Ухвала суду № 54040070, 01.12.2015, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

УХВАЛА

"01" грудня 2015 р. Справа № 922/3460/14

вх. № 14383

Суддя господарського суду: Калантай М.В.

при секретарі судового засідання: Заводова К.В.

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція" на дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області у справі

за позовом Дочірнього підприємства "Діамех - Україна" Товариства з обмеженою відповідальністю "Діамех - 2000", м.Харків

до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція", с.Комсомольське Харківської області

про стягнення коштів у розмірі 189597,74грн.

за участю представників сторін:

від стягувача (позивача): не з'явився

від боржника (відповідача): не з'явився

від ВДВС Зміївського РУЮ: не з'явився

ВСТАНОВИВ:

10 квітня 2015 року Публічне акціонерне товариство "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція", с.Комсомольське Харківської області (далі за текстом - боржник), звернулося до господарського суду Харківської області зі скаргою на дії Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області (далі за текстом - ВДВС), в якій просило визнати дії відділу Державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП №46306345 від 12.03.2015 неправомірними.

Скарга обґрунтована тим, що боржник у добровільному порядку виконав рішення суду у даній справі за виданим наказом; будь-яких дій по примусовому виконанню наказу суду у даній справі державною виконавчою службою не вчинено; законних підстав для винесення постанови про стягнення виконавчого збору у відділу державної виконавчої служби не було, адже сплив строку для добровільного виконання рішення суду сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника; виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільного не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на його примусове виконання.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.06.2015, залишеною без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015, у задоволенні скарги боржника на дії ВДВС відмовлено.

Постановою Вищого господарського суду України від 22.10.2015 ухвала господарського суду Харківської області від 08.06.2015 та постанова Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015 скасовані, справа №922/3460/14 передана на новий розгляд до господарського суду Харківської області для розгляду скарги боржника на дії ВДВС.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 02.11.2015 скарга на дії ВДВС прийнята до розгляду та призначено судовий розгляд на 01.12.2015.

01 грудня 2015 року від боржника до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату, у зв'язку із знаходженням представника на лікарняному.

Розглянувши дане клопотання, суд залишає його без задоволення, оскільки боржник не був позбавлений можливості забезпечити явку в судове засідання іншого представника. Крім того, згідно частини 2 статті 121-2 ГПК України неявка боржника, стягувача, прокурора чи представника органу Державної виконавчої служби в судове засідання не є перешкодою для розгляду скарги.

Стягувач та ВДВС пояснень та відзиву на скаргу не надали, своїх представників в судове засідання не направили, про причини неявки суд не повідомили. Про дату, час та місце судового розгляду були повідомлені належним чином, що підтверджується наявними у справі повідомленнями про вручення поштового відправлення.

ВДВС Зміївського РУЮ під час попереднього розгляду скарги проти її задоволення заперечував, вважав постанову від 12.03.2015 ВП№46306345 законною.

Розглянувши скаргу боржника на дії ВДВС Зміївського РУЮ Харківської області, дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

Рішенням господарського суду Харківської області від 03.11.2014 у справі №922/3460/14, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014, з ПАТ "Центренерго" в особі ВП "Зміївська теплова електрична станція" на користь ДП "Діамех - Україна" ТОВ "Діамех-2000" стягнуто 181860,00грн. основного боргу, 2546,04грн. - інфляційних втрат, 1136,00грн. - 3% річних, 2027,85 грн. - пені та 3791,95 грн. - судового збору.

На виконання рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 та постанови Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 видано наказ від 22.12.2014.

Постановою Вищого господарського суду України від 19.02.2015 рішення господарського суду Харківської області від 03.11.2014 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 10.12.2014 залишено без змін.

02.02.2015 державним виконавцем на підставі ст.ст. 17, 19, 20, 25 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову ВП№46306345 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/3460/14.

Даною постановою боржнику надано строк для самостійного виконання виконавчого документу до 09.02.2015 та попереджено, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання виконавчого документу, буде розпочато примусове виконання цього виконавчого документу із стягненням з боржника виконавчого збору та витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій.

Як вбачається з матеріалів справи, копія наведеної постанови про відкриття виконавчого провадження, відповідно до вимог ст. 31 Закону України "Про виконавче провадження" направлена боржнику за вих. № 04-37/В-7/190 від 03.02.2015 рекомендованим листом 05.02.2015 та згідно з відстеженням поштового пересилання поштових відправлень УДП ПЗ "Укрпошта" лист вручено уповноваженій особі за довіреністю 06.02.2015 року (т. 2, а.с. 49).

Боржник направив до ВДВС заяву від 12.02.2015 про зупинення виконавчого провадження на підставі пунктів 13, 15 частини 1 статті 37 Закону України "Про виконавче провадження", яка мотивована тим, що боржника внесено до Реєстру підприємств паливно-енергетичного комплексу, які беруть участь у процедурі погашення заборгованості відповідно до Закону України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу".

Також боржником до ВДВС подано заяву від 04.03.2015 про відкладення провадження виконавчих дій від на підставі частини 1 статті 35 Закону України "Про виконавче провадження", яка мотивована отриманням постанови ВДВС про відкриття виконавчого провадження від 02.09.2015 лише 09.02.2015. Разом із тим, прохальна частина даної заяви містить клопотання про зупинення виконавчого провадження, а не про відкладення виконавчих дій.

ВДВС у відповідь на дані заяви направив боржнику листи від 10.03.2015 за вих.№04-37/87/553 та №04-37/87/554, якими відмовив у зупиненні виконавчого провадження, оскільки заборгованість боржника виникла після встановленої Законом України "Про заходи спрямовані на забезпечення сталого функціонування підприємств паливно-енергетичного комплексу" розрахункової дати (01.01.2013), яка передбачає обов'язкове зупинення виконавчого провадження.

06 березня 2015 року боржник за платіжним дорученням №Z/794 перерахував стягувачу 191361,84грн., які були стягнуті рішенням від 03.11.2014 у справі №922/3460/14.

Посилаючись на ненадання боржником доказів щодо добровільного виконання судового рішення у визначений постановою про відкриття виконавчого провадження строк, державним виконавцем на підставі статті 28 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову від 12.03.2015 ВП№46306345 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 19136,18грн.

Вказана постанова за вих. №04-37/В-7/597 від 12.03.2015 направлена для виконання боржнику.

Не погоджуючись з діями ВДВС щодо винесення даної постанови, боржник звернувся до господарського суду Харківської області з даною скаргою.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам, суд виходить з наступного.

Положеннями статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 25 зазначеного Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження в якій вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови та вказано, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Згідно зі статтею 28 вказаного Закону (в редакції чинній на день прийняття постанови виконавчою службою про стягнення з боржника виконавчого збору) виконавчий збір стягується з боржника також у разі самостійного виконання боржником рішення після початку його примусового виконання, зокрема шляхом перерахування коштів безпосередньо на рахунок стягувача.

Окрім того, положеннями частини 3 статті 27 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що у разі отримання документального підтвердження про повне виконання рішення боржником до початку його примусового виконання державний виконавець закінчує виконавче провадження в порядку, встановленому цим Законом. Виконавчий збір та витрати, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій, у такому разі з боржника не стягуються.

Вищий господарський суд України в постанові від 22.10.2015 у даній справі, скасовуючи ухвалу господарського суду Харківської області від 08.06.2015 та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.07.2015, зазначив, що суди попередніх інстанцій не врахували вищенаведених положень матеріального закону, не встановили факт вчинення відділом державної виконавчої служби в межах виконавчого провадження заходів примусового виконання рішення.

Згідно статті 111-12 ГПК України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції, є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що відповідно до статті 32 Закону України "Про виконавче провадження" заходами примусового виконання рішень є:

1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб;

2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника;

3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні;

4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно статті 52 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Готівкові кошти, виявлені у боржника, вилучаються. На кошти та інші цінності боржника, що знаходяться на рахунках, вкладах та на зберіганні у банках чи інших фінансових установах, накладається арешт. Арешт поширюється також на кошти на рахунках, які будуть відкриті після винесення постанови про накладення арешту.

Статтею 65 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що готівка в національній та іноземній валюті, що перебуває в касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, підлягає невідкладному вилученню після її виявлення та складання відповідного акта державним виконавцем. Державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Державний виконавець може звернути стягнення на кошти боржника-юридичної особи, що знаходяться на його рахунках, а також на рахунках, відкритих боржником - юридичною особою через свої філії, представництва та інші відокремлені підрозділи.

Таким чином, заходами примусового виконання наказу господарського осуду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/3460/14 слід вважати дії щодо звернення стягнення на грошові кошти боржника, які полягають у виявленні грошових коштів боржника, їх арешті та вилученні.

Натомість, з наявних у справі доказів, які були надані ВДВС, вбачається, що державним виконавцем в межах виконавчого провадження здійснено лише наступні дії:

- направлено запит від 04.02.2015 №04-37/В-7/213 до ДАІ з обслуговування Зміївського району ГУМВС України в Харківській області щодо надання інформації про наявність зареєстрованих транспортних засобів, належних боржнику на праві власності;

- направлено запит від 04.02.2015 №9456622 до ДПС України про номери рахунків, відкритих боржником у банках та інших фінансових установах.

Вказані дії ВДВС в розумінні вищенаведених положень Закону України "Про виконавче провадження" не можна вважати заходами примусового виконання рішення.

Відомості про вчинення інших дій в межах виконавчого провадження щодо примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/3460/14 в матеріалах справи відсутні та органом виконавчої служби на виконання вимог ухвали господарського суду Харківської області від 02.11.2015 не надано.

Крім того, враховуючи добровільне перерахування боржником 06.03.2015 повної суми заборгованості перед стягувачем, суд приходить до висновку, що примусового виконання наказу господарського суду Харківської області від 22.12.2014 у справі №922/3460/14 фактично не відбувалося.

Відповідно до пункту 11 інформаційного листа Вищого господарського суду України №01-06/631/15 від 20.04.2015 сплив строку, наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є достатньою підставою, з якою законодавець пов'язує стягнення виконавчого збору з боржника: виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на його примусове виконання (постанова від 28.01.2015 № 924/205/13-г).

Отже, невчинення державним виконавцем дій, спрямованих на примусове виконання виконавчого документа, унеможливлює стягнення з боржника виконавчого збору.

За таких обставин, суд погоджується з доводами боржника про те, що дії Відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно винесення постанови про стягнення виконавчого збору ВП № 46306345 від 12.03.2015 є неправомірними.

Відповідно до пункту 9.13 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.2012 № 9 "Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України" за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або зобов'язує орган державної виконавчої служби здійснити певні виконавчі дії, якщо він ухиляється від їх виконання без достатніх підстав, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Керуючись ст.ст. 86, 1212 ГПК України,

УХВАЛИВ:

Задовольнити скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" в особі відокремленого підрозділу "Зміївська теплова електрична станція" на дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області.

Визнати неправомірними дії відділу державної виконавчої служби Зміївського районного управління юстиції Харківської області стосовно винесення постанови про стягнення з боржника виконавчого збору ВП№46306345 від 12.03.2015.

Суддя Калантай М.В.