Ухвала суду № 54039514, 23.10.2015, Верховний Суд (до 15.12.2027 - Верховний Суд України)

У Х В А Л А

23 жовтня 2015 року м. Київ

Колегія суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у складі:

судді-доповідачаСамсіна І.Л., суддів:Гриціва М.І., Панталієнка П.В., -

розглянувши заяву державного підприємства (далі - ДП) «Державний центр персоналізації документів» про перегляд Верховним Судом України постанови Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2015 року в адміністративній справі за позовом ДП «Державний центр персоналізації документів» до Державної фінансової інспекції в м. Києві (далі - ДФІ) про визнання протиправними дій та рішень, скасування вимоги, -

в с т а н о в и л а:

ДП «Державний центр персоналізації документів» звернулася до Верховного Суду України із заявою про перегляд постанови Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2015 року з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), а саме неоднакового застосування касаційним судом пункту 6 Положення про Державну фінансову інспекцію України, затвердженого указом Президента України від 23 квітня 2011 року № 499/2011, пункту 7 статті 10 закону України «Про основні засади державного фінансового контролю в Україні». Оскаржуваною постановою касаційний суд задовольнив скаргу ДФІ, постанову окружного адміністративного суду м. Києва від 17 грудня 2013 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 6 березня 2014 року скасував, в задоволенні позову відмовив.

Верховний Суд України вирішував питання про усунення розбіжностей у застосуванні зазначених норм матеріального права, зокрема, у постанові від 25 листопада 2014 року № 21-442а14, у якій зазначив, що при виявленні збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, орган державного фінансового контролю має право визначати їх розмір згідно з методикою, затвердженою Кабінетом Міністрів України, та звернутися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів. Вимога органу державного фінансового контролю спрямована на корегування роботи підконтрольної організації та приведення її у відповідність із вимогами законодавства і у цій частині вона є обов'язковою до виконання. Що стосується відшкодування виявлених збитків, завданих державі чи об'єкту контролю, то про їх наявність може бути зазначено у вимозі, але вони не можуть бути примусово стягнуті шляхом вимоги. Такі збитки відшкодовуються у добровільному порядку або шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

Цьому правовому висновку рішення суду касаційної інстанцій у даній справі відповідає.

За таких обставин колегія суддів не вбачає необхідності у відкритті провадження про перегляд справи.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 235-240 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів Судової палати в адміністративних справах України,

у х в а л и л а:

Відмовити у допуску справи за позовом ДП «Державний центр персоналізації документів» до Державної фінансової інспекції в м. Києві про визнання протиправними дій та рішень, скасування вимоги до провадження Верховного Суду України для перегляду постанови Вищого адміністративного суду України від 9 липня 2015 року.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Судді: І.Л. Самсін М.І. Гриців П.В. Панталієнко