додатку 3 до цього договору.

Ухвалюючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції, виходив із недоведеності позивачем права вимоги за кредитним договором № 0703\0608\71-105 укладеним 06 червеня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та ОСОБА_4. І.П. та договором поруки № 0703\0608\71-105-Р-1 укладеним 06 червеня 2008 року між ВАТ «Сведбанк» та поручителем ОСОБА_4, оскільки позивач надав лише копію договору факторингу від 28.11.2012 року № 15 між ПАТ « Сведбанк» і ТОВ « «Факторинговою компанією « ОСОБА_8, яка не неналежно завірена, не надано витягу з реєстрів заборгованостей боржників стосовна боржника ОСОБА_3 за кредитним договором та договором поруки, акту-прийому-передачі реєстру заборгованості боржників

Проте з таким висновком суду не можна погодитись.

Відповідно до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Частиною 1 ст. 513 ЦК України передбачено, що правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. (ст..ст. 514-517 ЦК України)

Відповідно до положень ст. ст. 1077, 1078 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Згідно з ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

На підтвердження переходу прав вимоги від ПАТ "Сведбанк" до ТОВ "Факторингова компанія "Вектор Плюс" та, в подальшому до ТОВ "Кредитні ініціативи", позивач наддав договір Факторингу № 15 від 28.11.2012 року укладеного. між ПАТ «Сведбанк», який в свою чергу виступає правонаступником АКБ «ТАС-Комерцбанк», та Факторинговою компанією «Вектор Плюс», договір факторингу від 28.11.2012 року укладений між ТОВ «ФК «Вектор Плюс» та ТОВ «Кредитні ініціативи», реєстр заборгованостей боржників та купівельна ціна додаток 1Б, перелік кредитних договорів разом з відповідними договорами забезпечення додаток 7Б, акт прийому передачі реєстру заборгованостей боржників за договором про надання факторингу №15 від 28.11.2012 року, акт прийому-передачі персональних даних в електронному вигляді за договором факторингу №15 від 28.11.2012 року, акт прийому-передачі інформації згідно реєстру заборгованості боржників в електронному вигляді за договором факторингу №15 від 28.11.2012 року, повідомлення №447 від 02.10.2013 року та №448 від 02.10.2013 року щодо здійснення розрахунків між сторонами договорів факторингу, які свідчать про виконання останніми зобов'язань за вказаними договорами і направлення позивачем по даній справі права грошової вимоги до відповідачів.(а.с.17-30, а.с. 116-117, а.с. 146-151).

Надані позивачем вищезазначені договори та всі додатки до позвної заяви прошиті в цілому з вказівкою на кількість прошитих аркушів та завірені печаткою юридичної особи та підписом. Таким чином твердження суду про відсутність інформації в реєстрі заборгованості відповідача та його неналежне посвідчення спростовується матеріалами справи.

Всі додатки до позову ( у тому числі реєстр заборгованостей) надано до суду у формі належним чином завірених копій.

Суд першої інстангції відмовляючи в задоволенні позовних вимог з тих підстав, що позивачем не надано доказів того, що підтверджують факт набуття позивачем права вимоги за кредитним договором, укладеним 06.06.2008 року між банком та ОСОБА_9 , фактично усунувся від виконання своїх процесуальних повноважень та обов'язків, не виконав вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, не зобов'язав позивача надати оригінали всіх необхідних документів та реєстр позичальників.

Натомість, в суді апеляційної інстанції представником ТОВ «Кредитні ініціативи» були надані копії вищезазначених документів, що підтверджують факт набуття позивачем права вимоги. Зазначені копії документів були посвідчені нотаріусом Київськогго нотаріального округу ОСОБА_10, де вона засвідчує вірність цих копій з оргиналу документів ( а.с. 146-151). Оригінали договорів факторингу від від 28.11.2012 року були надані представник ТОВ « Кредитні ініціативи для огляду в суді апеляційної інстанції.

Висновок суду, що позивач не надано доказів, що саме ТОВ « Кредитні ініціативи» здійснило розрахунок з ТОВ « ОСОБА_10 пллюс» не заслуговує на увагу, оскільки на підтвердження повної оплати обох договорів факторингу позивач надав належним чином засвідчені копії повідомлень ПАТ « Сведбанк» та ТОВ « ФК « Вектор Плюс» щодо повної оплати ціни продажу заборгованості за відповідно договорами між ПАТ «Сведбанк» та ТОВ « ФК « Вектор Плюс» та ТОВ « Кредитні ініціативи» ( а.с. 116-117).

Висновок суду на відсутність повноважень ТОВ « ФК «ОСОБА_10 плю» на наступну уступку права вимоги також не заслуговує на увагу, оскільки наявність або відсутність такого права була встановлена за домовленістю між ТОВ « ФК ОСОБА_10 плюс» та ПАТ « Сведбанк» в п. 2.6 у договорі факторингу від 28.11.2012 року, при цьому суд фактично намагався досліджувати угоду, укладену юридичними осбами, які не є учасниками даної справи, тому фактично зробив вищезазначений висновок на припущеннях.

Таким чином, суд першої інстанції в порушення вимог ст. 212 ЦПК України не в повному обсязі дослідив надані позивачем договори факторингу, не дослідив взаємний звязок доказів у їх сукупності, а в оскаржуваному рішенні не відобразив мотивів та обггрунтування відмови у прийнятті як належного доказу повідомлень ТОВ» ФК ОСОБА_8» про оплату ціни продажу заборгованості, пославшись на те, що ксерокопія договорв факторингу не належним чином завірені, а тому не можуть вважатися належними та допустимими доказаи у справі, суд у порушенні ч. 4 ст. 10 ЦПК України, а також ч. 2 ст. 64, 139 ЦПК України не витребував їх оригіналів та реєстр позичальників, який є його невідємною частиною, не розяснив позивачеві його права на подання завіреної у відповідності до чинного законодавства копії даного доказу або надання суду його оригіналу для огляду у судовому засіданні, а отже, прийшов до необґрунтованого висновку про недоведеність факту передачі права вимоги.

Частинами 1, 2 ст. 1082 ЦК України встановлено, що боржник зобов'язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж. Боржник має право вимагати від фактора надання йому в розумний строк доказів того, що відступлення права грошової вимоги факторові справді мало місце. Якщо фактор не виконає цього обов'язку, боржник має право здійснити платіж клієнтові на виконання свого обов'язку перед ним. Виконання боржником грошової вимоги факторові відповідно до цієї статті звільняє боржника від його обовязку перед клієнтом.

Отже за змістом наведенех положень закону боржник, який не отримав повідомлення про передачу права вимоги іншій особі, не позбавляє обовязку погашення заборгованості, а лише має право на погашення заборгованості первинному кредитору і таке виконання зобовязання є належним.

Неотримання боржником письмового повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові не є перешкодою для реалізації права фактора звернутись у будь-який час за захистом своїх порушених прав до суду, оскільки боржник у судовому засіданні має можливість заперечувати проти вимог фактора, що відповідає положенням статті 124 Конституції України.

Така позиція висловлена в ухвалі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 13 листопада 2013 року у справі № 6-29897св13.

На аркушах справи 17 містяться вимоги про досудове врегулювання спору №SD14.08.\7 від 15.08.2014 року та реєстр поштових відправлень, з яких вбачається, що ТОВ "Кредитні ініціативи" повідомляло ОСОБА_3В,. ОСОБА_4 про заміну кредитора, яка відбулася внаслідок укладення договорів факторингу від 28.11.2012 року.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до ст. 554 ЦК України, у разі порушення боржником зобовязання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.

Відповідно до умов договору поруки № 0703/0608/71-105-Р-1 від 06.06.2008 року, ОСОБА_3, ОСОБА_4 відповідають перед позивачем за порушення обовязків за кредитним договором, як солідарні боржники. Поручитель відповідає перед банком у тому ж обсязі, що і боржник.

В п. 2.2 договору факторингу від 28.11.2012 року між ТОВ « ФК « ОСОБА_8 плюс» та ТОВ « Кредтні ініціативи»зазначено, що права вимоги за договором поруки переходять від Клієнта Фактору одночасно з переходом права вимоги на підставі цього договору факторингу та в силу закону без необхідності укладення окремого договору передачі прав вимоги за договором поруки.

З матеріалів справи вбачається, що Рішенням Жовтневого районного суду м. Запоріжжя від 09 грудня 2010 року було задоволено позов ПАТ «Сведбанк» до ОСОБА_3 та звернуто стягнеення на предмет іпотеки квартиру № 23 в будинку № 24 по пр.. Леніна у м. Запоріжжя, яке в цій частині було залишено без змін Рішенням апеляційного суду Запорізької області від 12.12.2011 року..

Проте вищезазначене рішення боржником на теперішній час не виконано та є наявна заборгованість відповідачів за кредитним договором від 06.06.2008 року .

Отже, новий кредитор не позбавляється можливості на умовах, визначених кредитним договором, реалізувати своє право грошової вимоги, щодо якого спір вирішено в судовому порядку, оскільки це не призведе до подвійного притягнення боржника до відповідальності, враховуючи те, що дострокове присудження до виконання заборгованості за кредитним договором на підставі рішення суду та відкриття виконавчого провадження не є фактичним виконанням умов кредитного договору.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором №0703/0608/71-105 від 06.06.2008 року , станом на 06.07.2014 року заборгованість за тілом кредиту складає - 67776,00 доларів США, що за курсом НБУ на дату розрахунку складає 801593,26 грн.,по відсотках - 45486,00 доларів США, що за офіційним курсом НБУ на дату розрахунку складає 537967,29 грн., пені, що обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, що складає 15964,10 доларів США, що по курсу НБУ на дату розрахунку складає 188808,96 грн.

Виходячи з вищенаведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не можна вважати законним і обґрунтованим, тому воно підлягає скасуванню з підстав, передбачених ст. 309 ЦПК України з ухваленням нового рішення про задоволення позову.

Доводи апеляційної скарги дають підстав для висновку про неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідно до положень ст 88 ЦПК України з відповідачів підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 3654.00 грн. (а.с. 4) ( з кожного по 1897 грн.)

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

ВИРІШИЛА:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» задовольнити .

Рішення Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 03 березня 2015 року у цій справі скасувати. Ухвалити нове рішення наступного змісту.

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» до ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення заборгованості задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_3, ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Кредитні ініціативи» заборгованість за кредитним договором № 0703/0608\71-105 від 06 червня 2008 року у сумі 1528369.51 грн, в тому числі- заборгованість за кредитом у сумі 801593 грн. 26 коп., заборгованість по відсоткам у сумі 537967 грн. 29 коп, пені в сумі 188 808, 96 грн та витрати по сплаті судового збору з кожного по 1827 грн.

Рішення набирає законної сили з моменту ї його проголошення, проте вона може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий: Судді: