Постанова № 54038, 10.07.2006, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"10" липня 2006 р.

Справа № 15/156-06-4310А

17 год. 32 хв. м. Одеса

Господарський суд Одеської області у складі:

Судді Петрова В.С.

При секретарі Ільєвій Л.М.

За участю представників:

від позивача – Іванов Д.А.;

від відповідача – Сон П.Ю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Відкритого акціонерного товариства „Одеський коровай” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

ВСТАНОВИВ:

З 01.10.03р. по 01.04.05р. Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків в Одеській області була проведена планова в’їздна документальна перевірка ВАТ «Одеський коровай»з питання дотримання вимог податкового та валютного законодавства та правильності нарахування та сплати до Державного бюджету України частини чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій) в статутному фонді за результатами фінансово господарської діяльності в 2004р. і в І кварталі 2005р., що було зафіксовано в Акті №642/13-31.2/00376886/9 від 21.07.2005р.

22 липня 2005р., на підставі вказаного Акту, було прийняте податкове повідомлення-рішення №0001581310/0, яким ВАТ «Одеський коровай»визначена сума податкового зобов'язання: по основному платежу - 83 520,00 грн. (частина прибутку), по штрафним санкціям - 29 714 грн., всього - 113 234,00 грн.

Оскільки ні в акті, ні в повідомленні-рішенні податкова адміністрація ніяк не обґрунтувала правомірність своїх вимог з посиланням на нормативні акти і не визначила правовий статус платежу, позивач оскаржив податкове повідомлення-рішення від 22.07.2005 №0001581310/0 СДПІ по роботі з ВПП в Одеській області у адміністративному порядку. Рішенням СПДІ про результати розгляду первинної скарги від 26.09.2006 р. № 15438/10/13.1/443 скарга позивача була залишена без задоволення. Не погодившись з даним рішенням позивач звернувся з повторною скаргою до ДПА в Одеській області. Рішенням ДПА в Одеській області було залишено без змін податкове повідомлення-рішення від 22.07.2005 №0001581310/0 та рішення СДПІ 26.09.2006 р. № 15438/10/13.1/443,а скаргу залишено без задоволення На думку позивача, при розгляді його скарг доводи і питання, викладені в ній, не були належним чином розглянуті, їм не було дано ніякої правової оцінки, були процитовані нормативні акти, що не мають відношення до акціонерного товариства.

Позивач вважає Акт №642/13-31.2/00376886/9 от 21.07.2005р. і податкове повідомлення-рішення №0001581310/0 від 22.07.2005р. необґрунтованими і незаконними. що суперечать Конституції України, законодавству України, порушують права акціонерного товариства і 5,5 тисяч акціонерів з наступних підстав:

У Постанові від 30 березня 2004 р. №405 Кабінет Міністрів України дав доручення "керівникам ... які здійснюють функції по управлінню долями, які належать державі... забезпечити надходження відрахувань частини прибутку до державного бюджету" і встановив для них норматив 15% чистого прибутку, розрахованого відповідно до правил бухгалтерського обліку, у відповідності з розміром акцій.

У зв'язку з тим, що держава у ВАТ «Одеський коровай»володіє 5,85% акцій і цими акціями керує Фонд державного майна України, він у відповідності зі своєю компетенцією, звернувся до Правління з листом №10-17-9554 від 13.07.2004 «Щодо виконання Державного бюджету України на 2004 рік», де ініціював розгляд вищим органом управління акціонерного товариства питання про нарахування дивідендів.

Правління акціонерного товариства, не чекаючи звернення ФДМ України при підготовці і проведенні чергових зборів акціонерів, запропонувало загальним зборам ВАТ план розподілу чистого прибутку у 2004 році зі створенням фонду дивідендів. Загальні збори ВАТ «Одеський коровай»своїм рішенням від 9.06.2004 року вказаний план не затвердило і прийняло рішення дивіденди не нараховувати.

Відповідно п.1.9. ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»цей платіж прирівняний до дивіденду для державних не корпоратизованих підприємств.

Вказівка забезпечити перерахування частини чистого прибутку в бюджет є обов'язковою для «керівників ... які здійснюють функції по управлінню частками, які належать державі в державних підприємствах і підприємствах, де доля (акції, паї) держави достатня, щоб прийняти відповідне рішення вищим органом товариства про виплату дивідендів. У всіх останніх випадках цей платіж не є обов'язковим для органів управління господарських товариств.

Таким чином, податкова інспекція розширено розтлумачила норму закону, вимагаючи платіж у підприємства до якого він не відноситься, тобто у неналежного платника, у не передбачений законом спосіб (стягуючи дивіденд в примусовому порядку), з порушення власних повноважень (може стягувати тільки податки і інші обов'язкові платежі), не маючи права його стягувати.

Відповідач Спеціалізована ДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області позов не визнає, мотивуючи наступним.

Проведеною перевіркою було встановлено, що в порушення вимог ст. 72 Закону України „Про державний бюджет України на 2004рік” від 27.11.2003р. №1344-ІУ, ст.65 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” позивач не нарахував та не сплатив до Державного бюджету частину прибутку, отриманого за результатами фінансово-господарської діяльності; п. 2, п. З Порядку і нормативу відрахування господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. №405, ВАТ "Одеській коровай" не провадилися відрахування до Державного бюджету України частину прибутку (доходу) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004р. в розмірі 15% чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, яка повинна сплачуватися у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховуватися на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

З листа ВАТ "Одеський коровай" від 22.08.2005р. №413/01-юр та реєстру акціонерів, наданого депозитарієм підприємства на момент перевірки, вбачається, що частка в статутному фонді позивача, яка належить державі в особі Фонду державного майна становить 5,85%.

Згідно даних звітів про фінансові результати ВАТ "Одеській коровай" за 2004р. та за І квартал 2005 р. (код рядку 220) частина чистого прибутку, відповідно до розміру державної частки (акцій) у статутному фонді підприємства, становить: за ІІ квартал 2004р. у сумі 17,7 тис. грн. (2015,1 тис. грн. х 5,85% х 15%); за ІІІ квартал 2004р. у сумі 32,3 тис. грн. (3683,5 тис. грн. х 5,85% х 15%); за ІУ квартал 2004 р. у сумі 12,4 тис. грн. (1415,7 тис. грн. х 5,85% х 15%); за І квартал 2005 р. у сумі 21,12 тис. грн. (2402,6 тис. грн. х 5,85% х(січень лютий 15%, березень 30%) .

Згідно з п. 2 ст. 1 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2003р. №2181-111 із змінами та доповненнями) податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Відповідно до п.п. 2.2 ст. 2 Порядку направлення органами державної податкової служби України податкових повідомлень платникам податків, затвердженого наказом ДПА України від 21.06.2001р. №253, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 06.07.2001р. за №567/5758, податкове зобов'язання - зобов'язання платника податків : сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів (податків, зборів, обов'язкових платежів, неподаткових доходів (відповідно до законів України), штрафних (фінансових) санкцій, у тому числі пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності) у порядку та в строки, визначені Законом або іншими законами України.

Ст. 72 Закону України "Про державний бюджет на 2004рік" від 27.11.2003р. №1344-1V встановлює, що господарські організації, а саме: акціонерні, холдингові, лізингові компанії та інші суб'єкти господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003р. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004р. до загального фонду Державного бюджету України частину чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій, паїв) у їх статутних фондах. Норматив і порядок відрахування частини чистого прибутку (доходу) визначеної цією статтею, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до Порядку і нормативу відрахування господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004р., затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. №405, провадяться відрахування до загального фонду Державного бюджету України частини чистого прибутку (доходу) господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2003 р.. та щоквартальної фінансово-господарської діяльності у 2004р.

Згідно із п. 2 Порядку відрахування частини чистого прибутку (доходу) повадяться господарськими товариствами та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належать частки (акції, паї), у розмірі 15 відсотків чистого прибутку, розрахованого згідно з правилами бухгалтерського обліку, відповідно до розміру цих часток (акцій, паїв).

П. З Порядку визначає, що частина чистого прибутку (доходу) сплачується у строки, які встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховуються на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України, відкриті в органах Державного казначейства.

П. 4 Порядку передбачено, що інформацію щодо нарахування та сплати частини прибутку (доходу) відповідно до Порядку і нормативу господарські організації подають центральним та місцевим органам виконавчої влади, до сфери управління, до яких вони належать, або які здійснюють функції з управління частками (акціями, паями), що належать державі у їх статутному фонді, та відображені у деклараціях з податку на прибуток.

Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства позивач повинен був нарахувати 15% чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій) у статутному фонді підприємства (5,85%) за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004р. та І кварталі 2005р., які повинні сплачуватися у строки, встановлені для сплати податку на прибуток підприємств, і зараховуватися на відповідні рахунки з обліку надходжень до загального фонду Державного бюджету України відкриті в органах Державного казначейства.

В порушення вимог ст. 72 Закону України "Про Державний бюджет України на 2004 рік" від 27.11.2003р. №1344-ІУ, п. 2, п. З Порядку і нормативу відрахування господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2004 році, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.03.2004р. №405 та ст.65 Закону України „Про державний бюджет України на 2005 рік” від 03.06.2005 р. №2642-ІУ, Порядку і нормативу відрахування господарськими організаціями за результатами фінансово-господарської діяльності у 2005 році, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2005 р. №50 (зі змінами і доповненнями) ВАТ "Одеський коровай" не провадилися відрахування частини чистого прибутку відповідно до розміру державної частки (акцій) у статутному фонді підприємства за фінансово-господарської діяльності у 2004 році у сумі 32,40 тис. грн. та у І кварталі 2005р. у сумі 21,12 тис. грн.

Таким чином, відповідач вважає, що податкове повідомлення-рішення 22.07.2005р. №0001581310/0 та №0001581310/1 від 26.09.2005р., прийняті СДПІ у відповідності до чинного законодавства України.

Суд погоджується з правовою позицією позивача, вважає, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно з п.7 Роз'яснень ВГСУ від 12.05.95 р. № 02-5/451 „Про деякі питання практики вирішення спорів за участю органів державної податкової служби" / з подальшими змінами/ підприємства, установи та організації у разі незгоди з рішеннями чи діями податкових органів вправі на власний вибір вирішувати питання про оскарження цих рішень /дій/ в порядку підпорядкованості або про захист своїх майнових інтересів шляхом звернення до господарського суду.

У відповідності зі ст.67 Конституції України кожний зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законодавством. Система оподаткування, податки і збори встановлюються виключно законами України.

Відповідно до ст. 41 Закону України "Про господарські товариства" від 19.09.1991р. №1776-ХІІ (із змінами та доповненнями) затвердження порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів) належить до виключної компетенції загальних зборів акціонерів, які є вищим органом акціонерного товариства. Такі збори були проведені ВАТ "Одеський коровай" 09.06.2004р. , на яких було вирішено більшістю голосів акціонерів затвердити річну фінансову звітність та розподіл прибутку ВАТ "Одеський коровай" за 2003р. (протокол чергових загальних зборів акціонерів №9 від 09.06.2004р.).

У відповідності з Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств»і позицією ФДМ України, вказаний платіж «частини чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій, паїв) в їх статутних фондах»є дивідендом. Порядок їх виплати чітко визначений спеціальним законодавством, регулюючим діяльність господарських товариств. Відповідно ч.5,6 ст.41 Закону України «Про господарські товариства», ст. 159 Цивільного Кодексу України прийняття рішення про строк і порядок виплати частини прибутку ( дивідендів) відноситься до виключної компетенції Загальних зборі акціонерів ВАТ, і відповідно ст. 116 Цивільного Кодексу України право отримувати дивіденди є правом всіх акціонерів, а не одного.

Таким чином, коли платіж, передбачений ст.72 Закону України «Про державний бюджет України на 2004р.», являється дивідендом - то, приймаючи рішення про його виплату, необхідно , також, прийняти рішення про виплату дивідендів решті акціонерів. Прийняття такого рішення відноситься до виключної компетенції Загальних зборів акціонерів і проходить з їх доброї волі, примусити акціонерів прийняти таке рішення неможливо з точки зору закону.

Законодавством не передбачений обов'язковий дивіденд, що виплачується одному акціонеру незалежно від волі і рішення інших акціонерів, вищого органу управління товариством. Виплата дивіденду одному акціонеру порушує гарантовані прямою дією норм Конституції, права акціонерів, серед яких у ВАТ „Одеський коровай" фізичних осіб більш як 5,5 тис.

Крім того, термін "дивіденди", що вказаний в п.1.9 ст.1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»: дивіденд - це платіж, який здійснюється юридичною особою - емітентом корпоративних прав на користь власника таких корпоративних прав у зв'язку з розподілом частини прибутку такого емітента, розрахованої по правилам бухгалтерського обліку. Згідно ст.9 Закону України «Про цінні папери і фондову біржу»дивіденди по акціям сплачуються один раз на рік за результатами календарного року в порядку, передбаченому статутом акціонерного товариства, а згідно вимог ст. 72 Закону України "Про державний бюджет на 2004рік" та ст. 65 Закону України "Про державний бюджет на 2005рік" необхідно здійснювати щоквартальні авансові платежі частини чистого прибутку за підсумками 2004 та 2005 років.

Законом України «Про державний бюджет України на 2004 рік»встановлено наступне:«Встановити, що господарські організації - акціонерні компанії та інші суб'єкти господарювання, у Статутному фонді яких державі належать долі (акції, паї), сплачують за результатами фінансово-господарської діяльності 2003 року і щоквартальної фінансово-господарської діяльності в 2004 році в загальний фонд Держбюджету України частину чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій, паїв) в їх статутних ; фондах. Норматив и порядок відрахування частини прибутку (доходу), визначених цією статтею, встановлюються Кабінетом Міністрів України.»

Порядок введення всіх видів податків, зборів, інших обов'язкових платежів в бюджети і державні цільові фонди, які сплачуються на території України, встановлює Закон України №1251-ХІІ «Про систему оподаткування»від 25.06.1991р. Частина 6 ст.1 Закону говорить податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, крім визначених Законом України "Про джерела фінансування дорожнього господарства України", сплаті не підлягають". Частина 8 ст.1 Закону говорить: будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі. У відповідності зі ст.2 Закону: «Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.». До таких законів Закон про Держбюджет не відноситься.

Відповідно ч.2 ст.7 Закону: зміна податкових ставок і механізм справляння податків зборів (обов'язкових платежів) не можуть запроваджуватися Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік.

Ч.3 ст.1 встановлено, що ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

Закон України «Про систему оподаткування»визначає податки і обов'язкові платежі, розділює їх на загально державні та місцеві. До перших відноситься «податок на прибуток підприємств, в тому числі дивіденди, що сплачується до бюджету державними не корпоратизованими, казенними чи комунальними підприємствами»(п.3 ч.1 ст. 14).

Таким чином, Закон чітко визначає коло платників цього платежу. Він є обов'язковим тільки для цих організацій. Сплата акціонерними компаніями та іншими суб'єктами господарювання, у статутному фонді яких державі належить доля (акції, паї) частини чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій, паїв) в їх статутних фондах - в Законі «Про систему оподаткування»не передбачена. Цей платіж вказаний Закон не відносить ні до податків, ні до зборів (обов'язкових платежів) у розумінні ч.1 ст.2 Закону України «Про систему оподаткування».

Позиція представників податкових органів, що платіж вказаний в ст.72 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік" та ст.65 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" , для "акціонерних компаній і інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать долі (акції, паї)", є обов'язковим платежем, означає, що в цій частині закон про Бюджет порушує Конституцію України, оскільки порушує права, гарантовані Конституцією.

Органи державної влади і органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов'язані діяти тільки на основі, в межах повноважень і способом, передбаченим Конституцією і законами України.

У відповідності зі ст. 95, 96 Конституції України предметом регулювання закону України про Державний бюджет України є встановлення доходів та видатків на загальносуспільні потреби.

Закон про Державний бюджет України є правовим актом, зміст якого згідно із Законом України «Про бюджетну систему України», чітко зумовлений поняттям бюджету як плану формування та використання фінансових ресурсів для забезпечення завдань і функцій, які здійснюються органами державної влади і органами місцевого самоврядування протягом бюджетного періоду. Такий закон затверджує повноваження органів державної влади здійснювати виконання Державного бюджету України протягом бюджетного періоду.

На думку Конституційного суду України ( Рішення КС України №5-рп/2002 від 20.03.2002 р.) положення частини четвертої ст.28 Закону України «Про бюджетну систему України» щодо заборони Законом Про державний бюджет України вносити зміни до чинного законодавства означає і неможливість зупинення дії чинних законів. Це положення знайшло своє підтвердження і в частині третій ст.27 діючого Бюджетного Кодексу України, яка встановлює, що закони України, які впливають на формування доходної частини бюджетів, повинні бути офіційно оприлюднені до 15 серпня року, що передує плановому.

З вищенаведеного можливо зробити висновок, що твердження про те, що : "Частина чистого прибутку у відповідності з розміром державної долі (акцій, паїв) в їх статутних фондах" для "акціонерних компаній і інших суб'єктів господарювання, у статутному фонді яких державі належать долі (акції, паї)" - це податок, обов'язковий платіж, суперечить законодавству.

Стягування з ВАТ «Одеський коровай»вказаного у ст.72 Закону України "Про державний бюджет на 2004 рік" та ст.65 Закону України "Про державний бюджет на 2005 рік" платежу як обов'язкового порушує Конституцію України, встановлений законодавством, в тому числі і Бюджетним кодексом України, порядок внесення змін до законодавчих актів, що регулюють діяльність господарських товариств, порядок оподаткування, законодавство про цінні папери.

Правова позиція сторін по справі свідчить про неоднозначне тлумачення прав та обов'язків платників податків та контролюючих органів, тому згідно з нормами п.п. 4.4.1 п.4.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платниками податків перед бюджетом і державними цільовими фондами»№ 2181-111 у разі коли норма закону чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі закону, або коли норми різних законів різних нормативно-правових актів припускають неоднозначне (множинне) трактування чи і обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого, є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Оцінюючи надані докази в сукупності, господарський суд Одеської області вважає, що позовні вимоги цілком обґрунтовані та відповідають вимогам чинного законодавства, у зв’язку з чим підлягають задоволенню у повному обсязі.

Керуючись п. 6 Перехідних положень, ст. ст. 158-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов Відкритого акціонерного товариства „Одеський коровай” до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Одесі про визнання противоправними та скасування податкових повідомлень-рішень задовольнити у повному обсязі.

2. Визнати противоправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в Одеській області № 0001581310/0 від 22.07.2005 р. та № 0001581310/1 від 26.09.2005 р.

Постанову суду може бути оскаржено в порядку ст. 186 КАС України.

Постанова набирає законної сили в порядку ст.254 КАС України.

Повний текст постанови складено 14.07.2006 р.

Суддя Петров В.С.