Ухвала суду № 54041220, 03.12.2015, Нововолинський міський суд Волинської області

Справа № 165/2427/15-к

Провадження № 1-кп/165/174/15

НОВОВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 грудня 2015 року м. Нововолинськ

Нововолинський міський суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ушакова М.М.,

за участю секретаря Лубаєвської Л.В.,

прокурора Левчук О.П.,

захисників ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4,

обвинувачених ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7,

особи, стосовно якої заявлено

клопотання про застосування

примусових заходів виховного

характеру ОСОБА_8,

законних представників ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_11,

потерпілого ОСОБА_12,

представника кримінальної поліції

у справах дітей ОСОБА_13,

представника служби у справах дітей ОСОБА_14,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні в залі Нововолинського міського суду кримінальне провадження №12015030050000512 про обвинувачення ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, судимого, який проживає за адресою ІНФОРМАЦІЯ_3,

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, судимого, проживає за адресою: м. Нововолинськ, 5-й Мікрорайон, 27/4

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України,

ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_6, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_5, громадянина України, судимого, проживаючого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_7

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України

та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_8, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_9, не судимого, проживаючого за адресою, ІНФОРМАЦІЯ_10,

у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України

встановив:

01 жовтня 2015 року на розгляд до Нововолинського міського суду Волинської області надійшов обвинувальний акт про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України, а також клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_8 у звязку із вчиненням суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України.

Ухвалою судді Нововолинського міського суду Волинської області Свередюка А.В. від 02 жовтня 2015 року по вказаному кримінальному провадженні було призначено підготовче судове засідання.

25 листопада 2015 року дане кримінальне провадження було передано на розгляд судді Ушакова М.М. у звязку із прийняттям Верховною Радою України постанови про звільнення судді Свередюка А.В. з посади судді Нововолинського міського суду Волинської області.

25 листопада 2015р. суддею Нововолинського міського суду Волинської області Ушаковим М.М. було винесено ухвалу про прийняття справи до свого провадження та призначено справу до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

В підготовчому судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_7 ОСОБА_4 заявив суду клопотання про повернення обвинувального акту прокурору з тих підстав що складений обвинувальний акт не відповідає вимогам ст. 291 КПК України.

Заслухавши з цього приводу думку осіб, які беруть участь у справі, вивчивши обвинувальний акт та додані до нього матеріали, а також клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру суд прийшов до висновку, що кримінальне провадження не підлягає призначенню до судового розгляду, а обвинувальний акт та клопотання про застосування до неповнолітнього ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру підлягають поверненню прокурору як такі, що не відповідають вимогам ст. 291 КПК України.

Зокрема, згідно вимог ч. 2 ст. 291 КПК України, обвинувальний акт має містити, поміж іншого, виклад фактичних обставин кримінального правопорушення, які прокурор вважає встановленими, правову кваліфікацію кримінального правопорушення з посиланням на положення закону і статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність та формулювання обвинувачення.

Однак, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що в даному обвинувальному акті при викладенні фактичних обставин кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, в якому обвинувачують ОСОБА_5, не зазначено такої кваліфікуючої ознаки як «повторність», хоча в описі правової кваліфікації даного кримінального правопорушення така кваліфікуюча ознака як «повторність» в даному обвинувальному акті зазначається.

Аналогічним є виклад в даному обвинувальному акті фактичних обставин кримінального правопорушення, в якому обвинувачують ОСОБА_7 за ч. 3 ст. 185 КК України, де не зазначено такої кваліфікуючої ознаки як «повторність» , хоча при описі правової кваліфікації даного кримінального правопорушення така кваліфікуюча ознака як «повторність» зазначається.

Крім того обвинуваченому ОСОБА_5 згідно даного обвинувального акту інкримінується вчинення трьох епізодів кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, щодо майна потерпілих ОСОБА_15, ОСОБА_16 та філії «Володимир-Волинська ДЕД» ДП «Волинський облавтодор» по кожному з яких викладено фактичні обставини кримінального правопорушення, однак в обвинувальному акті відсутня правова кваліфікація по кожному з цих епізодів.

В даному обвинувальному акті також не сформульовано обвинувачення по ч. 2 ст. 185 КК України, яке предявлено ОСОБА_7, а саме не зазначено які саме дії було вчинено обвинуваченим ОСОБА_7 щодо майна потерпілого ОСОБА_17, а також не зазначено такої кваліфікуючої ознаки як «повторність», хоча при описі правової кваліфікації даного кримінального правопорушення така кваліфікуюча ознака як «повторність» зазначається.

Також не належно сформульовано в обвинувальному акті обвинувачення по ч. 2 ст. 289 КК України, яке предявлено кожному з обвинувачених, а саме не вказано подальшої долі автомобіля після його незаконного заволодіння.

При викладенні обвинувачення в якому обвинувачується ОСОБА_7 за ч. 2 ст. 304 КК України, щодо втягнення малолітнього ОСОБА_18 у злочинну діяльність, в обвинувальному акті не вказано точної дати вчинення даного кримінального правопорушення, а вказано період його вчинення з 10.06.2015р. по 17.07.2015р., однак у вказаний період малолітньому ОСОБА_18 виповнилося 14 років, а він набув статусу неповнолітнього, і вказана обставина має значення для кваліфікації дій ОСОБА_7 за відповідною частиною ст. 304 КК України.

Відповідно до статті 292 КПК України клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру має відповідати вимогам статті 291 цього Кодексу, а також містити інформацію про захід виховного характеру, який пропонується застосувати.

Однак, в клопотанні про застосування до неповнолітнього ОСОБА_8 примусових заходів виховного характеру не викладено формулювання обвинувачення по всіх суспільно-небезпечних діяннях, вчинення яких інкримінують неповнолітньому ОСОБА_8, а лише наводиться частина та назва статті Кримінального кодексу України.

Так ОСОБА_8, зокрема, інкриміновано вчинення двох епізодів суспільно-небезпечного діяння, що підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, яка містить такі кваліфікуючі ознаки як: крадіжка, поєднана з проникненням у житло, інше приміщення чи сховище або крадіжка, що завдала значної шкоди потерпілому. Також ч. 3 ст. 185 КК України може містити кваліфікуючі ознаки ч. 2 ст. 185 КК України такі як вчинення злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб. Однак при формулюванні в клопотанні про застосування заходів виховного характеру обвинувачення ОСОБА_8 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, вказані кваліфікуючі ознаки не наведені.

Аналогічно сформульовано в клопотанні про застосування заходів виховного характеру обвинувачення за ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 3 ст. 357 КК України - з посиланням лише на ч. 2 ст. 289 КК України та ч. 3 ст. 357 КК України, хоча ч. 2 ст. 289 КК України містить такі кваліфікуючі ознаки незаконного заволодіння транспортним засобом, як вчинення злочину повторно або за попередньою змовою групою осіб, або поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя чи здоров'я потерпілого, або з погрозою застосування такого насильства, або вчинені з проникненням у приміщення чи інше сховище, або якщо вони завдали значної матеріальної шкоди, а ч. 3 ст. 357 КК України передбачає незаконне заволодіння будь-яким способом паспортом або іншим важливим особистим документом, однак в клопотанні про застосування примусових заходів виховного характеру правова кваліфікація цих кримінальних правопорушень не викладена.

Разом з тим Європейський суд з прав людини (далі Суд) у справі "ОСОБА_18 проти Росії" від 09 жовтня 2008 року зазначив, що у тексті п.п. "а" п. 3 ст. 6 Конвенції вказано на необхідність приділяти особливу вагу роз'ясненню "обвинувачення" особі, стосовно якої порушено кримінальну справу. Деталі вчинення злочину можуть відігравати вирішальну роль під час розгляду кримінальної справи, оскільки саме з моменту доведення їх до відома підозрюваного він вважається офіційно письмово повідомленим про фактичні та юридичні підстави пред'явленого йому обвинувачення (справа "Камасінскі проти Австрії" рішення від 19.12.1989 року). Крім того, Суд нагадує, що положення підпункту "а" п. 3 ст. 6 Конвенції необхідно аналізувати у світлі більш загальної норми про право на справедливий судовий розгляд, гарантоване п. 1 цієї статті. У кримінальній справі надання повної, детальної інформації щодо пред'явленого особі обвинувачення та, відповідно, про правову кваліфікацію, яку суд може дати відповідним фактам, є важливою передумовою забезпечення справедливого судового розгляду ( рішення від 25.03.1999 року у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", рішення від 25.07.2000 року у справі "Матточіа проти Італії", рішення від 20.04.2006 року у справі "І.Н. та ін. проти Австрії". Справедливість під час провадження у справі необхідно оцінювати, беручи до уваги розгляд справи в цілому (рішення від 01.03.2001 року у справі "Даллос проти Угорщини". Крім того, право бути проінформованим про характер і причини обвинувачення потрібно розглядати у світлі права обвинуваченого мати можливість підготуватися до захисту, гарантованого підпунктом "b" п. 3 ст. 6 Конвенції ( зазначені рішення у справі "Пелісьє та Сассі проти Франції", а також "Даллос проти Угорщини").

З огляду на викладене в сукупності, в підготовчому судовому засіданні встановлено, що обвинувальний акт та клопотання про застосування заходів виховного характеру не відповідають зазначеним вище вимогам Закону, а відтак встановлено наявність підстав для прийняття рішення, передбаченого нормами п. 3 ч. 3 ст. 314 КПК України, згідно яких у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про повернення обвинувального акта та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору, якщо вони не відповідають вимогам КПК України.

Таким чином суд прийшов до переконливого висновку про необхідність повернення обвинувального акта та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру прокурору для виконання вимог, передбачених ст.ст. 290, 291, 293 КПК України.

Керуючись ст.ст. 291, 314 КПК України, суд

ухвалив:

Обвинувальний акт від 25 вересня 2015 року у кримінальному провадженні, внесеному в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12015030050000512 про обвинувачення ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_6, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 289 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених за ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 304 КК України та клопотання про застосування примусових заходів виховного характеру відносно неповнолітнього ОСОБА_8 у вчиненні суспільно-небезпечних діянь, що підпадають під ознаки кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 289, ч. 3 ст. 185, ч. 3 ст. 357 КК України від 25 вересня 2015 року повернути прокурору прокуратури м. Нововолинська ОСОБА_19 для виконання вимог, передбачених ст.ст. 290, 291,293 КПК України.

Копію даної ухвали надати учасникам судового провадження.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду Волинської області через Нововолинський міський суд Волинської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Головуючий підпис

Згідно з оригіналом

Суддя М.М. Ушаков