Постанова № 54038847, 04.12.2015, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/1809/15-а

Провадження № 2-а/750/871/15

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 грудня 2015 року м.Чернігова

Деснянський районний суд м. Чернігова у складі:

головуючого судді Логвіної Т.В.,

при секретарі Примак Т.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області про скасування постанови про накладення штрафу та постанови про стягнення виконавчого збору,

в с т а н о в и в :

24.02.2015 року Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради звернулося до суду з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області, в якому просить скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1 про накладення штрафу від 11.02.2015 року, яка була винесена при виконанні виконавчого листа № 750/553/14, виданого Деснянським районним судом м. Чернігова та постанову про стягнення виконавчого збору від 11.02.2015 року.

Обґрунтував позивач свій позов тим, що оскаржувані постанови є незаконними, оскільки судове рішення не виконується з поважних причин, а саме через відсутність державного фінансування на соціальні виплати.

Представник позивача в судове засідання не зявився, надійшла заява про розгляд справи за його відсутності.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про час та місце розгляду справи повідомлений завчасно та належним чином, причин неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

У судовому засіданні встановлено, що на виконанні у відділі примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області знаходиться виконавчий лист № 750/553/14 від 19.01.2015 року, виданий Деснянським районним судом м. Чернігова про зобовязання Управління праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради здійснити ОСОБА_2 перерахунок щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 рік у розмірі, встановленому ч.4 ст.48 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", тобто у розмірі чотирьох мінімальних заробітних плат та провести відповідні доплати з врахуванням виплачених сум.

08.07.2014 року згідно постанови Деснянського районного суду м. Чернігова від 27.03.2014 року та розпорядження державного виконавця Управлінням праці та соціального захисту населення Деснянської районної у м. Чернігові ради було здійснено перерахунок ОСОБА_2 щорічної допомоги на оздоровлення за 2013 у відповідності до вимог Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи. Згідно вказаного перерахунку сума до виплати стягувачу становить 4782,00 грн. Проте, виплата коштів не здійснена боржником у звязку з відсутністю бюджетних коштів.

11.02.2015 року державним виконавцем було винесено постанови про накладення штрафу та про стягнення з боржника виконавчого збору.

Підставою до прийняття зазначеного рішення стало невиконання судового рішення Деснянського районного суду м. Чернігова, від 27.03.2014 року.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із частиною 2 статті 25 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження.

У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом.

Сплив строку , наданого для добровільного виконання рішення суду, сам по собі не є тією достатньою підставою, з якою законодавець повязує стягнення виконавчого збору з боржника. Виконавчий збір стягується на підставі постанови державного виконавця, якщо боржником в установлений для цього строк рішення добровільно не виконано, а державним виконавцем вчинено дії, спрямовані на примусове виконання.

Виконання рішень за якими боржник зобовязаний особисто вчинити певні дії або утриматись від їх вчинення здійснюється відповідно до статті 75 Закону України «Про виконавче провадження».

Частиною 2 статті 75 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що у разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.

Згідно із частиною 1 статті 89 Закону № 606-ХІV у разі невиконання без поважних причин у встановлений державним виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі державний виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника фізичну особу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на посадових осіб - від двадцяти до сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; на боржника - юридичну особу - від сорока до шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання.

Враховуючи викладене, постанова про накладення штрафу за невиконання судового рішення може бути винесена лише при умові, що судове рішення не виконано без поважних причин, коли боржник мав реальну можливість, у тому числі і фінансову, виконати судове рішення, проте не зробив цього.

Судом встановлено, що Управління не виконало вимогу державного виконавця в межах своїх повноважень, а саме: згідно рішення не було проведено виплату допомоги. Проте, Управлінням повідомлено, що виплата допомоги ОСОБА_2 позивачем не може бути здійснена, у звязку з відсутністю коштів, оскільки вони не є власністю Управління та не знаходяться на його рахунках. Фактично, у повному обсязі виконання судового рішення, можливо лише за наявності відповідного фінансування за рахунок державного бюджету..

Відповідно до статтей 23 та 116 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобовязання та платежі з бюджету можна здійснювати лише за наявності відповідного бюджетного призначення, встановленого законом про Державний бюджет України. Взяття зобовязань без відповідних бюджетних асигнування та здійснення видатків бюджету з перевищенням бюджетних призначень є порушенням бюджетного законодавства.

Отже, невиконання судового рішення в частині виплати грошових коштів при відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності таких коштів у боржника, не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин, оскільки боржник не мав фінансової можливості протягом встановленого державним виконавцем семиденного строку, виконати судове рішення.

Накладення за таких обставин штрафу на боржника та стягнення виконавчого збору ще більше ускладнює його фінансове становище та ще більше ускладнює виконання судового рішення.

Відповідно до правової позиції Верховного суду України, викладеної у постанові від 24.03.2015 року - невиконання судового рішення управлінням ПФУ (у даній справі УПСЗН) в частині виплати грошових коштів за відсутності відповідного фінансового забезпечення та фактичної відсутності коштів не може вважатися невиконанням судового рішення без поважних причин. Накладення штрафу у такому випадку жодним чином не захищає право особи на отримання бюджетних коштів

Оскільки в Управління були поважні причини невиконання судового рішення, то постанови відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Чернігівській області від 11.02.2015 року ВП № 46207575 про накладення штрафу у розмірі 680,00 грн. та стягнення виконавчого збору у розмірі 1360,00 грн. є передчасними, у звязку з чим позов підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 2, 3, 11, 94, 158-163, 186 КАС України, суд,-

п о с т а н о в и в :

позовні вимоги задовольнити.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1Б про накладення штрафу від 11.02.2015 року ВП № 46207575.

Скасувати постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Чернігівській області ОСОБА_1Б про стягнення виконавчого збору від 11.02.2015 року ВП № 46207575.

Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів з дня її проголошення.

Суддя