Постанова № 54037406, 03.12.2015, Апеляційний суд Тернопільської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 600/691/15-пГоловуючий у 1-й інстанції Вирста М.М. Провадження № 33/789/144/15 Доповідач - Іващенко О.Ю.Категорія - ч.1 ст.130 КУпАП

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 грудня 2015 р.

Суддя судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Тернопільської області Іващенко О.Ю.,

з участю: скаржника ОСОБА_1

захисника адвоката ОСОБА_2

розглянув адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Козівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року, -

В С Т А Н О В И В:

Цією постановою:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, жителя ІНФОРМАЦІЯ_2, місце роботи не повідомив, -

притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП і накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн.

У випадку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення відповідно до п.1 ч.2 ст.308 КУпАП, постановлено стягнути з ОСОБА_1 подвійний розмір накладеного на нього штрафу в сумі 6800 (шість тисяч вісімсот) грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 36, 54 грн. судового збору.

Як визнав доведеним суд в постанові, ОСОБА_1 13 червня 2015 року о 06.10 год. в м.Тернополі, вул.Острозького, керував транспортним засобом Опель Комбо, д.н.з. ВО 6496 А.І., з явними ознаками алкогольного сп'яніння (різкий запах спиртного з ротової порожнини, почервоніння шкіри, не чітка хода), від проходження медичного обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння, із застосуванням газоаналізатора DRAGER 6810 чи проїхати в лікарню для проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння відмовився, чим порушив п.2.5 Правил дорожнього руху України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову Козівського районного суду від 10 серпня 2015 року, а провадження у справі закрити, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Окрім того, просить поновити строк на апеляційне оскарження постанови, оскільки він був пропущений ним з поважної причини, зокрема його не було повідомлено про час і день судового розгляду справи, а про притягнення до адміністративної відповідальності він дізнався лише після відкриття державним виконавцем виконавчого провадження. Вказує, що копію постанови Козівського районного суду він отримав 29 жовтня 2015 року.

В обґрунтування своїх апеляційних доводів, зазначає, що він не відмовилявся продути в пристрій Драгер в присутності двох свідків, а відмовився від такого продування в присутності працівників ДАІ, як це йому було запропоновано. Також, працівники не вимагали у нього пройти у встановленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп'яніння, жодних свідків, які зазначені у протоколі при цьому не було.

Заслухавши скаржника ОСОБА_1, його захисника ОСОБА_2 які підтримали подану апеляційну скаргу і, з мотивів викладених у ній, просять скасувати постанову суду першої інстанції, а провадження у справі закрити, перевіривши та дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, окремі докази, зокрема пояснення свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, приходжу до висновку, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 слід поновити, а апеляційну скаргу задовольнити частково, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів, ОСОБА_1 про час та місце розгляду Козівським районним судом справи відносно нього за ч.1 ст.130 КУпАП взагалі не повідомлявся, участі в її розгляді не приймав. Копію оскаржуваної постанови він отримав лише 29 жовтня 2015 року, що об'єктивно підтверджується наявною у справі його письмовою заявою, з відміткою про отримання (а.с.16).

З урахуванням вищенаведеного, вважаю, що строк на апеляційне оскарження ОСОБА_1 постанови судді Козівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року, якою його притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, слід поновити, як такий, що пропущений з поважних причин.

За змістом ст.245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.

Відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП, суд розглядає справу про адміністративне правопорушення в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, за винятком лише тих випадків, коли є достовірні дані про своєчасне повідомлення зазначеної особи про час та місце судового розгляду і від неї не надійшло клопотання про відкладення останнього.

Зі змісту п.25 рішення Європейського суду з прав людини від 11 квітня 2011 року у справі Жук проти України, убачається, що суди розглядаючи справи без участі учасників процесу, повинні пересвідчитися, що їм вчасно повідомлено про дату і час розгляду справи, тобто, що їхнє право бути присутніми під час судового розгляду не було порушено.

З оскаржуваної постанови убачається, що розгляд справи проводився у відсутності ОСОБА_1 При цьому, у постанові судді безпідставно зазначено, що ОСОБА_1 про час та місце розгляду справи повідомлений у встановленому законом порядку, оскільки в матеріалах, відсутні будь-які відомості про його належне повідомлення про місце та час розгляду даної справи.

Таким чином, провівши розгляд справи без участі ОСОБА_5 суд першої інстанції істотно порушив його процесуальні права, зокрема бути особисто присутнім при розгляді справи, давати пояснення, подавати докази, заявляти клопотання, при розгляді справи користуватися допомогою захисника та інші, а тому оскаржувану постанову судді Козівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року, не можна визнати законною та обґрунтованою.

Крім цього, за змістом ст.252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом та правосвідомістю.

Цих вимог закону, суддею дотримано також не було. Як убачається з оскаржуваної постанови, приймаючи рішення про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, суддя послався на наявні у справі докази: протокол про адміністративне правопорушення від 13.06.2015 року, письмові пояснення ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 від 13 червня 2015 року.

Разом з тим, у постанові відсутній будь-який аналіз зазначених доказів, не розкрито їх зміст та доказове значення, кожного окремо, для справи. Вищевказані особи, у судове засідання не викликались, їх безпосереднє опитування в судовому засіданні не проводилося, що не узгоджується з вимогами ст.245 КУпАП.

Безпідставним є посилання судді, в оскаржуваній постанові, як на доказ вини ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого правопорушення, на пояснення свідка ОСОБА_8, оскільки такі в матеріалах справи взагалі відсутні, а наявна розписка вказаної особи, підтверджує лише факт отримання ним від працівників ДАІ автомобіля, яким керував ОСОБА_1, а не факт відмови останнього від проходження медичного обстеження для визначення стану алкогольного сп'яніння (а.с.5).

Крім цього, аналіз матеріалів адміністративної справи відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП, направленої органами міліції для розгляду в суд, вказує на те, що суд першої інстанції був позбавлений можливості забезпечити належний розгляд даної справи та постановити по ній законне і обґрунтоване рішення.

Відповідно до ст.256 КУпАП у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім'я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Як зазначено у протоколі про адміністративне правопорушення серії АП1 №057519 від 13.06.2015 року складеного інспектором ДПС ДАІ УМВС України в Тернопільській області Кобець В.О. відносно ОСОБА_1 за ч.1 ст.130 КУпАП останньому пропонувалося пройти медичний огляд на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу, за допомогою технічного пристрою газоаналізатора алкотест 6810 DRAGER.

Однак, в порушення вимог ст.256 КУпАП у вищевказаному протоколі про адміністративне правопорушення, відсутні дані про індивідуальний серійний номер вказаного пристрою, що позбавляє суд можливості перевірити та зробити висновок про те чи пройшов зазначений технічний пристрій державну реєстрацію, сертифікацію та відповідну повірку, чи допущений він до використання, чи видавався працівникам міліції для застосування, під час несення служби саме 13.06.2015 року.

Ці обставини мають суттєве значення для правильного вирішення справи, оскільки недотримання встановленого порядку щодо проведення огляду на стан сп'яніння особи на місці зупинки, унеможливлює визнання судом, здобутих по справі доказів, належними та допустимими, в розумінні вимог ст.251 КУпАП.

Вищевказані порушення вимог ст.256 КУпАП, суд першої інстанції залишив поза увагою, чим не виконав належним чином вимоги п.2 ч.1 ст.278 КУпАП за змістом якого орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення окрім іншого повинен вирішити чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення.

Залишення судом першої інстанції поза увагою невідповідності протоколу вимогам ст.256 КУпАП, не узгоджується з рекомендаціями викладеними в п.24 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті, відповідно до яких, правильною визнається практика тих суддів, які вмотивованими постановами повертають протоколи про адміністративні правопорушення, складені без додержання вимог ст.256 КУпАП, відповідному правоохоронному органу для належного оформлення.

В апеляційній скарзі та в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції ОСОБА_1 ствердив про те, що жодних свідків (очевидців відмови від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння), зазначених у протоколі про адміністративне правопорушення, на місці зупинки не було, пристрій за допомогою якого визначають стан алкогольного сп'яніння йому не пред'являвся.

З метою перевірки вищевказаних пояснень ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції вживалися заходи щодо забезпечення явки в судове засідання свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_6

Опитаний у судовому засіданні в суді апеляційної інстанції свідок ОСОБА_4 пояснив, що приблизно у червні 2015 року до нього звернулися працівники ДАІ з проханням бути свідком при проведенні освідчення на стан алкогольного сп'яніння водію ОСОБА_1І, на що він погодився. У його присутності ОСОБА_1 дійсно відмовився пройти на місці зупинки огляд на стан алкогольного сп'яніння. При цьому, іншого понятого, який зазначений у протоколі про адміністративне правопорушення, на місці зупинки не було і він його не бачив.

Свідок ОСОБА_6 на неодноразові виклики в судове засідання в суд апеляційної інстанції не з'явився, про причини неявки суд не повідомляв, що позбавляє можливості належним чином перевірити чи дотримано працівниками міліції встановлений порядок проведення огляду на стан алкогольного сп'яніння на місці зупинки, зокрема в частині обов'язкового одночасного залучення не менше двох осіб, в якості свідків.

За змістом п.3 ч.8 ст.294 КУпАП за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції наділений повноваженнями скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову постанову.

Аналізуючи вищенаведене, приходжу до висновку що вищевказані порушення, позбавляли можливості забезпечити належний розгляд даної справи та постановити по ній законне і обґрунтоване рішення, а тому оскаржувана постанова судді Козівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. зі стягненням судового збору в користь держави в розмірі 36, 54 грн., підлягає скасуванню з направленням матеріалів для належного оформлення органу (посадовій особі) яким складено даний протокол.

На підставі наведеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -

П О С Т А Н О В И В :

Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Козівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.

Постанову Козівського районного суду Тернопільської області від 10 серпня 2015 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП, з накладенням адміністративного стягнення у виді штрафу в розмірі 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 3400 (три тисячі чотириста) грн. зі стягненням судового збору в користь держави в розмірі 36, 54 грн. скасувати, а матеріали направити органу (посадовій особі) яким було складено даний протокол для належного оформлення.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя - підпис

З оригіналом згідно:

Суддя апеляційного суду Тернопільської області ОСОБА_9