Рішення № 540384, 17.01.2007, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 2-374\07

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 січня 2007 року м. Запоріжжя

Комунарський районний суд м. Запоріжжя в складі

головуючого судді Каракуши С.М.

при секретарі Карагодіної В.А.

за участю представника позивача Чернової Ю.П.

відповідача ОСОБА_1.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Закритого акціонерного товариства «Український Мобільний Зв'язок» в особі Запорізької філії ЗАТ «УМЗ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги зв'язку,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги мобільного зв'язку в сумі 1124,18 грн., вказавши в позовній заяві, що 27 червня 2004 року СП «УМЗ», правонаступником якого є ЗАТ «УМЗ», уклало з відповідачем Договір № НОМЕР_1 на надання послуг мобільного телефонного зв'язку, а також Додаткову угоду до Договору. Для використання телефону був наданий телефонний номер, а також особовий рахунок № НОМЕР_2, по якому проводилися розрахунки за надані послуги. Згідно п. З.2. Договорів рахунки за надані послуги Абонент зобов'язаний оплатити в строк до п'ятнадцятого числа місяця, наступного за розрахунковим. Відповідно до п. 11 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» і п. 15-15 «Порядку оплати збору на обов'язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого Постановою KM України № 1740 від 03.11.1998 p., відповідач зобов'язаний був оплачувати СП «УМЗ» збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в розмірі 6%, а з 01.08.2005 р. - 7,5% від вартості послуг мобільного зв'язку одночасно з оплатою рахунків за послуги зв'язку.Крім того, відповідно до п. 1.1 Додаткової угоди до Договору від 27.06.2004 р. відповідач уклав Додаткову угоду на 548 днів, тобто до 26.12.2005 p., і у випадку тимчасового обмеження (призупинення) надання послуг за ініціативою УМЗ з підстав, обумовлених Основним Договором, або за заявою абонента в період строку, встановленого цим пунктом, період дії Додаткової угоди продовжується на весь строк, протягом ярого надання послуг було призупинено. Також відповідно до п. 1.2 цієї Додаткової угоди, якщо абонент відмовляється від Основного Договору та/або цієї Додаткової угоди до закінчення строку, встановленого п. 1.1 цієї Додаткової угоди, або коли дія Основного Договору достроково припиняється на підставі п. 5.2 Договору у зв'язку з несплатою абонентом наданих йому послуг зв'язку, відповідач згідно ст. 546 ЦК України зобов'язаний сплатити договірну санкцію у розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії цієї Додаткової угоди.

Однак відповідач неналежним чином виконував договірні зобов'язання, внаслідок чого виникла заборгованість по внескам в ПФУ в розмірі 8,28 грн., і за послуги мобільного зв'язку в розмірі 100,56 грн.У зв'язку з періодичним виникненням заборгованості згідно п. 2.1.2 Договору надання послуг зв'язку було неодноразово призупинено, тому на періоди призупинення надання послуг зв'язку термін дії Додаткової угоди згідно п. 1.1 Додаткової угоди був пролонгований, а після розірвання Договору з відповідачем йому був виставлений рахунок на оплату договірної санкції, яка відповідно до п. 1.1, 1.2 вказаної Додаткової угоди склала 1011,05 грн. відповідно до наведеного розрахунку.У судовому засіданні представник позивача Чернова Ю.П. позовні вимоги підтримала й просить стягнути з відповідача заборгованість по внесках у ПФУ в розмірі 8,28 грн. і за послуги мобільного зв'язку в сумі 100,56 грн., договірну санкцію в розмірі 1011,05 грн., пеню за невиконання грошових зобов'язань відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» в сумі 4,29 грн.,

2

витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі ЗО грн., а всього 1205,18 грн.

Відповідач у судовому засіданні проти позову заперечує, вважає суму боргу безпідставно нарахованою, суду пояснила, що при укладенні договору з позивачем менеджер нічого їй не пояснив, договір та додаткову угоду вона підписала, але не читала цих документів, крім того, телефон в неї було викрадено, коли не пам'ятає, але ні до УМЗ, ні до міліції з письмовими заявами не зверталась, тільки повідомила про крадіжку по телефону оператора у м. Київ

Суд, вислухавши пояснення представника позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов обґрунтований і підлягає задоволенню у зв'язку з наступним.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору й згідно з вимогами дійсного Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов і вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, які зазвичай висуваються.

Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено в договорі або законі.

Відповідно до статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Позивачем надано суду Договір та Додаткову угоду до нього з підписами сторін та інші документи, що підтверджують позовні вимоги. Відповідачем не надано жодного доказу своїх заперечень.

Посилання відповідача на втрату телефону в обґрунтування заперечень є безпідставним, оскільки втрата телефону не є форс-мажорною обставиною, яка повинна бути підтверджена висновком Торгово-промислової палати відповідно до Закону України „Про торгово-промислові палати в Україні".

Заяву про розірвання договору згідно з п. 2.4.5 Договору та п. 1.2 Додаткової угоди відповідач не надав позивачу, тому після призупинення надання послуг відповідно до п/п 2.4.2 Договору йому виставлялися рахунки за збереження телефонного номеру в мережі, виникла заборгованість за послуги зв'язку в сумі 100,56 грн. і неоплачених зборів у ПФУ в розмірі 8,28 грн., перерахованих позивачем у ПФУ згідно з п. 11 ст. 4 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» і п. 15-15 «Порядку оплати збору на обов'язкове пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій», затвердженого Постановою KM України № 1740 від 03.11.1998 p., що підтверджується Звітом про баланс особового рахунку абонента. Згідно зі ст. 546 ЦК України сторонами в додатковій угоді до договору передбачений такий вид забезпечення виконання зобов'язань, як договірна санкція в розмірі 3,65 грн. за кожен день, що залишився до закінчення терміну дії Додаткової угоди. У зв'язку з невиконанням відповідачем умов Додаткової угоди щодо строку її дії йому був виставлений рахунок на оплату договірної санкції в розмірі 1011,05 грн. за 277 днів, що залишилися до закінчення терміну дії Додаткової угоди. Також з відповідача підлягає стягненню пеня за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань згідно ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» у сумі 4,29 грн.

Позовні вимоги підтверджуються наявними в справі доказами, розрахунком, перевіреним судом, тому на користь позивача з відповідача підлягають стягненню: заборгованість по внесках у ПФУ в розмірі 8,28 грн. і за послуги мобільного зв'язку в сумі 100,56 грн., договірна санкція в розмірі 1011,05 грн., пеня за невиконання грошових зобов'язань відповідно до ст. 36 Закону України «Про телекомунікації» в сумі 4,29 грн., витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення в розмірі 30 грн., а всього 1205,18 грн.

Керуючись ст.ст. 525, 526, 546 ЦК України, ст.ст. 10, 60, 88, 215, 224, 226 ЦПК України, ст. 36 Закону України «Про телекомунікації», суд

ВИРІШИВ:

Позов Закритого акціонерного товариства «Український Мобільний Зв'язок» особі Запорізької філії ЗАТ «УМЗ» задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Закритого акціонерного товариства «Український Мобільний Зв'язок» (розрахунковий рахунок № 26008526 в АППБ «Аваль», м. Київ, МФО 300335, ОКПО 14333937) 1124 грн. 18 коп., витрати по оплаті судового збору в сумі 51 грн., а також витрати по оплаті інформаційно-технічного забезпечення в сумі 30 грн., а всього 1205 грн. 18 коп.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання заяви про апеляційне оскарження з наступним подання апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подання такої заяви.