Ухвала суду № 54037179, 30.11.2015, Дніпровський районний суд м.Херсона

Справа № 666/6137/15-ц

Провадження № 4-с/666/66/15

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.11.2015 року, Дніпровським районний суд м. Херсона у складі:

головуючого судді - Стамбули М.І.,

при секретареві Григораш О.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за скаргою Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа,

В С Т А Н О В И В:

ПАТ «МЕГАБАНК» звернувся до суду зі скаргою посилаючись на те, що на примусовому виконанні ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні знаходилось виконавче провадження № 43384203, відкрите 23.05.2014 року на підставі виконавчого листа № 2-3487/11, виданого 13.05.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованості за кредитним договором № 95- 21П/2008 від 12.03.2008 року в загальній сумі 406587,95грн. 29.09.2014 року проведено опис й арешт майна ОСОБА_1, а саме: приміщення кафе «Старий Дніпро» розташованого на розі вулиць Чорноморська та Перекопська, а також майна виявленого у павільйоні зазначеного кафе. 09.10.2015 року на адресу ОСОБА_2» надійшов лист державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_3, з проханням надати згоду на авансування витрат понесених при проведенні виконавчих дій щодо опису й арешту майна боржника,відповідь на лист запропоновано надати у 10-денний строк з дня його отримання. Державним виконавцем попереджено, що у разі ненадходження на адресу відділу згоди на авансування, виконавчий документ буде повернуто на підставі п. 4 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження» (далі-Закон).19.10.2015 року банком на адресу ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні направлено відповідь, якою з посиланням на вимоги закону повідомлено, що оплата таких витрат необов'язкова та відсутні обгрунтування щодо сплати таких витрат. Слід зазначити, що при проведенні опису й арешту майна, дії проводились за місцем роботи боржника, майно залишено на відповідальне зберігання ОСОБА_1, а дії по передачі майна іншій особі, його перевезенню та зміни міста зберігання, державним виконавцем не проводились, тобто затрати на проведення зазначених дій не здійснювались, у зв'язку з чим відсутні підстави для оплати таких затрат. 26.10.2015 року на адресу ПАТ «МЕГАБАНК» надійшла постанова ВП № 43384203 від 20.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, у зв'язку із ненаданням стягувачем згоди на авансування витрат, п. 2 цієї постанови державним виконавцем припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення. У зв»язку з чим вважають, такі дії державного виконавця незаконними, а постанову ВП № 43384203 від 20.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві такою, що підлягає скасуванню.

Представник скаржника у судовому засіданні підтримав скаргу та просив її задовольнити з підстав викладених в скарзі.

Представник ВДВС Дніпровського РУЮ м.Херсона у судовому засіданні заперечувала проти заявлених вимог просила в задоволенні скарги відмовити. Надавши суду письмові заперечення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення сторін, суд прийшов до висновку, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що на примусовому виконанні ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні знаходилось виконавче провадження № 43384203, відкрите 23.05.2014 року на підставі виконавчого листа № 2-3487/11, виданого 13.05.2014 року Дніпровським районним судом м. Херсона про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ «МЕГАБАНК» заборгованості за кредитним договором № 95- 21П/2008 від 12.03.2008 року в загальній сумі 406587,95грн.

29.09.2014 року проведено опис й арешт майна ОСОБА_1, а саме: приміщення кафе «Старий Дніпро» розташованого на розі вулиць Чорноморська та Перекопська, а також майна виявленого у павільйоні зазначеного кафе.

09.10.2015 року на адресу ОСОБА_2» надійшов лист державного виконавця ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_3, з проханням надати згоду на авансування витрат понесених при проведенні виконавчих дій щодо опису й арешту майна боржника.Відповідь на лист запропоновано надати у 10-денний строк з дня його отримання. Державним виконавцем попереджено, що у разі ненадходження на адресу відділу згоди на авансування, виконавчий документ буде повернуто на підставі п. 4 ст. 47 ЗУ «Про виконавче провадження» (далі-Закон).

19.10.2015 року банком на адресу ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні направлено відповідь, якою з посиланням на вимоги закону повідомлено, що оплата таких витрат необов'язкова та відсутні обгрунтування щодо сплати таких витрат.Відповідно до рекомендованого повідомлення Укрпошти, відповідь отримано ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні 20.10.2015 року.

Згідно зі ст. 41 закону витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату за певні послуги перелік яких визначений ч. 4 ст. 41 Закону (перевезення, зберігання і реалізації майна боржника, оплата послуг експертів та ін.)

Відповідно до п.п. 3.13.3. Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 22.04.2012 р. № 512/5- використання витрат на проведення виконавчих дій, стягнутих з боржника, здійснюється відповідно до письмового розпорядження державного виконавця, яким витрати на проведення виконавчих дій перераховуються з депозитного рахунку на спеціальний реєстраційний рахунок для обліку коштів, отриманих як плата за послуги, що надаються бюджетними установами, відкритими на ім'я Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, головних територіальних управлінь юстиції в областях, містах Києві та Севастополі в органах Державної казначейської служби України. Використання витрат на проведення виконавчих дій здійснюється відповідно до кошторисів, затверджених в установленому порядку.

Згідно п.п. 3.14. зазначеної Інструкції - авансові внески для здійснення необхідних витрат на забезпечення провадження виконавчих дій або для покриття їх частини можуть бути зроблені стягувачем шляхом перерахування цих коштів безпосередньо на відповідний рахунок органу ДВС. Суму коштів, яку необхідно внести на відповідний рахунок органу ДВС, стягувач визначає за погодженням з державним виконавцем з урахуванням необхідних витрат для проведення робіт.

26.10.2015 року на адресу ПАТ «МЕГАБАНК» надійшла постанова ВП № 43384203 від 20.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесена на підставі п. 4 ч. 1 ст. 47 Закону України «Про виконавче провадження», у зв'язку із ненаданням стягувачем згоди на авансування витрат.П. 2 цієї постанови державним виконавцем припинено чинність арешту майна боржника та скасовано інші заходи примусового виконання рішення.

Відповідно до ст. 6 Закону - державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Згідно ст. 11 Закону - державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ст. 32 Закону України «Про виконавче провадження» заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.

Згідно з ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації.

Відповідно до ст. 57 Закону України «Про виконавче провадження», арешт майна боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем шляхом: винесення постанови про арешт коштів та інших цінностей боржника, що знаходяться на рахунках і вкладах чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах; винесення постанови про арешт коштів, що перебувають у касі боржника або надходять до неї; винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження; проведення опису майна боржника і накладення на нього арешту.

Зважаючи на вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що державним виконавцем не було вжиті всі заходи та не виконані усі дії, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження» під час примусового виконання виконавчого листа, у зв»язку з чим скарга підлягає задоволенню частково, а саме в частині скасування постанови про повернення виконавчого документа.

В задоволенні іншої частини скарги відмовити у звязку з необґрунтованістю.

Керуючись ст.383-387 Цивільного процесуального Кодексу України, ЗУ «Про виконавче провадження», суд,

У Х В А Л И В:

Скаргу Публічного акціонерного товариства «МЕГАБАНК» про визнання неправомірними дій державного виконавця та скасування постанови про повернення виконавчого документа задовольнити частково.

Скасувати постанову ВП № 43384203 від 20.10.2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві, винесену старшим державним виконавцем ВДВС Дніпровського РУЮ у м. Херсоні ОСОБА_3

В задоволенні іншої частини скарги відмовити у зв»язку з необґрунтованістю.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції в 5- ти денний строк з дня її проголошення.

Суддя М.І.Стамбула