Ухвала суду № 54044387, 30.11.2015, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа № 234/9010/14-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 11-кп/778/668/15

Єдиний унікальний № 234/9010/14-к Головуючий в 1-й інстанції Чернобай А.О.

Категорія ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України Доповідач в 2-й інстанції ОСОБА_1

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 листопада 2015 року м. Запоріжжя

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Запорізької області у складі суддів:

головуючого судді Фоміна В.А.,

суддів Гріпаса Ю.О., Мульченка В.В.,

при секретарі Хомяк К.В.,

за участю прокурора Стоматової В.П.,

захисника ОСОБА_2,

обвинуваченого ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в апеляційному порядку, кримінальне провадження, внесене до ЄРДР за № 12014050390000482, за апеляційною скаргою (з урахуванням доповнення) обвинуваченого ОСОБА_3 на вирок колегії суддів Краматорського міського суду Донецької області від 16 грудня 2014 року, яким

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2 РФ, громадянина України, із неповною середньою освітою (9 класів), не одруженого, не працюючого, місця реєстрації не маючого, проживаючого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_3, раніше неодноразово судимого, останній раз 23.01.2001 року Артемівським міським судом Донецької області за ст. 115 ч. 1 КК України до 9 років позбавлення волі, звільненого умовно - достроково 28.11.2008 року на підставі ухвали Волновахського районного суду Донецької області від 20.11.2008 року на не відбутий строк 1 рік 9 місяців 20 днів;

визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ст. 115 ч. 2 п. 13, ч. 1 ст. 185 КК України і призначено покарання: за ч. 1 ст. 185 КК України у виді 3 місяців арешту, за ст. 115 ч. 2 п. 13 КК України у вигляді довічного позбавлення волі із поміщенням до кримінально - виконавчої установи закритого типу. На підставі ст. 70 ч. 1, ч. 2 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначено покарання у виді довічного позбавлення волі.

Міра запобіжного заходу до набрання вироком законної сили відносно ОСОБА_3 залишена у виді тримання під вартою. Початок строку відбування покарання ухвалено рахувати з 02 грудня 2014 року. Зараховано ОСОБА_3 у строк відбування покарання, строк перебування під вартою з 07.03.2014 року по 03.07.2014 року.

Ухвалено стягнути з ОСОБА_3 на користь Краматорської міської ради витрати на поховання ОСОБА_4 у розмірі 1 433 грн. 16 коп.

Вирішена доля речових доказів.

У вироку зазначено, 09 лютого 2014 року приблизно о 20 годині, ОСОБА_3, разом із своїм знайомим ОСОБА_4, перебуваючи у сторожовому вагончику на території фермерського господарства «Джерело», яке розташоване на відстані 300 м від залізничного полотна «Красний Лиман», що проходить повз річку «Сухий Торець» м. Краматорська Донецької області розпивали спиртні напої. Приблизно о 21 годині ОСОБА_3 та ОСОБА_4 вийшли палити на подвір'я. В цей час, між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виникла сварка, через те, що останній став ображати його нецензурною лайкою. В ході сварки ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, наніс не менше трьох ударів кулаком правої руки в область обличчя. Від отриманих ударів ОСОБА_4 впав на землю. В цей момент, у ОСОБА_3 виник злочинний умисел на умисне вбивство ОСОБА_4

Реалізуючи свій умисел на умисне протиправне заподіяння смерті, ОСОБА_3, будучи особою, яка раніше вчинила умисне вбивство, пішов до сторожового вагончику, де взяв ніж, підійшов ззаду до ОСОБА_4, який знаходився на подвір'ї. Після чого, продовжуючи свої умисні дії, обхвативши останнього за шию, почав її різати та повалив на землю. Далі ОСОБА_3 сів зверху на тулуб, та діючи умисно з метою заподіяння смерті іншій людині та бажаючи її настання, навмисно наніс не менше 11 різаних ран в області шиї, голови та обличчя ОСОБА_4

Після чого, ОСОБА_3, доводячи свої умисні дії, спрямовані на заподіяння смерті ОСОБА_4 до кінця, пішов до сторожового вагончику, де взяв сокиру, підійшов до останнього, який лежав на землі та діючи умисно наніс не менше 6 ударів лезом сокири в область голови, від чого потерпілий помер на місці.

В результаті умисних противоправних дій ОСОБА_3, ОСОБА_4 були заподіяні наступні тілесні ушкодження:

- рана в лівій біляочевої області з ушкодженням лівої виличної кістки; п'ять ран у лівій скронево-тім'яної області з утворенням дірчастого перелому кісток черепа у лівій скронево-потиличної області і переходом тріщин на основу черепа, пошкодження твердої мозкової оболонки, ушкодженням м'яких мозкових оболонок, крововиливами під м'які мозкові оболонки в лівій скронево-тім'яно-потиличної області, размозженням речовини мозку в лівій скроневій, лівої тім'яної і лівій потиличній частках, крововилив у шлуночки головного мозку, які відносно живої людини мають ознаки тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя;

- рана на правій передньо-боковій поверхні шиї з ушкодженням м'язів шиї, чотири рани лівої бічної поверхні шиї, рана в області тіла нижньої щелепи зліва, рана в ділянці нижньої щелепи справа, рана спинки носа, рана лівої вушної раковини, рана нижньої повіки лівого ока, рани на долонній поверхні кистей рук, подряпини на шкірі особи, які відносно живої людини мали б ознаки легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я, як вимагають для свого терміну загоєння понад 6-ти, але менше 21-го дня (3-х тижнів);

- синці на шкірі чола, повік очей, забиті рани повік правого ока, які відносно живої людини мали б ознаки легких тілесних ушкоджень.

Смерть ОСОБА_4 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми, що супроводжувалася численними рубленими ранами волосистої частини голови та обличчя з утворенням відкритого перелому кісток лицьового скелета, відкритого перелому кісток склепіння і основи черепа з ушкодженням оболонок і речовини головного мозку, яка ускладнилася розвитком явищ шоку-крововтрати, набряком головного мозку. Між даними ушкодженнями і причиною смерті є прямий зв'язок.

Крім того, 09.02.2014 року приблизно о 21 годині 20 хвилин, у ОСОБА_3, після скоєння умисного вбивства ОСОБА_4, перебуваючи на березі річки «Сухий Торець» біля фермерського господарства «Джерело», що розташоване на відстані 300 метрів від залізничного полотна «Красний Лиман» м. Краматорська Донецької області виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення майна, яке знаходилось у ОСОБА_4

Реалізуючи свій злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна, ОСОБА_3, перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, упевнившись в тому, що за його діями ніхто не спостерігає, став оглядати кишені куртки вбитого ОСОБА_4, після чого, умисно, таємно, з корисливих мотивів, викрав майно, що належить ОСОБА_5 на загальну суму 152 грн. 08 коп., після чого з місця скоєння злочину зник.

В апеляційній скарзі (з урахуванням доповнення) обвинувачений ОСОБА_3 просить скасувати вирок суду першої інстанції через істотне порушення вимог кримінального процесуального закону під час його ухвалення. Зазначає, що суд поклав в основу вироку скопійоване з обвинувального акту обвинувачення, не надавши уваги відсутності у матеріалах справи доказів вчинення саме такого особливо тяжкого злочину, зокрема відсутності у нього умислу, мотиву та цілі на вчинення злочину, внаслідок чого обґрунтував свої висновки лише тим, що він раніше засуджувався за вчинення аналогічного злочину. Між тим, вважає, що як під час досудового розслідування, так судового розгляду не було зясовано з якою ціллю до нього прийшов потерпілий, хто, та за яких обставин першим розпочав сварку, яка в подальшому переросла у бійку, хто перший наніс удари, в якому стані він перебував, а враховуючи, що він раніше відбував покарання у місцях позбавлення волі, у справі не проведена стаціонарна судово-психологічна експертиза. Крім того, в матеріалах справи відсутні дані, які мають істотне значення для правильного вирішення справи, а саме характеристика на ОСОБА_4, довідка про смерть останнього, внаслідок чого не встановлено, коли фактично було виявлено труп потерпілого та настала смерть останнього, а у вироку показання представника потерпілого ОСОБА_6 та свідків, оскільки останні у суд не викликались, відсутні в матеріалах справи і фактичні дані про його затримання. Також вважає, що поза увагою суду залишились і ті дані, що він повідомив працівників міліції про вчинений злочин, на обліку у лікаря нарколога та психіатра не перебуває, внаслідок чого йому було призначено надто суворе покарання.

Крім того, подав заяву, в якій просить змінити чи скасувати судове рішення, та відповідно до ст. 66 КК України врахувати, що він щиросердно розкаявся у скоєному, сприяв слідству та суду своїми визнавальними показаннями, до затримання перебував в цивільному шлюбі та мав на утриманні неповнолітню дитину, неофіційно працював, а тому просить призначити йому менш суворе покарання.

Заслухавши доповідь судді; в судових дебатах: захисника та обвинуваченого, зокрема в останньому слові, які підтримали апеляційну скаргу; прокурора, який вважав, що вирок необхідно залишити без змін; перевіривши матеріали провадження, та обговоривши доводи скарги, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга (з урахуванням доповнення) обвинуваченого ОСОБА_3 підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 370 КПК України судове рішення повинно бути законним, тобто ухвалене компетентним судом згідно з нормами матеріального права та з дотриманням вимог щодо кримінального провадження, передбачених цим Кодексом.

Разом з цим ці вимоги закону судом першої інстанції дотримано не було.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції в ході провадження припустився порушення вимог частин першої та другої статті 384 КПК, оскільки не роз'яснив обвинуваченому його право на розгляд справи судом присяжних та особливості такого провадження (згідно до памятки про права та обовязки обвинуваченого від 02.12.2014 р. (т.1 а.п.135); журналу підготовчого судового засідання від 02.12.2014 р. (т.1 а.п.137), та журналу судового засідання від 12.12.2014 р. (т.2 а.п.31)).

Згідно до постанови судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України № 5-111кс15 предметом перегляду яким стало питання щодо правильності застосування ст. 384 КПК України та наслідків, які мають наставати у разі не роз'яснення обвинуваченому у злочині, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, права на суд присяжних. Зокрема, чи є таке порушення істотним і таким, що тягне безумовне скасування судових рішень.

Виконуючи вимоги частини четвертої статті 455 КПК, Судова палата у кримінальних справах Верховного Суду України сформулювала висновок із приводу застосування статті 384 КПК, який зводиться до такого:

а) право на розгляд кримінального провадження судом присяжних є невід'ємною складовою права обвинуваченого на захист;

б) порушення такого права свідчить про невиконання прокурором, судом вимог статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, яка гарантує право кожного на розгляд його справи в порядку кримінального провадження судом, утвореним відповідно до закону, і є порушенням права на розгляд його справи судом, визначеним законом;

г) суд під час підготовчого судового засідання повинен роз'яснити обвинуваченому у вчиненні злочину, за який передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, можливість та особливості розгляду кримінального провадження стосовно нього судом присяжних. Право на суд присяжних обвинуваченого у вчиненні злочину, за яке передбачено покарання у виді довічного позбавлення волі, повинно міститись у переліку прав обвинуваченого, які закріплені у письмовій пам'ятці про права та обов'язки;

е) невиконання судом під час підготовчого судового засідання вимог статті 384 КПК є безумовною підставою для скасування судових рішень вищими судами.

Враховуючи викладене, судова палата з розгляду кримінальних справ апеляційного суду вважає, що вирок колегії суддів Краматорського міського суду Донецької області від 16 грудня 2014 року підлягає скасуванню, через невиконання вимог статті 384 КПК, що є істотним порушенням кримінального процесуального закону.

Згідно до ст. 415 КПК України при скасуванні вироку суду внаслідок порушення вимог кримінального процесуального закону, суд апеляційної інстанції, не обговорюючи питання доведеності чи недоведеності обвинувачення, достовірності чи недостовірності доказів, перевагу одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання, призначає новий розгляд у суді першої інстанції.

Оскільки вирок суду підлягає скасуванню з призначенням нового судового розгляду, суду першої інстанції при новому розгляді необхідно урахувати наведене у цій ухвалі, звернути увагу на доводи обвинуваченого, зазначені в апеляційній скарзі, належним чином дотриматися процедури визначеної процесуальним законом при здійсненні правосуддя, і прийняти законне та обґрунтоване рішення у відповідності до вимог законодавства.

Крім того, оскільки суд ухвалив обвинувальний вирок з призначенням обвинуваченому ОСОБА_3 покарання у вигляді довічного позбавлення волі, до встановленого ним строку тримання під вартою, а між цим вироком та рішенням апеляційної інстанції про скасування вказаного вироку, встановлений термін тримання під вартою сплив, колегія суддів вважає за необхідне продовжити обвинуваченому ОСОБА_3 строк тримання під вартою терміном на 30 днів до 29 грудня 2015 року, оскільки з огляду на необхідність уникнення ризиків, визначених ст. 177 КПК України, враховуючи ступінь тяжкості інкримінованого кримінального правопорушення, спроби уникнення покарання, у звязку з чим судом приймалося рішення про його розшук, тяжкість покарання, у виді довічного позбавлення волі, що загрожує обвинуваченому у разі визнання його винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він обвинувачується, репутацію обвинуваченого, наявність попередньої судимості за вбивство, а також враховуючи, що підстави, за яких раніше судом йому був обраний запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не відпали, а тому саме такий запобіжний захід відповідає вимогам закону.

Керуючись ст. ст. 7, 9, 384, 404, 407, 412, 415, 419 КПК України колегія суддів,

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу (з урахуванням доповнення) обвинуваченого ОСОБА_3 задовольнити частково.

Вирок колегії суддів Краматорського міського суду Донецької області відносно обвинуваченого ОСОБА_3 скасувати.

Призначити новий судовий розгляд в суді першої інстанції зі стадії підготовчого судового засідання.

Матеріали кримінального провадження направити до Краматорського міського суду Донецької області.

Продовжити ОСОБА_3 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, до 29 грудня 2015 року.

Ухвала Апеляційного суду Запорізької області набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_1 ОСОБА_7 ОСОБА_8